МЗС України веде переговори про розширення мандату Консультативної місії ЄС з реформи цивільного сектору.
Про це заявив Всеволод ЧЕНЦОВ, голова департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України під час експертних безпекових дебатів у Києві, організованих Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта.
Всеволод ЧЕНЦОВ, голова департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України
– Ми робимо все, щоб ця місія була ефективною, щоб мандат її був посилений, щоб вона мала достатній і людський потенціал, і ресурси, щоб, з одного боку, допомагати формувати політику у сфері безпеки, зміцнювати інституційні спроможності наших відповідних органів, які працюють в цьому секторі. Але й також допомагати імплементувати ці реформи, і це новий елемент, який ми хочемо впровадити. Тобто не тільки написати закон, але й забезпечити його впровадження на центральному, регіональному, місцевому рівні, – наголосив Всеволод ЧЕНЦОВ.
Заснування саме цієї місії стало єдиною адекватною відповіддю Європейського Союзу на прохання України про дієву допомогу в секторі безпеки ще з 2014 року. Щоправда, працює вона так, ніби війни в країні немає, максимально дистанціюючись від конфлікту,
зауважила Катерина ЗАРЕМБО, заступник директора Інституту світової політики. Водночас експертка звернула увагу, що ЄС наразі шукає варіанти, щоб взагалі вивести свою іншу місію – з молдавсько-українського кордону:
Катерина ЗАРЕМБО, заступник директора Інституту світової політики
– Зараз забрати цю регіональну присутність в Одеській області, на кордоні з Придністров`ям, якщо місія піде з України зовсім, то це буде політичний сигнал як Україні, так і Росії, на мою, думку, дуже неправильний.
Сприймати Росію не як партнера, а як порушника міжнародного права ЄС і досі не готовий. Тож повноцінно співпрацювати з Україною у сфері безпеки Європі поки не вдається. Такого висновку дійшли аналітики та посадовці.
– В центрі нашої взаємодії з Європейським Союзом знаходиться питання, як ми реагуємо на російський чинник. І на сьогоднішній день поки що ми не бачимо чіткості у позиції Європейського Союзу, де все ж таки знаходиться Україна з точки зору бачення нашої взаємодії – чи десь посередині між ЄС і Російською Федерацією, чи ми все ж такими є партнерами, які протистоять спільним викликам, – заявив Всеволод ЧЕНЦОВ, голова департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України.
Не додала чіткості й нова Глобальна стратегія ЄС. З одного боку документ засуджує анексію Криму, а з іншого говорить про необхідність співпрацювати з Російською Федерацією. Така позиція до добра не доведе, вважають у Міноборони.
– І перед початком світової війни агресора намагалися умовити, і зараз з Московією, яка називає себе Росією, намагаються домовитись. Толку не буде, в цьому є моє переконання.
Петро КАНАНА, Заступник директора Департаменту — начальник відділу європейської інтеграції та міжнародних безпекових організацій Міністерства оборони України
Тому, крім санкцій треба застосовувати й інші інструменти, – наголосив Петро КАНАНА, Заступник директора Департаменту — начальник відділу європейської інтеграції та міжнародних безпекових організацій Міністерства оборони України.
Водночас аналітики погодилися, що й Україні треба активніше використовувати усі можливості для співпраці з міжнародними партнерами. З 2014-го українські миротворці об’єктивно менше беруть участь у місіях ЄС та НАТО. Однак наші фахівці могли б поділитися практичним досвідом у сферах, які нині для Європи стали надважливими – протистоянні кібертероризму та гібридній війні.
Марина ЯРОШЕВИЧ, експертка Ради зовнішньої політики «Українська призма»
– Якщо б Україні вдалося створити міжсекторальну робочу групу з напрацювання рекомендацій, які могли б бути далі передані європейським колегам та в подальшому включені до білих книг та стратегій, це допомогло б європейським партнерам перестати бачити Україну як споживача безпеки, але почати бачити її як контрибутора. Тобто країну, яка після двох років російської агресії здобула значний досвід у боротьбі з окупантом, – зазначила Марина ЯРОШЕВИЧ, експертка Ради зовнішньої політики “Українська призма”.
Найбільш дієвим інструментом допомоги Україні з боку ЄС в контексті відновлення суверенітету і територіальної цілісності експерти назвали санкції, яке не можуть бути предметом торгу.