По результатам первой дуэли кандидатов на главное кресло страны победу одержал 39-летний кандидат от независимого движения «Вперед!» Эммануэль Макрон. За него отдали голоса почти 24% избирателей. Лидер ультраправых, 48-летняя Марин Ле Пен набрала 21,5%.
В поддержку Макрона уже высказались высшие чиновники Франции, а также его бывшие соперники по президентской гонке — кандидат от Соцпартии Бенуа Амон и Франсуа Фийон — от республиканцев. Они призвали своих сторонников голосовать за Эммануэля Макрона во втором туре выборов президента.
Чьим успехом увенчается дальнейшая президентскя гонка во Франции, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировала эксперт Совета внешней политики “Украинская призма” Анна Шелест.
Ви очікували саме такого результату — перемоги проєвропейського Макрона і ультраправого євроскептика Ле Пен? Такий розклад став закономірним для сьогоднішньої Франції?
— Я б не сказала, що закономірним, але були соціологічні опитування, які показали майже такі ж цифри. Хоча, на жаль, після попередніх виборів у США, наприклад, або референдуму по Brexit, звичайно, соціологам почали в Європі довіряти набагато менше. Однак французькі соціологи спрацювали на п’ятірку з плюсом. Тому очікувалося, але, скоріше, сподівалося, що буде більш-менш такий результат.
Чому, з одного боку, дуже погано, що у другий тур вийшла Ле Пен, тому що це показує високу підтримку подібних праворадикальних ідей у французькому суспільстві. З іншого боку, для Макрона це, можливо, найкращий варіант, тому що з тим ж Фійоном йому було б набагато проблемніше боротися у другому турі, ніж з Марін Ле Пен.
Чому саме так розподілилися уподобання французів?
— Я думаю, через декілька факторів. У першу чергу, якщо ми подивимося на головні тези виборчої кампанії, то було три питання: це антимігрантська політика, це боротьба з тероризмом, пам’ятаємо серію за останній рік дуже серйозних терактів у Франції, які, звичайно, навіяли страх. Кожен із кандидатів повинен був відповідати на ці питання. І третє — це безробіття, дуже велике безробіття, яке є сьогодні у Франції. Відповідно, якщо ми говоримо про великі міста, то вони набагато більш освіченіші, вони більш відкриті, і вони не схильні до того, щоб у всьому звинувачувати Брюссель і мігрантів. Якщо ж ми підемо у невеличкі міста, то, зазвичай, вони завжди більш консервативно налаштовані. Вони дуже часто більш правоналаштовані, більш націоналістично налаштовані, і там набагато простіше зіграти на цих страхах французького суспільства, які сьогодні є.
Фактично, Ле Пен нічого нового не пропонувала такого стратегічного, якихось реформ чи щось. Вона грала під час своєї виборчої кампанії на тих страхах, які є у французькому суспільстві щодо мігрантів, щодо терористів. А мігранти в даному випадку, вона їх ставила і як терористів, і як тих, хто може потенційно забирати місця. При чому я просто говорю — мігранти, я навіть не кажу — мусульмани. Тому що деякі праві партії, якщо ми по іншим країнам подивимося, вони все ж таки робили акцент саме на мусульманах. Для неї будь-які мігранти, як показували її інтерв’ю, — це вже зло для Франції.
Емануель Макрон — політик-початківець, а Ле Пен доволі досвідчений політик. Такий політичний досвід обох кандидатів допоможе чи навпаки зашкодить їм отримати бажані результати у другому турі?
— Ле Пен — досвідчений політик, але вона завжди була представлена лише в законодавчій владі. Тобто вона знає, як працює парламент або Європарламент, ця сфера. Макрон все ж таки був міністром до цього, і причому, міністром економіки. А відповідно, в нього є досвід не просто державної служби, а найвищої. І він розуміє, як працює саме бюрократична система. Все ж таки Франція — це не парламентська, а президентська республіка, відповідно, президент контролює достатньо багато саме у виконавчій владі. І тут його досвід може бути корисним. Більше того, він колишній банкір, ще до державної своєї служби. І це теж може зіграти на позитив, тому що він може показати, наскільки він розуміється в тих головних питаннях для суспільства, саме соціально — економічних. Тому що зовнішня політика — це ми оцінюємо, хто нам кращий, хто не кращий. А самі французькі кандидати все ж таки зовнішній політиці приділяли увагу лише настільки, наскільки вона стосувалася внутрішньої. І навіть питання ЄС для них — це внутрішнє питання, скоріше, внутрішньої політики, економіки, аніж зовнішньої.
Коваль: перспектива победы Ле Пен вызвала апокалиптический страх в ЕС (укр)
Коментарі Надії Коваль, експерта Ради зовнішньої політики “Українська призма” для Голоса столиці
Уже зараз у Франції пророкують перемогу на президентських виборах Макрону. Соціаліст Бенуа Амон і республіканець Франсуа Фійон також закликали своїх виборців голосувати саме за проєвропейського Макрона.
— Теоретично ми розуміємо, що певна кількість тих, хто голосував за інших 9 кандидатів, звичайно, перейдуть до Макрона, і тут є ті ж соціалісти. Він колишній соціаліст сам. Це десь 6,5% центристи, які його підтримали, навіть певна кількість від Фійона. Але навіть по тих соціологічних дослідженнях, які є на сьогодні, показують, що приблизно 33% виборців Фійона готові голосувати за Ле Пен. Тобто ми побачимо перехід туди. Велике питання, куди підуть крайні ліві, тому що, з одного боку, вони євроскептики, вони проросійсько налаштовані, тобто вони можуть підтримати Ле Пен, з іншого боку, звичайно, все ж таки, крайні ліві і крайні праві мають і суттєві ідеологічні розбіжності. Наскільки вона зможе переконати цей електорат четвертого кандидата, який отримав 19,5%, настільки вони зможуть піти до неї. Однак хотілося б вірити в такий результат. Але французький виборець є непередбачуваним.
Наскільки важливим для французького виборця є те, що інші кандидати, які не вийшли у другий тур, висловили підтримку саме Макрону і закликають голосувати за нього?
— Я думаю, для певної кількості — так, це важливо. Тобто ми не говоримо про 100%, ми можемо говорити, скажімо, про 60-70% тих виборців. Але питання в тому, якою мотивацією це пояснювалося. Фійон дуже добре сказав, що є політична конкуренція, він визнає, що Макрон його політичний конкурент, і він не погоджується з ним багато, але є питання безпеки республіки. І він намагався пояснити своїм виборцям, що Ле Пен — це загроза французькій республіці, відповідно, навіть якщо вам не подобається Макрон, краще голосувати за нього, інакше ми залишимося без тих принципів і цінностей французької республіки, в якій зараз живемо. Наскільки почують це виборці, це буде дуже важливо.
Як позначиться на українсько-французьких відносинах вибір нового президента Франції. Чи варто Україні очікувати змін у підтримці Франції спроб врегулювати конфлікт на Донбасі?
— Макрон заявив дуже чітко, що він підтримує «мінський формат» і санкції проти РФ. Тобто в цьому плані ми можемо трішечки розслабитися. А що стосується інших питань взаємодії, то тут дуже багато буде залежати від тієї команди, яка прийде, і взагалі, яку політику зовнішню він для себе обере. Більш ізоляціоністську, тобто буде зосереджений на французьких питаннях, чи буде цікавитися зовнішньою політикою і політикою сусідства.