ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ НАТО 2030

Можливості для України як країни-партнера з розширеними можливостями

Підписатись на новини "Української призми"

ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ НАТО 2030

На сьогоднішній момент відсутній попередній текст Стратегічної Концепції НАТО 2030, який дав би можливість чітко проаналізувати основні характеристики взаємодії з партнерами, як вони бачаться союзникам на наступні 10 років. Такий текст може з’явитися орієнтовно у квітні 2022 року, коли почнеться остаточне узгодження всіх пропозицій. Водночас, протягом останнього року з’явилось три документи різного рівня, які можуть дати певні орієнтири щодо загального бачення відносин з партнерами НАТО та партнерами з розширеними можливостями, зокрема. 

У звіті Групи радників (листопад 2020 р.) (1), яка була призначена Генеральним секретарем НАТО для рефлексії та підготовки Нової Стратегічної концепції 2030, дається оцінка важливості партнерства для безпеки НАТО, оскільки партнери можуть гарантувати те, щоб загрози були подолані ще до того, як досягнуть кордонів Альянсу. Крім того наголошується на спільних цінностях, підкреслюється роль партнерів (не виокремлюючи нікого окремо) у спільних заходах та місіях із підтримки миру. 

Водночас звертає увагу, що даний звіт не виокремлює Партнерів розширених можливостей, а лише розділяє партнерів на дві категорії – ті, що прагнуть членства, та всі інші. 

Між тим, у звіті визначається, що «двері Альянсу повинні бути відкритими для всіх європейських демократій, які хочуть приєднатися до структур НАТО, і хто спроможний взяти на себе відповідальність та зобов’язання членства та зробити внесок у безпеку євроатлантичного регіону». Водночас наголошується, що потрібно змінити підходи до партнерства, щоб використовувати його «більш стратегічно та з конкретною метою». 

Група радників запропонувала 15 конкретних рекомендацій щодо розвитку партнерства. Частина є загальними, частина стосується виключно Індо-Тихоокеанського регіону або Середземномор’я. Частина присвячена безпосередньо партнерству на Сході та Півночі, що значною мірою стосується саме чотирьох з шести країн – партнерів розширених можливостей. 

Серед них, Україні варто звернути увагу на наступні:

1. НАТО повинні визначити план того, як партнерства у різних регіонах будуть використовуватися для посилення стратегічних інтересів НАТО у глобальну еру, яка стає більш конкурентною. Як частину цих зусиль, НАТО повинні переглянути та оживити існуючі партнерства шляхом переходу від поточного підходу, який базується на запитах, коли партнери визначають обсяги на глибину співробітництва, на підхід, який базується на інтересах, коли НАТО само визначає пріоритети того, що воно хоче від партнерів, враховуючи свої стратегічні інтереси та обмежені ресурси. 

4. НАТО повинно використовувати більше тематичні, а не географічні об’єднання партнерів. 

5. […]. Політичні консультації з партнерами, разом з ситуаційною обізнаністю НАТО та стратегічним визначенням, можуть мати підсилюючий вплив на природу та обсяги підтримки, яку НАТО надає партнерам. 

6. Союзники по НАТО повинні краще використовувати знання партнерів шляхом збільшення консультацій та обмінів інформацією, посилення тренувальних курсів та спільних воркшопів. Ця база знань, яка має під собою унікальний досвід, який отримують партнери, коли протистоять різноманітним загрозам та викликам, а НАТО можу стикнутися у 2020х, є активом, який слід використовувати. 

9. НАТО повинно шукати шляхів для розширення та посилення партнерства з Україною та Грузією, як демократіями, що є вразливими, і знаходяться під постійним тиском від РФ. 

11. Політика відкритих дверей НАТО повинна бути оживлена як ключовий фактор, який спонукає партнерів модернізуватися, інтегруватися та готовити себе до майбутнього можливого членства. НАТО повинно збільшити свою підтримку партнерів, хто голосив про своє бажання приєднатися до Альянсу, щоб допомогти розробити інструменти та реформи, які необхідні для досягнення критеріїв членства, одночасно працюючи з військовими, політичними, громадськими та адміністративними структурами партнерів. […]. 

Генеральний секретар НАТО, в свою чергу, проводив додаткові консультації, включаючи громадянське суспільство, парламентарів та бізнес, і у червні 2014 року вийшов з окремими 9 пропозиціями щодо розвитку НАТО, які були підтримані очільниками країн-членів під час саміту у Брюсселі (2):

  1. Поглиблені політичні консультації та координація,
  2. Посилення стримування та оборони,
  3. Покращена стійкість,
  4. Збереження технологічних переваг,
  5. Підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах,
  6. Збільшити навчання та побудову спроможностей,
  7. Боротьба та адаптація до змін клімату,
  8. Підготовка наступної стратегічної концепції,
  9. Інвестиції в НАТО. 

Пропозиції 5 та 6 містять чіткі посилання щодо залучення партнерів у ці пріоритети, однак жодна з дев’яти пропозицій не виокремлює Партнерів з розширеними можливостями. 

Комюніке останнього на сьогодні саміту НАТО у Брюсселі (червень 2021) (3) приділило окрему увагу партнерству як такому, і розширеному партнерству, зокрема, на додаток до окремих статей, присвячених співробітництву з кожною країною-партнером. 

