На тлі глобальної нестабільності, зумовленої війною Росії проти України, зміною адміністрації у США та конкуренцією за світовий вплив між провідними гравцями на міжнародній арені, Ініціатива Тримор’я (3SI) набуває дедалі більшої ваги як інструмент зміцнення стратегічної автономії країн Центрально-Східної Європи. Завдяки фокусу на розвиток та інвестиції у транспортну, енергетичну та цифрову інфраструктуру, платформа має потенціал забезпечити регіональну стійкість, економічне піднесення та зменшити залежність від зовнішнього впливу.
З часу заснування 3SI у 2015 році кількість країн-учасників зросла до 13 держав ЄС, а також набула 3 нових партнерів (Україна, Молдова та Японія). Створення Інвестиційного фонду 3SI, активна участь США, Німеччини та Європейської комісії (ЄК) свідчать про інституційну значимість платформи. Незважаючи на те, що загальна потреба інфраструктурних проєктів у трьох напрямах оцінюється у понад 1 трильйон євро, фактичне фінансування залишається обмеженим, що створює виклики для їх реалізації.
Станом на 2025 рік, серед країн-учасниць активними є 89 пріоритетних проєктів на суму понад 100 мільярдів євро. Проте лише 14 з них завершено, а цифрова інфраструктура займає найменшу частку фінансування. Прогнозоване зростання ВВП регіону становитиме 2,4% у 2025 році, що є нижчим від очікуваного, зважаючи на зовнішні економічні обмеження (збільшення тарифів від США). Попри це, 3SI залишається ключовою платформою для регіональної співпраці, а потенційне створення постійного Секретаріату могло б усунути фрагментарність реалізації проєктів.
Для України Ініціатива Тримор’я відкриває нові можливості для інтеграції до європейського інфраструктурного простору та інвестицій у післявоєнну відбудову держави. Проте для повноцінної участі потрібно посилити інституційну присутність, включно зі створенням позиції спеціального представника у 3SI. Зокрема, в умовах геополітичної конкуренції та стратегічної невизначеності, Ініціатива може стати не лише кістяком регіональної стабільності, а й опорою європейської стратегічної автономії у сфері критичної інфраструктури.
Зміст
Вступ
Вторгнення Росії в Україну, зміна адміністрації у Білому домі, посилення глобальної конкуренції за владу, криза в Європейському Союзі (ЄС), створюють політичні коливання (турбулентність), що потребують негайних рішень, а також пошуку нових/альтернативних джерел стратегічної автономії, тому Ініціатива Тримор’я (Three Seas Initiative – надалі 3SI) набуває критично важливого значення для регіону Центрально-Східної Європи. Оскільки США, Китай та Росія змагаються за глобальний вплив, то країнам регіону потрібно посилювати власну суб’єктність (регіональний голос) у питаннях енергетики, інфраструктури та цифровізації. Зміцнення 3SI також дає змогу державам-членам посилити свої позиції в межах ЄС, створюючи своєрідну противагу домінуванню Західної Європи, яка не завжди враховує специфіку регіону. Ініціатива має на меті упровадити модель довгострокового співробітництва, яка створить платформу для розвитку сучасної міжсекторальної інфраструктури, враховуючи геополітичні виклики регіону та кожної країни. Три ключові напрямки Ініціативи: енергетика, транспорт та цифровізація. Регіон досі стикається з інфраструктурною фрагментованістю та вразливий до зовнішнього тиску, особливо з боку Росії. Варто зазначити, що на початку 2024 року Європа імпортувала 18,7% газу з Росії. Транспортні сполучення мають покращити логістику між країнами регіону. Водночас диверсифікація джерел постачання енергії та транспортування енергоносіїв є критичним для енергетичної безпеки. Інвестиції в цифрову інфраструктуру сприятимуть залученню регіону до глобальної економіки та підвищить конкурентоспроможність у цій сфері. Для цього у 2019 році був створений Інвестиційний Фонд 3SI. Головними партнерами Тримор’я є Сполучені Штати Америки (США), Німеччина, Японія та Європейська Комісія (ЄК).
Ця платформа може стати новим простором для зміцнення регіональної стійкості, енергетичної безпеки та уособлення єдності Європи, зокрема 3SI також можна розглядати як противагу впливу Китаю у регіоні. Саміти, які проводяться з 2016 року націлені на обговорення регіональних проектів та покращення трансатлантичної взаємодії між державами Чорного, Балтійського та Адріатичного морів.
