Санкційна лихоманка – Європа на зв’язку 18-24 липня

Минулий тиждень став кульмінаційним у прийнятті сьомого пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії.

Підписатись на новини "Української призми"

Минулий тиждень став кульмінаційним у прийнятті сьомого пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Хоча самі європейці схильні називати його, швидше, технічним, ніж окремим пакетом з амбітними цілями. Одночасно, ми стали свідками спроб Росії пограти зі страхами європейських країн та вибороти собі певні обхідні шляхи для виходу з-під санкцій.  Це створює для нас приводи прискіпливіше пригледітись до того, що нині відбувається на європейській арені. Що ми й продовжуємо робити разом з Представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні.

 

Наближення до санкційного ліміту?

Почнемо з того, що Євросоюзу вдалося затвердити новий санкційний пакет. І це вже позитив, оскільки багато експертів, в тому числі й з нашої команди “Української призми”, висловлювали скепсис у швидкому виході на рубежі сьомого пакета санкцій.  Думалося, що це може статися найраніше восени. Втім динамічний темп вдалося утримати. Однак за змістом цей пакет значно простіший у порівнянні з нафтовими та транспортними обмеженнями попереднього. В деяких питаннях можна взагалі  побачити “зраду”.  Спробуємо детальніше розібратись, що увійшло до фінального рішення. 

Отже, процес погодження чергового пакету, розпочатий минулого тижня, завершився позитивним розглядом на Раді ЄС у закордонних справах 18 липня, де виступив міністр закордонних справ України Д. Кулеба. Він ще раз наголосив на важливості проведення системної роботи над санкціями й привітав готовність європейських колег врахувати українську позицію та закривати всі лазівки для Росії у вже прийнятих санкційних режимах.

 

Однак міністр дав чітко зрозуміти, що офіційний Київ буде утримувати постійний тиск на ЄС через всі можливі канали щодо запровадження енергетичного ембарго, а також системний підхід до викорінення російських пропагандистських каналів з кабельних мереж держав ЄС.

 

Дмитра уважно послухали його колеги-міністри та продовжили роботу над пакетом, який має запропонувати заходи посилення наявних економічних санкцій, удосконалити їх імплементацію та посилити ефективність. Такий собі допоміжний портфель з корисними, проте радше не самостійними рішеннями. 

Що ж ми можемо побачити в пропозиціях, оприлюднених наприкінці минулого тижня в Офіційному журналі ЄС?  Передусім — золотий пакет. Відповідно до рішення Групи семи та інших партнерів, Рада ЄС ухвалила рішення про заборону на операції з російським золотом. Суб’єктам ЄС забороняється купувати, імпортувати, перевозити золото, якщо воно походить з Росії або було експортоване з Росії до ЄС чи третіх країн. Це обмеження також дійсне і для коштовностей та ювелірних виробів. Для розуміння загальної картини треба відмітити, що Росія щорічно продукує до 10% золота у світовому вимірі, при цьому є другою за об’ємами видобутку золотовидобувною країною (після Китаю).  Після викопних енергоносіїв, золото – друге за обсягами виторгу у списку експортних позицій Росії.  

По-друге, цей пакет намагається збільшити контроль за експортом товарів з ЄС, які можуть мати подвійне призначення і посилити обороноздатність та безпеку Росії. Додатковий перелік високотехнологічних продуктів та виборів налічує 50 найменувань, що заборонені до експорту в Росію. 

У банківському напрямі під подальші санкції потрапив російський Сбербанк, доєднавшись до низки російських банківських установ, чиї активи будуть заморожені, крім певних виключень, про які поговоримо нижче. 

Персональні санкції накладені на 54 особи, серед яких члени відомого пропутінського байкерського клубу “Нічні вовки”, мер Москви, представники російського бізнес-середовища, військовослужбовці та пропагандисти. Також 10 юридичних осіб внесені до санкційних списків ЄС.

 

Цікавим нововведенням цього пакету є те перегляд питання звітування щодо активів на території ЄС. 

 

Так, відповідно до прийнятих рішень, підсанкційні особи мають самостійно повідомляти про свої активи, майно в країнах ЄС. Якщо цього не зробити, то може наступати кримінальна відповідальність за ухилення від санкцій, що також може стати малоприємним сюрпризом для таких громадян.

 

Крок вперед і два назад

Однак окремі кроки змушують досить серйозно поставитись до запропонованих ініціатив. 

 

Зокрема, держави ЄС спростили російські фінансові операції підсанкційних банків, які спрямовані на покриття експорту російської аграрної продукції та нафти до третіх країн. ЄС доведеться вивільнити кошти низки російських банків, наприклад ВТБ, банк “Росія”, ВЕБ, в разі, якщо вони спрямовані на закупівлю, транспортування аграрної продукції та добрив до третіх країн. 

