Празькі пріоритети та парламентські обіцянки – Європа на звя’язку

Тиждень з 27 червня по 3 липня  у відносинах України з Європейським Союзом був наповнений практичними кроками, а також серйозною заявкою на реалізацію порядку денного проєвропейських реформ в Україні.

Підписатись на новини "Української призми"

Тиждень з 27 червня по 3 липня  у відносинах України з Європейським Союзом був наповнений практичними кроками, а також серйозною заявкою на реалізацію порядку денного проєвропейських реформ в Україні. Добре зрежисованим стало підписання  у стінах Верховної Ради України тристоронньої заяви президентом, прем’єром та спікером щодо виконання вимог, які вкотре нагадала президентка Єврокомісії фон дер Ляєн. Але крім красивої картинки важливо мати й серйозний підхід до подальшого виконання напланованого. Тим більше, що часові рамки у  Києва досить обмежені. Тут Україні готова допомагати Чехія, яка перебрала естафету  головування в  раді ЄС з 1 липня. Продовжуємо відслідковувати двосторонній порядок денний Києва та Брюсселя разом з Представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні. 

 

Прага за кермом ЄС

З 1 липня Чеська Республіка розпочала головування в Раді ЄС, перехопивши естафетну паличку у Франції. Головування цього центральноєвропейського партнера України може створити додаткові сприятливі умови для посилення як інтеграційних ініціатив, так і окремих напрямів співпраці у протидії російській агресії в Україні. 

 

Важливо, що при виробленні своїх пріоритетів та ініціатив для Європейського Союзу, офіційна Прага вже виходила з того, що головною детермінантою є війна Росії проти України з усіма її негативними наслідками. 

 

Тому в рамках пріоритетів піврічного головування, а також  у спільних програмних підходах тріо (Франція, яка закінчила головування, Чехія, яка розпочала, та Швеція, яка буде наступною), основний фокус чеська влада робить на ті проблемні сфери, де найбільше відчувається потреба у виробленні нових та більш дієвих політик.  

Першим з 5 пріоритетів головування є допомога Україні. Прага готова підтримувати зусилля ЄС щодо відновлення територіальної цілісності та суверенітету України. Для цього планується  використати всі наявні програми та інструменти ЄС. В тому числі й санкційну політику.  Одним з викликів,  на який звертає увагу чеський уряд, є хвиля біженців з України до Європи, спричинена російською агресією.  ЄС  має мобілізувати політичну волю та знайти оптимальні рішення для допомоги українцям, які покинули охоплені війною території. Чехія у співпраці з Європейською Комісією готова долучитися до створення гнучких фінансових механізмів для підтримки держав-членів, які відчуваюсь найбільше навантаження від прийняття українських біженців. Особлива увага також на забезпеченні захисту прав дітей, забезпеченні можливостей гідної освіти, охорони здоров’я. Мета – створити спільні європейські підходи для довгострокових умов інтеграції біженців  у суспільства держав-членів ЄС.  

Крім того, головування також має бути присвячене питанням повоєнної відбудови України, перш за все об’єктів критичної інфраструктури, щоб відновити базові послуги для населення Україн та стабілізувати українську економіку.  

 

Другим пріоритетом під час перебування Чехії за кермом Ради ЄС є енергетична безпека.

 

Це питання значно актуалізувалося з початком війни Росії проти України. Йдеться, перш за все, про реалізацію нової програми REPowerEU, яка серед іншого передбачає диверсифікацію  джерел постачання енергоносіїв та транзит до зеленої енергетики. Важливим, як відмічають у Празі, є питання регулювання резервів газу, наповнення їх до осінньо-зимового сезону, а також ініціативи щодо добровільних спільних закупівель газу.

На осінь очікується нова хвиля суспільного невдоволення в країнах ЄС  здорожчання енергоносіїв та палива, тому для чеської дипломатичної команди та керівництва європейських інституцій окремий виклик становитиме напрацювання інструментарію зниження соціальної та економічної напруги  від високих цін на ринку палива. 

