У Нідерландах – останні приготування до референдуму, що вирішить долю Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. А ми поки нагадаємо, чого наша країна вже досягла на шляху євроінтеграції. Стосунки з Євросоюзом чи не єдиний напрям, за яким українська дипломатія торік склала залік на «відмінно» – експертне дослідження «Українська призма: Зовнішня політика 2015».
Амбіційний порядок денний відносин між ЄС та Україною у 2015 році був переважно реалізований. Фінансова підтримка України з боку ЄС поряд з режимом санкцій стосовно Росії дали змогу досягнути певної політичної стабілізації в країні. Проте повільний процес реалізації реформ, корупційні скандали викликають незадоволення з боку європейських структур та окремих країн-членів, що робить позитивні результати від підтримки ЄС у 2015 році значним політичним авансом.
Політичний інтерес: Питання № 1 на порядку денному
У своїй передвиборчій програмі нинішній глава держави П. Порошенко проголосив мету досягти до кінця терміну своїх повноважень необхідних політичних рішень з боку Європейського Союзу та розпочати переговори про повноцінне членство України в ЄС. Ця позиція відображена не лише в офіційних заявах, а й закріплена у щорічному Посланні Президента до Верховної Ради України (ВРУ).
Фактично всі політичні сили України, представлені у ВРУ VIII скликання, погоджуються: забезпечення європейської інтеграції України є ключовим пріоритетом української зовнішньої та внутрішньої політики, — що знайшло своє відображення в Коаліційній угоді.
Згідно з офіційними заявами голови ВРУ, законодавча підтримка росту економіки і європейської інтеграції є пріоритетними завданнями діяльності українського парламенту. З метою оптимізації процесу імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (УА) на законодавчому рівні 3 лютого 2015 року створено Міжфракційне об’єднання «Єврооптимісти» у Верховній Раді.
Інституційна співпраця: Повна єдність
Сфера європейської інтеграції є на сьогодні однією з найбільш інституційно забезпечених в Україні. Задля забезпечення реалізації завдань у цій сфері у 2014 році створено Урядовий офіс з питань європейської інтеграції у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України. Упродовж 2014-2015 років затверджений формат взаємодії органів виконавчої влади у сфері європейської інтеграції, а також запроваджені посади заступників міністрів з питань європейської інтеграції. Було утворено робочі групи з виконання УА та забезпечення роботи підкомітетів асоціації, визначено порядок їх роботи.
У липні 2015 Урядовий офіс почав виконувати функції секретаріату з української сторони спільних органів асоціації (Ради асоціації, Комітету асоціації, підкомітетів), що посилило його організаційну спроможність. Реалізація частини реформ, які містяться в УА чи Порядку денному асоціації також розглядаються періодично на засіданнях Національної ради реформ при Президентові, яка має міжвідомчий характер і відкрита для громадськості.
У 2015 році тривала планомірна робота парламенту з адаптації законодавства в рамках прийнятих країною зобов’язань. Активною була робота комітету ВРУ з питань європейської інтеграції щодо приведення законопроектів уряду у відповідність до права ЄС, положень УА.
Однак зрив у жовтні 2015 року у Верховній Раді прийняття «безвізового» пакету законопроектів, необхідних для досягнення критеріїв другої фази виконання Плану дій щодо лібералізації Євросоюзом візового режиму для України, може свідчити про відсутність повного розуміння важливості цих питань представниками виконавчої та законодавчої влади.
У 2015 році не отримало практичної реалізації питання створення посади віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції,
незважаючи на активну громадську кампанію з просування цієї ідеї. Неофіційно це пов’язувалося з блокуванням ініціативи керівництвом уряду, хоча, з іншого боку, ініціатива підтримувалася Адміністрацією Президента України.
