Анексія Криму Російською Федерацією у 2014 році стала важкою втратою не тільки для України, але й викликом для регіональної та глобальної безпеки. Україна прагне заручитися підтримкою усіх країн світу, в незалежності від регіону, але позиції держав Латинської Америки та Карибського басейну (ЛАКБ) у питанні деокупації Кримського півострова є стриманими, про що свідчать, зокрема, результати їхнього голосування щодо «українських» резолюцій на Генеральній Асамблеї ООН. Така позиція ґрунтується як на відсутності у політичних еліт регіону ЛАКБ чіткого розуміння самої суті «кримського питання» та його значення для системи глобальної безпеки, так і на небажанні наражатися на ризики у відносинах із РФ.
У цьому контексті важливими є відповіді на такі питання:
- Чи готові країни Латинської Америки та Карибського басейну підтримувати Україну в питанні деокупації Кримського півострова?
- Чи можливо посилити інформаційний супровід просування «Кримської платформи» в латиноамериканських ЗМІ?
- Яка роль парламентської дипломатії, експертного середовища та української діаспори у регіоні ЛАКБ у просуванні «Кримської платформи»?
ОФІЦІЙНІ ПОЗИЦІЇ ДЕРЖАВ ЛАКБ ЩОДО
«КРИМСЬКОГО ПИТАННЯ»
З усіма країнами в регіоні Латинської Америки та Карибського Басейну, який складається з 33 держав, Україна встановила дипломатичні відносини, зокрема із трьома з них – упродовж 2019 року (Співдружність Домініки, Гренада та Сент-Вінсент і Гренадіни). На сьогодні у регіоні діють шість Посольств України, зокрема, в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Перу, Кубі та Чилі (відділення Посольства України в Аргентинській Республіці в Республіці Чилі, створене у 2018 році, було перетворене на Посольство у 2021 році).
З початком російської окупації та анексії АР Крим у 2014 році тодішні уряди латиноамериканських держав мали визначитися зі своїм ставленням до цих подій. Позиції держав регіону розділилися, що засвідчили результати голосування вже за першу резолюцію ГА ООН «Про територіальну цілісність України» (№68/262 від 27.03.2014), коли лише 13 країн ЛАКБ проголосували на підтримку України (в основному, держави Карибського басейну та Центральної Америки, Мексика, а також Перу та Чилі).
Не підтримали цю резолюцію чотири держави регіону, в яких при владі були ліві популістські режими, що конфліктують із США та солідаризуються із Російською Федерацією на міжнародній арені (Куба, Венесуела, Нікарагуа та Болівія). «Утрималися» під час голосування 14 країн із регіону ЛАКБ, у т. ч. і найбільші держави Південної Америки – Аргентина та Бразилія, де, зокрема, проживає численна українська діаспора, яка має цілком обґрунтовані антиросійські настрої (предки частини нинішніх діаспорян свого часу рятувалися від політичних переслідувань чи економічного тиску з боку радянської влади).