РЕАКЦІЯ ОФІЦІЙНИХ І ЕКСПЕРТНИХ КІЛ МОЛДОВИ ЩОДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ
Політична реакція Молдови на ініціативу ЄЗК була і є стриманою, однак тяжіє до формування схвального підходу. У своєму ставленні Кишинів покладається на обіцяні з боку ЄС інвестиції та сприятливі кредити, доступність технологій та обладнання, а також підтримку з боку Бухареста. Молдова віддавна підтримує регіональні екоініціативи та проєкти й активно бере у них участь.
Національна стратегія розвитку Молдови від 2020 року та інші стратегічні документи, такі як Стратегія Молдови щодо довкілля на 2013-2023 роки, Національна стратегія сталого розвитку сільського господарства на 2008-2015 роки, містили у собі цілі зеленої економіки. Ще у 2015 році у Національній програмі з просування «зеленої економіки» було закладено підвалини «зеленого економічного розвитку».
У грудні 2016 року Молдова схвалила Стратегію розвитку зі зниження викидів, якою взяла на себе одностороннє зобов’язання скоротити кількість викидів парникових газів на 64-67% у порівнянні з 1990 роком (або на 78% за умови міжнародної підтримки) до 2030 року.
Стратегія із захисту довкілля передбачає створення інтегрованих систем із менеджменту відходів та хімікатів, що передбачає скорочення площі сміттєзвалищ на 30%, а кількість перероблюваних відходів на 20% до 2023 року.
Примітно, що Молдова майже повністю залежить від імпорту енергетичних ресурсів. Рівень забезпечення власними енергоресурсами – один із найнижчих у світі. Скажімо, природний газ здебільшого імпортується з Росії, транзитом через Україну.
Близько 20% попиту на енергію забезпечується завдяки переробці твердої біомаси. Близько 6% виробництва електроенергії забезпечується відновлюваною енергетикою (гідро-, вітровою та сонячною).
Важливим підґрунтям для формування позиції Молдови щодо ЄЗК стала Угода про Асоціацію з ЄС – у Розділі 16-му Угоди Молдова взяла на себе зобов’язання посилити співпрацю у сфері довкілля. Кишинів оптимістично ставиться до регіональної програми ЄС “EU4Environment”. Фінансована Європейським Союзом програма “EU4Environment” започаткована у 2019 році і спрямована на підтримку держав Східного Партнерства у таких сферах, як ухвалення рішень з урахуванням інтересів довкілля, стала «зелена економіка», захист довкілля тощо. Парасолькова програма ЄС EU4Environment виділяє 20 млн євро для шести держав Східного Партнерства. Її тривалість розрахована на 2019 – 2022 роки. Загалом зазначені асигнування є ознакою серйозного ресурсного дефіциту.
Серед іншого Республіка Молдова розраховує, що отримає вигоду від нових зелених технологій завдяки Фонду фінансування зеленої економіки (GEFF), основним партнером і донором якого є ЄС. ЄБРР та Зелений кліматичний фонд (GCF) запропонували банку «MoldovaAgroindbank SA» (MAIB) позику обсягом 5 млн євро. Позика буде використовуватися для кредитування фізичних осіб та малих і середніх підприємств і корпорацій для інвестицій у технології та послуги з пом’якшення наслідків змін клімату та адаптації. Разом з тим навіть досвід сусідньої Румунії свідчить, що позики такого обсягу жодною мірою не наближають Молдову до втілення амбітних цілей Європейського зеленого курсу Євросоюзу.
Наведений мінімалістський підхід не відповідає ні заявленій готовності ЄС до забезпечення справедливого енергетичного переходу (у т.ч. у просторі Східного Сусідства і Східного Партнерства), ні сподіванням Молдови стосовно такої підтримки з боку ЄС. Видається, що Молдова використовує залучені кошти задля втілення короткострокових потреб/цілей, що не мають потенціалу сприяння у межах досягнення цілей ЄЗК.
Діяльність законодавчої влади
Питанням ЄЗК у Молдові приділяється чимало партійної та парламентської уваги. Практично всі законопроєкти соціально-економічного та зовнішньоекономічного характеру проходять екоекспертизу (стосовно вже взятих на себе міжнародних зобов’язань та законодавства) та на відповідність цілям ЄЗК ЄС. 22 березня 2021 року відбулось 9-те засідання Парламентського Комітету Асоціації Молдова – ЄС. У 15 пункті підсумкового документа зазначено, що Парламентський Комітет Асоціації визнає, що ЄС є головним торговельним та інвестиційним партнером Молдови, і закликає до побудови у період постковідного відновлення сучасної та конкурентоспроможної економіки відповідно до принципів «Європейської Зеленої Угоди» та цифрової трансформації.
