Останніми роками охорона здоров’я зазнає значної трансформації: використання електронних медичних карток, телемедицина, медичні додатки, штучний інтелект та big data стають дедалі важливішими компонентами медичної системи. Пандемія COVID-19 прискорила цифровізацію медичної сфери в усьому світі, в тому числі і в ЄС. Протягом останніх 5 років кілька важливих директив та регуляцій були прийняті у сфері цифрової медицини, зокрема:
- Regulation (EU) 2021/2282, Health Technology Assessment (HTA): ухвалений в грудні 2021 року. Цей регламент встановлює рамки співпраці між державами-членами в оцінці ефективності, безпеки та вартості нових медичних технологій
- Regulation (EU) 2017/745, Medical Devices Regulation (MDR): ухвалений в травні 2021 року. Визначає вимоги щодо безпеки, клінічних випробувань та маркування медичних пристроїв, у тому числі програмного забезпечення, яке класифікується як медичний пристрій.
- Regulation (EU) 2025/327, European Health Data Space (EHDS): опублікований в березні 2025 року. Встановлює єдині правила для зберігання, доступу та обміну медичними даними пацієнтів у ЄС. Це дозволяє лікарям у різних країнах швидко отримувати потрібну інформацію та покращує сумісність електронних медичних карток.
Ці загальноєвропейські акти створюють основу для цифровізації охорони здоров’я у всіх країнах ЄС, проте впровадження та розвиток цифрової медицини мають свої особливості в регіоні, а системи охорони здоров’я стикаються з унікальними викликами.
Основні напрями цифрової трансформації у сфері охорони здоров’я
E-health та big data
У країнах ЦСЄ спостерігається значний прогрес у впровадженні цифрових медичних технологій. Більшість країн регіону перевищують середні показники ЄС у доступності електронних медичних записів.
Польща, Естонія та Литва входять до 5 держав з найкращими показниками у сфері e-health. Зокрема завдяки стратегії урядової структури Centrum e-Zdrowia на 2023-2027 роки, Польща активно розвиває цифрову інфраструктуру охорони здоров’я. Наприклад, платформа Internetowe Konto Pacjenta (IKP) надає пацієнтам доступ до електронних рецептів, направлень та медичних даних, в тому числі і через мобільний додаток. Литва також зробила значні кроки у розвитку цифрової медицини. З 2015 року в країні функціонує національна електронна інфраструктура охорони здоров’я E.sveikata, яка забезпечує доступ медичних працівників та пацієнтів до електронних медичних записів, включно з електронними рецептами, результатами лабораторних досліджень та медичимиі висновками. Більше того, у березні 2025 року Міністерство охорони здоров’я Литви запустило безкоштовний мобільний додаток E. sveikata, який дозволяє пацієнтам записуватися на прийом до лікаря, перевіряти електронні рецепти та направлення, а також мати доступ до своєї медичної історії онлайн
.
Важливим елементом розвитку e-health є використання big data. Наприклад, у Польщі національна система System Informacji Medycznej (SIM) збирає дані про госпіталізації, електронні рецепти та візити до лікарів, що дає можливість Національному фонду охорони здоров’я планувати бюджет і прогнозувати навантаження на лікарні. В той же час в Естонії великі дані застосовуються для моніторингу епідемій та планування ресурсів, наприклад кількості ліжок у лікарнях.
В таких країнах як Чехія цифровізація охорони здоров’я ще перебуває на етапі започаткування. Хоча цифровізація медичної системи була визначена як ключовий пріоритет у національній стратегії охорони здоров’я, відсутність обов’язкової правової бази та недостатнє фінансування обмежують ефективність впровадження e-health рішень.
Телемедицина
Телемедицина, зокрема відеоконсультації та консультації через мобільні додатки зазнали значного розвитку в країнах ЦСЄ, особливо після пандемії. Польща є одним із лідерів регіону у цій галузі, адже національна стратегія розвитку e-health передбачає активне впровадження телемедицини.
