ПОЛЬЩА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ КУРС

Польща стала однією з держав-членів ЄС, яка не підтримала позицію керівництва ЄС щодо запровадження Європейського Зеленого Курсу.

Підписатись на новини "Української призми"

РЕАКЦІЯ ОФІЦІЙНИХ І ЕКСПЕРТНИХ КІЛ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ЩОДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ

Польща стала однією з держав-членів ЄС, яка не підтримала позицію керівництва ЄС щодо запровадження Європейського Зеленого Курсу. Наприклад, представники партії «Право і Справедливість» висловлювали сподівання, що ЄЗК не буде прийнятий Європейською комісією, оскільки він йде у розріз з інтересами польської економіки. Матеуш Моравецький, голова польського уряду, під час засідання Європейської ради у 2019 році постійно наводив аргумент, що Польща не зможе досягти показників кліматичної нейтральності до 2050 року з огляду на історичні та структурні передумови. Пропозицією польської урядової сторони було відтермінувати для держави досягнення запланованих показників на 2070 рік, що не було підтримано іншими членами ЄС. Позиція Євросоюзу полягала у продовженні практичної імплементації ЄЗК незалежно від думки офіційної Варшави. Одночасно нормативні зміни, до яких буде вдаватися Брюссель, матимуть також і зобов’язальну силу для польської сторони. У грудні 2019 року в офіційному комюніке Європейської ради було вказано, що до переговорів з Польщею ЄС повернеться 1 червня 2020 року.  

При підготовці наступних етапів переговорів між главою польського уряду та президенткою Європейської комісії серед аргументів з боку Варшави домінувала позиція, що різні країни мають різні стартові умови на момент початку дії ЄЗК, що робить матеріальну підтримку менш підготовлених важливим елементом успіху цієї політики. Відтак потрібно, щоб підтримка виділялась не тільки з огляду на специфіку регіону, але і на сектор економіки. 

Цікаво, що на той час, коли польський уряд намагався виторговувати для себе кращі фінансові умови та продовжити часові рамки, опитування громадської думки у Польщі показували, що 80% поляків підтримують запровадження ЄЗК, а приблизно 70% підтримують необхідність досягнення Європейським Союзом кліматичної нейтральності.

Діяльність законодавчої влади

Польський парламент, попри жваві політичні дискусії та значну поляризацію у питанні зеленого курсу, відіграв вагому роль у запуску механізму реалізації заходів, пов’язаних із реалізацією ЄЗК. Зелений курс є невіддільною частиною Фонду відновлення ЄС, у рамках якого будуть виділятись кошти членам Європейського Союзу на відновлення економіки та проведення трансформацій. До Польщі має надійти із вказаного фонду приблизно 24 млрд євро у формі дотацій, а також 34 млрд у формі позичок. Частина цих коштів спрямована на цілі енергетичної трансформації, а також досягнення кліматично орієнтованих цілей. Підставою для отримання цих ресурсів є прийняття Національного плану відновлення. Для того, щоб Фонд відновлення розпочав свою роботу, необхідна згода усіх держав-членів на збільшення власних фінансових можливостей ЄС (випуск облігацій ЄС). 

4 травня 2021 року Сейм РП прийняв закон про ратифікацію рішення Ради (ЄС, Евроатом) 2020/2053 щодо системи власних фінансових ресурсів ЄС, іншими словами – створення Фонду відновлення. “За” проголосувало 290 депутатів від партії ПіС, а також членів коаліції, 33 висловились “проти”, а 133 утримались (в основному, опозиційні депутати від Громадянської платформи). Раніше більшість у Сеймі не прийняла поправок від опозиції, зокрема щодо створення 16 регіональних «кошиків» для отримання європейських коштів або щодо створення комітету управління та контролю за використанням коштів з фонду.

Сенат прийняв закон без додаткових правок 27 травня 2021 року.

Діяльність виконавчої влади

Національний план з енергії та клімату на 2021-2030 роки був розроблений у 2018 році на основі європейських норм і представлений Європейській Комісії у 2019 році. План передбачає діяльність у сфері зменшення емісії парникових газів, збільшення відновлювальної енергетики, поліпшення енергоефективності та безпеки. У розробці документу брав участь практично весь польський уряд, проводились публічні консультації, а також консультації з сусідніми державами. Цей документ має бути визначним при плануванні трансформаційних проєктів у сфері енергетики в наступному семирічному бюджетному плані ЄС.

