delfi.lt

Хто він – новий генсек ООН? Очікування України та світу від Антоніо Гутерріша

Де-юре він поки що переміг тільки на голосуванні в Радбезі, але де-факто немає сумнівів, що саме Гутерріш стане дев’ятим генеральним секретарем ООН.

Підписатись на новини "Української призми"

Важливою подією цього тижня стала перемога на виборах наступного генсека організації 67-річного португальця Антоніо Гутерріша (додамо, що в ЗМІ зустрічається різна транскрипція його прізвища, але саме ця вживається в офіційних повідомленнях української місії при ООН, тому наразі використовуємо її).

Віталій Мартинюк для Європейської правди

Де-юре він поки що переміг тільки на голосуванні в Радбезі. Його кандидатура ще має пройти Генеральну асамблею для остаточного призначення, але де-факто немає сумнівів, що саме Гутерріш стане дев’ятим генеральним секретарем ООН.

Новообраний генсек був прем’єр-міністром Португалії і верховним комісаром ООН у справах біженців. Він пропрацював у системі ООН 10 років і добре розуміється як на міжнародних відносинах, так і на функціонуванні організації.

Та перед ним стоять вкрай складні завдання.

Чи зможе новий керівник вирішити їх?

Завдання №1: подолати неефективність ООН

Вітаючи Гутерріша, чинний генсек ООН Пан Гі Мун висловив упевненість, що новообраний лідер зможе ефективно керувати організацією в “такий критичний час”. На думку Пан Гі Муна, його наступник має зосередитись на операціях з підтримки миру, сталому розвитку, захисту прав людини, пом’якшенні гуманітарних криз і дотриманні гендерної політики.

Фактично Пан Гі Мун позначив ключові невирішені проблеми, які він залишає своєму наступнику.

Та головною з них є неефективність системи ООН в цілому.

Організація, створена 70 років тому, перетворилася на велику бюрократичну машину. Тільки в Секретаріаті ООН, одному із шести головних органів, працює 5,5 тисяч осіб, а бюджет організації у 2016-2017 роках досяг 5,4 млрд доларів. Це – не враховуючи фінансування операцій з підтримки миру (8,27 млрд доларів у 2016 році), гуманітарної допомоги (20,1 млрд доларів у 2016 році) та інших витрат.

Та навіть ці величезні ресурси не дозволяють повноцінно вирішувати складні питання підтримки миру і стабільності в світі. В тому числі – через наявну систему роботи ООН.

Наочною ілюстрацією проблем є процедура обрання генерального секретаря. По суті, переможця виборів визначають лише 5 із 193 членів організації – постійні члени РБ ООН. Після погодження кандидатури в Раді Безпеки (потрібна згода 9 з 14 членів РБ, але для вето достатньо незгоди лише одного постійного члена РБ) голосування в Генеральній асамблеї вже вважається формальністю.

За подібною схемою схвалюються й інші важливі для світу рішення.

Отже, одна країна, якщо вона є постійним членом РБ ООН, може заблокувати рішення, необхідні для підтримки миру і безпеки, і це відбувається постійно. Днями Росія заблокувала резолюцію щодо стабілізації ситуації в Сирії, а протягом останніх 2,5 років – блокує всі рішення Радбезу щодо Криму.

Не дивно, що ООН не бере активної безпосередньої участі у врегулюванні конфлікту на сході України, не надсилає спостерігачів, не бере участі у формуванні миротворчого контингенту, переклавши ці функції на ОБСЄ. Хоча остання не має здатності до миротворчої діяльності, а більше пристосована до постконфліктного врегулювання ситуації.

Отже, рішення щодо врегулювання конфлікту блокуються країною-агресором.

Кому догодить Гутерріш?

Враховуючи загострення конфронтації між ключовими членами ООН, Антоніо Гутерріш позначив свою роль генсека як незаангажованого посередника. Він запропонував зміцнити превентивну дипломатію та висловив сподівання на ефективність роботи саме РБ ООН.

