Підписатись на новини "Української призми"
Опікування України та Словаччини проблематикою збереження статусу головних транзитерів газу до ЄС визначає панівну роль енергетичної дипломатії у царині двосторонніх економічних відносин.
Сприятливе підґрунтя для економічної співпраці України та Польщі підточується етнополітичними та культурними непорозуміннями укупі з незадовільною якістю вітчизняного середовища для бізнесу.
Порядок денний економічної співпраці між Україною й Молдовою формується єдиним механізмом широкого спектру дії, що обмежує маневреність та глибину експертизи з окремих секторальних напрямів.
Економічна взаємодія України та Грузії знаходиться в тіні безпекових питань та гучних політичних заяв.
Ситуація в Білорусі звузила вікно можливостей українсько-білоруської економічної дипломатії, на яку покладалися сподівання у відновленні втраченої через пандемію динаміки торговельно-економічного співробітництва.
Найперспективнішим напрямом двосторонньої співпраці з точки зору задіяння виробничого потенціалу та модернізації української промисловості є військово-технічне співробітництво.
Попри регулярність та послідовність міждержавних контактів з економічних питань, а також той факт що ряд важливих документів з розвитку торгівлі було підписано за головування України, динаміка торгівлі та інвестицій в межах ГУАМ з українського боку не відрізняється позитивними змінами на перспективу.
Українсько-болгарська економічна взаємодія будується в неоднозначній системі зовнішньоекономічних координат, що впливає на дискретність стратегічного позиціонування Болгарії як країни-партнера.
Основними викликами для посилення співпраці у форматі Тримор’я виступають низький рівень фінансового забезпечення проєктів, дисгармонія інтересів країн-учасниць та найбільших донорів, брак ініціативи та несформованість української візії щодо посилення присутності в Ініціативі.
Політична риторика vs економічний раціоналізм: що визначає порядок денний відносин України з сусідами?