Миротворці на Донбасі: як це буде?

Українське Міністерство з питань тимчасово окупованих територій представило своє бачення миротворчої місії на Донбасі. Світовий досвід таких операцій там аналізували кілька років. І хоча схема все ще у процесі розробки, аналітики підраховують, що залучення миротворчої місії ООН на Донбас може стати одним із найдорожчих. Водночас, згідно з опитуванням Центру Разумкова, більшість українців підтримує введення миротворчої […]

Підписатись на новини "Української призми"

Українське Міністерство з питань тимчасово окупованих територій представило своє бачення миротворчої місії на Донбасі. Світовий досвід таких операцій там аналізували кілька років. І хоча схема все ще у процесі розробки, аналітики підраховують, що залучення миротворчої місії ООН на Донбас може стати одним із найдорожчих. Водночас, згідно з опитуванням Центру Разумкова, більшість українців підтримує введення миротворчої місії на Донбасі. Який сценарій обрали у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і чи зсунеться тепер питання миротворців на Донбасі з мертвої точки? У цьому розбирались журналісти спеціального проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

 

Українська схема розміщення миротворців включає 3 напрямки – військовий, поліцейський і цивільний. На чолі – Міжнародна перехідна адміністрація, як під час миротворчої місії в Хорватії в 90-х роках минулого століття.​

«Вони на себе беруть функції держави – не силові, не Міністерства внутрішніх справ, не Міністерства оборони, а саме держави. Для більшої візуалізації, наприклад: департамент охорони здоров’я району – його може очолювати представник ООН, а всі решта працівників можуть бути місцеві», – пояснює заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука.

У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій України уточнюють: схема все ще допрацьовується, і остаточне рішення про її майбутнє має ухвалити Рада національної безпеки і оборони, а також президент України. Експерти вбачають у ній принаймні один серйозний недолік: потрібно приділити увагу перехідній юстиції, яка буде діяти під час роботи перехідної адміністрації.

«Абсолютна більшість людей там, за лінією розмежування, в силу місцевої пропаганди і російської може думати, що як тільки, наприклад, завтра туди повертається повністю Україна, то щодо багатьох із них починаються переслідування, позови, ще щось. Що насправді не так. Будуть тільки кілька винятків – питання воєнних злочинів, злочинів проти людяності», – додає директор «Інституту глобальних трансформацій» Олексій Семеній.

Зараз «блакитних шоломів» у світі трохи більше від ста тисяч на чотирнадцять миротворчих операцій. А на Донбасі хочуть залучити не менше ніж 25 тисяч миротворців-військових плюс від п’яти до десяти тисяч поліцейських і цивільний персонал. Усі повинні представляти нейтральні країни.

«Таких місій ніколи не було в ООН. Важко уявити, як це будуть адмініструвати і які країни будуть готові надати таку кількість персоналу. На сьогодні найбільший персонал, 8 тисяч, пропонує Китай. Найбільші зараз є в Індії та Пакистані. А європейські країни максимум, якщо я не помиляюся, – Франція і Німеччина по 800 миротворців», – розповідає членкиня правління аналітичного центру в сфері зовнішньої політики і міжнародної безпеки «Рада зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.

Нині ООН витрачає близько 7 мільярдів доларів на рік на підтримку миру. Можлива місія на Донбасі суттєво збільшить цю суму.

«Найбільша місія минулого року мала бюджет 1 мійляярд доларів. А вона за складом менша, ніж хоче наше МінТОТ. Ми вже відштовхуємося щонайменше від мільярда доларів на цю місію. Тому що дуже багато – в першу чергу, це зарплата і логістика», – продовжує Галина Шелест.

Усі ці цифри відносні до того моменту, коли на Донбасі відпрацює моніторингова місія. Це – необхідний елемент для проведення миротворчої місії. Комісія оцінює, скільки потрібно миротворців, які спеціалісти необхідні, формує бюджет. У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій кажуть, що на це може піти півроку.

«Здебільшого, це фахові дипломати з багаторічним досвідом із різних країн. Вони з’ясовують певні болючі точки, наприклад, із точки зору екології, з точки зору інфраструктури. Після цього вони починають збирати інформацію про кількість і місце розташування незаконних збройних формувань, про настрої, що панують як у суспільстві, так і всередині збройних формувань», – пояснює заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука.Більшість українців підтримує миротворчу місію на Донбасі – Центр Разумкова

За даними Центру Разумкова, майже 60% українців підтримують миротворчу місію ООН на тимчасово окупованих територіях Донбасу – одночасно на лінії фронту, і на українсько-російському кордоні. Думку угруповань бойовиків «ЛНР» і «ДНР» щодо введення «блакитних шоломів» більшість опитаних знати не хоче.

«У будь-якому разі до президентських, а, найімовірніше, до парламентських виборів навряд чи щось може радикальне статися у цьому напрямку. Тому що президент Росії нинішній українській владі такий подарунок не надасть. Він діє в режимі «ні війни, ні миру», – зауважує керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

Введення миротворців усе ще залежить від Росії. Без її голосу в Раді безпеки ООН цього рішення не ухвалять. Утім, як кажуть експерти, наявність схеми показує, чого хоче від «блакитних шоломів» Україна.