Якщо ще в 2021 році участь України в 3SI була на початковому етапі, а до цього не згадувалася в документах на державному рівні, то уже 21 червня 2022 року, вона набула статусу держави-партнера. Такі зміни виглядають природно з огляду на те, що географічно та логістично Україна є ключовим вузлом цього напрямку, а інтеграція української інфраструктури до маршруту Via Carpatia, нових енергетичних та цифрових коридорів веде до її залучення у транс’європейські ланцюги доданої вартості. Після війни це може сприяти відновленню країни та створить нові можливості для інвестицій та розвитку.
Хоча Україна обмежена статусом держави-партнера і не є членом Ініціативи, поглиблена участь у проектах 3SI може стати механізмом наближення до ЄС, зокрема створюючи політичну довіру між державами регіону та Україною.
10-й ювілейний саміт та бізнес-форум, який запланований на 28-29 квітня 2025 року у Варшаві, стане не лише підсумком тривалої співпраці між державами, а й визначить стратегічні напрями подальшого розвитку платформи. Наприклад, оновлення транспортних маршрутів на наступні 5-10 років, враховуючи потреби оборонно-логістичної, цифрової та енергетичної інфраструктури, та стійкість до зовнішніх загроз таких як кібератаки, війна та енергетичний шантаж.
У Декларації, підписаній у Вільнюсі у 2024 році, 3SI закріпило намір побудови зв’язків з сусідами ЄС і розширення європейського сполучення з глобальними транспортними шляхами, такими як Транскаспійський коридор та IMEC (економічний коридор Індія-Близький Схід-Європа). Під час Саміту у часи геополітичної конкуренції важливо акумулювати сили на всіх рівнях, зокрема вірогідно актуалізується питання створення постійного Секретаріату або механізму політичної взаємодії для прискорення реагувати на виклики чи загрози. На фоні зміни адміністрації США та постійних геополітичних флуктуацій, не менш важливим стає підтвердження/перезавантаження зобов’язань США як стратегічного партнера, зокрема інституційне закріплення фінансування.
Історичний контекст
Ініціатива Тримор’я (3SI), заснована у 2015 році як політично вмотивована та комерційно орієнтована платформа, має на меті посилення енергетичного сектору, розвиток міжрегіональної інфраструктури та цифрової співпраці між 13 країнами на осі Північ-Південь: Австрію, Болгарію, Хорватію, Чехію, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Польщу, Румунію, Словаччину, Словенію та (з 2023 року) Грецію, зокрема шляхом залучення інвестицій зі всього світу. Насамперед, ідея була запропонована президентом Польщі у першій каденції, Анджеєм Дудою, та президенткою Хорватії, Коліндою Грабар-Кітарович, як економічний перспективний проект, що стане «новим хребтом стійкості Європи».
Перший саміт було проведено у 2016 році у Дубровніку в Хорватії Варшавський саміт, проведений у 2017 році під назвою: «Зв’язок, комерційність, взаємодоповнюваність» мав особливе значення, оскільки відбувся за участі президента США Дональда Трампа, який наголосив на важливості доступу до альтернативних джерел енергії для Польщі та її сусідів, аби не бути заручниками одного постачальника – Росії. Того ж року було ухвалено рішення про започаткування бізнес-форуму.
У 2019 році був створений Інвестиційний Фонд 3SI – інструмент для фінансування проєктів в енергетиці, транспорті та цифровій інфраструктурі.
Великою перевагою Ініціативи є належність країн-учасниць до таких економічних та безпекових структур як Європейський Союз (ЄС) та НАТО. Наявний прогноз, проведений EBRD (The European Bank for Reconstruction and Development), щодо економічного розвитку показує, що Угорщині, Латвії, Литві, Естонії, Польщі, Словаччині, Хорватії та Чехії очікується зростання ВВП на 2,7% у 2025 році та на 2,8% у 2026 році. У Болгарії, Румунії та Греції середній темп зростання у 2025 році становитиме 2,1%, у 2026 році має зрости ще на 0,3%. Водночас у партнерів (України та Молдови), за оцінками банку EBRD, на 3,6% (2025 рік) та на 4,3% у наступному році. Загалом середній показник між країнами-учасницями становить 2,4% (2025 рік) та 2,6% (2026 рік). Варто зазначити, що планувався більший відсоток, але через підвищення тарифів адміністрацією Трампа такі країни регіону, як Словаччина, Румунія, Литва, Угорщина, Болгарія та Словенія, стали найбільш уразливі.
