Після стрімкого півторарічного падіння експорт товарів з України нарешті показав позитивні результати. Українську економіку рятують європейські ринки, а метал у структурі продажів замінила сільгосп продукція.
Іван Ус для видання Бізнес
40% товарів продаємо в ЄС, та Росія досі серед лідерів
Від початку конфлікту навесні 2014 р. експорт демонстрував стабільну тенденцію до скорочення. Тільки наприкінці 2015 р. темпи скорочення почали спадати. Здавалося, вже досягли дна, а далі тільки в гору. Проте уже січень показав: сподівання були марними. У порівнянні до попереднього місяця експорт товарів скоротився майже на третину (на 31,6%). Такий початок року не давав підстав для оптимізму. І хоча темпи скорочення протягом наступних двох місяців були значно меншими, все одно вартісні обсяги експорту продовжували котитися вниз.
І ось вперше за останні півтора роки квітень вніс суттєві корективи, перевернувши все з ніг на голову. Після багатьох місяців стабільного падіння, експорт нарешті зріс.
І хоча зростання склало мізерні 0,7 %, проте тут головне не кількість, а якість. Зміна «мінуса» на «плюс» фактично і є першою ознакою того, що дно вже позаду, адже процес постійного зниження зупинено. І хоча загальний експорт за чотири місяці 2016 р. залишається на 13,7% меншим, ніж за аналогічний період 2015 р., проте це вже не мінус 31,6 %!
Що ж лежить в основі таких позитивних змін? Насамперед кидається в очі стрімке зростання у квітні експорту до ЄС. У порівнянні цього періоду минулого року він активніший на 12,6%. Позитивна динаміка квітня нарешті повністю перекрила негативні показники першого і за підсумками вже чотирьох місяців експорт товарів з України до ЄС зріс на 1,04 %. Враховуючи той факт, що
ЄС вже давно став провідним торгівельним партнером України (його частка в географічній структурі експорту у 2016 р. становить майже 40%), зростання поставок у Європу може мати суттєве значення для подальших перспектив експорту.
Вагоме, проте не вирішальне, адже і за іншими географічними напрямами Україні слід також активізувати свою діяльність. Насамперед в частині завершення переговорів про укладання Зони вільної торгівлі з Туреччиною та знаходження аргументів для початку переговорів про ЗВТ з Єгиптом. До речі, у квітні експорт до Єгипту був лише на 30 млн дол. США меншим за експорт до Росії (240 проти 270 млн дол. США), яка серед окремо взятих країн залишається провідним ринком збуту вітчизняних товарів. Загалом, за перші чотири місяці поточного року Україна експортувала товарів до Туреччини і Єгипту на більш ніж 1,3 млрд дол. США, на 400 мільйонів дол. США перевищивши експорт до Російської Федерації. І це на загальних підставах країни-члена Світової організації торгівлі. А уявіть що буде у разі укладення ЗВТ.
Замість металу – соняшникова олія
Що стосується товарного розрізу експорту України, то тут з країни-експортера металів ми перетворилися на країну-експортера сільськогосподарської продукції. І хоча скептики в такій ситуації вбачають деіндустріалізацію як економіки загалом, так і експорту зокрема, проте «гроші не пахнуть». Якщо сільське господарство приносить нам солідну виручку, то чому б цим не користатися?
Взагалі, як показав початок цього року,
сільське господарство стало єдиною галуззю економіки, експорт якої продемонстрував зростання – на 167 млн дол. США.
Це поруч зі скороченням експорту по всіх інших галузях дозволило сільському господарству збільшити свою частку в товарній структурі експорту України до 35,6 %. Водночас частка металургійної продукції скоротилася до 22,2 %.
Локомотивом збільшення експорту стало нарощування поставок соняшникової олії. У січні-квітні експорт цієї товарної позиції у порівнянні до аналогічного періоду попереднього року зріс на 171,7 млн дол. США, тобто більше ніж зростання по всьому сільському господарству! І хоча основними покупцями вітчизняної соняшникової олії залишаються Індія та Китай (349,8 і 153,6 млн дол. США відповідно), особливо слід відмітити нарощування поставок до Нідерландів – до 122,8 млн дол. США. Будемо сподіватися, що і надалі експорт соняшникової олії слугуватиме надійним і потужним джерелом припливу валюти в Україну. Якщо, звісно, державні органи не будуть самі створювати бар’єри для цього експорту. Адже навряд чи обшуки СБУ в центральному офісі провідного вітчизняного експортера олії – компанії Kernal – сприятимуть розвитку галузі.
Проте не олією єдиною. Також зріс експорт зернових (на 76 млн дол. США) та деревини і виробів з неї (на 25 млн дол. США). До того ж особливо слід підкреслити зростання експорту товарів електричного машинобудування на 35 млн дол. США. Насамперед проводів для автомобілів, експорт яких (переважно до країн ЄС) склав 371,7 млн дол. США. Також суттєво зріс експорт радіонавігаційних приладів (з 3,2 млн до 39,3 млн дол. США).
Експорт росте, а ціни падають
Чи буде зростання носити короткочасний чи перманентний характер, покаже час. Адже динаміка залежатиме від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. І якщо на внутрішні фактори ми ще більш-менш можемо впливати, то на зовнішні, такі як ціни на провідні товари вітчизняного експорту, навряд чи. А ось тут і криється чи не найбільший ризик, адже ці ціни знижуються. Так, вартість тони кукурудзи і пшениці у порівнянні до попереднього року впала з 162 і 200 дол США до 154 і 157 дол США відповідно. Вартість тони напівфабрикатів з вуглецевої сталі (провідної товарної позиції експорту вітчизняного металургійного комплексу) знизилась з 375 до 237 дол США.
Водночас зниження цін на сировинні товари є непоганим стимулом для виробництва та експорту продукції з більшою доданою вартістю. Тих же морських суден та залізничного устаткування, експорт по яким зріс на 11, 7 і 15,6 млн дол. США відповідно. Так що не все так погано, панове!