http://www.president.gov.ua/

Союзник не мимоволі: що показав візит Порошенка до Румунії

Відносини між Україною та Румунією тривалий час мали негативний присмак.

Підписатись на новини "Української призми"

Відносини між Україною та Румунією тривалий час мали негативний присмак.

Сторони часто звинувачували одна одну в неналежному ставленні до національних меншин, сперечалися щодо меж континентального шельфу та експлуатації дунайських каналів, а взаємних упереджень та стереотипів на цьому тлі виникало ще більше: жителі обох країн тривалий час ставились одне до одного як до малозрозумілих злодійкуватих сусідів, а рівень взаємної довіри був вкрай низьким.

Сергій Герасимчук для Європейської правди

Проте в останні роки відчутне потепління у відносинах між Києвом та Бухарестом. Значною мірою вплинула на це Революція Гідності в Україні.

 


Читати також румунською мовою


 

Кадри втечі з України Януковича відгукнулися у серцях румунів спогадами про втечу “генія Карпат”, диктатора Чаушеску під час революції 1989 року – останнього, щоправда, упіймали та після нетривалого суду розстріляли.

До того ж, війна України з Росією довела Румунії, що Київ таки порвав з Москвою.

А оскільки в Румунії до Російської Федерації ставляться досить негативно, то принцип “ворог мого ворога – мій друг” теж сприяв інтенсифікації діалогу Бухареста та Києва.

Румунія надає підтримку Україні на міжнародних майданчиках та першою серед держав Євросоюзу ратифікувала Угоду про асоціацію України з ЄС. Президент Румунії Клаус Йоханіс послідовно закликає НАТО надати Україні підтримку, а минулого тижня відбувся візит президента України Петра Порошенка до Румунії.

 


Читати також: експерти виставили МЗС оцінки за стосунки України та Румунії


 

Одразу слід зазначити, що рівень зустрічей під час візиту був високим, а увага румунських медіа до українського президента засвідчила, що ми справді розкриваємо нову сторінку у відносинах між двома державами.

Безкоштовні візи і нові маршрути до Бухареста

В ході візиту відбулися зустрічі Порошенка з румунським президентом Клаусом Йоханісом, а також прем’єр-міністром Румунії, керівництвом румунського парламенту.

Передусім, сторони поновили роботу українсько-румунської спільної президентської комісії (востаннє засідання цієї Комісії відбулось 9 років тому) – вочевидь, відновлення роботи такого інструменту двостороннього діалогу дозволяє говорити про те, що обидві сторони мають серйозні наміри і надалі розвивати відносини на доволі високому рівні і відверто говорити як про спірні питання, так і про спільні ініціативи.

Український та румунський лідери також погодились, що під час відкриття консульства Румунії у Солотвині в травні цього року буде підписано Угоду між урядами про скасування плати за довготермінові візи.

Примітно, що й відкриття Консульства свідчить про покращення двосторонніх відносин, адже

тривалий час Україна заперечувала можливість відкриття додаткових румунських консульств на українській території.

Не залишилось поза увагою і питання транспортного сполучення між Україною та Румунією, зокрема, сторони обговорили можливість прямого залізничного сполучення між Києвом та Бухарестом, автобусного сполучення між Чернівцями та Бухарестом, а також висловили сподівання, що невдовзі з’являться й нові авіарейси між двома столицями – наразі подорожуючим доводиться летіти через Відень, Прагу, а подекуди й Амстердам.

Не менш важливою стала й Угода про спільне патрулювання українсько-румунського кордону.

З одного боку, це може стати дієвим інструментом з протидії контрабанді на кордоні та подолання проявів корупції серед прикордонників обох держав. З іншого – це є виявом взаємної довіри, якої ще донедавна так бракувало двостороннім відносинам.