У 2016 році Україна, орієнтуючись на позицію Німеччини, не прийняла запрошення стати членом Ініціативи. Німеччина на той момент ставилася до Ініціативи з обережністю через те, що вона може створити паралельний політичний центр у межах ЄС, пріоритетом якого стануть інтереси Центрально-Східної Європи. Побоювання Берліну щодо «полоноцентричності» та «американоцентричності» могли бути зумовлені політичною та фінансовою підтримкою США 3SI, як противагу впливу Росії та Китаю. Проте, у 2018 році на Бухарестському Саміті відбулося «потепління», і Німеччина приєдналася до 3SI у статусі країни-спостерігача, визнавши роль Ініціативи як інструмента стійкості та єдності Європи.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, потреба поглиблення і прискорення інтеграції України до ЄС, стала стимулом для перегляду форматів співпраці з Ініціативою Тримор’я, і у 2022 році Україна отримала статус партнера. Такий крок показав готовність регіону до інтеграції України у спільні інфраструктурні, енергетичні та цифрові проекти, що також надає додаткові шляхи для інтеграції у європейський простір. У цьому ж році у статусі партнера долучилася до ініціативи долучилася й Молдова. На саміті 2024 року у Вільнюсі ще одним стратегічним партнером стала Японія.
Фреймворк
Інституційна архітектура 3SI зберігає політичну мобільність та залишається свідомо гнучкою. Ключовим елементом є щорічний саміт, у якому беруть участь президенти країн-учасниць. Саміт – найвищий політичний рівень комунікації, на якому ухвалюються декларації та формується майбутня стратегія внутрішньої та зовнішньої політико-економічної взаємодії. Країна, у якій проводиться саміт зазвичай виконує функції координації на рік, що підкреслює принцип рівноправності між державами. З 2020 року у Любліні проводиться щорічний Конгрес місцевого самоврядування 3SI та Економічний форум, у програму якого входять міжнародні пленарні сесії та відкриті дискусії, на яких, зокрема, розглядаються майбутні кроки держав у різних галузях, а також включено підписання декларацій до порядку денного.
Три механізми Тримор’я – це інвестиційний фонд 3SI, Business Forum і пріоритетні проєкти, які поновлюються щорічно. Інвестиційний фонд був створений у 2018 році, зареєстрований у 2019 у Румунії (Бухарест). Він надає економічну підтримку та є практичним інструментом для реалізації прибуткових інфраструктурних проєктів ініціативи регіонального масштабу. Business Forum проводиться щорічно та об’єднує компанії, що працюють у сферах транспорту, енергетики та цифрових технологій, а також фінансові установи та міжнародні організації, які працюють у регіоні трьох морів або зацікавлені в сприянні його розвитку. На бізнес-форумах також присутні інвестори та міжнародні фінансові установи з метою просування проєктів і залучення капіталу. Практичною або виконавчою частиною є також самі проєкти (пріоритетні). Вони оновлюються щорічно, відповідно до галузевих пріоритетів та економічної рентабельності. Проєкти ретельно відбираються за відповідними критеріями, зокрема ті, що мають регіональне значення.
Порядок денний формується через міжурядові консультації, зокрема кожна держава також може подавати власні проєкти до фонду. Рішення ухвалюються за спільною домовленістю без формального голосування, що робить процес гнучким, але водночас обмежує можливості оперативного впровадження рішень.
Ініціатива досить відкрита до зовнішніх партнерств. США є ключовим стратегічним партнером 3SI, який надає фінансову та політичну підтримку, зокрема через механізми U.S. Development Finance Corporation (DFC), зокрема у липні 2024 року DFC та Інвестиційний фонд 3SI оголосили першу виплату у розмірі 300 мільйонів євро за фінансовою угодою А згодом домовилися підвищити до 1 мільярда доларів США. Чи збережеться тренд з приходом нової адміністрації США, зважаючи на те, що раніше Трамп підтримував Ініціативу поки залишається відкритим птанням. Проте, США у світлі всіх геополітичних подій, особливо, враховуючи інтерес до регіону з боку Китаю, навряд чи захоче поступатися цим місцем, і навпаки ймовірно нарощуватиме свою присутність у окремих секторах – скажімо енергетичному (у 2024 році до регіону 47% газу було імпортовано із США). В іншому випадку – Китай спробує посилити свої позиції та надавати фінансову підтримку, посилюючи свій вплив.