Лише у лютому 2021 року Рада Міністрів РП затвердила Енергетичну політику Польщі до 2040 року. Документ передбачає досягнення низьковуглецевого економічного розвитку, справедливу енергетичну трансформацію та енергоефективність, поліпшення якості повітря. В основі документа також – показники ЄЗК та наслідки пандемії для польської економіки й енергетичного сектору. У документі також йдеться про загрози для тих професійних груп та регіонів, які зазнають втрат від трансформації. Це, зокрема, райони видобутку вугілля, а також громадяни, яким загрожує енергетична бідність. Очікується, що у 2040 році більш ніж половина потужностей електрогенерації будуть складати джерела з нульовим рівнем викидів. Особливу роль у цьому процесі мають відіграти впровадження до польської електроенергетичної системи морської вітроенергетики та запуск атомної електростанції. 

Важливим елементом для імплементації ЄЗК є прийняття на рівні держави-члена ЄС національного плану відбудови, який має серед іншого демонструвати націленість на досягнення цілей кліматичної нейтральності та зеленої економіки. На початку травня Рада міністрів РП офіційно передала національний план відновлення до Європейської комісії. Президент РП підписав ратифікаційний закон щодо Фонду відновлення 31 травня 2021 року після проходження голосування за закон у двох палатах парламенту РП. Необхідно відзначити, що відсутність ратифікації Фонду відновлення призупинила б запуск розподілу коштів як з багаторічного бюджету ЄС на 2021-2027 роки, так і з Фонду відновлення ЄС. Це – значні фінансові можливості для офіційної Варшави. До прикладу, Польща може розраховувати на отримання майже 137 млрд євро на безповоротній основі з багаторічного бюджету ЄС, а також різних програм та інструментів Фонду відновлення (Наступне покоління ЄС). Польська сторона отримає кошти з політики згуртування, Спільної сільськогосподарської політики, Інструменту відновлення та посилення стійкості, а також Фонду справедливої трансформації. Національний план відновлення є головною передумовою для отримання коштів з Фонду відновлення ЄС. На Польщу, як вже зазначалось, передбачено виділити 58 млрд євро у формі грантів та позичок. Із загальної суми 20% фінансових ресурсів має піти на цілі цифризації, а 37% – на цілі, пов’язані із захистом середовища та охороною здоров’я. 

Суспільна дискусія, позиції ЗМІ, НУО

Політичні дискусії мали своє продовження і у формуванні суспільного дискурсу. Якщо на початку представлення ЄЗК на європейському рівні представники партії «Право і Справедливість» висловлювали різко негативні оцінки щодо курсу та перспектив його адаптації в Польщі, то представники опозиційних сил зосереджувалися на критиці антиєвропейських кроків офіційної Варшави, які підривали солідарність на рівні союзу.

На тлі різких заяв прем’єр-міністра М. Моравецького щодо неготовності Польщі до приєднання до ЄЗК на загальних умовах на профільних вебпорталах, таких як Energia24.pl, неодноразово публікувалась інформація щодо потенційних великих втрат від впровадження ЄЗК великими підприємствами в енергозатратних галузях, наприклад, металургії. Нових низьковуглецевих технологій у цій галузі не очікується, тож провадження нових екологічних стандартів може призвести до втрати конкурентних переваг перед підприємствами з третіх країн, що не висувають таких вимог до своїх виробників.

Після прийняття багаторічного бюджету ЄС та Фонду відновлення ЄС (при прийнятті яких Польща також проявляла неконструктивну позицію) суспільний і політичний дискурси зазнали змін. Уже проурядові політичні сили говорили про позитивність для Польщі від отримання коштів на енергетичну трансформацію та збереження клімату. Опозиційні політичні сили при цьому висловлювали невдоволення потенційними ризиками несправедливого розподілу європейських коштів.

До прикладу, Ярослав Качинський, віцепрем’єр польського уряду та лідер політичної партії ПіС, під час публічних виступів неодноразового вказував на ризики, які пов’язані з імплементацією ЄЗК. Утім, стимулом для участі є доступ до ресурсів Фонду відбудови ЄС.

