Повернення до “нормальної” країни: які наслідки матимуть президентські вибори у Румунії

24 листопада у Румунії відбувся другий тур президентських виборів, перемогу в якому здобув чинний президент Клаус Йоганніс (понад 60% за даними екзит-полів). З відривом майже удвічі (близько 30% за даними екзит-полів) програла експрем’єрка та лідер соціал-демократів (PSD) Віоріка Денчіле. Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” для “Європейської правди” Традиційно вагому роль у перемозі президента […]

Підписатись на новини "Української призми"

24 листопада у Румунії відбувся другий тур президентських виборів, перемогу в якому здобув чинний президент Клаус Йоганніс (понад 60% за даними екзит-полів). З відривом майже удвічі (близько 30% за даними екзит-полів) програла експрем’єрка та лідер соціал-демократів (PSD) Віоріка Денчіле.

Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” для “Європейської правди”

Традиційно вагому роль у перемозі президента Йоганніса зіграла 4-мільйонна румунська діаспора, що зазвичай підтримує правоцентристів, до яких він належить.

Попри передбачуваність (у першому турі відрив між кандидатами перевищував 10%), ці вибори остаточно довели: епоха соціал-демократів, які правили країною останні роки, остаточно завершилася.

Президент Йоганніс, який тепер спирається на дружній уряд, отримав шанс на оновлення країни. 

“Матір для усіх дітей Румунії”

Кампанія Віоріки Денчіле не вирізнялась інноваційністю. Загалом складається враження, що й до другого туру вона потрапила швидше через інерційність виборця соціал-демократів, який віддав їй свої голоси “за звичкою”, а не через переконання.

По суті ж, кампанія більше нагадувала агонію соціал-демократів, ніж їхню боротьбу за владу.

При цьому, окремі меседжі на адресу опонента з боку соціал-демократів були на межі фолу. Скажімо, Йоганніса, який є етнічним німцем, називали “лідером концтабору”, обвинувачували в тому, що на пресконференції він виходить з прихованим навушником, щоб отримувати підказки з боку помічників.

У соціальних медіа також циркулювало чимало фейкових новин, на кшталт новини про запровадження урядом податків для діаспори, чи про скорочення пенсій – вочевидь, метою таких фейків було послаблення позицій президента Йоганніса.

Щоправда, дісталося й Віоріці Денчіле. В ході кампанії її обвинувачували у роботі на спецслужбу соціалістичної Румунії – Секурітате, а також поставили під сумнів справжність її інженерського диплому (згідно з офіційною біографією, Денчіле – інженер-нафтовик).

Напередодні у вівторок 20 листопада Денчіле організувала пресконференцію. Цим заходом вона мала на меті компенсувати відсутність політичних дебатів зі своїм опонентом – Йоганніс відмовився від дебатів з нею.

У ході пресконференції Денчіле хвалилася економічними здобутками свого уряду, самовпевнено заявила, що вже за тиждень вона стане президентом Румунії, висловила сподівання, що й сам Клаус Йоганніс проголосує за неї і пообіцяла, що її першим кроком на посаді президента стане позбавлення президента недоторканості.

Разом з тим, окремі тези Віоріки Денчіле висловлені в ході пресконференції, були доволі невдалими. Наприклад, Денчіле обіцяла, що у разі, якщо її оберуть, вона “стане матір’ю для усіх дітей Румунії”. Така фраза викликала вкрай неприємні згадки – ті, кому доводилось бачити кадри розстрілу родини Чаушеску, могли пригадати останні слова Єлени Чаушеску – дружини диктатора, яку ненавиділи заледве не більше, ніж самого Ніколае Чаушеску, яка кричала до солдатів: “За що ви розстрілюєте мене? Я ж була вам матір’ю”.

Загалом же відданість Віоріки Денчіле нині ув’язненому лідеру соціал-демократів Лівіу Драгні, брак її власної харизми та компетентності, відтік найвпливовіших соціал-демократів до партії ProRomania Віктора Понти – усе це в сукупності зробило її шанси на перемогу мінімальними.

Другий шанс для президента

Напередодні виборів, у ході дебатів із журналістами, президент Йоганніс заявив, що основною перешкодою для його діяльності впродовж першої каденції було протистояння з соціал-демократами. Саме вони стояли на заваді втіленню обіцянок президента.

Під час другої каденції президент пообіцяв зосередитися на реформі юстиції, боротьбі з корупцією, удосконаленні інфраструктури, реформах у освітній системі. Одним із гасел кампанії президента стало “повернення до нормальної Румунії”.

Перемога Клауса Йоганніса відкриває для нього широкі можливості. У ході кампанії, як і під час дебатів напередодні другого туру, президент апелював до гасла боротьби з корупцією та до питань верховенства права у Румунії. Це почув і його виборець, і Брюссель (від 2007 року ЄС здійснює моніторинг реформи у сфері юстиції у Румунії і ще у жовтні 2019 року Європейська комісія зауважила брак прогресу як у питаннях правової реформи, так і у питаннях боротьби з корупції).

Нині ж завданням для президента, а також для міноритарного уряду його соратника з Націонал-ліберальної партії (PNL) Людовіка Орбана є перейти від слів до діла та домогтися помітних досягнень на ниві боротьби з корупцією.

Відверто кажучи, ресурсів для цього замало.

Наразі президент може покладатися в парламенті лише на меншість.

Однак у PNL гадають, що принаймні у гострих питаннях боротьби з корупцією можуть покладатися на ситуативних союзників з числа Союзу порятунку Румунії (USR) Дана Барни та партії PLUS Дачана Чолоша.

Проте тривожним сигналом для Орбана та Йоганніса стало те, що обидві ці політичні сили не увійшли до коаліції з PNL та не представлені в уряді. Це непрямо свідчить про те, що в очікуванні парламентських виборів наступного року, вони воліють перекласти відповідальність за реформи на PNL.

Якщо президентсько-прем’єрському тандему поталанить у виконанні їхніх обіцянок, то виграє держава у цілому. Якщо ні – рейтинг PNL просяде, і розчарованого виборця “підхоплять” USR та PLUS.

Не виключено, що це навіть дасть їм можливість ключового голосу при формуванні нового уряду вже після парламентських виборів. Щоправда, чвари між правоцентристами, які конкурують між собою в одній електоральній ніші зможуть зіграти з ними злий жарт і послабити позиції усіх трьох сил на парламентських виборах.

* * * * *

На те, що правоцентристи розсваряться між собою, розраховують у таборі соціал-демократів та у партії ProRomania, ядром якої є вихідці з соціал-демократів. Якщо так станеться, то оновлені соціал-демократи (Віоріка Денчіле навряд чи збереже лідерство у партії) отримають шанси на реванш на парламентських виборах.

Та уроки останніх років доводять: навіть якщо так станеться, то прихильники соціал-демократичних ідей чи їхні союзники з ProRomania навряд чи повторять спроби Лівіу Драгні послабити боротьбу з корупцією в країні.

Румуни довели: вони цього більше не потерплять.

Румунія повертається до нормальності…