Байден знає, що Україна – та точка, де можна і треба протистояти Росії

Новий американський президент Джозеф Байден добре розуміє українську політичну кухню. Його адміністрація віддала Україні пас. Подальші співпраця залежить від нашої відповіді.

Підписатись на новини "Української призми"

Новий американський президент Джозеф Байден добре розуміє українську політичну кухню. Його адміністрація віддала Україні пас. Подальша співпраця залежить від нашої відповіді. За той короткий період, поки Байден займатиметься внутрішньою політикою, ми повинні проробити власний порядок денний співпраці зі Штатами.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua говорить експерт з міжнародних відносин Олександр КРАЄВ.

Вчора Джозеф Байден офіційно став президентом Сполучених Штатів. Чого варто очікувати від нього на цій посаді?

– Буде класичним американським президентом. Перебуваючи у Білому Домі, він повернеться до глобальної американської стратегії. Яскравим її проявом буде так званий демократичний інтернаціоналізм. Тобто розповсюдження демократичних практик у світі та США, захист прав людини, ліберальних цінностей. Сполучені Штати при Байдені знову повернуть собі роль світового оплоту демократії. Стануть знову лідером Західного світу.

Байден буде багатовекторним президентом, підтримуватиме мультиформатні майданчики. Вже підписане повернення до Паризької мирної угоди щодо клімату. Також Америка відновить своє членство у ЮНЕСКО, інших інститутах ООН. Байден вже пообіцяв, що не зменшуватиме фінансування Всесвітньої організації охорони здоров’я. Йому зручно працювати у такій багатоформатній атмосфері, він вміє це робити.

У внутрішній політиці новий президент так само дотримуватиметься демократичного порядку денного. Мова про зменшення податкових пільг для великого бізнесу. Їх встановив Дональд Трамп. Байден же більше концентруватиметься на соціальних виплатах, підтримці малозабезпечених груп населення, релігійних, етнічних меншин.

Які головні виклики стоять перед президентом Байденом?

– Перш за все, як і перед усім світом, це подолання коронавірусної хвороби та вакцинація населення. Не зважаючи на те, що Сполучені Штати одними з перших відкрили цей процес, зараз починають відставати. Не встигають за тими планами, що самі прописали собі. Одним з перших указів Байдена на посаді було саме збільшення закупівлі ліків від коронавірусу, повернення США до міжнародної системи розподілення вакцин COVAX.

Другий виклик – підтримка економіки. Не можна сказати, що після Трампа вона у поганому стані. Економічний розвиток можна записати йому у плюс, навіть пандемія не сильно на це вплинула. Тепер завдання стоїть у тому, щоб підтримувати цей рівень активності, збільшувати кількість робочих місць. Джозеф Байден вже планує підписати новий пакет указів щодо підтримки населення. Мова йде про рекордну суму за всю історію країни – майже 2 трильйони доларів. До зовнішньої політики Байден підійде не одразу.

“Байден у своїй промові говорив, що хоче стати президентом кожної американки та американця”

Що новообраний президент США хотів донести своєю промовою під час інавгурації?

– Майже уся вона була сконцентрована на внутрішній політиці. Це нетипово, але сьогодні дуже правильно для Америки. Слово “єдність” звучало дуже багато разів. Байден говорив, що хоче стати президентом кожної американки та американця. Той кризовий стан, що спричинила пандемія, поляризація суспільства, може допомогти Байдену об’єднати країну. Він вже почав працювати над вирішенням цих проблемних точок. Досягне успішних результатів. В економічні сфері має основу, подушку безпеки, що гарантують стабільність. Досить швидко новий президент досягне успіхів у зупинці коронавірусу. Адже США закупили достатню кількість вакцин. З політичної точки зору має запас підтримки від демократів та республіканців. Така біпартійність дозволить достукатись до усіх виборців. Якщо Байдену вдасться скористатись цими обставинами, досить швидко зможе ефективно себе проявити. Це і стане тим соціальним клеєм, що допоможе об’єднати американське суспільство.

Які перші рішення прийматиме?

– У перший вечір на посаді підписав 17 виконавчих наказів. Вони стосувались перш за все питання міграції. Байден скасував правила Трампа стосовно перетину південного кордону Америки. Наклав вето на розширення проєкту стіни, яку почали будувати за Трампа на кордоні з Мексикою. Також зняв так званий мусульманський бан, який забороняв людям з 15 мусульманських країн приїжджати у Сполучені Штати. Байден планує відновлювати допомогу дітям мігрантів, що потрапили на територію США та були розділені з сім’єю.

Другий аспект – економічний. Мова про нові програми стимуляції, податкові пільги, домовленості з великим підприємцями. Останнє буде серйозним викликом з огляду на те, що Байден скасував податкові послаблення для корпорацій. Треба буде шукати спільну мову.

Третій внутрішній момент – указ про необхідність носити захисні медичні маски на усіх землях, що належать федеральному уряду. Таких в Америці досить не мало, наприклад, урядові, адміністративні будівлі, дороги національного значення. Важливою також була позиція Байдена стосовно горезвісного нафтопроводу Keystone XL. Він почав будуватись ще за часів Трампа. Качав нафту з Канади. Проходив через заповідні землі, шкодив екології та місцевому населенню. Зараз Байден наклав заборону на продовження будівництва цього проєкту. Це показує, що тематика екології буде однією з центрових у політиці Байдена, на відміну від його попередника.

Як може змінитися зовнішньополітичний курс Америки?

– Штати перестануть бути ізоляціоністами. Байден у своїй зовнішній політиці повернеться до мультиполярних форматів, буде приділяти більше уваги міжнародним організаціям. Наприклад, Організації об’єднаних націй, НАТО. Новий президент набагато краще, ніж його попередник, розуміє Європейський театр політичний дій. Трампу треба було пояснювати важливість Європи. Байден розуміє ціну трансатлантичної єдності, він працював у цій сфері. Для Трампа центром зовнішньої політики була сама Америка. Джозеф Байден буде орієнтуватись на Атлантичний океан, від багато у чому є європеїстом. Тому варто очікувати відродження напрямку співпраці з ЄС.

Також будуть серйозні зміни у ставленні до Китаю. Це вже усталена практика. Починаючи з 1990-х років американські президенти від Республіканської партії давлять КНР жорсткими методами. А очільники країни-демократи послуговуються більше м’якими. Так Барак Обама намагався переманити під своє крило союзників Китаю. А Трамп тиснув на КНР тарифами і економічними обмеженнями. Байден вже просуває ідею союзу демократій. Мова про об’єднання демократичних країн азійсько-тихоокеанського регіону. Таким чином новий президент хоче протистояти активності Китаю.

“З 2014-го року Джозеф Байден шість разів відвідував нашу країну”

Чого очікувати у двосторонніх відносинах між США та Україною з приходом нової адміністрації?

– Має статись пожвавлення. Проте зараз саме від нас залежить, яким саме воно буде. Джозеф Байден давно працює з Україною. Відвідував нашу країну з 2014-го року шість разів. Він розуміє нашу політичну кухню, як тут влаштовані справи. Байден – той політик, який завжди доводить справу до кінця. Під час його віце-президентства російська агресія проти нашої держави виглядали легким політичним кейсом. Байден сподівався швидко вирішити цю проблему. Не вийшло. Зараз Україну для адміністрації Байдена переходить у сферу геополітичного питання. Тобто наша держава – це та точка, де можна і треба протистояти Росії. Тут має відображатись і формуватись єдність НАТО. Саме тут можна застосовувати як м’яку і жорстку американську силу по максимуму. Тож безпековий аспект буде залишатись одним з ключових у наших відносинах з США.

Важливою буде також сфера економіки. Поступово, з кожним роком нарощуємо товарообіг зі Сполученими Штатами. Послаблюємо взаємні тарифні та митні обмеження. Цей процес має тривати. Це – взаємний логічний розвиток стратегічних відносин.

Україні варто прагнути здобути статус найбільшого союзника Америки поза НАТО. Повинні намагатись досягти такого рівня співпраці, що свого часу мали Австралія, Японія, Нова Зеландія. Це – стратегічна перспектива багатьох років. Навряд зможемо це реалізувати за час каденції Байдена. Але повинні по максимуму використати той факт, що зараз у Білому Домі сидить президент, який розуміє наш порядок денний, готовий з нами працювати. Байден показав, що налаштований на співпрацю. Підтримав усі проукраїнські рухи попередньої влади. Мова про накладення санкцій на Деркача та його посіпак, посилення обмежень щодо Північного потоку-2. Новий президент заявив, що цей курс буде продовжуватись. Зараз ми наче граємо у футбол з Вашингтоном. Байден та його адміністрація віддала нам пас. Зараз все залежить від нашої відповіді.