Наприклад, у Польщі функціонує державна програма Telemedycyna Polska, в рамках якої пацієнт може проконсультуватися з потрібним лікарем без візиту у клініку, отримати електронний рецепт та навіть електронний лікарняний. Угорщина також демонструє значний прогрес у сфері телемедицини завдяки національній електронній інфраструктурі охорони здоров’я EESZT. Зокрема, в її рамках був розроблений мобільний додаток EgészségAblak, який дозволяє пацієнтам записувати свої медичні дані та отримувати онлайн консультації. Інші країни регіону, зокрема Чехія, Румунія, Естонія та Словаччина також активно працюють над розвитком телемедицини, проте у них відсутнє вичерпне законодавство, яке б чітко регулювало всі аспекти цієї сфери. Незважаючи на це, існують приватні ініціативи, які надають медичні послуги онлайн (наприклад, естонський стартап Viveo Health).
Штучний інтелект
Рівень використання штучного інтелекту у медецині в країнах ЦСЄ також стрімко збільшується протягом останніх кількох років, здебільшого завдяки приватним компаніям та стартапам.
Яскравим прикладом є польський стартап Infermedica, який з 2012 року розробляє ШІ-системи для попередньої діагностики та триажу пацієнтів (сортуванням за пріоритетністю надання медичної допомоги). Їхні технології використовуються в понад 30 країнах, як в державних, так і в приватних медичних закладах. Компанія також залучала фінансування від Європейського банку реконструкції. Медичні ШІ-стартапи також з’являються в Румунії, зокрема XVision, який розробляє платформи на базі ШІ для аналізу медичних зображень (рентгенів та КТ-сканів), або ж Synaptiq, ШІ-рішення для делінеації пухлин і визначення органів, які можуть бути уражені під час променевої терапії. Хоча усі ці компанії є приватними і переважно використовуються в приватних клініках, вони також поступово інтегруються в державну медицину.
В той же час, в кількох країнах ЦСЄ (наприклад Болгарія) використання ШІ у медичній системі перебуває на дуже ранньому рівні розвитку, а більшість проєктів знаходяться на пілотній стадії. Основним бар’єром є нестача фінансування, а також відсутність законодавства, яке чітко регулює використання ШІ у медичній сфері.
Кібербезпека та захист медичних даних
Одним із ключових викликів цифрової трансформації медицини є захист персональних даних пацієнтів. Медичні дані відносяться до категорії особливо чутливих персональних даних згідно з General Data Protection Regulation (GDPR), тому країни ЄС зобов’язані забезпечувати їх захист на найвищому рівні. В той же час, кількість кібератак на медичний сектор ЄС стрімко зростає протягом останніх років. Зокрема, у 2023 році ЄС зазнала 309 значних кібератак на медичний сектор, що зробив його найбільш атакованим сектором економіки. Такі атаки змушують лікарні відключатися від мережі та тимчасово переходити на паперову документацію, що порушує та сповільнює роботу лікарень, ставить під загрозу життя пацієнтів та сповільнює процес цифровізації через нестачу актуальних даних.
Рівень кіберзахисту медичного сектору у країнах ЦСЄ різниться. Наприклад, Естонія та Словенія вважаються лідерами у сфері кібербезпеки: вони застосовують багатофакторну автентифікацію для доступу до e-health систем та мають національні стратегії кіберзахисту, інтегровані з вимогами європейської NIS2 Directive. Польща, Литва та Чехія також відрізняються високим рівнем кібербезпеки в e-health сфері, зокрема завдяки відповідним державним структурам: CERT Polska, LTCYBERCOM та NÚKIB відповідно. Більшість країн регіону демонструють помірний прогрес у сфері кібербезпеки медичних установ за винятком Болгарії та Латвії. У цих двох країнах, серед основних причин повільного прогресу можна виділити низький рівень цифровізації (у випадку Болгарії), низький рівень фінансування медичних установ та відсутність централізованих структур для моніторингу та реагування на кіберінциденти в сфері охоронм здоров’я.
Іншим важливим аспектом захисту медичних даних є інтероперабельність (сумісність) між системами різних країн ЄС. Саме для цього було ухвалено Regulation (EU) 2025/327 про European Health Data Space (EHDS), який встановлює стандарти обміну медичними даними та забезпечує доступність електронних медичних карт у будь-якій країні ЄС. Однак на практиці деякі країни ЦСЄ (наприклад, Румунія чи Словаччина) досі працюють над технічною інтеграцією своїх e-health платформ із європейськими, що уповільнює транскордонний обмін даними.