Україно-румунські відносини відіграють значиму роль у Чорноморському регіоні. 2020 рік був активним з точки зору двостороннього діалогу, хоча він і відбувався в умовах невизначеності, спричиненої пандемією COVID-19. Проте на дипломатичну взаємодію це не вплинуло – навпаки, вона були активнішою, ніж зазвичай.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр оборони України Андрій Таран відвідали Бухарест. Підписано угоду про технічно-військове співробітництво. Розпочато обговорення спільних ініціатив в енергетичній галузі (для чого була створена окрема робоча група, до якої увійдуть експерти обох держав), а також відбулися обговорення у кількох двосторонніх комісіях щодо змісту протоколів, які планується підписати. Відкрито румунсько-український пункт пропуску через Ісакчу. Відбувається стратегічна комунікація з питань розвитку та гуманітарної допомоги в контексті пандемії COVID-19. Всі ці елементи ще раз демонструють, що, незважаючи на різного роду виклики, потенціал двостороннього діалогу заслуговує на вивчення для досягнення спільних цілей та переваг для громадян обох держав.

Обидві країни поділяють занепокоєння щодо зростаючої конкуренції глобальних та регіональних гравців у регіоні, мілітаризації Чорного моря та агресивних дій Росії. Зміцнення експертних спільнот обох країн та надання їм можливості сприяти розвитку відносин між Україною та Румунією у стратегічному партнерстві є важливою та амбітною метою в цьому відношенні. У цьому контексті Румунсько-Український Форум громадянського суспільства залишається актуальною платформою, де співпрацюють незалежні експерти, науковці, журналісти, офіційні представники Румунії, України та Молдови та інші зацікавлені сторони. Сприяючи відкритому діалогу щодо співпраці, вони можуть обговорювати спільні проблеми, надавати рекомендації та рішення для вдосконалення та заохочення взаємодії у багатосторонніх форматах. Форум також є додатком джерелом знань для румунської та української влади. Зростаючий інтерес до Форуму та різноманітність обговорюваних питань свідчать про взаємний інтерес як до двосторонніх відносин, так і до самого Форуму.

У пропонованому дослідженні будуть представлені найважливіші події, процеси та політичні рішення 2020 року, які вплинули на двосторонній діалог між Румунією та Україною. Крім того, це дослідження включатиме короткий аналіз рекомендацій, запропонованих румунськими та українськими експертами у 2019 році. Цей ретроспективний та водночас критичний підхід сприятиме кращому моніторингу передбачуваних результатів, а також висвітлить майбутні пріоритети двостороннього діалогу між двома країнами.

Думки авторів не обов’язково відображають погляди Групи стратегічних та безпекових студій, Ради зовнішньої політики “Українська призма” та Експертів з питань безпеки та глобальних питань. Більше того, в деяких випадках автори зосереджуються на різних пріоритетах та оцінюють двосторонні відносини з різних сторін. Певною мірою, це крок назад, і це не відповідає цілям спільного пошуку додаткових можливостей зміцнення стратегічного партнерства України та Румунії. Разом з тим, такий підхід виправданий, оскільки надає можливість краще зрозуміти основні підходи ключових зацікавлених сторін, тоді як забезпечення такого розуміння є однією з ключових цілей проекту та найважливіших завдань громадянського суспільства в обох країнах.

Розділ 1. Аналіз внутрішньополітичної ситуації в УКРАЇНІ та її вплив на розвиток двосторонніх відносин
Ярослав МАТІЙЧИК

Розділ 2. Аналіз внутрішньополітичної ситуації в РУМУНІЇ та її вплив на розвиток двосторонніх відносин
Кетелін-Габріель ДОНЕ

Розділ 3. Вплив міжнародної ситуації на двосторонні відносини України та Румунії

3.1. Погляд з Києва
Ярослав МАТІЙЧИК

3.2. Погляд з Бухареста
Александру ГИНКУ

Розділ 4. Аналіз імплементації Рекомендацій Форуму Україна-Румунія 2019

4.1. Погляд з України
Ганна ШЕЛЕСТ

4.2. Погляд з Румунії
Анжела ГРАМАДА

РЕКОМЕНДАЦІЇ 2021

Більшість рекомендацій, зроблених експертами у 2019 році, залишаються актуальними і для 2021 року. Нижче наведено пріоритети, виділені під Форум громадянського суспільства Україна-Румунія-2020, який слід розглянути в контексті 2021 року для посилення двосторонньої співпраці на всіх рівнях.

