Чи дочекається Україна летальної зброї від США?

На порядку денному в США – поставки зброї Україні. Про це заявив спеціальний представник Держдепартаменту США з Україною Курт Волкер. За його словами, в США активно розглядають питання постачання зброї Україною.

Підписатись на новини "Української призми"

На думку американської влади, такий крок міг би посилити позиції українських військових на Сході. Волкер також зазначив, що досягти миру на сході України можна шляхом «нового стратегічного діалогу з Росією».

Які шляхи необхідні для завершення конфлікту на Донбасі, проаналізував в ефірі радіостанції Голос Столиці експерт-міжнародник Анна Шелест.

Можна вже робити якісь прогнози, чи надасть США Україні зброю чи ні? В чому були попередні затримки і чому зараз це питання знову розглядається?

— Це питання зовсім не нове. І тут, скоріше, воно пов’язане з тим, що ми маємо нову адміністрацію і нового представника. Фактично, ту позицію, яку ми не мали при попередній американській адміністрації. Тому що це питання розглядається фактично з початку подій в Україні. Тобто ми говоримо, мабуть, з літа 2014 року. Є сенатори, так, як Джон Маккейн, які завжди підтримували і навіть пропонували певні законопроекти. А були представники демократичної партії, в першу чергу, адміністрації президента Барака Обами, які вважали, що це лише може загострити конфлікт. Навіть якщо ми говоримо лише про оборонні озброєння, ні в якому разі не про наступальні, а лише про оборонні озброєння. А тому тоді був знайдений певний компроміс, що Україна отримає дуже велику допомогу технічну, військово-технічну. Тобто це все йде за статтями військової допомоги для України. Не кажучи вже про великі гроші на реформу збройних сил в Україні. Однак це питання саме озброєнь навіть оборонних, воно завжди було дуже сенситивне для американського політикуму. Зараз воно знову на порядку денному через те, що, по-перше, є прихильники цієї ідеї, які постійно закидають її на обговорення. По-друге, через те, що

Волкер побачив, що це ні в якому разі не затухаючий конфлікт, а повноцінна війна.

Тобто він додає певних аргументів, що Україна дійсно потребує цього. І звичайно, вся ця риторика через звинувачення деяких членів команди Дональда Трампа в зв’язках з РФ, пошук певних не те, що запобіжників, але певних додаткових аргументів, що все ж таки нова адміністрація не стоїть на боці Росії. І згадаємо рішення про санкції, яке було минулого тижня. І більш активні розмови щодо озброєння також лягають в цю лінію.

 

Необхідність в якійсь закордонній зброї необхідна, чи ми можемо своїми засобами впоратися?

— В даному випадку це, скоріше, лягає в принципі в американський підхід до роботи з союзниками. Якщо подивимося останні 40 років, ми завжди побачимо, що вони передавали на різних умовах. Давайте подивимося на Ізраїль, в першу чергу, на Єгипет, іншим своїм союзникам саме ці озброєння, які були необхідні. З чим це пов’язано? Американський військово-промисловий комплекс дуже розвинутий. Він постійно продукує велику кількість озброєнь, які є в наявності. Звичайно, що просто навіть передати гроші і зробити так, щоб військовий комплекс працював в тій чи інший країні. Наприклад, Україна має можливості робити власні озброєння певних типів і достатньо конкуруючі на світових ринках. Запуск будь-якого нового озброєння потребує не тільки грошей, а дуже великого часу. Тому передати певні озброєння набагато простіше, ніж проспонсорувати, наприклад, виробництво їх на території тієї чи іншої країни. Тому тут не завжди стає питання, наскільки може Україна це сама робити чи ні. Питання в тому, що нам це потрібно вже зараз. Навіть якщо просто американський уряд зараз прийме рішення про передачу, ми повинні розуміти, що це не питання, що через три дні воно буде в Україні. А технічні логістичні процедурні питання говорять про щонайменше півроку, іноді — рік. Торгівля озброєнням — це не торгівля маслом. Тут достатньо довгий процес. Тому, звичайно, що якщо рішення приймається лише зараз, Україна це може очікувати через достатній період. Однак, ми всі прекрасно розуміємо, що Україна потребує модернізації свого озброєння, потребує як можна швидше. І оборонне озброєння — це те, що потрібно, що може захищати вже сьогодні. Тому українська сторона постійно наполягає саме через те, що в США це є в наявності і це, мабуть, та країна, якій найпростіше відповідно до своїх традицій співробітництва з союзниками, передати озброєння, ніж, наприклад, комусь з інших наших партнерів.

Коли ми говоримо про надання саме згоди, ми говоримо про те, що ми зможемо там придбати це озброєння? Чи нам його передадуть в якості безоплатної допомоги?

— Практика показує, що можуть бути дуже різні варіанти і схеми. І для кожного типу озброєнь може бути знайдено свій якийсь, своя схема. Тобто є дійсно варіанти, коли просто безоплатно передається щось. Є варіант, коли воно передається, але не відразу, не просто покупка одного чи іншого, а при якомусь кредиті. Тобто які будуть або з мінімальними, або безпроцентними. Тобто нам колись доведеться за це заплатити, але не зараз. Тобто в даному випадку це, я думаю, що скоріше за все, буде по кожному типу вирішуватися окремо відповідно до того, що Україні буде потрібно, і на які умови ми будемо погоджуватися. Все ж таки, це ми будемо вирішувати, якщо таке рішення політичне буде прийняте, буде дозволено такі операції з Україною, то тоді вже будуть серйозні переговори українсько-американської сторони для визначення того, що на яких умовах нам потрібно, коли і на які поступки можуть піти США.

То Україну, можливо, найближчим часом чекають великі нові перемовини з новими домовленостями на рівні ООН?

— Ні, навряд це буде на рівні ООН. Це, скоріше на просторі ОБСЄ. Тому що це стосується здебільшого європейської безпеки і інтересів. Скоро очікувати домовленостей — ні. Такого не буває. Якщо ми навіть згадаємо Гельсінкський акт, який дав основи сьогоднішнього порядку певного в Європі, то про нього домовлялися два роки спеціальної гельсінської конференції в 1973 по 1975. Тоді ситуація навіть вважалася простішою, ніж вона є сьогодні, коли намагаються переглянути ті принципи і базові якісь рамки, які були встановлені ще 30 років тому.