Урбанізація та цифрова трансформація стали двома ключовими тенденціями, що формують майбутнє міст по всьому світу. Як наслідок, концепція smart cities або “розумних міст” набуває дедалі більшої популярності, зокрема і в країнах ЄС. Європейський Союз визначає smart city як місце, яке інтегрує фізичні, цифрові та людські системи в традиційні мережі та послуги, щоб краще використовувати енергетичні та інші ресурси з користю для громадян і бізнесу.
В той час як низка європейських міст (Цюрих, Осло, Женева) очолюють світовий Smart City Index 2025, багато країн ЦСЄ знаходяться нижче у рейтингу, зокрема тому, що міста у Центрально-Східній Європі частіше стикаються з проблемами застарілої інфраструктури, економічної нерівності і демографічних змін.
Роль ЄС у розвитку smart cities
Європейський Союз активно підтримує розвиток smart cities як частину своєї цифрової та урбаністичної політики, спрямованої на покращення якості життя, сталий розвиток та підвищення ефективності міських послуг. На рівні регулювання ЄС діє кілька важливих ініціатив, які безпосередньо чи опосередковано впливають на smart cities.
Директива NIS2 встановлює єдиний базовий рівень кібербезпеки для критичних секторів, що охоплюють енергію, транспорт і цифрову інфраструктуру, які є ключовими компонентами smart cities, тим самим підвищуючи їхню стійкість до атак і технічних збоїв. В той же час Cyber Resilience Act вводить загальноєвропейські вимоги до безпеки цифрових продуктів і пристроїв із цифровими елементами, що використовуються в міських технологіях, забезпечуючи їхню безпечну експлуатацію.
ЄС також підтримує розвиток smart cities через міжнародні ініціативи та програми, наприклад місію Climate Neutral and Smart Cities у межах Horizon Europe. Вона спрямована на перехід європейських міст до кліматичної нейтральності, тобто досягнення нульових викидів CO2, та сталого розвитку в містах до 2030 року. Учасниками цієї ініціативи є 100 міст ЄС, кожне з яких готує власний “Climate City Contract” – план дій та інвестицій для досягнення кліматичної нейтральності. Міста, які успішно розробили такі контракти, отримують EU Mission Label, що допомагає залучати фінансування.
Іншою ініціативою, спрямованою на підтримку міст ЄС у розвитку сталого та інноваційного міського розвитку, є European Urban Initiative. В рамках цієї ініціативи з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF) виділяється фінансування для розробки та впровадження інноваційних рішень для сучасних міських викликів, зокрема зміни клімату, цифровізації, соціальною нерівності, тощо.
Smart cities у країнах ЦСЄ
Розвиток smart cities у країнах ЦСЄ має виразну регіональну специфіку, що відрізняє його від міст Західної Європи. Для міст ЦСЄ smart city рідко є всеохопною стратегією трансформації міського управління; значно частіше йдеться про прагматичний та поступовий підхід, спрямований передусім на підвищення ефективності окремих публічних сервісів, транспорту, енергетики, адміністративних послуг та управління міськими ресурсами. У країнах ЦСЄ smart city є радше елементом модернізації, ніж повноцінною моделлю управління містом.
Ця особливість значною мірою зумовлена історичним і соціально-економічним контекстом. Міста ЦСЄ стикаються з наслідками тривалого інфраструктурного відставання, обмежених фінансових ресурсів та нерівномірної інституційної спроможності регіонів. Тому впровадження smart city ініціатив зазвичай відбувається точково і часто за підтримки зовнішнього фінансування, насамперед з боку Європейського Союзу.
У 2025 році лідером у сфері smart cities стала Чехія, зокрема Прага, яка зайняла 12-те місце у Smart City Index. Одним із основних чинників такого високого рейтингу є наявність широкого спектра цифрових сервісів і технологічних проєктів, що впливають на повсякденне життя мешканців. Прикладами таких ініціатив є Data Golemio, міська платформа для збору й аналізу даних, яка допомагає оптимізувати мобільність і планування трафіку, та система інтегрованих мобільних сервісів MaaS для планування поїздок. Більше того, у 2023 році місто впровадило ініціативу з smart waste collection, в рамках якої використовуються розумні технології для оптимізації збору відходів шляхом моніторингу заповнення контейнерів і планування маршрутів збору. Прага також нещодавно випустила міський мобільний додаток My Prague, що надає інформацію про сервіси, події та об’єкти містобудування в реальному часі.
