– Угода про асоціацію з ЄС торкається багатьох секторів економіки та сфер – митниці, транспорту, соціальної сфери, діяльності компаній, податків, екології, громадського здоров’я. Тож, є куди розвиватися і яскравим прикладом цьому стало те, що на Саміті погодилися поглиблювати співпрацю між сторонами у таких сферах, як митниця, енергетика, цифровий ринок, юстиція свобода та безпека.
І тут важливо не просто визначити пріоритети, а вже розпочати реальну роботу. Адже, це сфери, де акумульовані різноманітні бізнесові інтереси. Природно припустити, що слід очікувати значного опору лібералізації і прозорості. Тому тут багато буде залежати від найвищої політичної волі, зокрема, волі президента і прем’єр-міністра.
Україну потрібно «витягувати» за ті сфери, які дадуть найбільш відчутний ефект. Наприклад, це може бути реформа у транспортній сфері. Треба змінювати те, що стосується кожного українця – замінити «убиті» маршрутки нормальними автобусами. Це дасть можливість людям зрозуміти, що означає реальна імплементація Угоди про асоціацію з ЄС.
Адже, є не менш важливі сфери, наприклад інтелектуальна власніть і у глобальному сенсі це дуже важливо для країни, але для більшості людей це є чимось не дуже зрозумілим.
Ті сфери, які були вибрані на саміті – вибрані абсолютно правильно. Але треба їх розширювати. Враховуючи те, що ми пішли на поглиблення в секторах, потрібно на наступному саміті піднімати питання про глобальну модель інтеграції. Потрібно аналізувати і брати за приклад інтеграцію Швейцарії чи Норвегії.
– Що таке «митний безвіз» і у чому вигода для України та ЄС?
– Це «товарний безвіз», режим торгівлі, при якому максимально спрощується митний контроль, а результати українського митного контролю визнаються європейськими відповідними органами.
На практиці це означає, що український виробник проходитиме не два митних контролі, а один.
«Товарний безвіз» дає нам змогу глибше інтегруватися до європейського ринку, оскільки зніметься один із вагомих бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС. Перетин митниці має стати швидким та зручним.
Тобто, фермер з Вінниці легко зможе спланувати експорт своїх яблук до Німеччини, наприклад, надіславши всі документи на митницю в електронному вигляді. Там вони будуть проаналізовані і пройдуть митницю дуже швидко. Тут мова іде не про «митний союз», при якому взагалі відсутній митний контроль, а про максимальне спрощення процедур.
– Чи стала Україна цікавішою європейському бізнесу?
– Є підстави думати, що певні регіони України стають майданчиками для інвестицій, бо вирішуються питання регуляторного поля. Проте, досі відкриття виробництв в Україні є дуже ризикованим для європейського бізнесу. Багато причин – рейдерство, гальмування судової реформи. Той факт, що європейські підприємства відкриваються у нас – це звісно добре, але поширення цього явища – поки що під великим питанням.
До речі, наш аналітичний центр займався розробкою питання про надання споживачам інформації про продукт за європейськими стандартами, і нові правила маркування продуктів. І ось 10 липня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект № 8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
Це ще один реальний крок на шляху до євроінтеграції. До того ж, такі речі впливають насамперед на внутрішній ринок. Наприклад, ухвалення цих норм захистить українських споживачів від неякісних продуктів, а також визначить відповідальність операторів ринку, і сприятиме прозорій конкуренції.
Такі кроки на перший погляд здаються невеликими, але насправді вже найближчим часом ми побачимо якісні зміни і зможемо самі їх оцінити.