Обрання нового генсека ООН відбулось в умовах поглиблення суперечностей між її ключовими членами. Антоніо Гутерріш став компромісною фігурою, яка задовольнила усіх членів Радбезу, адже остаточне схвалення відбулось одноголосно.

Щоправда, сподівання на нового лідера ООН постійні члени РБ покладають різні.

Велика Британія і США першочерговим пріоритетом визначили подолання розколу в організації та об’єднання країн-членів довкола вирішення поточних проблем у світі. Так, постійний представник Британії в ООН Метью Райкрофт відзначив, що новий генсек “повинен вивести ООН на новий рівень в сенсі керівництва, забезпечити організаційну потужність і моральний авторитет в той час, коли світ розколотий в таких питаннях, як Сирія”.

Сполучені Штати та їхній посол Саманта Пауер вважають, що Гутерріш “має мобілізувати посадовців ООН та країни-члени, щоб гарантувати, що ООН дійсно інвестує в запобігання і припинення конфліктів”. Серед проблем вона згадала ситуацію в Сирії, поведінку КНДР, зміни клімату, проблеми в держуправлінні окремих країн і більш ніж 65 мільйонів переміщених осіб.

Головним викликом для нового генсека Пауер назвала подолання розколу всередині організації.

Схожа позиція і у Франції. Французький президент Франсуа Олланд у виступі на Генасамблеївисловив очікування, що ООН “візьме на себе відповідальність” і буде здатна відповісти на сучасні виклики безпеці. Наразі ефективність ООН Франція оцінює саме за здатністю припинити війну в Сирії, ввести в дію Паризьку угоду з протидії змінам клімату, протидіяти тероризму та нелегальній міграції.

Натомість Китай в ООН уникає гострих кутів та більшу увагу приділяє побудові мирного, стабільного і розвинутого світу. Пекін також каже про проблему розколу в ООН, але на перший план ставить цілі сталого розвитку. Водночас Китай наголошує на дотриманні принципів Статуту ООН та посилення провідної ролі організації як арбітра у врегулюванні конфліктних питань, засуджуючи застосування сили.

Антоніо Гутерріш задовольнив також Росію, але у Москви – інші очікування.

Для неї головною проблемою в ООН є звинувачення міжнародної спільноти на адресу РФ у бомбардуваннях мирних об’єктів та кварталів в Алеппо. Тому Росії вкрай важливо зберігати право вето, щоб не допускати ухвалення в ООН рішень, які не відповідатимуть її політиці.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров неодноразово підкреслював важливість збереження нинішньої системи голосування в Раді Безпеки, яка дозволяє Росії діяти безкарно.

Чого чекає Україна?

Україна, яка сьогодні є членом Радбезу, також підтримала Антоніо Гутерріша. Посол Володимир Єльченко повідомив, що в ході попередніх консультацій Гуттерріш висловив позитивну позицію щодо України та продемонстрував хороше розуміння ситуації на Донбасі.

Від нового генсека ООН Україна очікує більшого залучення організації до врегулювання російсько-українського конфлікту та зміцнення його авторитету як незалежного “арбітра”.

Хоча з 1 січня 2017 року на посаду генерального секретаря ООН прийде новий політик, який добре розбирається в системі організації, але чинні механізми схвалення рішень в ООН та фактична можливість постійних членів РБ ООН скористатись правом вето можуть звести нанівець його спроби перетворити ООН на дієву та ефективну міжнародну організацію.

Подолання цих факторів може стати головним викликом для діяльності Антоніо Гутерріша на посаді генсека ООН.

Тим більше, що останнім часом все частіше звучать заклики до внесення змін у систему схвалення рішень в Раді Безпеки.

В цьому з ним солідарна й Україна, адже задекларована в резолюції ГА ООН від 27 березня 2014 року повага територіальної цілісності України має бути реалізована на практиці шляхом покарання агресора та відновлення міжнародно визнаних кордонів України.