Любляна, яка зайняла 16-те місце у Smart City Index, вирізняється фокусом на зеленій та інтегрованій мобільності. Наприклад, додаток Urbana синхронізує оплату проїзду в громадському транспорті, оренду велосипедів і електроскутерів та оплату паркування. В Любляні також активно розвиваються системи моніторингу довкілля та інноваційні рішення з енергоефективності та циркулярної економіки, що включають точковий збір даних про якість повітря, заходи з підвищення безпеки громадських просторів і розширення мережі велодоріжок та безвуглецевого транспорту. Любляна також бере участь у проєктах ЄС, спрямованих на кліматично нейтральний розвиток, що передбачає інтегровані підходи до мобільності, енергії й управління ресурсами.
Іншим європейським містом, яке активно впроваджує ініціативи smart city є Варшава. У 2025 році місто піднялося на 10 позицій порівняно з рейтингом 2024 року. У Варшаві активно впроваджують системи розумного керування парковками та розумного трафіку, які використовують дані для оптимізації руху та зменшення заторів. Важливим досягненням також стала ініціатива Smart City Warsaw, що включає цифрові сервіси для громадян через відкриті дані та платформи Big Data, а також мобільні рішення для навігації та доступу до муніципальних послуг.
Виклики та перспективи розвитку smart cities в країнах ЦСЄ
Розвиток smart cities у країнах Центрально-Східної Європи відбувається нерівномірно: у частині держав він зупиняється на рівні окремих проєктів і не переходить у системну трансформацію. Найчастіше це стосується Болгарії, Румунії (за винятком кількох великих міст), Словаччини та частково Угорщини, де smart-рішення концентруються у столицях або кількох активних муніципалітетах.
Причина такого «точкового» розвитку полягає не лише у відсутності технологій, а у вихідних умовах, у яких ці рішення впроваджуються. Smart-ініціативи в регіоні накладаються на хронічні проблеми міського розвитку: зношену інфраструктуру, обмежені бюджети та різний рівень управлінської спроможності. У цих умовах цифрові інструменти часто використовують як швидке «додавання» до наявних систем, а не як частину довгострокової політики.
Звідси випливає один із ключових викликів — фрагментованість та слабка інтеграція між напрямами. У багатьох містах smart-рішення існують як окремі пілотні проєкти (наприклад, у транспорті чи послугах), але не пов’язані ані між собою, ані зі стратегічними документами розвитку міста. Друга пов’язана проблема — брак ресурсів для масштабування та підтримки: навіть якщо проєкт запущений, не завжди є фінансування, команда та компетенції, щоб його підтримувати, оновлювати й розширювати. Це особливо помітно у менш урбанізованих країнах ЦСЄ, де муніципалітетам часто не вистачає фахівців для власних ІТ-команд і коштів для модернізації базової інфраструктури, без якої цифрові системи працюють нестабільно.
Попри це, потенціал smart cities у регіоні залишається високим, і його видно там, де міста переходять від пілотних проєктів до комплексного управління. Досвід Праги, Варшави чи Любляни демонструє, що найбільший ефект дає не «окрема технологія», а зв’язка цифрових сервісів з управлінням транспортом, енергією та довкіллям. Саме така інтеграція дозволяє підвищувати якість міських послуг і робити управління більш прогнозованим.
Щоб цей перехід був можливим, критичною стає інфраструктура даних. Доступність і якість даних, включно з підходами open data, не лише підвищують прозорість, а й створюють основу для участі бізнесу та громадськості у розробці рішень і сервісів. Дані також є передумовою для більшої стійкості міст: у випадку кліматичних загроз або надзвичайних ситуацій інтегровані системи моніторингу й аналітики підтримують раннє попередження та координацію реагування.
Нарешті, важливим «прискорювачем» для ЦСЄ є наднаціональна підтримка та обмін практиками між містами. Європейські ініціативи, зокрема Climate Neutral and Smart Cities, EU Local Digital Twins Toolbox та European Data Space for Smart Communities, пропонують інструменти й рамки, які допомагають містам вирішувати проблеми управління даними, стандартизувати підходи та спільно розробляти рішення. У поєднанні з місцевою інституційною спроможністю це підсилює шанси перейти від фрагментарних проєктів до послідовної smart-трансформації.