ВРЕГУЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ У ВІДНОСИНАХ УГОРЩИНИ ТА УКРАЇНИ МОЖНА ОЧІКУВАТИ НЕ РАНІШЕ НІЖ В 2019 РОЦІ – ЕКСПЕРТ

Врегулювання питань у відносинах між Україною та Угорщиною можливе не раніше ніж в 2019 році.  Про це в ефірі “Прямого” розповів експерт з питань міжнародної політики Сергій Герасимчук. “Мені здається, якщо говорити про нинішню ситуацію відносно України з Угорщиною, то з угорського боку ми бачимо кризу надмірної реакції. Угорщина не пропорційно зреагувала на ухвалення закону України про освіту. […]

Підписатись на новини "Української призми"

Врегулювання питань у відносинах між Україною та Угорщиною можливе не раніше ніж в 2019 році. 

Про це в ефірі “Прямого” розповів експерт з питань міжнародної політики Сергій Герасимчук.

“Мені здається, якщо говорити про нинішню ситуацію відносно України з Угорщиною, то з угорського боку ми бачимо кризу надмірної реакції. Угорщина не пропорційно зреагувала на ухвалення закону України про освіту. Угорщина продовжує ескалацію суперечностей по питанню громадянства, по питанню статусу національної меншини по Закарпаттю. І ця надмірна реакція має кілька причин: по-перше треба визнати, що дійсно не всі рекомендації венеціанської комісії виконані Україною. Україна відклала розгляд закону про середню освіту в Україні, не внесла поправок до закону про освіту, який передбачає відтермінування його імплементації”, – повідомив він.

Герасимчук відзначив, що Угорщина зараз має сильний голос тому, що Віктор Орбан має конституційну більшість у парламенті, має сильні позиції на національному рівні.

“Наступного року відбуватимуться вибори Європейського парламенту на яких партія хоче взяти, також, більшість голосів аби посилити свій голос в рамках європейської народної партії, або створити фракцію з більш євроскептичними політичними силами. Так чи інакше Орбану для цього потрібні голоси виборців. Голоси легше всього здобути з конфронтацією із кимось, пошуком спільного ворога”, – розповів Сергій Герасимчук.

Він зауважив, що на стороні України, також, зараз ніхто не збирається поступатись Орбану тому, що і українському політику треба доказати своєму виборцю, що його голос достатньо твердий і сильний.

“Тому я не бачу підстав, щоб ситуація врегулювалась до 2019 року. Інша справа, що вона шкодить не тільки угорцям в Україні, не тільки двостороннім відношенням Угорщини та України, але й іншим національним меншинам. Тому що на фоні позицій Угорщини ми не готові йти на жодні поступки, це вже виглядає, як втрата обличчя українською стороною. Відповідно на компроміси не можуть сподіватись і представники національних меншин і з Румунії, і з інших країн, які висловлювали своє занепокоєння ухваленням закону про освіту”, – повідомив експерт.

Герасимчук розповів про готовність відомств України йти на поступки Угорщині.

“Якщо подивитись на готовність відомств до співпраці, то ми бачимо, що й на рівні міністерства освіти, і на рівні міністерства закордонних справ в принципі є готовність до діалогу. Інша справа, що і міністерство освіти і міністерство закордонних справ вказують на парламент, як остання інстанція, яка має ухвалити рішення. І мені здається, що індикатором готовності до пом’якшення у відносинах, якби Україна відклала би інплементацію закону про освіту хоча би на кілька років аби підготувати спеціалістів. І так само аби дія закону не поширювалась на приватні школи, принаймні угорська сторона цього б прагнула”, – відзначив Сергій Герасимчук.

Експерт відзначив, що Угорщина спекулює в питанні подвійного громадянства тому, що подвійне громадянство не є загальноєвропейською нормою і в Угорщини виникали конфліктні ситуації з сусідніми державами на підставі того, що угорці роздавали свої паспорти на прикордонні у сусідніх державах.

“Словаччина наприклад запровадила норму, згідно якої подвійне громадянство заборонене за винятком того коли дитина народилась у сім’ї де батьки громадяни різних країн або громадянство набуте у шлюбі. Тобто угорці не можуть утримувати громадянство навіть у сусідній державі ЄС Словаччині. Що стосується, того чи потрібно це в Україні переглядати в принципі компромісним варіантом було б укладати двосторонніх договорів з різними державами про можливість запровадження подвійного громадянства. Однак у випадку з ЄС ми ризикуємо втрапити в пастку коли поступками до сусідньої держави в якої це дійсно болюча тема. А потім ЄС буде вимагати аби такі самі норми запроваджувались до всіх країн Європейського союзу”, – відзначив експерт.