Чи втрачає Україна Молдову як союзника?

Як зміна курсу в Молдові позначиться на українсько-молдовських відносинах

Підписатись на новини "Української призми"

Перемога на президентських виборах у Молдові соціаліста Ігоря Додона, якого вважають проросійським політиком, може становити загрози для її сусідів і зокрема для України, яка має спільний кордон у Придністров’ї, вважають експерти в Україні.

Коментар Сергій Герасимчук для ВВС Україна

Ідеться, передусім, про імовірну втрату союзника України, яким була Молдова багато років, передусім у питаннях євроінтеграції.

ВВС Україна досліджувала, як зміна курсу в Молдові позначиться на українсько-молдовських відносинах.

Обмежені повноваження

Експерти передусім звертають увагу на те, що Молдова є парламентською республікою, в якому ключову роль відіграють політичні сили парламенту і сформований ним уряд. А відтак, будь-які зміни зовнішньополітичного курсу Молдови не відбудуться швидко.

“Згідно з Конституцією Молдови, повноваження президента, який завжди обирався у парламенті, дуже обмежені. Влада перебуває в руках парламентської більшості та уряду, які визначають політичний і економічний курс. Навіть міністр закордонних справ республіки призначається парламентом”, – каже директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

“Окрім того, партія соціалістів Додона залежна від деяких олігархічних груп, і передусім бізнесмена Володимира Плахотнюка, які навряд чи підтримують різку зміну курсу. Радше можна вести мову про те, що вони розкладають яйця у різні кошики”, – вважає експерт.

Цю думку поділяє експерт Групи стратегічних і безпекових студій Сергій Герасимчук.

“Загрози не треба перебільшувати, оскільки Молдова – парламентська республіка. Навряд чи можна говорити, що, ставши президентом, Ігор Додон одразу ж скасує угоду про Асоціацію із ЄС, як обіцяв, чи на офіційному рівні визнає належність Криму Росії, чи радикально змінить зовнішньополітичний курс”, – сказав пан Герасимчук ВВС Україна.

“Ігор Додон може, звичайно, говорити про дострокові вибори – але повноважень для їх проведення у нього немає. Вибори можуть пройти тільки у 2018 році. А доводити свою ефективність як президента Додону доведеться вже завтра. При цьому ніяких реальних рішень він прийняти не зможе, але його електорат буде цих рішень чекати”, – пише політичний оглядач Віталій Портников у Facebook.

“Моральне право”

Ігор Додон серед виборців Image copyrightDODON.MD
Image captionІгор Додон хоче знову апелювати до народу

Наступного ж дня після перемоги Ігор Додон заявив про свої далекосяжні плани змінити структуру влади.

Він заявив, що оскільки був обраний більшістю народу, має моральне право домагатися дочасних парламентських виборів і тому робитиме все, щоб вони відбулися у 2017 році.

Ігор Додон сказав, що якщо на це не погодиться парламент, він ініціюватиме референдум, на якому запропонує не лише проведення дострокових виборів, але й зміни до Конституції, аби президент отримав більше повноважень.

І хоча аналітики кажуть, що в найближчій перспективі радикальних змін у політиці новообраного президента чекати не варто, якщо план Ігоря Додона за підтримки Росії буде втілений, з’являться підстави говорити про серйозні наслідки як для самої Молдови, так і для її сусідів.

Директор аналітичної групи “Da Vinci AG” Анатолій Баронін вважає, що вірогідність ініціювання референдуму і дочасних парламентських виборів висока.

“Мета дострокових парламентських виборів – привести до законодавчого органу більше проросійських сил і змінити уряд на тлі високих опозиційних рейтингів проросійських партій. Це дозволить уже більш радикально змінювати політику країни, а також змінити Конституцію, закріпивши в ній федералізацію та розширення повноважень автономій”, – зазначає Анатолій Баронін у коментарі ВВС Україна.

Сергій Герасимчук наголошує, що в разі дострокових виборів парламенту проросійські сили отримають більшість.

“Якщо вибори будуть, то більшість візьмуть не лише соціалісти Додона, але й іще одного відверто проросійського політика Ренато Усатого, який не брав участі у президентських виборах лише через віковий ценз. Поява у новому парламенті таких політичних сил дасть Додону і Росії більше поле для маневру у формуванні зовнішньої політики Молдови”, – наголошує експерт.

Федералізація і Придністров’я

Анатолій Баронін нагадує, що план новообраного президента Молдови передбачає реінтеграцію Придністров’я шляхом федералізації країни.

“Федералізація Молдови дозволить Москві оперативніше впливати на цю країну і вдаватися до дестабілізації у випадку відновлення руху на Захід. Після реінтеграції Придністров’я повернення Кишинева на європейський шлях буде максимально ускладнене через зміну електоральної карти країни”, – вважає аналітик “Da Vinci AG”.

Банер у Придністров'їImage copyrightAFP
Image captionЖителі Придністров’я бачать себе у складі Росії, а не Молдови, кажуть експерти

Сергій Герасимчук нагадує, що за федералізацію висловлювалася Росія ще на початку 2000-х, пропонуючи передбачити особливий статус для Придністров’я, зокрема надавши право вето на зовнішньополітичні рішення, при цьому зберігши на території ПМР російські війська.

“На сьогодні реалізація цієї ідеї нереальна. Не лише тому, що це рішення не підтримає нинішній склад парламенту. Багато політиків у Молдові не хочуть федералізації, не хочуть поширення впливу ПМР на всю Молдову. Окрім того, Придністров’я використовується і як сіра економічна зона в інтересах впливових бізнес-кіл, а відтак більшість політичного класу влаштовує нинішній статус-кво”, – каже аналітик у коментарі ВВС Україна.

Сергій Герасимчук також звертає увагу на те, що в грудні у самому Придністров’ї відбудеться ротація еліт – “президентські вибори”.

“Кандидати, що мають там найбільші шанси, кажуть про майбутнє приєднання до Росії, а не реінтеграцію в Молдову. Тому реінтеграція – не така проста справа, навіть у громадській свідомості жителів Придністров’я. Тобто федералізація – це плани не короткострокової перспективи”, – наголошує аналітик Групи стратегічних і безпекових студій.

Водночас Анатолій Баронін вважає, що федералізація Молдови “підвищить регіональні ризики і дозволить створити на південному заході від України осередки підривної діяльності, що орієнтовані на південні області України”.

“Крім того, висока вірогідність розширення російської військової присутності на українсько-молдовському кордоні, зокрема в Придністров’ї”, – сказав він.

Загрози для України

“Звісно, рівень загроз і небезпек для України після перемоги Ігоря Додона підвищується, особливо якщо брати до уваги ще й перемогу на виборах у Болгарії іще одного проросійського кандидата. Бо це серйозно підриває усю архітектуру безпеки Чорноморського регіону”, – вважає експерт інститут демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Беліцер.

“Для України рівень загрози підвищується у зв’язку із великим відтинком українсько-молдовського кордону по Придністров’ю. Нещодавно у ПМР відбулися військові навчання за участі російських військ. Одночасно з цим міністри оборони України та Молдови говорили про надання Україною коридору для виходу російських військових із ПМР. Тепер такі ідеї навряд чи будуть реалізовані, зважаючи на риторику новообраного президента. Тому підвищення провокацій на цій ділянці кордону явно зростатиме”, – сказала Наталія Беліцер у коментарі ВВС Україна.

Перемога Ігоря Додона призведе до переорієнтації Кишинева на Росію, як у політичному, так і в економічному аспекті. Отже, слід очікувати швидкого зближення Молдови з ЄврАзЕС, вважає Анатолій Баронін.

“Але найбільшою небезпекою для України є політичний чинник. Молдова буде використовуватися Кремлем з метою мобілізації проросійського електорату в Україні. У Молдові ми бачимо реалізацію сценарію Росії, який Москва найближчим часом спробує повторити в Україні – це дискредитація проєвропейських політичних сил”, – вважає директор аналітичної групи “Da Vinci AG”.

Однак, Сергій Герасимчук каже: загроз для України все ж не варто перебільшувати.

“Сусіди Молдови – Румунія і Україна – не є великими прихильниками Москви з об’єктивних причин. Тому Кишиневу треба буде рахуватися із думкою сусідів. Допоки Ігор Додон не має більшості в парламенті і не відчуває себе надто сильною фігурою, він намагатиметься нормалізувати стосунки з Києвом, принаймні, виходячи з позиції нейтралітету, передбаченого Конституцією Молдови”, – вважає експерт.