Останнім часом все частіше оприлюднюються та набувають широкого обговорення нові моделі політики України спрямованої на припинення війни та відновлення українського суверенітету над тимчасово окупованими територіями. Плани, що публікуються різними експертними групами та політичними силами, часто радикально різняться рівнем розуміння національних інтересів України, пропонованими способами та засобами деокупації.
Мета даного дослідження – не лише окреслити бачення зацікавлених акторів щодо процесу деокупації, але й проаналізували мотиви та інтереси України, Росії, інших міжнародних гравців (із оцінкою сталості їхніх позицій та чинників, які можуть детермінувати їх зміну, що, відповідно потребуватиме перегляду підходів України), врахувати релевантні кейси деокупації та реінтеграції в інших державах регіону (аналіз помилок та успішних підходів, що впливали на перебіг деокупації та реінтеграції, і мають бути враховані Україною), проаналізувати попередні аналітичні розробки із згаданої проблематики (щоб виокремити ефективні підходи та уникнути недоліків, які продемонстрували свою хибність/неефективність та контрпродуктивність), та запропонувати рекомендації до нової політики деокупації тимчасово окупованих РФ українських територій (Кримського п-ва, ділянок Чорного та Азовського морів і частин Донецької та Луганської областей) в рамках неоголошеної гібридної війни Росії проти України.
Авторський колектив доклав зусиль для того, щоб:
– продемонструвати комплексну і політично незаангажовану позицію широкого сегменту українського експертного середовища;
– посилити переговорні позиції нашої держави на міжнародній арені, додавши аргументації вітчизняним дипломатам та державним діячам, які отримують можливість апелювати до української експертної та громадської позиції, а також до вітчизняного та міжнародного досвіду структуровано викладеного у Доповіді;
– розробити рекомендації, які могли б стати основою при розробці нових та удосконаленні наявних політик з деокупації ТОТ.
Аналітичну доповідь підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Авторський колектив:
Сергій ГЕРАСИМЧУК, Рада зовнішньої політики «Українська призма»
Ярослав МАТІЙЧИК, ГНДО «Група стратегічних та безпекових студій»
Максим ХИЛЬКО, Фонд «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки»
Артем ФИЛИПЕНКО, Чорноморський центр досліджень безпекового середовища
Ганна ШЕЛЕСТ, Рада зовнішньої політики «Українська призма»
Марія ЗОЛКІНА, Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва
Наталія БЕЛІЦЕР, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Геннадій МАКСАК, Рада зовнішньої політики «Українська призма»
Олександр ТИТАРЧУК, Фонд «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки»
Віталій МАРТИНЮК, Центр глобалістики «Стратегія XXI»
Олександр КЛЮЖЕВ, Громадянська мережа «Опора»
Михайло ГОНЧАР, Центр глобалістики «Стратегія XXI»
Юлія КАЗДОБІНА, Українська фундація безпекових студій
Олександр КРАЄВ, Рада зовнішньої політики «Українська призма»