Європейська комісія підтримує проєкти 3SI, що відповідають цілям політики згуртованості, зокрема через механізми TEN-T та Connecting Europe Facility. Крім того, долучення до Ініціативи нових партнерів, таких як Україна, Молдова та Японія відкриває шлях до поступового розширення 3SI та реалізації проєктів спільного інтересу.
Діяльність 3SI фонду
Через те, що «дефіцит інвестицій в інфраструктуру, енергетику та цифрові сфери зріс за ці роки до 1,15 трильйона євро», – як зазначено на офіційному сайті 3SI, діяльність Інвестиційного фонду Тримор’я є критично важливою для подальшого розвитку проєкту. Засновниками Інвестиційного фонду 3SI стали польський банк розвитку Gospodarstwa Krajowego (BGK) і румунський національний EximBank, які також стали першими інвесторами. Проте BGK на сьогодні є провідним інвестором Фонду. З 16 квітня 2020 року третім партнером стала Естонія, яка вклала 20 мільйонів євро. Приєднавшись, вона отримала додаткові можливості для накопичення капіталу у сфері енергетики, транспорту та цифровізації. Також у 2022 році фонд отримав 300 мільйонів доларів від США.
Інвестиції фонду будуються на чітких критеріях: економічна вигода, трансатлантичний вплив, відповідність загальним стратегічним цілям 3SI, а також дотримання принципів екологічної, соціальної та управлінської відповідальності (ESG). Саме тому фонд працює через механізми публічно-приватного партнерства (PPP) та прямі інвестиції, співпрацюючи з Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), Європейським інвестиційним банком (EIB) та Американською фінансовою корпорацією розвитку (DFC). Важливо зазначити, що Фонд приймає рішення самостійно, виходячи з економічної ситуації та пріоритетів. Держави, приватні інвестиційні фонди та приватні інвестори можуть також доєднатися до нього. Британська компанія Amber Infrastructure Group є радником 3SIIF і відповідає за створення, управління активами та послуги із залучення капіталу.
Основні пріоритети фонду розприділяються у трьох ключових напрямках, які визначені 3SI, тобто транспортна, енергетична та цифрова інфраструктура. Транспортний сектор має на меті зміцнити сполучення по осі Північ-Південь, шляхом розвитку залізниці, автомагістралей та портів. Вато зазначити, що фонд виділяє лише 8% на пріоритетні проєкти порівняно з національними інвестиціями, які становлять 26%. Одним із таких проєктів є Rail Baltica, яка з’єднує ЄС з балтійськими країнами (Естонія, Латвія, Литва).
Покращення енергетичної безпеки регіону шляхом диверсифікації джерел і маршрутів постачання є ще одним важливим напрямком, що допоможе зменшити залежність від Росії, яка становить потенційну загрозу для регіону (про це неодноразово зазначали лідери та представники Польщі та балтійських країн), і як наслідок – стійкість енергетичної системи ЄС. Підтримуються LNG-термінали, міждержавні електромережі та газові інтерконектори, зокрема Baltic Pipe, що має стратегічне значення для регіону. Трубопривід транспортує газ із норвезького шельфу до Польщі, починаючи з кінця 2022 року.
Третім пріоритетом є цифрова інфраструктура, що полягає в розбудові дата-центрів, оптоволоконних мереж, цифрових платформ та підвищення кіберстійкості, які набули ще більшої актуальності у світлі зростаючих інформаційних загроз. Зберегти конкурентоспроможність та надійність країн регіону у цій сфері стало необхідністю для збереження даних та протистояння кібератак.
Участь України у проєктах фонду може стати як джерелом інвестицій, так і важливим кроком для інституційного закріплення держави в інфраструктурній екосистемі ЄС.
Теперішній стан
Поточний стан ініціативи (прогрес) можна визначити за реалізованими проєктами та залученістю регіональних акторів (інтеграції). Загальний список налічує 143 проєкти, які оцінюють у 111 мільярдів євро, з них 89 пріоритетних проектів – 102,3 мільярди євро, проте інвестовано лише 40%.
