Україна-ОЧЕС

Розстановка політичних сил в ОЧЕС грає не на користь української економічної дипломатії. Формальний характер участі українських представників в офіційних заходах ОЧЕС визначає низьку ймовірність їх кореляції з динамікою торгівлі та інвестицій України та країн-партнерів по організації. Перспективними напрямами співпраці є блакитна та циркулярна економіка, сталий розвиток сільського господарства та харчової промисловості; альтернативна енергетика та реалізація проєктів із використанням водню; інституційна та галузева цифровізація. Під загрозою зриву знаходяться ключові транспортні проєкти ОЧЕС.

Принципово різні економічні й політичні моделі, напружені стосунки між окремими країнами-учасницями, а також сильніші позиції деяких з них знижують інтерес України до ОЧЕС як до об’єднання для реалізації економічних інтересів у Чорноморському регіоні. Українська зацікавленість в ОЧЕС зумовлена важливістю доступу до Чорного моря та його ресурсів, прагненням сформувати економічний та логістичний хаб між Європою, Азією та Африкою, важливістю нарощувати обсяги торгівлі та інвестицій з країн ОЧЕС, капіталізувати туристичний та транзитний потенціал. Однак членство Росії, а також численні невирішені суперечки між іншими державами  блокують продуктивне функціонування організації загалом та реалізацію українських економічних інтересів зокрема. Ускладнює ситуацію нейтралітет ОЧЕС стосовно конфлікту між Україною та Росією, а також прагнення останньої контролювати розвиток організації фінансовими важелями. Зазначена специфіка укупі з обмеженими можливостями України впливати на прийняття рішень визначає другорядність ОЧЕС як формату для реалізації національної економічної політики у Чорноморському регіоні. З іншого боку, вірогідно, що зосередження на економічних проєктах дозволить розрядити політичну напругу та перевести взаємодію між країнами Чорноморського басейну у конструктивне русло. Об’єднавчим чинником виступають спільні економічні проблеми: збитки для торгівлі товарами та послугами від коронавірусної кризи, екологічні проблеми Чорного моря та вплив кліматичних змін на аграрний сектор країн-учасниць.

Регіон Чорного моря відноситься до пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної політики України, але у стратегічному баченні її економічних ініціатив переважає двосторонній формат відносин, що залишає ОЧЕС осторонь. Хоча чинна Стратегія національної безпеки України виділяє ефективне використання ресурсів Чорного моря в числі основних напрямів зовнішньополітичної діяльності держави, формат ОЧЕС окремо не згадується. Торгівля з країнами-партнерами в Чорноморському регіоні не виділяється в окремий блок у Експортній стратегії України. У документах, що окреслюють стратегічні орієнтири розвитку в секторах української економіки, які відносяться до пріоритетних напрямів ОЧЕС, мова йде щонайбільше про регіон Чорного моря без прив’язки до регіональних об’єднань. Зокрема, у Транспортній стратегії України лише констатується наявність морських портів у Чорноморському басейні, а також мережі паромного сполучення, морських контейнерних ліній, що з’єднують Україну з країнами-партнерами в регіоні. В Енергетичній стратегії України ідеться про розробку видобутку енергоносіїв на шельфі Чорного моря, а також використання його портової інфраструктури для постачання вуглеводнів. Попри інтерес до підтримки агропромислового експорту з боку Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР), а також успішні кейси підтримки експортної складової українських агровиробників фінансовими інструментами ЧБТР, у Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року подібні опції не враховані.

ОЧЕС передбачає широкий перелік майданчиків для взаємодії країн-учасниць, однак брак політичних та економічних ресурсів зводить дипломатичні зусилля України до формальної інституційної участі у робочих групах та заходах ОЧЕС. Напрями співпраці між Україною та ОЧЕС визначені статутом організації від 1998 р. Підтримка бізнес-ініціатив у сфері транспорту визначена відповідним Меморандумом про взаєморозуміння стосовно розвитку морських магістралей регіону ОЧЕС 2007 р. У 2012 р. вийшла оновлена версія Економічного порядку денного, в якому простежуються орієнтири сталого розвитку з акцентом на екологічні інновації. В рамках ОЧЕС функціонують робочі групи, які проводять регулярні засідання для обговорення конкретних напрямків галузевого співробітництва, тому числі торгівлі та економічного розвитку, транспорту, сільського господарства та агропромисловості, енергетики, малого та середнього бізнесу, туризму тощо. Засідання груп проводяться на регулярній основі, однак у дайджестах новин ОЧЕС згадки про Україну за пріоритетними напрямами діяльності організації відсутні. Про обмежені можливості українського впливу свідчить і порівняльна структура та обсяги кредитування України ЧБТР.