Безпека в Чорному морі – спільними зусиллями

Президенти України та Румунії також обговорили безпекову ситуацію в регіоні Чорного моря. Це питання гостро стоїть для Румунії як чорноморської держави, яка поряд з Болгарією є державами Південно-Східного прикордоння ЄС, а для України після анексії Криму безпека у Чорному морі й поготів перебуває на перших позиціях безпекового порядку денного.

Український президент, зокрема, підтримав ініціативу Румунії щодо формування у Чорному морі спільної флотилії під егідою НАТО, а крім того, Україна та Румунія розглянули можливість формування спільної українсько-румунсько-болгарської бригади (наразі співпраця такого характеру існує в України з Польщею та Литвою).

І хоча наразі про інституційне оформлення безпекової дуги від Балтійського до Чорного моря говорити зарано, поява такої бригади стане ще одним кроком у цьому напрямі, а Україна в такому безпековому об’єднанні може відігравати неабияку роль, з огляду на те, який досвід здобули українські вояки у війні з росіянами та сепаратистами на Сході.

Румунія також вкотре висловила підтримку збереженню санкцій щодо Російської Федерації, які стали наслідком анексії Росією Криму, та підтримала рішення НАТО провести засідання Комісії Україна–НАТО під час саміту Альянсу у Варшаві у липні цього року.

У цьому контексті Румунія є послідовною союзницею України, а президент Йоханіс не менше за друзів України з Польщі та держав Балтії при кожній нагоді нагадує про неприпустимість повернення у відносинах з Росією до принципу “business as usual”.

Обговорили президенти й питання енергетики. Україна запропонувала Румунії спорудитиінтерконнектор між газотранспортними системами двох держав, який уможливить перетворення Румунії на імпортера газу до України.

Знаковим тут є те, що Румунія, на відміну від більшості держав ЄС, не “сидить на нафтогазовій голці” Кремля, а є доволі самостійним гравцем на енергоринку Європи. І хоча запасів вуглеводнів у Румунії не так багато, як у лідерів ОПЕК, тандем Києва та Бухареста у цьому питанні є багатообіцяючим.

Зрештою, цікавинкою візиту стала зустріч президента України з патріархом Румунської православної церкви Даниїлом.

Хоча самі румуни досить часто висловлюють скепсис щодо авторитету Патріарха, вважаючи його більше “добрим господарником”, ніж особою духовною, не слід забувати, що Румунська православна церква налічує близько 19 мільйонів вірян, що робить її однією з найбільших православних церков, і заручитися підтримкою Патріарха Даниїла було б не зайвим для втілення декларацій президента Порошенка про створення єдиної помісної автокефальної церкви в Україні.

Що далі?

Візит Порошенка до Бухареста засвідчив, що нехай і поволі, сторінка історії, де румуни та українці не могли знайти спільної мови, перегортається.

У нас багато спільного – обидві держави, хоча й з відчутним часовим люфтом, виростають на уламках диктатур, обидві занепокоєні безпековою ситуацією у регіоні та мають чітке бачення того, хто є головним джерелом безпекових викликів у регіоні Чорного моря.

Як у Києві, так і у Бухаресті бачать, що протидіяти новим загрозам можна “під парасолькою” НАТО та в рамках спільних безпекових ініціатив. Як Київ, так і Бухарест свідомі, що сучасна Росія стала об’єктом санкцій внаслідок грубого порушення засадничих принципів міжнародного права і нічого не робить для виправлення цієї ситуації, тож має і надалі залишатися у такому статусі.

Зрештою, і Київ, і Бухарест мають амбіцію претендувати на вагому роль у регіоні.

І хоча, на перший погляд, це може виглядати як предмет конкуренції, та, якщо дивитися на ситуацію стратегічно, об’єднання зусиль задля подолання спільних викликів може виявитися більш плідним ніж дріб’язкова конкуренція:

Україна виграє від того, що Румунія стане її опорою в Євросоюзі та НАТО, а Румунія виграє від того, що її безпековим партнером у регіоні стає Київ.

Хочеться сподіватися, що візит Петра Порошенка заклав належні підвалини для подальшого втілення саме такого сценарію.