Яка має бути ця відповідь, позиція української сторони?

– За той короткий період, поки Байден займатиметься внутрішньою політикою, ми повинні проробити власний порядок денний співпраці з США. Наприклад, ініціювати нові спільні економічні проєкти, військові навчання. Запропонувати нові формати співпраці. Продемонструвати, що займаємо активну позицію.

Чи не відвернуть наші політичні скандали нову американську адміністрацію?

Розвідка Сполучених Штатів чітко заявила, що позиціонує Деркача та його “команду”, яких звинувачують у втручанні в американські вибори, російськими агентами. Навіть так звані “плівки Деркача”, де нібито записані розмови Петра Порошенка та Джозефа Байдена визнані фейком. Це дуже позитивний знак для нас. Америка сьогодні чудово розуміє, які впливи всередині країни та поза нею можуть формувати українську політику. Але росіяни не змогли розкрутити цю тему. Байден усвідомлює чудово, що це була маніпуляція Москви. Саме тому він сам зацікавлений у тому, аби зайняти активну позицію щодо України. Демонструвати тут успішні кейси співпраці.

“Нова адміністрація розуміє, що Росію треба стримувати усім наявним арсеналом методів”

Чому президент Зеленський не привітав по телефону Байдена? Не домовився про дзвінок?

– Важко сказати. Все свідчить, що наші стосунки з США мають бути проактивними. Навряд відсутність дзвінка може бути якимось серйозним сигналом.

Безпекова допомога Америки Україні у 2021 році складе понад 700 млн доларів, заявив посол України в США Володимир Єльченко. На що ці гроші мають бути спрямовані?

– Перш за все мова буде йти про посилення наших власних спроможностей. Американці досить давно працюють над створенням в Україні адекватної військової інфраструктури. Мова не тільки про ремонти військових частин або переобладнання заводів. Це також стосується створення кадрової інфраструктури. Тобто очищення Генерального штабу, Міністерства оборони, спеціалізованих вищих навчальних закладів від корупції, російського впливу. Американці формують в Україні адекватну військову систему, прозору, підзвітну, за стандартами НАТО.

Також гроші підуть на спільні навчання. Вони для американців є ледь не більш цікавими, ніж для нас. Адже нараз наші військові мають унікальний досвід, яким не володіють представники НАТО. Тільки Україна на сьогоднішній момент знає, як це напряму впродовж багатьох років воювати з Російською Федерацією. Ці навички та знання дуже потрібні Північноатлантичному Альянсу.

Ще можемо розраховувати на продаж або безоплатне надання летальної зброї, засобів зв’язку та інших технічних засобів для ведення сучасної війни.

“Ворожі дії Росії не залишаться без наслідків”, заявив кандидат на пост державного секретаря Ентоні Блінкен. Яку політику може обрати нова адміністрація щодо РФ?

– Блінкен є найбільш підходящою фігурою на цю посаду. Навчався у Європі і дуже багато працював з російською тематикою у контексті європейської безпеки. Розуміє, що РФ не можна втримати тільки санкціями або виключеннями з міжнародних форматів. Блінкен знає, що стримування агресивної політики Москви – комплексне, багатовекторне поняття. Тому варто лобіювати застосування усіх можливих методів. За часів Обами Блінкен був серед тих, хто пропонував надати Україні летальну зброю.

Перші заяви нової адміністрації вказують на те, що там є розуміння ситуації. Росію треба стримувати усім наявним арсеналом методів. Санкційним тиском, як у випадку з Північним потоком-2 та агресією проти України. Дипломатичним, тобто представників РФ не запрошуватимуть на жодні міжнародні заходи. Військовим, що означає більше навчань, посилення присутності у Чорному морі, в Україні. Приблизно так і буде діяти команда Байдена. Це стосується не тільки України. Ентоні Блінкен у своєму виступі часто згадував Грузію. Там буде ще одне поле протистояння між Америкою та Росією. Залишаться і старі проблемні точки: Сирія, Лівія.

20 січня У Вашингтоні біля Капітолія 78-річний Джозеф Байден склав присягу як 46-й президент США.