Окремі експертні дослідження були реалізовані з метою дослідити вплив реалізації ЄЗК на транспорту систему Польщі. Зокрема, такий проєкт був підготовлений експертами Інституту ім. К. Промика при підтримці Національного інституту свободи. Загальним висновком експертів є визнання, що ЄЗК є природним продовженням міжнародних зусиль, спрямованих на подолання спричинених людиною негативних змін клімату і як об’єднаний пакет документів буде визначати внутрішню політику ЄС на перспективу 30 років. Польща має не лише зважати на його існування, але і зробити впровадження ЄЗК пріоритетом своєї внутрішньої політики. 

Беручи до уваги той факт, що ЄЗК безпосередньо стосується і сільського, і лісового господарства, представники консалтингових компаній неодноразово в медіа звертали увагу на тему взаємопов’язаності зеленого курсу та виробництва сільської продукції. 

МОЖЛИВА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА У РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ 

За оцінками експертів, Польща може стати одним із головним бенефіціарів європейських програм підтримки, що може допомогти подолати наслідки впливу пандемії на польську економіку. Призначення ресурсів з цих фондів безпосередньо залежить від запровадження плану зеленої трансформації у Національному плані відновлення, де має бути консенсус щодо способів досягнення кліматичної нейтральності. 

Розвиток низькоемісійного та беземісійного транспорту є одним із пріоритетів ЄЗК. Польські стратегічні документи також визначають вагомість цього сектору, що створює сприятливі умови для розвитку електромобілів. Вагомим потенціалом тут володіють підприємства з випуску електроавтобусів Solaris Bus&Coach та Ursus Bus, які мають успішні експортні практики. У Польщі також побудований перший у Європі завод з виготовлення літіо-іонних батарей для автомобілів LG Chem. Одночасно Польща є членом ініціативи Європейської Комісії EU Battery Alliance, що покликана підтримувати виробництво батарей у ЄС. За оцінкою польських експертів, з метою пришвидшення змін у сфері транспорту система фінансування повинна популяризувати як електрифікацію, так і розвиток громадського транспорту, що виходить за межі поточної системи „eBus”, що просуває електрифікацію громадського транспорту до 2030 року. 

У цьому контексті необхідно зазначити, що у Сілезькому воєводстві місцева влада у 2020 р. оголосила про плани побудови заводу з випуску легкових електромобілів. Старт будівництва має бути у 2021 р., водночас як перший автомобіль зійде з конвеєра у 2024 році.

Польський сектор залізничного транспорту також може значно виграти від впровадження ЄЗК. Тренди щодо збільшення обсягів залізничних перевезень у Польщі вказують на перспективу розширення можливостей транспортних залізничних послуг, які просуваються в зеленому курсі. Статистичні дані вказують, що кількість пасажирів та інтермодальних вантажних перевезень зростає в Польщі протягом останньої декади. Значну можливість для Польщі представляють фінансові інструменти, в т.ч. і можливості програми Горизонт Європа, а також нові законодавчі ініціативи щодо оплати за доступ до інфраструктури. ЄЗК, на думку польських експертів, може стати стимулом для інвестицій у залізничний транспорт, зокрема йдеться про збільшення кількості залізничних станцій, електрифікації залізничної мережі і т.д. Також помічними тут можуть стати кошти з європейських фондів, спрямовані на придбання нового рухомого складу на заміну старому, який вже випрацьовує свій ресурс.  

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ І ПОЛЬЩЕЮ

Статистичні дані за 2020 рік свідчать, що загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами склав майже 8 млрд дол. США, що показало збереження показників двосторонньої торгівлі на рівні 2019 року (лише -1,3% у порівнянні з 2019 роком.).

Польща посіла третє місце серед найбільших торговельних партнерів України при обсязі двосторонньої торгівлі товарами на рівні 7,4 млрд дол. США. Рівень товарообігу між державами зберігся на рівні 2019 року. При цьому польський ринок є другим за величиною щодо експорту українських товарів. У 2020 році Україна експортувала до Польщі на суму близько 3,3 млрд дол. США, що складає 6,7% від загального обсягу показника українського експорту. 

Статистичні дані свідчать, що Польща стабільно входить до трійки країн, куди експортується найбільше сільськогосподарської продукції з України.