 

Те ж саме стосується й активів Сбербанку, які мають відповідне цільове призначення.

Даний крок пояснюється Брюсселем, перш за все, бажанням уникнути небезпечної продовольчої ситуації у світі, що може розглядатись як вклад Брюсселя у стамбульські домовленості щодо розблокування морських шляхів експорту українського зерна.  З іншого боку, це також бажання уникнути критики ЄС з боку африканських країн, які нині потерпають від таких обмежень. 

Через аналогічні занепокоєння щодо енергетичної безпеки, на основі нових рішень ЄС російські державні гіганти Роснєфть та Газпром тепер можуть відвантажувати нафту третім країнам. 

Зазнали пом’якшення й обмежувальні заходи в авіаційній сфері. Наприклад, Росії дозволили закупляти авіаційні товари та технології, які потрібні для збереження необхідних стандартів Міжнародної організації цивільної авіації.

Російські державні установи також були частково виведені з-під дії санкційного впливу. Як пояснює цей крок європейська сторона, такі дії пов’язані з бажанням забезпечити полегшений доступ для громадян до виміру справедливості в Росії. 

 

Більшого вимагай

Україна не вірить в можливість впливу на Росію через пом’якшення санкцій. Президент В. Зеленський у своєму традиційному відеозверненні скептично поставився до прийнятих Європейським Союзом рішень, закликаючи до ще більшого санкційного тиску на агресора. Яскравий привіт прилетів нашим партнерам разом з “Калібрами”, які вдарили по Одеському порту наступного дня після укладання стамбульських домовленостей. 

Українські вимоги та пропозиції постійно комунікують з європейською стороною. Пропозиції так званої робочої групи Єрмака-Макфола стосуються системних речей, що можуть дошкульніше притиснути хвоста Кремлю.  

Звичайно, основний акцент припадає на закриття доступу до міжнародних фінансових інструментів,  енергетичне ембарго, припинення торгівлі російських газу та нафти. У вже згаданому виступі Дмитра Кулеби під час засідання ради ЄС у закордонних справах міністр говорив про припинення купівлі російських нафти, газу та вугілля. Системного підходу вимагав український міністр і в питаннях морської логістики.

Проте такі ініціативи української сторони постійно натикаються на політичні ліміти солідарності. Угорський прем’єр В. Орбан відкрито говорить про свій намір і надалі зривати всі проєкти санкцій, які пов’язані з обмеженням енергетичної співпраці з Росією. Більш того, Орбан не стидається відправляти у публічний візит до Кремля міністра Сійярто на газові перемовини. 

На жаль, амбітність подальших кроків викликає значні застереження у європейських дипломатів.  Подейкують, що нині ЄС досяг верхньої планки у санкціях. Але чи так це насправді? І чи не російські вуха стирчать за такими меседжами?

 

Санкції таки діють

Однозначно,  поряд з відверто провокативною поведінкою угорських політиків, активізувались і російські інформаційні операції,  спрямовані на підрив довіри до санкцій. Про це йшлося і під час виступу Д. Кулеби перед міністрами закордонних справ ЄС, і під час зустрічей українських урядовців з європейськими колегами. Чітке спрямування на породження сумнівів в головах громадян держав-членів нині стало однією з пріоритетних цілей для російських спецслужб та пропагандистів. Відчувається активізація та розкручування відповідних інформаційних вкидів перед початком сезону опалювання та низки відповідальних виборів в країнах ЄС.

Масштаби загрози вже бачать і в європейських інституціях. Наприклад, перед прийняттям сьомого пакета санкцій, Високий представник  ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Ж. Боррель публічно виступив з промовою щодо чіткого деструктивного впливу на економіку агресора від запроваджених Євросоюзом обмежень.

 

Обмеження вже охопили понад 1200 фізичних та 100 юридичних осіб. Росія відчує значні негативні наслідки від технологічної, економічної, енергетичної ізоляції в середньостроковій перспективі, впевнені в ЄС. 

 

Але щоб побачити цей вплив членам Європейського Союзу і партнерами потрібно стратегічне терпіння. Наприклад, Росія має надприбутки від торгівлі нафтою та газом. Якщо з газом вже важко, і ЄС поступово готується до переорієнтації на альтернативні джерела та енергоощадження, то нафтові санкції почнуть більш-менш демонструвати результати тільки наприкінці 2022 року, коли ЄС загалом виходить на показник відмови від 90% російської нафти. В цілому ж, якщо враховувати зменшення обсягів експорту російської нафти та продаж її зі значним дисконтом на східних та південних ринках, Росія на кінець 2022 року може недорахуватись до 80-85 млрд доларів США. А це значна проблема для російського бюджету. Порівняйте хоча б з потенціалом експорту російського золота, який оцінюється десь на рівні 15 млрд доларів США, що нині намагаються закрити санкціями партнери. Значно зіпсували б настрій Кремлю і попередньо погоджені рішення Групи семи щодо запровадження тимчасового обмеження цін на імпорт російських носіїв, що не дало б змогу отримувати спекулятивні прибутки агресору. 