Хорватія (23), Угорщина (17) та Польща (11) мають найбільше пріоритетних проєктів, Болгарія (3), Чехія (2) та Словаччина (1) – беруть не дуже активну участь. Загалом 14 проєктів -повністю завершені, над 13 ще триває робота, 19 – мають значний прогрес, а 43 лише на етапі реєстрації. Найбільший відсоток вкладень (48%) становить транспортний сектор, 37% – енергетична галузь, у який спостерігається позитивний приріст інвестицій, та 15% займає цифрова інфраструктура.
Rail Baltic – проєкт націлений на створення екологічного високошвидкісного залізничного сполучення, що з’єднує Естонію, Латвію, Литву та Польщу. Окрім покращення екологічного транспортного сполучення, зменшення трафіку, завданням цього проєкту є також створення опори для військової мобільності на східному фланзі НАТО. Маршрут Талінн – Варшава має бути завершений до 2030 року.
Одним із прикладів у енергетичний сфері може стати Baltic Pipe – стратегічно важливий трубопровід, який простягається від Норвегії до Польщі, який працює з кінця 2022 року, і зменшує залежність від російського газу. Українська сторона зосереджена на посиленні співпраці, зокрема у питанні розширення енергетичних коридорів, будівництва інтерконекторів між Україною та Польщею, Румунією та Словаччиною. За словами міністра енергетики України, держава має значний потенціал стати «газовим хабом» Європи. Крім того, LNG-термінал у Клайпеді (Литва), що став основним джерелом постачання газу до країни після 2022 року, та інтерконектори між Болгарією, Румунією та Угорщиною підвищують енергетичну стійкість держав регіону, а LNG-термінали у Хорватії та Польщі посилили диверсифікацію джерел енергії.
Цифровий проєкт The 3 Seas Digital Highway (3SDH), започаткований у 2018 році, є стратегічним напрямом в рамках 3SI. Його метою є створення високошвидкісного 5G інтернету, волоконної оптики та посилення кібербезпеки, яка має усунути прогалини в комунікаційній інфраструктурі та з’єднати країни на осі Північ-Південь, проте наразі він призупинений. На офіційній сторінці вказано, що проєкт поставили на паузу, через війну в Україні. Велика вірогідність того, що не вистачає фінансування. 3SI стикається з асиметрією залученості країн-учасниць та нерівномірністю реалізації в ключових секторах.
Виклики та ризики (сценарії)
Основними перешкодами для розвитку Тримор’я можуть бути як політичні розбіжності, економічна нерівність, так і зовнішній тиск.
Поглиблення регіональної співпраці, що супроводжуватиметься фінансовою та політичною підтримкою з боку ЄС, США та інших партнерів, означатиме прогресивний розвиток для регіону. Наприклад, Польща, Естонія та Румунія демонструють участь у пріоритетних проектах та політичну єдність. Ймовірно, у позитивному векторі Україна та Молдова отримають повноцінне членство у 3SI, зокрема зростуть інвестиції в енергетичній сфері, з метою автономності регіону від Росії. Зважаючи на те, що всі члени 3SI входять до складу ЄС, Україна та Молдова, рухаючись у цьому напрямі, покращують свої шанси на повноцінне членство. Крім того, відновлюватиметься проект 3SDH, а ініціатива еволюціонує у потужного регіонального актора.
Разом з тим, у регіоні зберігаються політичні коливання у таких країнах, як Словаччина та Угорщина, через що вони залишаються або нейтральними, або не долучаються до багатосторонніх форматів співпраці. Нестача фінансування та координаційних інституцій породжує асиметрію між країнами Півночі (Польща, Латвія, Литва, Естонія) та Півдня, які не так активно беруть участь, тому рівень реалізації пріоритетних проектів знижується, а цифрова інфраструктура займає найменшу відсоткову замученість. В таких умовах, реалістичним сценарієм видається такий, за якого Україна залишається у форматі партнера без повноцінної участі у прийнятті рішень, 3SI продовжує функціонувати, однак радше як політичний символ, а не як ефективний механізм реалізації інфраструктурних змін.
У випадку негативного сценарію, зважаючи на геополітичні зміни, можна припустити, що 3SI втратить трансатлантичну підтримку, на фоні різкої зміни курсу Білого дому та загострення безпекових викликів у регіоні, та перейде в режим очікування. Така ж ситуація і з Інвестиційним Фондом. Нові проєкти не запускатимуться через нестачу фінансування та інвестицій, оскільки країни повернуться до звичних двосторонніх форматів співпраці. Звісно, у такому випадку, Україна залишається поза інтеграційними процесами в регіоні, а сам регіон втрачає стратегічну єдність і конкурентоспроможність. Цей сценарій сам по собі підриває ідею формування єдиного політико-економічного простору Центрально-Східної Європи.
