Каталония на внеочередных парламентских выборах проголосовала за сторонников независимости. Уже обнародовали результаты подсчета 90% голосов. Так, партия бывшего главы женералитета Карлеса Пучдемона «Вместе за Каталонию» может получить 34 мандата. У партии «Левые республиканцы Каталонии», лидер которой ожидает суда в тюрьме Мадрида, может быть 32 мандата. А ультралевая партия «Кандидатура народного единства» может взять четыре мандата. Итого — 70 мандатов, тогда как у трех центристских партий вместе — 57 депутатских мест.
Анна Шелест на Радиостанция Голос Столицы
К каким последствиям могут привести выборы в Каталонии, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировала эксперт-международник Анна Шелест.
Наскільки були прогнозованими результати регіональних виборів в Каталонії?
— В принципі, вони були достатньо прогнозованими в тому плані, що різниця — дуже невелика. Ви сказали лише загальну сукупність — три партії так званих юніоністів і три партії так званих індепендистів. Але питання в тому, що перемогла як раз партія, яка виступає проти незалежності Каталонії. І отут різниця дійсно дуже маленька — 37, 34, 32 мандати. Тобто жодна партія, як було зрозуміло і до цього, не має переважної більшості у виборців в Каталонії. Тому прогнозованим залишилося те, що ті питання, які призвели до виборів, вони не знялися з порядку денного, а лише, скажімо так, артикулювалися ще більше. В той же час, запитань, мабуть, зараз буде ще більше. Тому що відповідно до законодавства, та партія, яка перемогла, має право формувати уряд. І от питання, чи зможе бути коаліція, тому що всі партії — дуже різні, і об’єднуватися лише за принципом за незалежність чи проти незалежності, це могло спрацювати під час виборів. Але чи спрацює це під час формування уряду, все ще під питанням.
Зараз в ЗМІ ці вибори називають прихованим референдумом. Чи доречна ця аналогія?
— Дійсно, достатньо логічно так називати, тому що обидві сторони, як прем’єр Іспанії, який і скликав ці вибори, так і партії, які виступали за незалежність, вони казали про те, що ці вибори повинні показати, хто має більше рації в цій ситуації важкій після незаконного референдуму 1 жовтня. І, на жаль, в даному випадку, вони не показали те, що хотілося Мадриду. Тому що уряд розраховував як раз на те, що прийде більше тих, хто не брав участі у незаконному референдумі 1 жовтня, і що вони покажуть свою позицію, що буде можливість сформувати саме каталонський уряд, який був би проти незалежності. Ті результати, які склалися, звичайно, дали зараз можливість тому ж Пучдемону говорити, що ми маємо право бути почутими, що наша позиція має рацію, і тепер ми маємо не менше прав знову говорити про можливий референдум, про незалежність. Інше питання, що якщо позиція того ж Пучдемона, що вже 1 жовтня достатньо, то можемо говорити лише про розлучення…
Результати виборів можуть змусити владу Іспанії розширити повноваження регіону?
— Теоретично, так. Питання в тому, що розширити до чого? Якщо ми згадаємо історію питання, то, в принципі, ті повноваження, які є зараз, вони ще десь в середині 70-х сформувалися. В 2006 році була угода між урядами в Мадриді і Каталонії щодо нового автономного статуту, якщо так перекласти це на українську. І там було як раз розширення повноважень передбачене. Питання в тому, що навіть якщо уряди в Барселоні, і в Мадриді узгодили це, але Конституційний суд відмовився це затверджувати і фактично заблокував. Тобто певна домовленість щодо розширення автономії вже була 10 років тому досягнута. Але вона не була імплементована. І зараз дуже велике питання, що може відбутися. Тобто або вони повернуться до цих угод 2006 року, або вони повернуться до нових переговорів щодо автономного статусу Барселони, або взагалі уряд впреться і скаже, що ні-ні, через те, що є стаття 155, є зараз фактично пряме правління від Мадриду до Барселони, і більшість кримінальних справ — проти лідерів індепендентських партій, які зараз є. Відповідно, ми можемо говорити про те, що ні, не хочемо ми повертатися до ваших, давайте хоча б повернемося до тих повноважень, які у вас були до того, як ми ввели пряме правління.
