Збереження високого рівня політичної та безпекової взаємодії, нарощування економічної співпраці з державами-сусідами України залишається серед пріоритетів української зовнішньої політики. Позитивна динаміка двосторонніх відносин, включеність України до регіональних об’єднань та ініціатив є запорукою стабільних та продуктивних взаємин з державами-сусідами. Водночас, особливий інтерес представляють відносини з Угорщиною (як найбільш проблемні) та Польщею (як державою з найбільшим потенціалом для просування українських інтересів). Також заслуговує на увагу вразливість держав-сусідів до російського впливу.
ПАНДЕМІЯ COVID-19 ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СУСІДНІ З УКРАЇНОЮ ДЕРЖАВИ
Пандемія Covid-19 безумовно позначилась на розвитку ситуації у сусідніх з Україною державах. Окрім суто епідеміологічного виміру йдеться також про її вплив на внутрішньополітичну ситуацію та зовнішню політику, економічні наслідки, позиціонування цих держав у рамках ЄС. Що стосується сусідніх держав, які не входить до цього об’єднання, як у випадку з Республікою Молдова, то епідеміологічна ситуація може позначитись на її відносинах з Брюсселем.
За умови негативного розвитку подій, ситуація у сусідніх з Україною державах у 2021 р. залишатиметься складною. Неспроможність урядів поліпшити епідеміологічну ситуацію позначатиметься на їхній стійкості. У державах з дієвими або частково дієвими демократичними інститутами це може призвести до політичних криз, «перезавантажень» урядів, складних коаліційних переговорів, що позначатиметься на дієвості цих країн на міжнародній арені та у двосторонніх відносинах з Україною.
У державах з авторитарними чи напівавторитарними тенденціями (на кшталт Угорщини) це може призвести до посилення наявних авторитарних тенденцій з метою приборкання опозиції, нейтралізації політиків, що критикують політику уряду, обмеження медіа, які фокусуватимуться на наявних проблемах.
З огляду на збільшення соціально-економічних проблем можливе зростання впливу антисистемних політичних сил, які на хвилі загальної критики влади та популізму ангажуватимуть до числа своїх прихильників додаткові сегменти електорату (такий розвиток подій можливий у Молдові, Польщі, Румунії). В свою чергу, існує ризик того, що не маючи важелів впливу на епідеміологічну ситуацію та економіку, правлячі політичні сили спробують, натомість, «відвоювати» свій електорат шляхом ще більшого популізму та маніпуляцій.
Крім того, дефіцит коштів призведе до того, що сусідні держави, більшою мірою будуть зосереджені на внутрішніх соціально-економічних проблемах та меншою мірою на фінансуванні регіональних проєктів.
За позитивним сценарієм подолання пандемії, поліпшення економічної ситуації за підтримки ЄС, а відтак посилення проєвропейських настроїв як у виборців, так і у представників еліт, та політична стабільність у сусідніх державах матиме для України виключно позитивний ефект. Це відкриє вікно можливостей для співпраці у регіональних форматах на кшталт Тримор’я, а також підвищить динаміку двосторонніх економічних контактів.
Базовий сценарій передбачає поступове зниження епідеміологічних та економічних ризиків у державах-сусідах ЄС за підтримки Європейського Союзу, що забезпечить певне зростання впливу Брюсселю та стримуватиме ріст популістичних партій. Разом з тим у одному з випадків, такий розвиток подій посилить позиції недружніх до України політичних сил, на кшталт «Фідес» в Угорщині. Це, в свою чергу, не дозволить подолати існуючі суперечності двостороннього характеру, які позначаються і на питаннях вищого порядку, наприклад, інтеграції України до ЄС та НАТО.
ВПЛИВ США НА СУСІДНІ ДЕРЖАВИ
Присутність США є вагомим чинником впливу на розвиток подій у державах Центральної та Східної Європи.
За умови негативного сценарію, коли США надмірно зосередяться на подоланні внутрішніх проблем, держави регіону відчуватимуть дефіцит безпекової підтримки. Особливо це може позначитися на позиціях Польщі та Румунії, які наразі належать до ключових регіональних союзників Вашингтону. Брак американської підтримки може зробити ці держави більш вразливими до російського тиску, а відтак менш рішучими у підтримці України.
