Підписатись на новини "Української призми"
“Найбільший ворог криється там, де ти його будеш
шукати в саму останню чергу…”
Юлій Цезарь, 75 р. до н.е.
Протягом останніх місяців питання референдуму у Великій Британії стосовно виходу з ЄС перебувало в центрі уваги світових інформаційних агентств та видань. Вже після попередніх результатів стало очевидним, що перспектива зменшення кількості країн-членів ЄС обирає чіткі контури.
Олег Гичка у співавторстві з Олександром Сущенко, Університет Віадріна (м. Франкфурт, Одер), ESG Bildung Verein (м. Берлін), Centre for ESG Economics (м. Київ), та Андрієм Гонтою, консалтингова компанія BFSE, компанія Green Trade House, для видань Бізнес та Bellona
І якщо очевидні фінансові наслідки, які проявляються у падінні обмінного курсу національної валюти, ціни на акції компанії та індексів на фондових біржах, одразу проявилися, то фінансові наслідки в енергетичній, а особливо у сфері захисту клімату, залишилися висвітленими в меншій мірі.
Саме в межах ЄС на законодавчому рівні було створено першу систему торгівлі дозволами на викиди парникових газів. Вона стала один із важливих ринкових інструментів, які б дозволили заохотити компанії та фінансовий ринок вкладати кошти в скорочення таких викидів. На сьогоднішній день система охоплює 31 країну (окрім 28 країн ЄС додатково входять ще Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія). При цьому до системи входять понад 11 тис. інсталяцій (джерел викидів), які відповідають за майже 45% загальних викидів.
Даний інструмент дає можливість одним компаніям у випадку нестачі дозволів на викиди придбати їх на ринку у тих, хто має можливість скоротити ці викиди за найнижчою ціною або у кого вони є у надлишку.
Проте найбільш вагомим моментом є можливість такі активи використовувати в якості вагомого аргументу у переговорах компанії з представниками фінансового ринку.
Очікуючи підвищення ціни на такі дозволи у майбутньому (а відповідно і попиту на них), інвестори можуть застрахувати себе від можливих ризиків та заробити на різниці. У відповідь же, компанії матимуть можливість знизити вартість кредитних ресурсів та привабити “зелені інвестиції” при наявності відповідних гарантій проти екологічних та кліматичних ризиків.
Важливим є той факт, що більшість інвесторів “зелених проектів” для Британії – це інвестори з-за океану. Тож для них коливання обмінного курсу і його падіння майже на 10% тільки за перші дні після проведення референдуму вже створили суттєві валютні ризики.
Очевидними є втрати інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії Великої Британії, де тільки у 2014 році Європейський інвестиційний банк надав EUR7 млрд. Також під загрозою опиняються інвестиції в проекти, які призначені для побудови мереж для постачання енергоносіїв з ЄС. А це буде означати підвищення ризиків енергетичної безпеки Сполученого Королівства.
В частині питань захисту клімату Великобританія відіграє важливу роль на ринку дозволів на викиди парникових газів, відповідаючи майже за 13% загальних обсягів викидів. Навіть сама перспектива виходу цієї країни з EU ETS була оцінена миттєво на ринку і ціна на дозволи почала своє падіння через побоювання інвесторів у зменшенні попиту на ринку.
Оскільки ринок є доволі чутливим утворенням, то вже навіть в день оголошення результатів відбулося стрімке падіння ціни на EUA з 5,6 до 4,9 EUR/тону, падіння продовжилося вже в понеділок 27 червня, коли була пробита позначка у EUR 4,8 за тону викидів парникових газів.
Окрім цього відбулося і падіння рейтингів ESG (Environmental, Social and Governance) не тільки країни в цілому, а й окремих компаній. Причина криється саме у зростанні побоювань інвесторів і кредиторів через можливість відмови Великої Британії від імплементації Директиви 2013/34/ЄС, яка зобов’язує великі компанії розкривати екологічні, соціальні та управлінські ризики.
В результаті потенційні інвестори чи кредитори не будуть спроможні адекватно оцінити ризикованість своїх вкладень, а відповідно можливість доступу до відносно дешевих кліматичних фінансів також буде під питанням. Наслідком може бути не тільки подальше падіння ціни акцій компаній, а й підвищення вартості капіталу для таких компаній і країни на ринку.
Очевидно, що негативні економічні наслідки в енергетичній сфері та сфері захисту клімату вже зараз змушують задумуватися компанії та представників фінансового ринку про необхідність як мінімум збереження цих можливостей навіть у випадку виходу Великої Британії з ЄС.
Так, окрім потенційного скорочення фінансування проектів у сфері розбудови енергетичної транспортної інфраструктури за рахунок фондів та ресурсів ЄС, під загрозою може опинитися й енергетична безпека Сполученого Королівства, оскільки левова частка енергоресурсу імпортується з території ЄС.
Проте найбільш відчутного впливу можна очікувати саме у сфері кліматичних фінансів, оскільки вихід з ЄС означатиме і вихід з Європейської системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів (EU ETS), а отже втрату величезного ринку. В такому разі інвестиційна привабливість Лондона у порівнянні з ЄС буде набагато меншою, що може призвести до відтоку інвестиційних та кредитних ресурсів.
Іншим наслідком неповного розкриття нефінансових ризиків можна було б спостерігати у випадку з ESG рейтингами не тільки самої країни, а й компаній. Як з’ясувалося, цілі ЄС у деяких сферах (наприклад, енергетичної політики, політики захисту навколишнього середовища та боротьби зі зміною клімату) є амбітнішими, що одразу робить його більш привабливим для інвесторів та кредиторів у порівнянні із Сполученим Королівством.
Все це може позбавити Великобританію можливості в повній мірі розвивати відновлювану енергетику та проваджувати проекти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів. А отже і забезпечити виконання своїх зобов’язань по захисту клімату, які держава взяла на себе за Паризькою Кліматичною Угодою.