Діяльність виконавчої влади
Уряд Молдови постійно тримає у фокусі своєї уваги питання кліматичного порядку денного. Триває інтенсивна робота над опрацюванням можливостей з посиленої участі Молдови у ЄЗК. У своїх повідомленнях Міністерство економіки Республіки Молдова зазначає, що розпочало імплементацію концепції «зеленої політики», що має на меті зростання добробуту та людського капіталу, суттєве зниження ризиків довкіллю, а також досягнення сталого розвитку та протидії бідності. Міністерство економіки приєдналось до міжнародних платформ і програм, пов’язаних із питаннями «зеленої економіки», зокрема «Озеленення економік у Східному Сусідстві», Зеленої програми Східного Партнерства (EaP GREEN – регіональна програма, спрямована на надання допомоги державам Східного партнерства у їх переході до «зеленої економіки». Програма підтримується Європейською комісією та іншими донорами ОЕРС, ООН), Зеленої індустріальної платформи.
Поза тим, Європейська комісія надає підтримку аплікантам з держав Східного партнерства через механізми Рамкових програм та EuropeanResearchArea (ERA). Особливу увагу Європейська комісія приділяє можливостям співробітництва в контексті Європейської Зеленої Угоди. Зокрема, у 2020 році Європейська Комісія оголосила про віртуальні тренінги для підготовки до конкурсу в рамках «Horizon 2020». Хід втілення і власне сама ефективність Угоди є наразі не доведеною, однак ЄК зберігає моніторинг «процесу озеленення» економік країн Східного Сусідства серед своїх пріоритетів.
Практичний вимір взаємодії знаходить свій вияв у низці пілотних проєктів. Серед них знаковим є відкриття у Кишиневі у лютому 2021 року ТЕЦ на біомасі потужністю 150 kW. Такий пілотний проєкт покликаний створити передумови для переходу системи енергопостачання від імпортованого газу до відновлюваної енергетики. Планується відкриття додаткових 19 котелень на даному виді пального. Проєкт також має на меті перехід централізованої системи опалювання до застосування відновлювальних технологій. Ініціатива спільно фінансується Національним агентством з досліджень і розвитку та компанією Termoelectrica – основним постачальником електричної та теплової енергетики у Кишиневі та його околицях.
Постачальником обладнання для 19 котелень буде британська компанія Тerravesta, яка спеціалізується на проєктах, спрямованих на зниження викидів парникових газів. Зокрема, планується, що за рахунок використання біопалива опалюватиметься 5.5 тис. квартир, 110 будинків, 40 компаній, 12 громадських дитсадків, 25 освітніх установ та 8 медичних інституцій. Технологія Miscanthus (вирощування енергетичної рослини), що використовується у проєкті, зі слів виробників, позитивно позначається на якості ґрунтів, біорозмаїтті, а також є прибутковою для фермерів. Вартість проєкту, а також кількох супутніх проєктів з підвищення енергоефективності складає 92 млн євро, і ці кошти Республіці Молдова надав Світовий банк. Світовий банк у такий спосіб надає допомогу владі Молдови та компанії Termoelectrica для забезпечення реформи системи теплопостачання, забезпечення фінансової ефективності компанії, а також здешевлення опалення для вразливих категорій та споживачів з низькими доходами.
Суспільна дискусія, позиції ЗМІ, НУО
У Молдові триває жвава дискусія щодо участі у впровадженні ЄЗК. Передусім вона зводиться до оцінки соціально-економічних загроз, можливих еко-, соціо- і технологічних вигод, перспектив євроінтеграції тощо. Дискусія тяжіє до схвального ставлення, а скепсис пов’язаний із розуміння залежності Молдови від зовнішньої фінансової, енергетичної та технологічної підтримки. Частково на перебіг дискусії впливає хід дебітів у сусідній Румунії, а також те, що частина румунських політичних гравців (у т.ч. скептично налаштованих щодо ЄЗК) оперує і в молдовському політичному дискурсі.
