joinfo.ua

Україна-Польща-Литва: стратегічне партнерство і перспективи співпраці

Після Революції Гідності відносини між Україною, Польщею та Литвою мають характер стратегічного партнерства, а подекуди і союзницьких стосунків.

Підписатись на новини "Української призми"

Відносини між Україною, Польщею та Литвою після розпаду комуністичної системи завжди характеризувалися як партнерство та співпраця: спільне минуле, близькі початкові суспільно-політичні умови та орієнтація на євроінтеграцію було належним підґрунтям. За 25 років Польща та Литва суттєво просунулися і є членами ЄС та НАТО. Україна цей шлях долає набагато важче, на це є цілий ряд об’єктивних та суб’єктивних причин, але на сьогодні наша країна потребує допомоги. І цю допомогу Україні надають серед інших  і Польща та Литва.

Стратегічні партнери

Відносини між нашими державами носять непростий характер – впливають складні питання історичної пам’яті. Проте, Литва і Польща стали одними із перших країн, які визнали незалежність України на початку 90-х рр. і послідовно допомагають їй на шляху євроінтеграції. Ця співпраця здатна потенційно змінити співвідношення сил на європейському континенті.

Після Революції Гідності відносини між Україною, Польщею та Литвою мають характер стратегічного партнерства, а подекуди і союзницьких стосунків.

Особливо на міжнародній арені, у безпековій та енергетичній сферах. Основна співпраця відбувається у двосторонньому, рідше – у трьохсторонньому форматі (наприклад, продовжується співпраця у форматі Міжпарламентської асамблеї «Україна – Польща – Литва», 28-29.05.2015 у м. Вільнюс було проведено її VII засідання). Відбувається значна кількість зустрічей, у т.ч. і на вищому рівні, консультації та контакти. Польський досвід активно залучається для здійсненні реформування в Україні, особливо щодо децентралізації.

Не безхмарні стосунки

Із негативних наслідків слід відмітити, що попри активний політичний діалог, товарообіг між країнами має тенденцію до скорочення.

Також викликає занепокоєння несиметричність відносин: Україна виступає в ролі прохача і отримувача допомоги, що не відповідає її реальному потенціалу.

Та й у політичній сфері не безхмарно, у квітні 2015 р. мав місце так званий «казус Коморовського», коли практично відразу після виступу з трибуни Верховної Ради президента Польщі, український парламент ухвалив закон про декомунізацію, в якому відзначив участь УПА у боротьбі за незалежність України. У Польщі це рішення було сприйнято неоднозначно, а багатьма вкрай негативно.

Коли втілиться ідея «Інтермаріум»

Новообраний президент Польщі Анджей Дуда висловився за відродження ідеї Міжмор’я або «Інтермаріум», вельми популярну в міжвоєнній Польщі. Але поки що ідея не втілилася у чіткий план і не зрозуміло, у яких сферах таке об’єднання може бути реалізовано. Та й у аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році» згадується Балто-Чорноморська система співробітництва, яка має сформуватися у найближчому майбутньому. На жаль, тема піднімається не вперше, проте детального плану розробки та впровадження такої системи не має.

Тим не менше, відносини між Україною, Польщею та Литвою мають фундаментальне значення для регіону, особливо у безпековій сфері.

Важливим успіхом у військовому співробітництві є створення литовсько-польсько-української бригади зі штабом у м. Люблін (Польща), крім того військовослужбовці наших країн регулярно беруть участь у спільних військових навчаннях.

Україна отримує значну допомогу від своїх партнерів, у т.ч. і гуманітарну, для лікування та реабілітації бійців, поранених в ході проведення АТО на Донбасі.

Що далі?

У майбутньому необхідно переглянути формат відносин, зробивши їх більш прагматичними і спрямованими на перспективу. Слід крім безпекового та політичного співробітництва, посилити увагу і щодо економічного та гуманітарного, лише тоді зовнішні та внутрішні передумови закріплять взаємовідносини у єдину ефективну систему нового типу.