Так, у статті 63 йдеться, що «[…] Відносини Альянсу з партнерами базуються на взаємності, спільній перевазі та повазі. Ми будемо посилювати політичний діалог та практичне співробітництво з нашими партнерами. Ми вдячні нашим партнерам за їх внесок у ситуативну обізнаність, операції, місії та діяльність НАТО, включаючи трастові фонди. […]. Ми будемо продовжувати покращувати взаємосумісність з нашими партнерами розширених можливостей. Визнаючи, що конфлікти та нестабільність на кордонах НАТО напряму підривають безпеку Альянсу, ми будемо продовжувати посилювати допомогу НАТО та підтримку, спрямовану на розбудову спроможностей наших партнерів. Ми ще раз підтверджуємо наше зобов’язання розширити політичний діалог та практичне співробітництво з будь-якою країною, яка поділяє цінності Альянсу та інтерес у міжнародному мирі та безпеці […]». 

Стосовно України окремо виписані пріоритети у статті 69: «Ми вітаємо співробітництво з Україною відносно безпеки чорноморського регіону. Статус Партнера розширених можливостей, який був наданий минулого року, дає додаткового імпульсу нашому вже амбітному співробітництву, і буде сприяти більшій взаємосумісності, із можливостями для збільшення кількості навчань та покращеній ситуаційній обізнаності. Військове співробітництво та ініціативи з розбудови спроможностей між союзниками та Україною, включаючи УклПол-Літбригаду, додатково підсилюють ці зусилля. Ми високо цінуємо український значний внесок в операції союзників, Сили реагування НАТО та навчання НАТО».

Слідкуючи за дискусією, щодо нової стратегічної концепції, можна передбачити, що такі питання як штучний інтелект (4), технологічна модернізація та інновації (5), зміни клімату та їх вплив на безпеку та військові операції, розбудова стійкості займуть видиме місце у новій Концепції. Не менш важливими будуть питання кібер-безпеки та захисту критичної інфраструктури, яким в останній рік приділяється все більше уваги на засіданнях різного рівня. 

Створення двох інноваційних фондів – Акселератора оборонних інновацій для Північної Атлантики (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic – DIANA) та Інноваційного Фонду НАТО (NATO Innovation Fund (6)), які будуть працювати зі старт-апами, промисловістю, університетами тощо щодо розробки нових технологій, також є важливим вікном перспектив для партнерів з розширеними можливостями. . 

МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ ЯК КРАЇНИ-ПАРТНЕРА З РОЗШИРЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

  1. Спираючись на існуючі пропозиції щодо Стратегічної концепції 2030 та поточні консультації, можна очікувати, що співробітництво з Україною може бути зафіксоване за трьома напрямами:
    • Географічним – у питаннях Чорноморської безпеки. 
    • Тематичним – як країною – партнером розширених можливостей.
    • Двостороннім – безпосередньо окремі питання двостороннього порядку денного та боротьби з російською агресією. 
  2. Беручи до уваги розмитість концепції розширеного партнерства, існує два варіанти наповнення його практичним співробітництвом:
    • Очікування формулювань та пріоритетів, які будуть закріплені на Мадридському саміті НАТО у червні 2022 року, як у заключній декларації, так і в новій Стратегічній концепції. 
    • Проактивна робота за української ініціативи з іншими державами – партнерами розширених можливостей, передусім Грузією та Швецією, з метою виходу зі спільними пропозиціями щодо посилення співробітництва, обміну досвідом та наповнення партнерства більш глибоким змістом. 
  3. Важливим індикатором серйозності ставлення до категорії партнера розширених можливостей, а не лише як до політично приємного титулу, буде включення окремого параграфу щодо ПРМ до Стратегічної концепції 2030, з  можливим виписуванням конкретних напрямів співробітництва, окрім обміну інформацією та спільними навчаннями.
  4. Розуміючи оновлені пріоритети союзників, зокрема кібер сфера, захист критичної інфраструктури, технології, клімат, штучний інтелект, космос – Україна може запропонувати консультації та формати співробітництва за цими напрямами, деякі з яких є чутливими з безпекової точки зори. Статус партнера розширених можливостей відкриває можливості до залучення до цих тем, але ініціатива має йти від України, тому важливим є вивчення цих пріоритетів та розробка конкретних пропозицій щодо залучення. 
  5. Оскільки до саміту в Мадриді у червні 2022 року планується запустити два інноваційні фонди – Акселератор оборонних інновацій для Північної Атлантики та Інноваційний Фонд НАТО, формати роботи яких тільки зараз набирають обрисів, Україні варто розпочати переговори щодо можливості закріплення участі партнерів з розширеними можливостями у цих ініціативах. Такими чином цей пункт може увійти і у нову Стратегічну Концепцію, яка не обмежувала б роботу фондів тільки країнами-членами. 

1. NATO 2030: United for a new era, 25/11/2020, https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2020/12/pdf/201201-Reflection-Group-Final-Report-Uni.pdf

2. NATO 2030, June 2021, https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2021/6/pdf/2106-factsheet-nato2030-en.pdf

3. Комюніке Брюссельського саміту, NATO, 14/06/2021, https://www.nato.int/cps/uk/natohq/news_185000.htm?selectedLocale=uk

4. NATO releases first-ever strategy for Artificial Intelligence, 22/10/2021, https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_187934.htm

5. NATO Allies take the lead on the development of NATO’s Innovation Fund, 22/10/2021, https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_187607.htm

6. NATO Allies take the lead on the development of NATO’s Innovation Fund, 22/10/2021, https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_187607.htm

 

 

 

Підготовлено: Ганна Шелест, к.політ.н., директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма»

У рамках проекту Ради зовнішньої політики «Українська призма» – «Ukraine-NATO: Enhanced level» за підтримки Представництва НАТО в Україні