Російська агресія щодо України та недружня поведінка стосовно інших держав регіону спричинила зміни у сприйнятті російської загрози на національному рівні у багатьох країнах Східної Європи. Це знайшло своє відображення у нових редакціях стратегій національної безпеки більшості з держав регіону. Разом з тим, зросло й усвідомлення потреби солідаризації держав Східного флангу, що знайшло своє оформлення у створенні Бухарестської дев’ятки (В9). Примітно, що ця структура приділяє значну увагу розвитку подій в Україні та російській агресії, зокрема, і регулярно та беззастережно засвідчує підтримку українській територіальній цілісності та суверенітету. Нині для Києва відкрите вікно можливостей для долучення до Бухарестської дев’ятки, що посилило б цей формат і мало додану вартість для усіх його учасників.
Бухарестська дев’ятка – безпекове формування з дев’яти держав НАТО, розташованих на східному фланзі Північноатлантичного альянсу (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія) – що було започатковане у листопаді 2015 року у Бухаресті (Румунія) за ініціативи румунської і польської сторін. Обставинами, що зближують держави Бухарестської дев’ятки є спільний тягар геополітичної належності до «радянського табору» (Варшавський договір, РЕВ, СРСР). Що стосується сучасного етапу – острах перед загрозами «русского мира», незалежно від належності до ЄС та НАТО, – маркування цих країн як зони Альянсу, вплив на яку оспорює Росія, поширення російського політичного контролю і домінування, провадження політики імперського реваншизму і наступного геополітичного і культурного поглинання. Природно, що за таких обставин, російська агресія проти України стала тригером для ескалації занепокоєння і спроб поєднати зусилля для уникнення катастрофічних сценаріїв.
Держави Бухарестської дев’ятки не лише демонструють лідерство у досягненні оборонних цілей НАТО. Військова агресія Росії проти України, а також зобов’язання взяті країнами-членами НАТО щодо військових витрат у 2% ВВП, спонукали не на словах, а на ділі виділяти чималі кошти на сектор безпеки. Впродовж 2018 року оборонні витрати Болгарії, Румунії, Латвії та Литви зросли у порівнянні із 2017 роком на 18% – 24%, що співрозмірно з оборонними витратами воюючої України, які зросли за той же період на 21%. Серед країн Бухарестської дев’ятки у 2019 році необхідного показника у 2% досягли Болгарія з показником у 3.25%, Естонія – 2.14%, Румунія – 2.04%, Литва – 2.03%, Латвія – 2.01, Польща – 2.00%,. Три країни, Словаччина – 1.74%, Угорщина – 1.21%, і Чехія – 1.19% вищезазначених критеріїв не досягли. Проте вже у 2020 року Словаччина також досягла двовідсоткової позначки.
Окрім того, держави В9 привертають увагу Альянсу в цілому до викликів на його східних кордонах та беруть участь у формуванні багатосторонніх механізмів стримування Москви.
БУХАРЕСТСЬКА ДЕВ’ЯТКА І УКРАЇНА У ДЕКЛАРАЦІЯХ САМІТІВ
ФОРМАТ В9+
ЗМІНИ У СТРАТЕГІЯХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН В9
ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