1. 1. Посилити міжпарламентський діалог між Україною та Румунією. Розглянути можливість як двостороннього формату, так і тристороннього формату регулярних консультацій, включаючи Молдову.
2. 2. Встановити інституціолізований формат двостороннього діалогу на рівні міністрів закордонних справ та оборони з регулярними щорічними (піврічними) засіданнями. 
3. 3. Розглянути можливість участі румунського Міністра оборони та Міністра закордонних справ у зустрічах в українсько-турецькому форматі «Квадрига» (зі статусом, прийнятним для всіх сторін.
4. 4. Запропонувати участь українського міністра закордонних справ у тристоронньому форматі співпраці у галузі безпеки Румунія-Польща-Туреччина (із статусом, прийнятним для всіх сторін).
5. 5. Провести консультації з Румунією та іншими залученими сторонами щодо залучення України до діяльності формату «Бухарест 9» у формі, вигідному для всіх сторін.
6. 6. Заохочувати Румунію до активної участі у Кримській платформі, включаючи участь високого рівня в інавгураційному саміті в серпні 2021 року та подальші заходи на урядовому та експертному рівнях. 
7. 7. Вивчити потенціал двосторонньої співпраці з питань Дунаю та в рамках Дунайської стратегії та Дунайської комісії. Розширити щорічні річкових навчань до рівня Дунаю НАТО. Вивчити можливість застосування спільних зусиль для виключення Росії з Дунайської комісії як країни, яка не відповідає критеріям Статуту та порушує міжнародне право.
8. 8. З метою поглиблення довіри між сторонами у галузевих форматах, прискорити діяльність щодо зміцнення порядку денного стратегічного партнерства та партнерства для безпеки та стабільності в Чорному морі шляхом запуску спільного (можливо, багатостороннього) моніторингу ситуації з безпекою в регіоні. Грузія та Болгарія можуть також бути запрошені до такої ініціативи. Центр реагування на гібридні війни може бути частиною цієї ініціативи. 
9. 9. Зосередити двосторонній діалог на економічних можливостях і на зв’язках між фінансовими ресурсами та пріоритетами сталого розвитку, транспортом та енергетичною інфраструктурою, а також оптимізація законодавчої бази, заохочення оцифрування, інновацій та впровадження технологічних рішень.
10. 10. Сприяти двосторонньому діалогу (як на урядовому, так і на експертному рівнях) з питань енергетичної безпеки. Спеціальні робочі групи, до складу яких також можуть входити представники Європейської Комісії, Центру передового досвіду енергетичної безпеки НАТО або Секретаріату Енергетичного Співтовариства, можуть стати початковим кроком. Без розуміння потреб обох сторін деякі економічні зусилля та рішення можуть закінчитися без перспективи реалізації. Необхідно забезпечити більшу узгодженість та систематизацію результатів, тому консультації повинні бути регулярними.
11. 11. Пріоритети проектів транскордонної співпраці слід переглянути, враховуючи негативні наслідки пандемії COVID-19 та її наслідки для обох країн. Слід заохочувати активніше залучення кінцевих бенефіціарів до публічних консультацій, а не лише на початку нового фінансового року.
12. 12. Розглянути можливість розширення щорічного українсько-румунського Форуму громадянського суспільства для представників Молдови з поступовим перетворенням його на тристоронній формат. 
13. 13. Посилити діалог між представниками громадянського суспільства та урядовими установами, а також парламентами двох країн, спрямований на підвищення державної експертизи та аналіз питань, що стосуються двостороннього питання, з одночасним зменшенням кількості дезінформації, маніпуляцій інформацією та негласних операцій, ініційованих третіми сторонами. 
14. 14. Розробити стратегію адвокації, яка може покращити двосторонній діалог між Румунією та Україною. Цей документ повинен визначати пріоритети, окреслити делікатні теми, інструменти та відповідні канали зв’язку. 
15. 15. Ініціювати двосторонній українсько-румунський та тристоронній українсько-молдавсько-румунський діалог щодо придністровського конфлікту та його наслідків для регіональної безпеки та стабільності