Стратегічне бачення: Тільки вперед
Політика європейської інтеграції є чи не єдиним пріоритетом державного розвитку, закріпленим у всіх державних документах стратегічного спрямування, — Законі «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», Стратегії національної безпеки України, Воєнній доктрині України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
Найважливішим двостороннім стратегічним документом сьогодні є Угода про асоціацію з ЄС. На її виконання Кабінетом Міністрів України затверджений важливий документ середньострокового характеру — План заходів з імплементації УА на 2014-2017 роки (від 17.09.2014). На виконання цього плану розроблені плани імплементації актів права ЄС. Окрім цього, 16.03.2015 Рада асоціації між Україною та ЄС схвалила оновлений Порядок денний асоціації. Окремі стратегічні напрямки побудови відносин з ЄС отримали своє практичне наповнення в Плані заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році.
Діяльність: Все для імплементації Угоди про асоціацію
На внутрішньодержавному рівні реалізація євроінтеграційного курсу України була зосереджена переважно на імплементації положень УА та оцінюється достатньо високо. Було прийнято низку важливих законів на виконання положень УА, а також підписано та ратифіковано важливі міжнародні угоди (наприклад, угоди про участь України в програмі ЄС «Горизонт-2020» і «Креативна Європа» та ін.).
22 травня 2015 року на полях саміту Східного партнерства було підписано Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду щодо започаткування третьої програми макрофінансової допомоги ЄС на загальну суму до 1,8 млрд євро.
Упродовж 2015 року проведено саміт Україна — ЄС, зустріч у форматі міні-саміту, засідання Ради асоціації між Україною та ЄС, Парламентського комітету асоціації, Комітету асоціації, підкомітетів. У 2015 році відбулася низка офіційних та робочих візитів вищих посадових осіб України (Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України) для участі у засіданнях Європейської Ради, а також значна кількість планових візитів українських високопосадовців до інституцій ЄС, як і візитів у відповідь (президент Європейської Ради, президент Європейського Парламенту, президент Європейської Комісії). На початку 2015 року було ратифіковано угоду щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектора цивільної безпеки України (КМЄС в Україні), що була створена в 2014 році. З розширеними функціями місія активно долучилася до роботи з профільними міністерствами щодо реформування сектора правопорядку.
Значна динаміка спостерігалася і в інших ключових сферах співробітництва між Україною та ЄС: у сфері юстиції, свободи та безпеки, галузевому та регіональному співробітництві, парламентському діалозі тощо. Як уже відзначалося, неоднозначно можна оцінити діяльність органів виконавчої та законодавчої влади у виконанні вимог Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, що викликало низку негативних політичних заяв з боку ЄС і розмивало перспективи запровадження безвізового режиму.
Результати: ЗВТ, санкції та надії на безвізовий режим
Ключовим результатом 2015 року є початок з 1 січня 2016 року, незважаючи на тиск Росії щодо подальшого відтермінування, застосування положень УА в частині запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ).
З листопада 2014 року до 31 грудня 2015 року з боку ЄС діяли автономні торговельні преференції для України, які справили незначний позитивний ефект на посилення українських експортних позицій. У 2015 році зберігався тренд зниження обсягів двосторонньої торгівлі між ЄС і Україною, попри той факт, що ЄС залишався головним торговим партнером для України (35% від загального обсягу торгівлі).
Україна отримала в 2015 році 850 млн євро лише в рамках програм макрофінансової допомоги, поряд з іншими можливостями ЄС.
Наприкінці 2015 року Євросоюз втретє продовжив режим санкцій проти Росії, що можна вважати одним з найбільш критично важливих для України рішень, зважаючи на «активну роботу» Росії в окремих країнах ЄС.
Європейська сторона активно долучалася до тристоронніх консультацій між Україною та Російською Федерації в питаннях ЗВТ та енергетичної безпеки, що дало Україні змогу відстояти свою позицію та мінімізувати збитки.
Упродовж 2015 року спостерігалася позитивна динаміка процесу ратифікації Угоди про асоціацію державами — членами Євросоюзу. Станом на 31 грудня 2015 року її завершили 25 з 28 країн ЄС. Країни ЄС є учасниками Нормандського формату (з мандатом від ЄС), а також головними партнерами у формуванні Спеціальної спостережної місії ОБСЄ на Донбасі. До значимих результатів належить оприлюднення Єврокомісією 18.12.2015 фінальної Доповіді про хід виконання Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.