Через обмежений простір для маневрів української економічної дипломатії в ОЧЕС з акцентом на макроекономічному напрямі кореляція між заходами зовнішньої політики та показниками торгівлі й інвестицій з країнами-учасницями є малоймовірною. Україна головувала в ОЧЕС з 1 липня 2017 року до кінця року. Основні зусилля в цей період були спрямовані на розвиток багатостороннього економічного співробітництва в умовах безпекової кризи в регіоні; практичну реалізацію раніше прийнятих рішень та укладених угод; посилення проєктно-орієнтованого підходу в рамках реалізації ініціатив регіонального значення. Протягом 2016-2019 рр. обсяги товарообігу України з державами ОЧЕС щороку зростали в середньому на 11%. Оскільки темпи приросту імпорту більш ніж утричі перевищували темпи зростання експорту сукупне сальдо  досить швидко змінило своє значення з позитивного (1 млрд дол США у 2016 р.) на від’ємне (майже 2 млрд дол. США у 2019 р.). Інвестиції з країн ОЧЕС у 2019 р. залишилися майже незмінними і становили 7,8% від сукупного обсягу накопичених інвестицій в Україні. Оскільки участь делегацій України в планових заходах ОЧЕС та ПАЧЕС здійснювалось згідно графіка, але без ініціатив, а мікроекономічна дипломатія для пожвавлення регіональної бізнес-активності на основі ОЧЕС не практикується, динаміка торгівлі й інвестицій України та партнерів по ОЧЕС радше визначалася  чинниками у площині двосторонніх зовнішньополітичних відносин.

Рекомендації:

1. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерству закордонних справ із залученням представників бізнесу:

розробити концепцію посилення залученості українського бізнесу до проєктів ОЧЕС, у т.ч. через розширення кредитування ЧБТР з акцентом на таких сферах як блакитна економіка, циркулярна економіка, сталий розвиток сільського господарства та харчової промисловості; альтернативна енергетика та реалізація проєктів із використанням водню;

ініціювати запуск майданчиків для мікроекономічної дипломатії у рамках ОЧЕС для відновлення бізнес-активності та запуску механізмів підтримки малого та середнього бізнесу в регіоні.

2. Міністерству енергетики:

підготувати та презентувати доповідь щодо можливостей сталого розвитку енергетики в Україні з урахуванням потенціалу співпраці в рамках Мережі зеленої енергії ОЧЕС у ході чергового засідання робочої групи ОЧЕС з енергетики.

3. Міністерству інфраструктури:

лобіювати ідеї розвитку транспортного сполучення у Чорноморському регіоні з фокусом на Західному Причорномор’ї, чия близькість до кордонів ЄС формує можливості поєднати транспортні проєкти ОЧЕС з проєктами із розвитку Дунайського транспортного коридору.

4. Міністерству цифрової трансформації:

просувати потенціал українського IT-сектора у цифровізації діяльності ОЧЕС загалом як основи для оперативного обміну інформацією, а також в окремих функціональних сферах (електронної комерції, логістичних платформ тощо).

5. Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів:

представити на розгляд робочої групи ОЧЕС із захисту довкілля концептуальні записки перспективних спільних проєктів регіонального значення, що можуть бути підтримані Фондом розвитку проєктів ОЧЕС, а також фінансовими інструментами та програмами ЄС і регіону.

6. Міжвідомчій робочій групи з реалізації Спільного морського порядку денного для Чорного моря і Стратегічної програми досліджень та інновацій для Чорного моря:

проаналізувати поточний стан справ у сфері співпраці з Міжнародним центром чорноморських досліджень та активізувати курс на поглиблення наукового співробітництва, орієнтованого на пошук спільних інноваційних рішень для пост-пандемічного відновлення й перезапуску економіки, торгівлі, інвестицій та фінансових зв’язків у Чорноморському регіоні.

Додаток 1

Кредитування країн-членів ОЧЕС Чорноморським банком торгівлі та розвитку[1]

[1]https://www.bstdb.org/our-projects

Проєкт виконується в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», що виконує міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні».