16 вересня в Братиславі, відбулася неофіційна зустріч глав держав і урядів 27 країн-членів Європейського Союзу. Вибір міста був не випадковим. Починаючи з 1 липня 2016р., Словаччина головує в ЄС, що включає просування законотворчої діяльності Ради ЄС, забезпечення порядку денного та співпраці між державами-членами. Чи просунувся вперед ЄС після Братислави?
Яна Бровдій для видання Бізнес
Лідери ЄС зустрілися на берегах Дунаю, щоб продовжити “політичну рефлекцію та визначити напрямки реформування і розвитку ЄС та його 27 країн-членів”. Вони хотіли показати єдність і готовність повернути політичний контроль над спільним майбутнім, після того, як Великобританія проголосувала за вихід з ЄС в червні цього року.
Вперше за останні 40 років, прем’єр-міністр Великобританії не був запрошений на зустріч, та й сама тема Брекситу залишилася за кулісами саміту.
Як довго зможе Тереза Мей відкладати з активацією статті 50 Лісабонського договору питання риторичне, але ЄС відмовляється відкрито обговорювати це питання до того часу, доки це не буде зроблено. Хоча б в цьому питанні позиції країн-членів ЄС збігаються.
Учасники дискусії зосередили свою увагу на питаннях міграції, наслідків глобалізації, повільного відновлення економіки і боротьбі з тероризмом. У Братиславі лідери країн-членів ЄС не знайшли магічні та швидкі рішення цих складних проблем. Значною мірою, неофіційний саміт став, таким собі, “мозковим штурмом” щодо шляхів забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки для громадян ЄС та механізмів наближення інституцій ЄС до людей.
Мета – показати єдність була, в кращому випадку, досягнена тільки частково. Відмінності між європейськими столицями Заходу і Сходу, особливо, щодо шляхів розв’язання міграційної кризи, в основному залишилися. Країни Вишеградської четвірки (Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина) ще раз підтвердили свою позицію щодо жорсткої лінії на відмову в’їзду та переселення біженців у свої країни. Проте, всі країни, схоже, згодні, що шляхи вирішення поточних внутрішніх і зовнішніх проблем можна знайти тільки всередині ЄС. Вихід з ЄС – не варіант вирішення проблем для будь-кого з решти 27 країн-членів. І це дає оптимізм та надію для всіх тих, хто не розчарувався в ЄС та, навіть, для тих британців, які висловилися проти Брекситу.
Напередодні саміту, ЗМІ повідомили про можливі зміни в спільній європейській оборонній політиці. Про плани щодо поглиблення європейського військового співробітництва заявив також президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер у своєму щорічному виступі в Європейському парламенті за 2 дні до Братислави. Юнкер закликав створити військову штаб-квартиру ЄС у Брюсселі.
З виходом Великобританії з ЄС створити “європейську армію” буде набагато легше
Якщо лідери ЄС серйозно поставляться до цього плану, Федеріка Могеріні, Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики, має всі шанси залишити у спадок міцний фундамент для створення «європейської армії» – мрії європейських федералістів. З виходом Великобританії з ЄС, це буде зробити набагато легше.
Поки ще занадто рано міркувати про зміст нової оборонної політики ЄС, але існують побоювання, що штаб-квартира оборонного планування та операцій ЄС може стати конкурентом НАТО. За часів гібридних загроз з боку реваншистської Росії Путіна і радикальної Ісламської держави, підрив НАТО і ослаблення трансатлантичного партнерства не видається гарною ідеєю. ЄС повинен знайти формулу, яка б дозволила одночасно пришвидшити інтеграцію оборонних секторів країн-членів ЄС та зміцнити НАТО.
У ході саміту тема України не обговорювалася офіційно. Проте, майбутнє країни залежить від здатності країн-членів ЄС знайти єдність для вирішення поточних проблем (у тому числі, зберегти спільну позицію продовження санкцій щодо Росії), захистити європейські цінності і заспокоїти своїх громадян.
Ефективність європейської інтеграції та успіх реформ в Україні, метод “батога і пряника” Європейської комісії по відношенню до української влади безпосередньо пов’язані з внутрішньою і зовнішньою репутацією ЄС.
Чим більш роз’єднаний ЄС, тим слабша його перетворююча сила в регіоні.
Братислава дала початок складному процесу формування єдності та пошуку відповідей на екзистенційні питання, з якими ЄС стикається сьогодні.