В цілому ж, утримання стабільного курсу російського рубля і високі доходи від енергоносіїв в Росії, що Кремль намагається виставити як доказ неефективності запроваджених санкцій, нині не є індикаторами здорової економічної системи, а радше свідчать про короткочасні ефекти, від яких не залишиться й сліду у довшій перспективі при збереженні та посиленні тиску. Єдине, необхідно утримати стрій на тлі здорожчання палива та енергоносіїв і для європейських споживачів.

 

В очікуванні осені

Для Чехії, яка перебрала на себе ротаційне головування в Раді ЄС 1 липня, сьомий санкційний пакет – це перше позитивне досягнення спільних зовнішньополітичних рішень Європейського Союзу. Можна сказати, що основна робота над санкційними нормами все ж таки відбулась до початку головування, проте далі офіційна Прага може очолити роботу над наступними етапами посилення санкційного тиску на Росію. 

Як відмітив чеський прем’єр Петр Фіала, енергетичні санкції важко просунути, оскільки має дотримуватись правило, що обмежувальні заходи здійснюють більший негативний вплив на підсанкційну Росію, ніж на держави,  що впроваджують санкційні режими.  

Для Праги це не просто слова, адже відомим фактом є те, що Чехія також отримала полегшення у шостому енергетичному пакеті. Тому проблематичність подальшого пошуку солідарності є доволі явною та ґрунтовною. Було б добре, якби за час головування чеської сторони в ЄС вдалося б вийти на наступний пакет санкцій. 

 

Серед можливих напрямків тут можна говорити про посилення тиску на банківський сектор, пошук і замороження додаткових активів підсанкційних фізичних та юридичних осіб, подальше обмеження інформаційної присутності Росії в європейському медійному просторі. 

 

З наближенням осені ми все більше будемо чути голосів у західних медіа та соціальних мережах, що санкції не працюють. Або якщо і працюють, то приносять більше шкоди державам Європейського Союзу, ніж Росії. А відтак – санкції необхідно прибрати, а Україну усадити за стіл перемовин. 

Все більше буде спокуси у Кремля тиснути на Брюссель з метою створення нових виключень з санкційних режимів, забезпечуючи ніші для торгівлі з державами ЄС. А за кремлівськими посіпаками в рядах Євросоюзу і ходити далеко не потрібно. Вони самі приїжджають на уклін, як нещодавно міністр закордонних справ Угорщини. На жаль, все це також лягатиме і на широку суспільну втому в ЄС від затяжної економічної та енергетичної кризи. 

Добре, що вже на рівні комунікації міністрів українського уряду з європейськими партнерами вже постійно доводиться меседж про значну інформаційну загрозу від російської пропагандистської машини. З одного боку такі зусилля Кремля, кинуті на просування антисанкційних наративів, чітко демонструє зворотний процес – санкційні обійми стискають Кремль мертвим хватом. Ще можна дихати, але вже підкрадається паніка, що повітря скоро припинить надходити. Водночас масована кремлівська атака на емоції простих громадян у європейських країнах робить свою брудну роботу, особливо за допомогою таких троянських конів в ЄС як Угорщина.  

 

Найближчим часом спільні зусилля як урядової команди, так і українських експертів мають бути спрямовані на боротьбу з російською масованою інформаційною атакою на суспільства європейських країн, де санкції дискредитуються. 

 

Має відбуватись чітке пояснення причинно-наслідкових зв’язків, а також ефективності дії санкцій на російську економіку, енергетику та, відповідно, військовий потенціал і спроможність до продовження агресії на території України.  

Окрема увага має бути акцентована на негативності практики ЄС щодо чергових спроб пошуку пом’якшення санкцій, накладених на російських суб’єктів. Росія відчула податливість партнерів до шантажу з її боку і буде надалі поширювати практику пошуку шпарин для виходу з-під наявних обмежень. Втім, це крок назад у спробі примусити керівництво Росії поводитися адекватніше і дотримуватися домовленостей. Брюссель мусить залишати за собою можливість оперативного відновлення рівня санкцій, в разі якщо Росія грубо порушує взяті на себе зобов’язання.