Якщо події у регіоні розвиватимуться у позитивному ключі, Сполучені Штати посилюватимуть свою присутність та вплив у регіоні, заохочуватимуть держави до тіснішої співпраці з Україною, зокрема у рамках регіональних об’єднань та ініціатив, інвестуватимуть у регіон та привертатимуть увагу приватних інвесторів. При цьому, беручи до уваги вірогідність поліпшення відносин по лінії Вашингтон-Брюссель, на рівні ЄС повернення США до регіону розглядатиметься скоріше як здобуток у відновлених трансатлантичних відносинах, ніж як прояв конкуренції. Це ще більшою мірою сприятиме розвитку регіону, втіленню спільних американсько-європейських ініціатив.
Зрештою, за базового сценарію, Сполучені Штати залишатимуться більш зосередженими на відбудові відносин з Брюсселем та зберігатимуть наявний статус-кво у відносинах з сусідніми з Україною державами. В окремих випадках, можливе навіть погіршення відносин (скажімо, у відносинах з Будапештом та Варшавою), з огляду на те, яку увагу адміністрація Байдена планує приділяти питанням демократизації та верховенства права. І якщо у випадку з Угорщиною це може зіграти на користь Україні, то у випадку з Польщею – послабить позиції Варшави, поставить під сумнів амбітні плани Польщі щодо розвитку ініціативи Тримор’я та послабить голос Варшави у протидії проросійським ініціативам на теренах ЄС. Разом з тим, є шанси на посилення позицій Румунії, яка за рахунок успішної дипломатичної гри зберігає баланс у відносинах з Брюсселем та Вашингтоном.
ВПЛИВ РОСІЇ НА СУСІДНІ З УКРАЇНОЮ
ДЕРЖАВИ
Росія традиційно розглядає держави Центральної та Східної Європи як «сіру зону» ЄС, де Москва намагається змагатися за вплив з Брюсселем та Вашингтоном. Особливо це проявляється у державах, що не входять до складу ЄС, наприклад, у Молдові.
За негативного сценарію Росія й надалі намагатиметься посилити свій вплив у регіоні. У Молдові це відбуватиметься за рахунок протидії проєвропейському курсу новообраного президента Маї Санду шляхом підтримки проросійських сил у парламенті. У сусідніх з Україною державах-членах ЄС – шляхом підкупу політиків, підтримки ультраправих та ультралівих популістських політичних проєктів, втручання у політичний та виборчий процес. Такі російські підходи вестимуть до дестабілізації регіону в цілому, слабкості урядів, зниженню вірогідності підтримки України державами регіону.
Позитивний сценарій у коротоко- та середньотерміновій перспективі на проглядається.
За базового сценарію зберігатиметься стійкість держав-сусідів України у протидії російському впливу, їхня відданість політиці санкцій щодо РФ. Однак, при цьому, не можна виключати, що підтримка ними України буде обумовлюватися певними політичними поступками з українського боку на двосторонньому рівні. Зокрема, не можна виключати, що окремі політичні сили у Польщі та Угорщині (а можливо й Румунії) і надалі очікуватимуть від України поступок у питаннях історичної пам’яті та етнічних меншин, а окремі політики спекулюватимуть на тому, що такою є ціна підтримки України у війні з РФ. Крім того, Росія й надалі підтримуватиме політичні проєкти, що ставитимуть собі за мету підрив відносин держав регіону з ЄС, США, а також пропагуватимуть негативне ставлення до України.
ВПЛИВ ЄС НА СУСІДНІ З УКРАЇНОЮ
ДЕРЖАВИ
ЄС лишається основним гравцем у регіоні, і від його політики (як і від підходів ключових держав ЄС, на кшталт Німеччини) залежать вектори розвитку регіону в цілому і політична ситуація в окремих державах регіону.