МОЖЛИВА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛДОВИ У РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ
Оскільки економіка Молдови має здебільшого сільськогосподарське спрямування, виробництво біомаси є одним із найбільш розвинених секторів відновлюваної енергетики. Відходи переробки сільськогосподарської продукції, деревина та відходи після переробки деревини, інша біомаса використовується здебільшого для потреб опалення. При цьому Республіка Молдова відповідно до Національної енергетичної стратегії 2030 взяла на себе зобов’язання збільшити частку відновлюваної енергетики до 20%.
Молдова має родючі ґрунти та м’який клімат, що сприяє інтенсивному розвитку агровиробництва. Водночас це призводить до суттєвих екологічних викликів, ерозії ґрунтів, забруднення води. Сільськогосподарське виробництво також негативно позначається на водних ресурсах держави.
ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ І МОЛДОВОЮ
У 2020 році не виправдались сподівання наростити взаємний товарообіг до 1 млрд дол. США, як було заявлено у попередні роки. За 2020 рік він сягнув лише 753,8 млн дол. США. Примітно, що у минулі роки обсяг торгівлі був вищим: у 2018 році він сягнув 953,6 млн дол., а у 2019 році – 896,2 млн дол. Таким чином, спостерігається спад динаміки торгівлі.
Найперспективнішим напрямом двосторонньої співпраці є інтегроване управління кордонами як чинник попередження та скорочення нелегальної торгівлі (контрабанди), транспортна сфера. Найбільш уразливими сферами взаємодії є торгівля продуктами харчування та окремими промисловими виробами з позицій протекціоністських заходів з обох сторін, а також енергетичні проєкти.
Різновекторність політичних рухів у Молдові формують невизначеність у площині українсько-молдавської економічної співпраці, розмиваючи спільний контекст європейської інтеграції. Однак при цьому саме підтримка з боку ЄС спонукає країни до поєднання зусиль щодо розв’язання проблем з енергетичною безпекою (зокрема, з 2017 року у рамках євроінтеграційних процесів між Україною та Молдовою розпочалася співпраця щодо досягнення можливості інтеграції в ENTSO-E).
В Експортній стратегії України Молдову названо серед ринків, що мають значний потенціал для нарощування експорту. У секторальних стратегіях основна ставка робиться на збільшення поставок продукції агропромислового комплексу. У крос-секторальних експортних стратегіях Молдова включена до переліку країн-споживачів з найбільшим зростанням імпорту продукції машинобудування з України, а також згадується серед ключових векторів експорту креативних товарів, однак без прив’язок до завдань та планів заходів.
Механізм формування порядку денного економічної співпраці між Україною та Молдовою охоплює широкий перелік стратегічно важливих секторальних аспектів, але є не достатньо гнучким та оперативним для виходу на новий рівень співробітництва. Загальнодержавні засади двосторонніх економічних відносин не переглядалися з 1997 року. Головний інструмент формування напрямів та принципів торговельно-економічного співробітництва між Україною та Молдовою – засідання Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва – наразі охоплює широкий перелік, подекуди лише дотичних до економіки, тематичних напрямів. Механізм є негнучким, що разом із пакетним принципом прийняття рішень “усе разом або нічого” зменшує вікно можливостей для оперативного вирішення чутливих питань. Не сприяють координації зусиль і багаторічні перерви у засіданнях комісії (12-те – у 2006 році, 13-те – у 2011 році, 14-те – у 2017 році). Останніми роками міжурядові контакти з економічних питань відбувалися переважно в рамках ширших форматів (Східне партнерство, ГУАМ, ОЧЕС), тоді як двосторонні консультації з торговельних питань пожвавилися лише наприкінці 2019 року.
Експорт електроенергії з України був і залишається одним із провідних альтернативних каналів диверсифікації енергопостачання для Молдови. У 2019 році українське ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” забезпечило 15% закупівель електроенергії для молдавської компанії Energocom на суму 41,6 млн дол. США. Очікування на подальше нарощування української присутності на молдовському ринку електроенергії у 2020 р. не виправдалися через скасування тендеру на визначення компанії, що поставлятиме електроенергію до Республіки Молдова. Інший вектор енергетичної співпраці – зниження залежності Молдови від монопольного постачання газу з Росії з використанням українських транзитних потужностей – хоча й набув інституційного оформлення (у 2019 році за сприяння проєкту EU4Energy Governance між Україною та Молдовою було підписано Меморандум взаєморозуміння у сфері безпеки постачання газу), залишається під питанням.
