Про це заявив експерт-міжнародник Сергій Герасимчук під час безпекових дебатів, організованих 12 липня у Києві Радою зовнішньої політики Українська призма та Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта. найважливіше домашнє завдання після Варшавсього саміту для української політичної еліти – працювати над єдиною позицією у питанні євроатлантичної інтеграції, зазначив експерт.
Герасимчук: Референдум – зайвий привід для шабашу популістів
За словами Сергія Герасимчука, експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма», найважливіше домашнє завдання для української політичної еліти – працювати над виробленням солідарності у питанні євроатлантичної інтеграції.
– Референдум щодо членства в НАТО не є обов’язковою вимогою з боку НАТО, якби ми спромоглися побудувати консенсус на рівні політичного класу. Плюс зараз є підтримка громадської думки. За таких умов референдум – просто зайвий крок. Особливо беручи до уваги усі вади самого механізму референдуму, що продемонстрували Нідерланди та Велика Британія. Створювати умови для шабашу популістів – просто недоречно, – зазначив Герасимчук.
Завантажити повний текст дослідження Сергія Герасимчука
Загалом аналітики оцінили результати саміту НАТО цілком позитивно для України. Плану дій щодо членства в експертному середовищі ніхто не очікував. Адже в експертному середовищі ніхто не очікував, що Україні буде надано план дій щодо членства в НАТО. Оскільки значна частина проблем не знялася. Україна лише зараз почала формувати систему координації співпраці з Альянсом. Україна має проблеми з кордоном. Україна має проблеми з безпекою. Проте Україні було надано суттєвий пакет допомоги.
НАТО побачило прогрес в українських реформах
Уже те, що Україна єдина в рамках саміту отримала формат співпраці у межах комісії на найвищому рівні, свідчить про важливість українського питання для НАТО, зауважила Оксана Осадча, координатор з політичних питань Представництва НАТО в Україні. За її словами, незважаючи на складну безпекову ситуацію в Україні, держави-члени НАТО побачили прогрес у реформуванні безпекового та оборонного сектору. Крім того, український досвід планують використовувати у новій для НАТО сфері – створенні платформи з питань протидії гібридним викликам і загрозам.
Переглянути фото дебатів
Водночас, саме після Варшавського саміту фактично розпочне роботу ще один, вже шостий, трастовий фонд для України: з питань розмінування та протидії саморобним вибуховим пристроям.
Адже Словаччина взяла на себе керівну роль у цьому проекті.
– Трастові фонди наповнюють добровільними внесками країн-членів Альянсу. Для того, щоб вони зростали, необхідно бачити ті практичні кроки і план реформ зі сторони України. І саме це було тим, що трошки стримувало більш динамічний розвиток трастових фондів на цьому етапі, – зазначила Оксана Осадча.
Корупція заважає безпеці
Чотири з шести діючих трастових фондів НАТО для України присвячені невійськовому співробітництву, наголосив Віталій Мартинюк, аналітик Українського незалежного інституту політичних досліджень. Тому саме на такі формати Україні й варто звернути більше уваги, вважає аналітик. Зокрема одним з ключових має стати питання боротьби з корупцією.
– У декларації Варшавського саміту зазначено, що корупція заважає реалізації спільних цілей союзників у сфері спільної безпеки. Якщо перенести це на Україну, то це означає,
що корупція заважає не тільки збудувати нормальну систему безпеки у нашій державі, але й також цілеспрямовано і за призначенням використовувати кошти як від українських платників податків, так і від Альянсу,
– сказав Мартинюк.
Загалом, Варшавський саміт відкрив нове вікно можливосте для відносин Україна-НАТО. Проте, щоб ним скористатися, Україні ще треба попрацювати. Експерти Ради зовнішньої політики Українська призма радять владцям, зворема, відновити парламентський контроль за співпрацею та виконанням Річних національних програм. Працювати над справжніми,а не на папері, інформаційними кампаніями. І тим більше не присвоювати собі заслуги громадських активістів у цьому питанні. Сформувати Національну інформаційно-безпекову стратегію, яка б враховувала вплив російської пропаганди; А також просувати поруч з іншими Чорноморськими державами – членами НАТО ідею формування Чорноморської флотилії тощо. Тоді до наступного саміту у Брюселі у 2017 році Україна підійде вже з сильнішою переговорною позицією