Ваші прогнози щодо подальшої долі лідерів каталонських сепаратистів?
— Дивлячись на ту жорстку позицію, яку зайняв Маріано Рахой, незважаючи навіть на його складні позиції в Мадриді, уряд меншості, але ми бачимо, що він зайняв дуже різку і жорстку позицію, що всі ці кримінальні справи будуть доведені до кінця. Ми бачимо, що вже зараз, в принципі, пішли на угоду зі слідством декілька колишніх міністрів. Тобто для того, щоб вийти із-за грат і бути під домашнім арештом. І те, що продовжаться кримінальні справи, це 100%. І це може серйозно як раз вплинути і на формування нового уряду в Каталонії. А лише 5 січня ми очікуємо офіційних результатів, хоча і швидко порахували. Мабуть, лише після новорічних свят буде більш зрозуміла позиція всіх сторін. І давайте не забувати, що десь за тиждень лише прем’єр Іспанії буде виступати перед парламентом з таким щорічним звітом. І отам ми, скоріше за все, і почуємо позицію Мадриду, як вони будуть діяти далі.
Зараз якщо дивитися на економіку Каталонії, за 2,5 місяці її територію залишили понад 3 тисячі компаній. Як це вплинуло на настрої в регіоні?
— Ви знаєте, це дійсно достатньо серйозно. Це, мабуть, те, чого найменше очікували ті, хто кликав до референдуму 1 жовтня. Тому що один з головних аргументів як раз був, що Барселона і Каталонія взагалі формують майже 20% і ВВП Іспанії, і інвестицій, і туризм, відповідно, вони можуть бути абсолютно незалежними від Мадриду і формувати власну економіку навіть як незалежна держава. І оцей аргумент дуже сильно як раз і був під час кампанії застосований, що нам не потрібен Мадрид, що Барселона годує Мадрид. Ці слова постійно були. Але такий різкий і дуже швидкий відтік багатьох компаній, навіть банки почали переводити свої штаб-квартири в інші регіони, і ми знаємо, Мадрид навіть спростив перереєстрацію компаній спеціально для цього, це для багатьох політиків Каталонії було все ж таки таким недобрим дзвіночком, який показав, що те, що є зараз в економічному плані, це не гарантовано у разі, якщо вони оголосять незалежність. Ми прекрасно розуміємо, що можна мати політичну волю, але без економічного підґрунтя і без підтримки міжнародних партнерів, а давайте не забувати, що в принципі, ЄС дуже серйозно засудив 1 жовтня і взагалі бажання до відокремлення Каталонії, і ніяку допомогу Барселоні навіть не продемонстрував, це, я думаю, було таким холодним душем для багатьох в Каталонії.
Не варто виключати, що радикалізація каталонського суспільства швидко вщухне?
— Вона певним чином ситуативна, тому що результати десь навіть 10-річної давнини, чи навіть меншої, 5-річної давнини, показувати, що десь 30% — це була така стабільна кількість каталонців, які підтримували певну або незалежність, або ж ширшу автономію. 30% це була така достатньо стабільна цифра, яка була недостатня для того, щоб говорити про якусь незалежність. Скоріше, можна було говорити про розширення автономії для регіону. В першу чергу, економічної автономії, тобто податки, і питання освіти. Це те, на що теоретично міг піти Мадрид і уряд в Мадриді. Але на сьогодні ми побачили, що через рішення Конституційного суду, який не захотів затверджувати новий статут, через певну як роботу партій, таких як партія Пучдемона, або інших, так і через достатньо жорстку позицію самого Мадриду, на 20% фактично зросла в нас підтримка незалежності. Якщо вдасться центральному уряду в першу чергу, а також партіям, які виступають проти незалежності, в Барселоні відповісти на запитання, які призвели до підвищення націоналістичних настроїв, то ми можемо говорити і про зменшення радикалізації суспільства.
Напомним, выборы в Каталонии временно стабилизируют ситуацию, но не решат социально-политические проблемы. Об этом в эфире «ГС» заявил эксперт-международник Андрей Бузаров. Он спрогнозировал, что каталонский конфликт со временем разгорится с новой силой.