Що заважає українському бізнесу відмовитися від російської газової голки?

Як зекономити на дорогому імпортному паливі? Українські промисловці, нарешті, задумалися над цим питанням. Тема актуальна, як ніколи. От тільки стати енергоефективними вітчизняним виробникам зовсім непросто. 

Олег Гичка для видання Бізнес

Половина зовнішнього боргу – за російський газ

Чимало українських промислових підприємств та інших важливих економічних об’єктів використовують імпортний природний газ для ведення своєї діяльності. Близько 50 % такої сировини у загальному балансі споживання (перш за все, для забезпечення теплопостачання та електрогенерації) імпортується, тому виникає залежність від ненадійних постачальників. Зокрема таких, як ПАТ «Газпром». Протягом 2010-2015-х рр. Україна на оплату імпортного блакитного палива витратила майже $ 79 млрд.

Для порівняння: станом на кінець 2015-го зовнішній борг України складав майже $ 118,7 млрд. Тобто, за шість років проїдання бюджетних коштів та відсутності вагомих інвестицій наша держава назбирала більше половини зовнішнього боргу. Спрямування хоча б частини витрачених коштів у нові проекти відновлювальної енергетики зменшило б залежність від споживання газу та вплинуло б на стан української економіки.

Що відлякує бізнес та потенційних інвесторів?

Важливим етапом позбавлення від російського «газового зашморгу» для української економіки може стати перехід підприємств, муніципальних закладів та інших об’єктів на відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) з орієнтуванням на самозабезпечення. Але тут приховано багато проблем та страхів для бізнесу. Проблема залучення значних коштів для інвестиційних проектів у галузі відновлювальної енергетики є актуальною. Незручностей додає і процедура оформлення дозволів та приєднання до мереж, яка може тривати декілька місяців чи, навіть, років. Подолання бюрократичних перешкод та політичні ризики відлякують багатьох представників бізнесу. Тож розуміння необхідності переходу на ВДЕ є, а дій, як завжди, небагато.

Які перспективи?

Для залучення коштів задля збільшення частки відновлювальних джерел енергії у загальному енергетичному балансі України повинен бути комплексний державний підхід.

Поліпшити ситуацію в Україні може:

• надання дешевих держкредитів на нові проекти відновлювальної енергетики;
• залучення іноземних інвесторів з державними гарантіями;
• створення ринку торгівлі викидами;
• приєднання до ринку ЄС.

Останнє, до речі, передбачено Угодою про асоціацію. Торгівля квотами на викиди тими підприємствами, які проводять заходи з їх зменшення (тобто, використовуватимуть ВДЕ), дадуть додаткові фінансові механізми та скоригують інвестиційні цикли.

Вже сьогодні є можливість розпочати модернізацію або ж продовжити відкладати на потім, чекаючи щорічних газових переговорів перед опалювальним сезоном та залишаючись залежними від агресора.