Висновки
Ініціатива Тримор’я (3SI) загалом демонструє поступовий прогрес як платформа регіональної співпраці у трьої ключових сферах: транспорт, енергетика та цифровізація. Її головною перевагою залишається здатність формувати стратегічні контакти на осі Північ-Південь, зменшуючи залежність від східно-західних маршрутів. Хоча й спостерігається позитивна динаміка в окремих напрямках, Ініціатива стикається з такими викликами, як політичні розбіжності в країнах 3SI та партнерів, нестача фінансування та координації.
Інвестиційний Фонд 3SI, хоча й відіграє важливу роль у фінансуванні проєктів, але досі не досяг рівня інституційної стабільності та стратегічної ваги, яка дозволила б забезпечити повноцінну перманентну реалізацію ініціативи. Крім того, країни на периферії регіону (наприклад, Болгарія, Чехія, Словаччина) та країни – партнери (Україна, Молдова) залишаються лише частково інтегрованими до практичної частини 3SI. Проте на Саміт 2025 року, який відбудеться у 28-29 квітня, було запрошено Україну, що показує готовність залучати партнерів до обговорень та вирішення подальшої стратегії.
Для зміцнення 3SI та підвищення її ефективності необхідно вжити низку узгоджених заходів. Насамперед, важливим є інституційне посилення ініціативи шляхом створення постійного координаційного органу або секретаріату (зараз його немає), який би забезпечував безперервність реалізації проєктів, політичну узгодженість та сталість процесу ухвалення рішень. Така структура дозволила б усунути поточну фрагментарність між країнами-учасницями та підвищити прозорість ініціативи на міжнародному рівні. Окремим стратегічним пріоритетом є подальша інтеграція України та Молдови практичного виміру 3SI. Крім того, стимулювання участі приватного сектору шляхом розвитку механізмів публічно-приватного партнерства (PPP), створення інвестиційних платформ та надання інституційної підтримки малому й середньому бізнесу в регіоні дозволить п активізувати реалізацію проєктів на місцевому рівні.
Для України доцільним було б запровадження спеціального представника або посла з особливих доручень по взаємодії з 3SI, який би представляв державу на форумах, тематичних зустрічах, забезпечуючи сталість у цьому напрямку. У випадку створення Секретаріату 3SI, Україна має бути готовою, аби претендувати на представництво у цій критично важливій структурі, що потребуватиме кадрової та політичної підготовки. Не менш доцільним кроком було сприяння запуску ініціатив у форматі публічно-приватного партнерства, зокрема в транспортній та цифровій інфраструктурах. І найбільш перспективним є фінансування на післявоєнну відбудову у межах проєктів 3SI. Наприклад, нові логістичні з’єднання з країнами-членами Ініціативи або модернізацію енергетичних мереж. Таким чином Україна змогла б закріпитися в практичному вимірі 3SI у ролі партнера, що приносить додану вартість Ініціативі.
Хоча для довгострокових цілей 3SI залучає нових партнерів, але важливо зберегти системну взаємодію з уже існуючими міжнародними партнерами, зокрема США, Німеччиною, Європейською комісією та ключовими західними фінансовими структурами. В умовах підвищеної стратегічної невизначеності, спричиненої російською агресією, фрагментацією безпекової складової та геополітичною конкуренцією за вплив у регіоні, така взаємодія виконує важливу політичну функцію, яка має швидко реагувати та об’єднуватися, щоб протистояти зовнішнім загрозам. Підтримка ключових партнерів є критичною для фінансової спроможності Тримор’я, оскільки потреби регіону значно перевищують наявні ресурси країн. Крім того, вони надають додаткової легітимності Ініціативі, що робить її важливим гравцем на міжнародній арені, який доповнює ЄС та НАТО. У перспективі Ініціатива Тримор’я може відігравати роль одного з факторів стратегічної автономії ЄС, яка спрямована на розвиток критичної інфраструктури, енергетичної незалежності та розприділення логістичних маршрутів. Спираючись на стратегічну взаємовигоду між партнерами, 3SI посилить стійкість регіону та трансатлантичну взаємодію вцілому.
Аналітична записка підготовлена експертами дослідницької програми Регіональних ініціатив і сусідства Ради зовнішньої політики «Українська призма» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Вона представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».