При цьому польський імпорт в Україну дорівнював майже 4,1 млрд доларів США, що відповідає частці в 7,6% загального обсягу українського імпорту. Для України практично незмінним з 2019 р. збереглося негативне сальдо -815,7 млн дол. США. Торгівля послугами у 2020 році складала близько 608 млн дол. США, що на 8,4% менше у порівнянні з 2019 роком. Примітно, що український експорт послуг практично не змінився і склав майже 418 млн дол. США, що становить 3,7% від загального обсягу експортованих послуг. Водночас імпорт послуг з Польщі знизився на 21,5% і склав 190 млн дол. США – 3,7% від загального обсягу. У торгівлі послугами Україна отримала позитивне сальдо на рівні близько 228 млн дол. США, що представляє зростання на 27,6% у порівнянні з 2019 роком.

Українсько-польський двосторонній діалог має багато вимірів, які можна відносити і до теми впровадження зобов’язань ЄЗК та запровадження принципів зеленої економіки. Серед активних тем нині є співпраця в галузі органічного виробництва сільськогосподарської продукції. Під час зустрічі заступника міністра-торгового представника України Т. Качки та держсекретаря Мінсільгоспу Польщі Ришарда Бартосіка сторони обговорили поточний рівень кооперації в аграрній сфері та дійшли до порозуміння у питанні посилення співпраці у сферах органічного виробництва, ветеринарних та фітосанітарних заходів. Українська сторона заявила, що в контексті ЄЗК, підтримуваного Україною, особливу перспективу представляє органічне виробництво. 

Україна зацікавлена у питаннях трансформації енергетики, де досвід Польщі має свої переваги при вивченні та адаптації. У травні 2021 р. було проведено українсько-польський круглий стіл з питань трансформації енергетики під егідою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, польського Національного фонду охорони навколишнього середовища та водних ресурсів і Посольства Республіки Польща в Києві.

Між Україною та Польщею триває багаторічна співпраця у сфері захисту довкілля. Ще у 2019 році українська сторона вийшла з ініціативою вивчення польського досвіду гармонізації та імплементації вимог ЄС у сфері боротьби з промисловими викидами і забрудненням. 

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України при розробці реформи лісового господарства активно вивчало польську модель. При приблизно рівній площі лісів Польща демонструє кращі показники ефективності. Україна дивиться на досвід Польщі у цьому напрямі та взяла за основу польську модель Національного Фонду охорони довкілля та водного господарства.

Ще одним напрямом є співпраця у сфері розвитку природно-заповідного фонду. Наприклад, у 2019 році спільними зусиллями було створено транскордонний українсько-польський резерват «Розточчя», який належить до Всесвітньої мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», а також торік запущена спільна ініціатива щодо розширення об’єкта «Букові праліси Карпат», що належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Також двосторонній порядок денний включає реформу екологічного фінансування, співпрацю у сфері управління водними ресурсами та інвестиційні проєкти у сфері видобутку корисних копалин, наприклад, інвестування у видобуток газу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ УКРАЇНИ
  1. Досвід Польщі з адаптації механізмів перелаштування на низьковуглецеві види генерації енергії, зменшення вугілля у виробленні електроенергії та теплогенерації може представляти інтерес і для України, яка як і Польща має значну частку вугілля в енергобалансі країни. Але при цьому, згідно з даними щорічного дослідження Energodata, рівень енергоємності ВВП України перевищує рівень енергоємності ВВП Польщі у 2,5 рази. Запровадження кліматично нейтральних джерел енергії та адаптація заходів енергоефективності, які нині формуються польською стороною в ході імплементації ЄЗК, можуть представляти інтерес для України, яка розробляє власний план приєднання до зобов’язань, передбачених курсом. 
  2. Спільні інтермодальні перевезення залізничним транспортом можуть стати додатковим важелем у посилення економічної співпраці та синергії в регіональних справах між Україною та Польщею. На даному етапі існує необхідність запровадження чітких транспортних процедур прийняття рішень на українській залізниці, а також потреба у спільних спробах включити спільні транспортні проєкти у ширші регіональні інтеграційні процеси.
  3. Україна нині є однією з лідерів за темпами зростання органічного виробництва в Європі. Такий розвиток аграрного сектору України представляє гарну експортоорієнтовану перспективу, в т.ч. і щодо збільшення присутності на польському ринку сільськогосподарських продуктів, що також відкриває нові можливості для розвитку співпраці між двома країнами.
  4. Україна та Польща мають приділяти першочергову увагу заходам з посилення енергетичної незалежності, в т.ч. і за рахунок вкладення інвестиційних ресурсів у добування природного газу чи нафти на території України

 

 


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».