За негативного сценарію поглиблюватиметься розкол між державами «ядра ЄС» та Польщею та Угорщиною. Компромісні рішення щодо європейського бюджету не знімуть основних суперечностей у відносинах між Брюсселем та Берліном, з одного боку, і Варшавою та Будапештом, з іншого. Тиск на Польщу та Угорщину, в свою чергу, вестиме або до подальшого «правішання» політичного мейнстріму у Польщі, або ж до пошуків альтернативних економічних та безпекових донорів для Угорщини (на кшталт Росії та Китаю). Існує ризик, що це підважить співпрацю у рамках Вишеградської групи (де Словаччина і Чехія більшою мірою тяжіють до «ядра ЄС»). Ускладнення у відносинах держав регіону одночасно з ЄС та США також поставить під сумнів вірогідність їх економічного зростання та розвитку регіональних ініціатив на зразок Тримор’я. Понад те, у випадку з Угорщиною, загострення у відносинах з Берліном та Брюсселем може призвести до відмови Будапешту у підтримці зовнішній політиці ЄС (зокрема санкційної політики ЄС та п’яти Керівних принципів у відносинах ЄС зі США).
У разі втілення позитивного сценарію, держави регіону поглиблюватимуть свою інтегрованість з ЄС, беззастережно будуть підтримувати політику ЄС щодо України, зокрема санкційну політику щодо РФ. На тлі економічних вливань з боку ЄС збільшується вірогідність економічного зростання регіону та успіху регіональних ініціатив, а також шанси на долучення до них України та інших держав-підписантів Угоди про асоціацію.
Базовий сценарій передбачає збереження статус-кво у відносинах між «ядром ЄС» та державами ЦСЄ, коли між ними періодично виникатимуть сутички з економічних та політичних питань. Разом з тим, Брюссель та Берлін схилятимуться до компромісів, а не до конфронтації, аби зберегти важелі впливу на особливо непоступливих партнерів у Будапешті та Варшаві. За таких умов статус-кво у відносинах Польщі та Угорщини з Україною збережеться.
ВПЛИВ КНР НА СУСІДНІ З УКРАЇНОЮ
ДЕРЖАВИ
Дедалі помітною стає роль КНР у регіоні. Якщо донедавна вона обмежувалась лише економічним виміром, нині посилюються й її політичні прояви.
Посилення авторитарних тенденцій у Китаї, поглиблення конфронтації між Вашингтоном та Пекіном, вестимуть до втілення негативного сценарію. З одного боку, США з безпекових та геополітичних міркувань тиснутимуть на держави регіону і вимагатимуть розриву відносин з КНР. З іншого боку, значна залежність від економічної взаємодії з Китаєм робить такий розрив вкрай проблематичним. Відтак окремі держави намагатимуться втримати хиткий баланс, а деякі (особливо з числа тих, в кого окреслюються проблеми з Брюсселем та Вашингтоном) можуть навіть здійснити спроби переорієнтації на Пекін.
Позитивний сценарій передбачає реформи у КНР та відмову від тактики «войовничого вовка» у відносинах з ЄС та США, а також послаблення тиску на Тайвань та Гонконг. За таких умов ЄС може не лише продовжити діалог з Китаєм щодо Угоди про взаємні інвестиції, але й виступити посередником для нормалізації відносин Пекіну та Вашингтону. При цьому, проєкти Китаю на кшталт BRI та 17+1 будуть органічно поєднуватися з європейськими ініціативами у регіоні.
За базового сценарію регіон лишатиметься полем для геополітичної конкуренції між Китаєм, США та ЄС, де усі зазначені гравці застосовуватимуть методи «батога та пряника», що негативно позначатиметься на державах регіону, зокрема на Україні.
Підсумок. Найбільш вірогідним є втілення нейтральних (базових) сценаріїв, хоча нові хвилі пандемії та їх політичні та економічні наслідки, в свою чергу, можуть призвести до зростання вірогідності негативного розвитку подій. В окремих випадках можливе поєднання базових та негативних сценаріїв. Вірогідність позитивних сценаріїв має шанси на зростання лише у середньостроковій перспективі.