Плани України та Молдови щодо співпраці у сфері транспорту частково набули втілення у відповідній законодавчій базі, однак потенціал для спільних проєктів з використанням міжнародних інструментів підтримки використовується не повною мірою. Окремим аспектом розбудови транспортної інфраструктури для обох країн залишається низька екологічність залізничного та водного транспорту, що формує заділ для майбутньої співпраці у рамках програм ЄС.
Здебільшого у стратегічних документах Молдова згадується лише спорадично, а в Енергетичній стратегії України на період до 2035 року — у контексті потреби «укладення необхідної договірної бази та реалізації відповідних заходів інтеграції ринків електроенергії між Україною та Молдовою». Питання співпраці у рамках ЄЗК лишається здебільшого поза увагою урядовців України та Молдови.
Окрім того, Києву та Кишиневу вдалося реанімувати діалог щодо проблемних питань (насамперед пакетної домовленості, яка стосується питань Дністровської ГЕС, а також питань дороги «Одеса – Рені»). Щоправда, наразі видається, що екологічні аспекти експлуатації Дністра викликають більше нарікань, ніж оптимізму.
Про публічні ініціативи чи двосторонні переговори з питань Європейського Зеленого Курсу між Україною та Молдовою бракує інформації. Їх налагодження має увійти до нинішніх пріоритетів двосторонніх відносин. Ініціатива має поширитися на встановлення постійних контактів як на галузевих, так і урядовому рівнях, так і в парламентському вимірі.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ УКРАЇНИ
Кабінету Міністрів України, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерству закордонних справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству розвитку громад і територій, місцевим органам влади, Міністерству енергетики, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України:
- оцінити політичний та профільний вплив аспектів ЄЗК і з його урахуванням доповнити крос-секторальні експортні стратегії, виділити (нейтральні з точки зору загроз внутрішнім товаровиробникам та перспективні з позицій розвитку вертикальної кооперації) сектори для нарощування експорту, включити їх у плани завдань та заходів у відповідних стратегічних документах, у партнерстві з ТПП провести спільні бізнес-заходи з акцентом на найперспективніші галузі для співпраці;
- у рамках цілей і заходів ЄЗК ініціювати проведення чергового засідання українсько-молдовської робочої групи з питань транспорту та відновити перемовини щодо реалізації актуальних транспортних проєктів з використанням можливостей зовнішніх інструментів фінансування; розпочати обговорення нових напрямів співпраці, зокрема комплексного розвитку міжнародних залізничних перевезень у рамках Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (COTIF), створення міжнародної економічної зони «Рені – Джурджулешти – Галац» для об’єднання потенціалу портів України, Молдови та Румунії;
- активізувати роботу Координаційного центру Дунайської стратегії та включити у План заходів з організації виконання Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми проєкти, спрямовані на спільне (у рамках цілей ЄЗК) подолання екологічних загроз від транспорту, енергетики та ін. на українсько-молдавських прикордонних територіях, що в подальшому можуть слугувати майданчиком для масштабніших інвестицій, зокрема за рахунок фінансових інструментів ЄІБ та інших європейських фінансових інституцій/програм (безпосередньо пов’язаних із впровадженням ЄЗК ЄС);
- розпочати перемовини щодо транскордонних проєктів у сфері альтернативної енергетики в рамках цілей і заходів ЄЗК;
- вийти з ініціативою до молдовської сторони з приводу розгортання прямого міжурядового діалогу стосовно: а) зацікавленості та можливостей взаємодії у рамках впровадження ЄЗК; б) віднаходження політико-економічного консенсусу стосовно екоресурсів Дністра, через відсутність якого страждають економічні інтереси сторін, екологія субрегіону, розвиток спільного ресурсу туризму, реалізація завдань Єврорегіону Дністер, а також втілення «Стратегічних напрямків адаптації до зміни клімату в басейні Дністра» та «Плану впровадження…» згаданих стратегічних напрямів; в) забезпечити тестову роботу в ізольованому режимі ОЕС України та енергетичної системи Республіки Молдова не пізніше 2022 р.; г) запропонувати молдавській стороні довірливі партнерські переговори щодо досягнення «остаточного компромісу» стосовно справи із Дністровською ГАЕС;
- врахувати у процесі вироблення урядової політики можливість посилення ініціативи «Асоційованого тріо» в контексті ЄЗК ЄС.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
