Скандал на Закарпатті: як місцеві розбірки призвели до чергового дипломатичного протистояння між Україною та Угорщиною

СБУ підозрює закарпатських угорців у сепаратизмі, Будапешт бачить ознаки “громадянського конфлікту” і закликав ОБСЄ направити спостережну місію.

Підписатись на новини "Української призми"

СБУ підозрює закарпатських угорців у сепаратизмі, Будапешт бачить ознаки “громадянського конфлікту” і закликав ОБСЄ направити спостережну місію. 

Коментує Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора, Директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики “Українська призма” для ТСН

Між Україною і Угорщиною спалахнув черговий скандал, що ризикує позначитися на нашому поступі до НАТО, який Будапешт і так блокує від 2017 року. Цього разу все почалося з обшуків СБУ у фондах закарпатських угорців. Потім у Мережу «злили» відео, де депутати Сюртівської ОТГ на Закарпатті після складання присяги співають угорський гімн. Апогеєм стала заява угорських європарламентарів, що «українська влада створює на Закарпатті ситуацію громадянської війни». Деякі вже почали порівнювати цю ситуацію з Донбасом. Але це хибне твердження, що грає лише на руку Москві.

ТСН.ua розбирався, в чому причина нового скандалу та як загасити пожежу, щоб полум’я не спалило наші мости з НАТО.

Місцеві розбірки

З Києва може здатися, що черговий скандал між Україною і Угорщиною суто міжнародний і дипломатичний. Особливо після того, як в Мережу вкинули скандальне відео, на якому депутати Сюртівської ОТГ на Закарпатті співають угорський гімн.

І хоч Будапешт назвав це стародавньою угорською молитвою, слова якої дуже нагадують гімн, голова цієї ОТГ Арпад Пушкар не бачить в цьому нічого протизаконного. Складається таке враження, що вони роблять це не вперше.

Після цього був взаємний виклик послів України й Угорщини на килим в МЗС для пояснень. Але цьому, 30 листопада, також передували обшуки СБУ в Закарпатському угорському інституті ім. Ф.Ракоці ІІ, Благодійному фонді “Закарпатський центр економічного розвитку “Еган Еде”, Товаристві угорської культури Закарпаття та в будинку його керівника, колишнього народного депутата та очільника “Партії угорців України” Василя Брензовича.

Це потім у СБУ пояснили, що перевіряли “причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України”. Йдеться про фейкові поширення дії законів Угорщини та юрисдикції її державних органів на окремі українські регіони. Під час обшуків правоохоронці виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану “Велику Угорщину” та створення етнічної автономії на Закарпатті. Слідство також досліджує факти сприяння іноземній державі окремими українськими публічними діячами, які підозрюються у підтримці державних органів сусідньої країни, веденні підривної діяльності на шкоду Україні й вчиненні дій із ознаками державної зради – тобто, сепаратизмі.

Але навряд чи суд визнає достатніми для звинувачення Брензовича й інших у сепаратизмі тільки на основі знайденої карти та інших матеріалів, де частина Закарпаття зображена у складі “Великої Угорщини”. Ба більше, все це ще й має присмак місцевих розбірок за розподіл посад в обласній раді.

Підкреслимо, що тільки з Києва цей скандал на перший погляд здається суто міжнародним і дипломатичним. Місцеві ЗМІ і жителі Закарпаття називають зовсім іншу причину – боротьбу за голоси “Партії угорців України” в облраді. Вони мають “золоту акцію” для формування більшості разом зі “слугами” та партією “Рідне Закарпаття”. Тому багато хто в діях СБУ вбачає прагнення примусити “Партію угорців України” (очільником якої є Брензович) до входження в коаліцію. Деякі місцеві ЗМІ пишуть, що руку доклав поки ще голова Закарпатської ОДА Олексій Петров, який керував Департаментом контррозвідки СБУ, і хотів пересісти в крісло керівника облради. Проте сам він це заперечив, додавши, що “антиугорська істерія насправді вигідна тільки тим силам, які б не хотіли бачити угорську партію КМКС у коаліції з чинною владою”. Більше того, Петров почав виправдовувати депутатів Сюртівської громади, мовляв вони виконали гімн Угорщини, який вважають молитвою, після закриття сесії.

На ці місцеві розбірки, як і на дії депутатів Сюртівської ОТГ, має бути реакція й президента України, оскільки голова Закарпатської ОДА перебуває у його безпосередньому підпорядкуванні. Ну а самим фактом виконання гімну Угорщини вже займаються правоохоронні органи.

Міжнародний вимір

Що б там не сталося, але дії СБУ й місцевої влади на Закарпатті призвели до чергового дипломатичного скандалу між Києвом і Будапештом. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто пообіцяв поскаржитися на дії української влади в НАТО та закликав ОБСЄ направити на Закарпаття спостережну місію. Дійшло навіть до спільної заяви депутатів Європарламенту від правлячої угорської партії “Фідес” та Християнсько-демократичної народної партії, де йдеться про “громадянську війну на Закарпатті”.

Прихильники радикальних дій можуть зауважити, що треба жорстка реакція Києва, адже цьому передувала особиста агітація Петера Сіярто в своєму Facebook в день місцевих виборів в Україні, 25 жовтня, голосувати за КМКС, а на виборах мера Берегового підтримати міського голову, представника угорської громади Золтана Бабяка. Але гарячкувати не треба. Справа в тому, що після ухвалення закону про освіту Будапешт і так блокує наше просування на євроатлантичному треку, хоча й зовсім штучно. Проте зараз, коли Альянс розробляє свою стратегію-2030, де ми хочемо побачити перспективу отримання ПДЧ, роздмухування скандалу буде зовсім не в інтересах України.

У розмові з ТСН.ua колишній очільник українського МЗС Павло Клімкін вказав на те, що все це абсолютно штучна історія, яка має два виміри. Перший – свідома провокація угорців, починаючи від постів Петера Сіярто у Facebook в день виборів, закінчуючи угорським гімном.

“Одна справа угорський прапор (час від часу в містах Закарпаття на офіційних держустановах, наприклад в Береговому, з’являлися угорські прапори – Авт), який ще можна хоч якось притягнути за вуха і вважати символом національної ідентичності, але гімн – аж ніяк. Насправді це абсолютно свідоме підняття ставок з боку Угорщини, щоб торгуватися в ЄС і з новою Адміністрацією США. Тим більше, вони (не всі, але тим не менше) вкладалися в цю Адміністрацію і Дональда Трампа. А друга частина – наша історія – це дійсно розбірки навколо посад, і в ширшому контексті – навколо місцевого бізнесу з присмаком контрабанди. Ці дві історії перетинаються і люди, які їх проштовхують, прекрасно це розуміють. Тому це загострення абсолютно штучне. Але, на жаль, вигідне в контексті позиціонування на Закарпатті, для угорців – в контексті торгівлі ну і власне з точки зору їх внутрішньої політики, оскільки там зовсім не все просто на фоні коронавірусу, та й так. Але ніяких формально об’єктивних причин для загострення чи погіршення ставлення угорської громади немає”, – каже Павло Клімкін.

Секс-скандал і Україна

Схожа ситуація була 2018 року. Тоді українські ЗМІ оприлюднили відео процесу отримання угорського паспорту в консульстві Угорщини в Береговому, який супроводжувався келихом шампанського й присягою на вірність Будапешту. За три місяці до цього СБУ почала розслідувати діяльність вже відомого фонду “Еган Еде”.

За словами Павла Клімкіна, 2018 року Україна зіграла дуже активно в контексті контактів з угорцями, ми сказали, як це має бути, і запропонували свій насправді перший план, на що угорці мали реагувати, дуже добре його подавши медійно. Тоді в країні було розуміння, в чому проблема і що ми робимо, щоб її усунути, де є тактичний вимір, тобто сьогодні на завтра, а де стратегічний.

“А зараз ніхто не розуміє, чому обшуки, у кого, для чого… Це все не комунікується, ми не можемо сказати, в чому проблема на сьогодні, як її тактично подолати, тобто, що ми робимо, а що можна вирішити тільки стратегічно. І пояснити людям, бо це реально серйозна історія, і дуже небезпечна, якщо ми почнемо проводити паралелі між Закарпаттям і Донбасом. Угорці складні сусіди і дуже складні партнери, але в майбутньому в ЄС і НАТО ми будемо якось разом жити і вирішувати з ними питання. Тому не потрібно їх порівнювати з країною-агресором – Росією”, – підсумовує Павло Клімкін.

Заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук додає, що загострення в угорсько-українських відносинах дуже багатошарове. По-перше, воно свідчить про те, що на Закарпатті, як з українського, так і з угорського боку є ті, хто свої регіональні інтереси намагається втілити із залученням Києва та Будапешта. По-друге, за словами експерта, подейкують, що роздмухуванням чергового скандалу Будапешт також намагається загасити медіарезонанс від скандалу з євродепутатом від “Фідес”. Йожеф Саєр склав мандат після затримання поліцією Брюсселя під час секс-вечірки, яка проводилася в порушення карантинних обмежень.

“По-третє, не можна виключати, що в такий спосіб угорська сторона прагне ще й відвернути увагу від “бюджетної” кризи у відносинах Будапешту та Варшави з Брюсселем. Зрештою свої вершки зніме й Росія, яку влаштовує напруження в угорсько-українських відносинах і лінія розколу в ЄС та НАТО щодо українського боку. Зараз важко сказати, чи маємо ми справу з невдалим збігом обставин, чи з чиїмось планом. Проте така кількість задіяних сторін, яка сплела вузол інтриги, що вкрай непросто буде його розплутати. В таких умовах Києву слід налаштовуватися на необхідність збереження добросусідських відносин з Угорщиною, але бути свідомим: за уряду Орбана (прем’єра Угорщини Віктора Орбана – Авт.) це челендж, владнати який буде важко”, – підсумовує Сергій Герасимчук.