Дана брошура є результатом дослідницького проєкту «Знижуючи планку? Переговори щодо відповідності та Угода про асоціацію між ЄС та Україною», профінансованого Науково-дослідною радою Норвегії у 2021-2024 роках. Ідея проєкту, розробленого до вторгнення Росії в Україну у 2022 році, полягала в тому, щоб дослідити, як ЄС та Україна виконують Угоду про асоціацію (УА). Особливий інтерес становило вивчення того, як партнери реагують на ситуації, у яких Україна зазнає труднощів у виконанні складних зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію. Ця тема залишається актуальною в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а досвід переговорів між Україною та ЄС щодо відповідності вимогам Угоди про асоціацію є цінним для формування стратегій партнерів у контексті вступу до ЄС.
Однак вторгнення Росії в Україну, а також унікальні виклики, які воно створює для цінностей та безпеки ЄС, змусили нас обрати більш цілісний підхід до відносин ЄС та України. Рішення ЄС надати Україні, а також Молдові та Грузії статус кандидатів на вступ до ЄС відображає його залученість у геополітичну конкуренцію з Росією за політичний, безпековий та економічний порядок в Європі. Водночас реформи, які Україна впровадила як асоційована країна та продовжить впроваджувати як кандидат на вступ до ЄС, сприяють її здатності протистояти російській агресії.
Наскільки ЄС та Україні вдалося «побудувати корабель», плаваючи у бурхливих водах російської агресії та невизначеності? Наскільки близька Україна до досягнення своєї мети – членства в ЄС? Чи може тривалий та складний процес вступу послабити підтримку українцями інтеграції до ЄС? На всі ці (та багато інших) питань ви знайдете відповіді у нашій книзі «Тернистий шлях України до ЄС. Від «інтеграції без членства» до «інтеграції через війну»», яка побачила світ у видавництві Palgrave Macmillan у грудні 2024 року. Варто зазначити, що до книги увійшло багато розділів українських авторів, зокрема наших партнерів проєкту зі Львова – Українського католицького університету (УКУ) та громадської організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ), а також запрошених співавторів.
Задум створити цю брошуру виник під час розмов із деякими з авторів та представниками нашого третього інституційного партнера проєкту ГО «Рада зовнішньої політики «Українська призма»», насамперед з Надією Бурейко. Попри війну, що триває, усі вони не лише продовжують свою професійну діяльність, але й роблять значний внесок у зміцнення стійкості України через волонтерство, інтернаціоналізацію, адвокацію та політичні консультації. Ця публікація має дві основні мети. По-перше, вона має на меті надати можливість читачам із перших вуст дізнатися, як війна трансформувала професійну діяльність українських науковців та членів громадянського суспільства. По-друге, вона демонструє погляди українських фахівців на взаємопов’язані теми розбудови стійкості України, вступу до ЄС та відбудови – і все це в контексті війни.
Розбудова та розширення стійкості України
Розбудова стійкості стала важливою темою з часу російської агресії у 2014 році, але особливої актуальності набула після повномасштабного вторгнення.
Ольга Чижова та Геннадій Максак розповідають, як війна спонукала український аналітичний центр «Українська призма» переосмислити місію організації та змінити сферу діяльності. Аналітичний центр взяв на себе кілька функцій, таких як гуманітарна підтримка, освіта та проведення міжнародних інформаційно-просвітницьких кампаній. Офіс організації у Брюсселі, що був відкритий під час війни, відіграє центральну роль у налагодженні зв’язків українського громадянського суспільства з інституціями ЄС, представництвами країн-членів та громадськістю. Представник «Української призми» Сергій Герасимчук пише про громадянське суспільство України під час війни, його допомогу Збройним силам України та еволюцію відносин між громадськими організаціями, донорами та державою. Він, зокрема, наголошує на важливості переходу від ситуативних ініціатив до довготривалих програм, заснованих на місцевому досвіді та протидії втомі від донорства.
Інтерв’ю з Галиною Процик, заступницею проректора та викладачкою УКУ, присвячене її досвіду підтримки стійкості вищого навчального закладу в умовах війни. Як і «Українська призма», УКУ вжив конкретних кроків, щоб вистояти в перші місяці вторгнення, включаючи волонтерство, створення умов для допомоги іншим та піклування про внутрішньо переміщених осіб. Коли нагальність такої допомоги зменшилася, університет перейшов до більш довготривалих, трансформаційних заходів, включно зі стратегічною інтернаціоналізацією та заходами для прискорення інтеграції України до Європейського простору вищої освіти.
