Угорський віце-прем’єр Жолт Шем’єн під час виступу на презентації книги “Права меншин. Представлення інтересів. Автономність” заявив, що закордонні угорці повинні прагнути автономії у складі держав, в яких вони мешкають. Від цього, за його словами, залежить їхнє виживання. “В інтересах зовнішньої політики Угорщини пропагувати угорські партії”, – додав Шем’єн 20 березня. Український МЗС відреагував відразу. У зовнішньополітичному відомстві повідомили, що сприйняли слова угорського політика із подивом. “Будь-які спекуляції на цю тему не відповідають інтересам наших двох країн і народів та, сподіваємося, не відображають офіційну позицію Будапешта”, – йдеться у заяві МЗС. Також 22 березня угорського посла в Україні Ерно Кешкеня запросили до МЗС для пояснення слів Шем’єна.
Коментар Надії Коваль для DW
Уже 24 березня заяви на підтримку угорських автономій у сусідніх країнах прозвучали знову – на форумі угорських депутатів від держав Карпатського басейну. Серед присутніх були спікер парламенту Угорщини Ласло Кьовер, міністр закордонних справ Петер Сійярто, держсекретар з питань національної політики Арпад Янош Потапі, депутат Європарламенту Андреа Бочкор та інші відомі угорські політики. У заключній заяві депутати вітали збільшення числа виборчих альянсів, утворених місцевими угорськими партіями у сусідніх країнах, а також зазначили, що прагнення до автономій угорських громад в країнах Карпатського басейну має розглядатися на порядку денному Європейського парламенту. Реакції на ці заяви з боку українського МЗС поки що не було. Але наскільки загрозливими вони є в принципі?
Російські технології Угорщина не потягне. На фото: Володимир Путін (л) та Віктор Орбан
Послідовна політика
Аналітик Ради зовнішньої політики “Українська призма” та Українського інституту майбутнього Надія Коваль запевняє, що нічого нового ані у словах угорського віце-прем’єра, ані у заявах інших представників офіційного Будапешта немає. У сферу компетенції Шем’єна як віце-прем’єра входить саме питання угорських меншин за кордоном Угорщини. Тому заяви, в яких згадується необхідність автономії для закордонних угорців, політичного представництва на національному рівні сусідніх держав та захисту мовних прав угорського етносу в інших країнах, постійно лунають з вуст цього політика. Однак, наголошує Коваль, річ зовсім не у конкретному діячі – подібну політику Будапешт проводить ще з початку дев’яностих років минулого століття.
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко підтверджує – подібні заяви лунали й раніше. І стосувались вони не винятково України, а й інших європейських країн, на території яких проживають угорські меншини, серед яких, наприклад, Румунія та Словаччина. І ці держави також гостро сприймали риторику Будапешта щодо закордонних угорців. Однак, коли уряд Угорщини очолив Віктор Орбан, тему захисту прав національних угорських меншин у сусідніх країнах, частина території яких входила до так званої “Великої Угорщини”, почали активно підігрівати, каже Огризко. А угорські націоналісти взагалі вважають, що усі території, що населені угорцями нині, мають бути об’єднані в рамках однієї держави.
Тож сприймати нинішні тези з Будапешта щодо угорських меншин в інших країнах як інструмент дестабілізації цих країн та можливих територіальних зазіхань не варто, додає і політичний оглядач, голова закарпатського осередку ВГО “Комітет виборців України” Дмитро Тужанський. Він пояснює, що використаний раніше Кремлем аспект етнічних росіян як привід до агресії в Україні – Угорщина “не потягне”. У нинішніх умовах, каже Тужанський, Угорщина просто не здатна запроваджувати агресивну політику за російськими шаблонами – повагу до територіальної цілісності сусідів зумовлює не лише членство у ЄС та НАТО, але й слабка економіка країни.
Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко
Правильна реакція
Гостру реакцію МЗС на досить буденну заяву угорського віце-прем’єра Надія Коваль пояснює чутливістю України до питань автономії, політичного представництва та мовних прав етнічних меншин після початку російської агресії. Натомість Володимир Огризко вважає відповідь українського дипломатичного відомства вірною. За словами дипломата, угорська громада і без того має широкі права на території України, і тиск із метою їх подальшого розширення може цілком межувати із втручанням у внутрішні справи держави. “В дипломатії не можна залишати подібні заяви без уваги, адже це сприйматимуть як прояв слабкості”, – пояснює свою позицію Огризко.
Дмитро Тужанський також наголошує, що угорці в Україні вже мають культурну автономію: у Берегові, де угорська мова є регіональною, функціонує Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, угорська мова викладається в українських школах, діють угорські школи. Немає проблем в громади і з політичним представництвом – голова Товариства угорської культури Ласло Брензович є чинним народним депутатом від правлячої партії “Блоку Петра Порошенка”. Однак дані факти, на думку Тужанського, необхідно активно використовувати для побудови діалогу із Угорщиною – замість різких заяв дипломатичного відомства.
Утім, і він, й інші експерти визнають – перед угорськими парламентськими виборами, що відбудуться наступного року, заяви місцевих політиків можуть стати більш радикальними. “Це одне з питань, на якому правляча партія “Фідес” вибудовує свою популярність”, – пояснює Коваль. Але це, на її думку, не вийде за межі риторики і не призведе до практичних кроків на збільшення підтримки угорської громади в інших державах, включно із Україною.
Набагато більшу небезпеку, додає Тужанський, становить те, що Росія використовуватиме ці заяви для поширення фейків про угорську підтримку закарпатського сепаратизму, як вона вже неодноразово робила. “Часто це були вигадані заяви з вигаданих заходів, які вкидалися в український інформаційний простір через російські або проросійські медіа, хоча йдеться і про реальних політиків”, – попереджає експерт, згадуючи випадок угорського європарламентаря від радикальної правої партії “Йоббік” Бейли Ковача, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії.