Відсутність результатів зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” в Мюнхені була очікуваною, кажуть українські експерти. З нового – хіба що спроба українського міністра Павла Клімкіна заговорити про ситуацію в Криму.
Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” для DW
Одразу після зустрічі міністрів “нормандської четвірки” в Мюнхені глава українського МЗС Павло Клімкін визнав, що за підсумками переговорів “конкретного результату – жодного”. За його словами, це була лише підготовка до наступної зустрічі в “нормандському форматі”. Російський колега Клімкіна Сергій Лавров взагалі мовчки залишив переговори, що такблискавично завершилися в суботу, 13 лютого, в Мюнхені.
Передбачуваний розвиток
У Києві результат перемовин – а точніше його відсутність – мало кого дивує. Професор політології Олексій Гарань зазначив в розмові з DW, що міністри закордонних справ – фігури, як правило, несамостійні і можуть лише проводити намічену “згори” політику. “На таких зустрічах від міністрів можна очікувати лише реалізації директив вищого політичного керівництва або підготовки рішень для нього”, – сказав експерт.
Утім, важливим екперт називає той факт, що Павло Клімкін заговорив на переговорах про Крим і пообіцяв це робити і надалі, хоча “нормандський формат” не передбачає обговорення кримської проблеми. “Таким чином Клімкін нагадав європейським партнерам, що російська агресія на Донбасі виникла через відсутність належної реакції Заходу на захоплення Росією Криму. Запроваджені ЄС символічні санкції тільки заохотили подальшу агресію Кремля”, – сказав Гарань.
У полоні криз
Безрезультатність нинішньої зустрічі міністрів “нормандської четвірки” обумовлена складною внутрішньою ситуацією, що склалася в кожній з чотирьох країн-учасниць перемовин, сказав в інтерв’ю DW експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук. Він нагадав, що
Україна переживає чергову політичну кризу, яка загрожує, як мінімум переформатуванням уряду. Німеччина і Франція, за словами експерта, перейняті загостренням кризи біженців і ескалацією військового конфлікту в Сирії. А Росія – намагається затягнути час і відкладає будь-які рішення в межах мінського процесу та переговорів “нормандської четвірки”.
“Кремль сподівається на скасування економічних санкцій Заходу влітку цього року”, – сказав експерт.
Міністр закордонних справ Росії Лавров продемонстрував неготовність домовлятися, відмовившись коментувати докази постачання російського озброєння на Донбас і політичні репресії в Криму. Про це в інтерв’ю DW сказав народний депутат України Володимир Ар’єв, який є одним із керівників парламентського комітету з питань закордонних справ. “У контексті подій на Близькому Сході і заяви російського прем’єра Медведєва про холодну війну між Заходом і Росією ми бачимо, що Москва свідомо йде на загострення міжнародної ситуації”, – вважає Ар’єв.
Дедалі більше сумнівів у Мінську-2
Останнім часом в Україні мінські угоди щораз частіше піддають критиці і називають нежиттєздатними. Прес-секретар українського МЗС Мар’яна Беца перед зустріччю міністрів “нормандської четвірки” в Мюнхені заявила, що за рік, що минув з моменту підписання “Мінська-2”, Росія не виконала жодного пункту цих угод. Володимир Ар’єв також вважає, що для досягнення будь-якого результату недостатньо бажання самого лише Києва. “Необхідні зусилля європейських країн, які наразі не хочуть діяти достатньо активно. Можливо, вони притримують це на той момент, коли всі інші інструменти будуть вичерпані”, – сказав Ар’єв.
На відміну від нього, Сергій Герасимчук впевнений, що
мінські угоди були “мертвонародженими” від самого початку. На його думку, Росія погодиться на виконання своєї частини зобов’язань “тільки на своїх умовах”, що передбачають економічне виснаження України і повернення Києва в орбіту геополітичного впливу Москви.
Олексій Гарань же нагадав про низку заяв європейських лідерів щодо необхідності послаблення санкцій проти Москви. “Це свідчить, що наразі Захід сприймає позицію України. Однак слід бути реалістами і розуміти, що навряд чи ЄС піде на корекцію досягнутих угод у вигляді якогось “Мінська-3″. Скоріше, від нас вимагатимуть виконання” Мінська-2″ , – зазначив Гарань.