Ці три публікації демонструють, що розбудова стійкості тісно пов’язана з європейською інтеграцією України – темою, яка більш детально буде розглянута в наступних двох статтях.
Прогрес на шляху до ЄС
Вступ України до ЄС часто обговорюється з точки зору його геополітичної важливості. Однак цей тривалий і технічний процес також несе з собою численні виклики на рівнях, нижчих за міжнародну арену. Наталія Галецька, викладачка УКУ, зосереджує свою увагу на важливих агентах української демократії та європейської інтеграції, яким дотепер не надавалося належної уваги, – регіональних інституціях. Серед них – обласні ради – органи самоврядування, які обираються громадянами України, розробляють і затверджують програми регіонального розвитку та регіональні бюджети, а також контролюють їхнє виконання. Спираючись на свій досвід роботи у Львівській обласній раді, Наталія Галецька зазначає, що в умовах війни рада зазнає більших обмежень з боку обласної військової адміністрації. Водночас вона наводить приклад спеціалізованих інституцій розвитку, підкреслюючи їхній потенціал в питанні євроінтеграції за висхідним принципом, як зразок успішної співпраці між органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями.
Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу «ЕПЛ», розглядає питання європейської інтеграції України в природоохоронній площині. Вона стверджує, що як для покращення стану інтеграції України з ЄС, так і для подолання екологічних наслідків війни, уряду необхідно прискорити екологічні реформи, зокрема у співпраці з громадянським суспільством.
Остання робота, зокрема, демонструє тісний зв’язок між шляхом України до ЄС та відбудовою країни. Свідченням цього є два останні матеріали брошури.
Створення основи для відбудови
Професори Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Харламова та Андрій Ставицький досліджують тему відбудови України. Вони закликають Україну «думати про своє економічне майбутнє після війни» вже зараз і підкреслюють, що інтеграція України в економіку ЄС є важливим рушієм відбудови.
Єлизавета Алексєєва, старша юристка «ЕПЛ», закликає український уряд знайти справедливий баланс між питаннями безпеки у воєнний час та доступом до екологічної інформації. Вона підкреслює роль українських НУО у тому, щоб переконати уряд послабити деякі обмеження, запроваджені в перші дні вторгнення, щоб уникнути негативного впливу на екологічну демократію. Це особливо важливо з огляду на відновлення країни та інтеграцію до ЄС.
Уроки з досвіду України
Таким чином проєкт демонструє широкий спектр поглядів та досвіду українських науковців та експертів аналітичних центрів, висвітлюючи глибоко взаємопов’язані процеси стійкості, європейської інтеграції та відбудови, що відбуваються в Україні в умовах війни. Тому досвід України та українців у воєнний час є надзвичайно цінним для всіх, хто цікавиться питаннями реагування на кризи, стійкості, відбудови та європейської інтеграції, а також відносинами між урядом, громадянським суспільством та міжнародними донорами.
Зміст
- Автори
- Вступ, Марина Рабінович та Анне Пінтш
- 1. Як аналітичний центр «Українська призма» віднайшов себе після вторгнення Росії. Ольга Чижова та Геннадій Максак
- 2. Адаптивна філантропія: як українське громадянське суспільство, міжнародні донори та українська держава долають виклики війни. Сергій Герасимчук
- 3. Галина Процик: “Інтернаціоналізація робить українські університети сильнішими”. Галина Процик, Марина Рабінович та Анне Пінтш
- 4. Посилення європейської інтеграції України за висхідним принципом: уроки регіональних інституцій. Наталія Галецька
- 5. На шляху до стійкого відновлення та членства в ЄС Україна повинна прискорити розробку екологічного законодавства та політики. Ольга Мелень-Забрамна
- 6. Україна повинна думати про своє економічне майбутнє після війни. Ганна Харламова та Андрій Ставицький
- 7. Балансування між обмеженнями воєнного часу та стандартами екологічної демократії на шляху України до ЄС та «зеленої» реконструкції. Єлизавета Алексєєва