Підписатись на новини "Української призми"
У рамках стратегії Digital Decade 2030 та концепції Єдиного цифрового ринку мова йде про фундаментальну трансформацію державних послуг: від технічної модернізації до повністю безпаперових державних сервісів.
Унаслідок зміни системного балансу сил після 24 лютого 2022 року одним із нових трендів на міжнародній арені є пожвавлення відносин між Росією, Китаєм і Білоруссю.
Нинішня хвиля російсько-білоруської економічної інтеграції передбачає процес поступової втрати Мінськом залишків свого суверенітету.
Останні роки стали переламними для кіберполітики ЄС: російські кібератаки на європейську інфраструктуру та цифрові канали зв’язку, а також масштабне зростання програм-вимагачів (ransomware) вразили як державні установи, так і приватний сектор у різних країнах ЄС.
Протягом останніх трьох років, з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну, українсько-чилійські відносини отримали нову динаміку, що проявляється в політичному, парламентському та культурному вимірах.
“Українська призма” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розглядає виклики та перспективи імпелементації AI Act у країнах ЦСЄ.
У країнах ЦСЄ імплементація DSA стикається з особливими викликами – від нестачі ресурсів до слабкої інституційної спроможності. У пілотному тексті із серії Ad Fontes, Ad Europa Nova – “Українська призма” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розглядає виклики та перспективи імпелементації DSA у країнах ЦСЄ.
Поглиблення військової співпраці між Росією та Білоруссю становить загрозу не лише безпеці України, а й безпеці європейських країн.
Це дослідження спрямоване на формування ефективних наративів, які сприятимуть зміні позицію держав Заходу щодо їхнього ставлення до ядерного арсеналу РФ та
Тренди, сформовані під впливом критичних факторів, створюють основу для розробки сценаріїв на рівні окремих держав та міждержавних відносин (trend-impact ефект). Виявлення cross-impact ефекту надає можливості побудувати сценарії розвитку регіону в цілому.
Сучасна політика Румунії щодо Молдови, скоріш, є стратегією «старшого партнера», який прагне інтегрувати сусідню державу до європейського простору через всебічну підтримку, співпрацю у інфраструктурних проєктах та й енергетичній сфері.
Ця публікація має на меті надати можливість читачам із перших вуст дізнатися, як війна трансформувала професійну діяльність українських науковців та членів громадянського суспільства.