Безвізовий режим між Україною та Євросоюзом не означає отримання для українців права для роботи в ЄС, заявила в ефірі радіостанції Голос Столиці експерт-міжнародник Ганна Шелест. За її словами, спеціальна віза потрібна буде і для навчання в країнах Шенгенської зони.
Українці не зможуть офіційно працювати в Європі, навіть в разі лібералізації візового режиму з ЄС. Про це заявив комісар Євросоюзу з питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріс Аврамопулос після візиту до Києва.
При цьому в кінці квітня глави МЗС 12 країн Європи закликали надати Україні безвізовий режим негайно.
Про причини відмови громадянам України у праві працювати в країнах ЄС радіостанція Голос Столиці поговорила з експертом “Української призми” Ганною Шелест.
Європа відкриється тільки для туристів?
– Абсолютно не нова заява, це було відомо з самого першого дня переговорів. Ця умова не тільки для України, а й для будь-якої держави, яка не є членом ЄС при угоді про безвізові поїздки. Дана угода стосується тільки бізнесменів, журналістів, туристів – тих груп, які приїжджають на короткий період. І навіть тим, хто поїде на навчання на шість місяців або на рік в одну з країн ЄС, доведеться отримувати візи. Ця умова для всіх країн. При цьому не всі країни, що приєднуються до ЄС, автоматично отримують таку можливість. Румунія і Болгарія багато років після приєднання до ЄС боролися за те, щоб їх громадяни отримали можливість працювати в іншій країні Євросоюзу.
Право на роботу і право на перебування – це два різних права в рамках ЄС. З самого початку МЗС наголошував, що безвізовий режим не дає права на роботу, не дає права перебувати в ЄС довше якогось часу.
У даній ситуації українська влада була абсолютно чесна. Коли говорять про роботу, то кажуть про право на роботу, але не говорять про візу. Отримання дозволу на роботу – інший документ. При цьому в головах відбувалося деяке зміщення. І коли ми говоримо про освіту, то ми отримуємо візу абсолютно іншої категорії, ніж візи, які ми отримуємо при туризмі. Робота і освіта дають абсолютно інші права в ЄС, ніж ті, які отримують туристи, бізнесмени або вчені. Якщо ви отримуєте дохід у ЄС і платите податки, отримуєте офіційну зарплату, то у вас абсолютно інший статус. Також ви можете отримувати додаткові національні субсидії як студент. І це інші правові та соціальні відносини між людиною і державою. Тому в даній ситуації євроконцерн зробив традиційну заяву.
Загроза зупинки безвізового режиму триматиме владу в тонусі – експерт
Чи можливо, що після отримання безвізового режиму для українців полегшиться процедура отримання дозволу на роботу?
– Україна підписувала з кожною окремою державою такі угоди. Ми підписували їх з Італією, Іспанією, Португалією, з Польщею – з тими країнами, де у нас велика кількість працюючих. Україна вела переговори навіть з приводу отримання спеціальної категорії віз. Тому
отримання безвізового режиму, швидше за все, просто підвищить рівень довіри до українців, якщо вони не будуть їм зловживати, якщо не буде порушень з боку українських громадян.
Чи є в питанні отримання безвізового режиму якісь підводні камені?
– Тим, хто їде в ЄС, необхідно пам’ятати, що безвізовий режим передбачає ті ж правила, що і мультивіза, є обмеження по кількості днів – 90 днів протягом 180. Безвізовий режим не означає, що ви перебуваєте в країні стільки, скільки хочете, навіть якщо не отримуєте дохід в цій державі. Якщо ви часто їздите в Європу, то вам потрібно не перевищити 90 днів протягом півроку.
Прикордонники можуть на кордоні порахувати по штампам кількість днів. Це головне. Крім того, прикордонники можуть запитати про мету вашого візиту, попросити підтвердження, наприклад, бронь готелю.
Це їх право, вони можуть відмовити у в’їзді, якщо не впевнені, що ви дотримуєтеся всіх правил. Це правило існує у всіх країнах. В анкетах прописують: отримання візи не гарантує в’їзд в разі порушень. І в умовах безвізового режиму такі правила зберігаються. Вони не складні. Коли ви їдете, то, найчастіше за все, знаєте, де зупиняєтеся, наприклад, в готелі. Показати бронь готелю і роздрукувати зворотні квитки – це не проблема, а підстраховка, на випадок якщо з’явиться необхідність вам задати те чи інше питання.