Звичайно, російська агресія актуалізує питання спільних підходів Європейського Союзу до безпеки та оборони. Як наступний пріоритет Чехія планує зосередитись на поліпшенні  безпекової та оборонної компоненти ЄС, в тому числі у співпраці з НАТО. Увага також приділятиметься реалізації Стратегічного компаса, нової стратегічної програми у сфері безпеки, яка була прийнята в березні 2022 року. Роботи тут дійсно вистачає, як показала оцінка оборонного потенціалу та можливостей оборонної промисловості членів ЄС, зроблена Європейською комісією. Чотири місяці війни вже дають значний ґрунт для напрацювання стратегічних довгострокових рішень ЄС щодо побудови  кооперацій в оборонній сфері. Актуальною залишається сфера пошуку спільних відповідей ЄС на інформаційні та гібридні виклики, а також загрози  у кіберпросторі. Прага пропонує створення так званого гібридного інструментарію, який має сприяти боротьбі з дезінформацією. 

Забезпечення економічної стійкості та стабільності ЄС в часи  кризи, спровокованої агресією Росії також є пріоритетним завданням на порядку денному чеського головування. Готових відповідей тут немає, на жаль, і це визнають в Брюсселі. Однак вже нині зрозуміло, що організація має рухатись шляхом обмеження своєї залежності від авторитарних держав, і не лише в критично важливих сферах. Розв’язання цієї задачі потребуватиме достатнього довгого часового горизонту, але основи нової економічної політики мають бути закладені вже восени поточного року.  Створення нових ланцюгів постачань з демократичними державами, особливо у високотехнологічних сферах,  визначатиме спрямованість нових угод ЄС із зовнішніми партнерами. Питання цифрової та зеленої економіки також вже традиційно визначатимуть вектор спільних зусиль ЄС.

 

Стійкість демократичних інститутів і права людини завжди були візитівкою зовнішньої політики  Чеської Республіки, тому не дивно, що ці питання також є одним з п’яти пріоритетів головування в Раді ЄС.

 

Прага зацікавлена в імплементації Європейського плану дій у сфері прав людини й демократії  на 2020-2024 рр. як інструменті побудови відносин з третіми країнами. 

В цілому ж, головування Чехії є важливим вікном можливостей у посиленні відносин України з Європейським Союзом.  Почнемо з того, що для України головування центральноєвропейських держав в Раді ЄС завжди створює додатковий потенціал просування певних ідей та ініціатив на союзний порядок денний. Поточне чеське головування взагалі побудоване значною мірою навколо допомоги України та роботи зі світовими та регіональними викликами, які спричинені російською агресією. 

Прага буде намагатись підіймати на рівень європейських інституцій питання, життєво важливі для України: надання макрофінансової підтримки, посилення санкційного пливу на Росію, військова допомога. Втім, посилення негативних суспільних настроїв, спричинених високою інфляцією, цінами на нафту і газ, не дозволятимуть всім запропонованим проєктам втілитись у життя. 

 

Нині доволі проблематичним виглядає формування консолідованої позиції ЄС у питаннях енергетичних санкцій проти Росії до кінця 2022 року. Однак просування сьомого санкційного пакета за іншими напрямами потребує активного заангажування чеських політиків і дипломатів. 

 

Прага також надає стратегічну підтримку Україні у військово-технічній сфері на двосторонньому рівні. Під час головування важливо максимально дослідити можливості європейських агенцій та  програм у сфері безпеки та оборони, які можуть стати додатковим інструментом надання відповідної військової допомоги Україні. 

Цікавою є пропозиція чеського прем’єра П. Фіали  щодо проведення в другому півріччі саміту з президентом Зеленським щодо поствоєнної відбудови України. З одного боку така увага до проблем  України є важливою. З іншого – не варто створювати конкуренцію між окремими  державами ЄС у питанні скликання подібних конференцій. Конференція в Лугано вже 4-5 липня почне привертати увагу до українських пропозицій відбудови держави. Аналогічного формату захід має намір в майбутньому також провести і канцлер Німеччини О. Шольц, зібравши країни ЄС та Групи семи. Тому, можливо, Чехії як державі, що головує в Раді ЄС, доцільно пошукати спільні підходи з Німеччиною у проведенні аналогічних заходів. 

Важливою для України буде і подальша робота над пропозицією президента Франції Е. Макрона щодо створення Європейської політичної спільноти, офіційні дискусії щодо якої почалися на засіданні Європейської ради 24 червня. Восени лідери ЄС мають повернутися до змістовного наповнення вказаної інціативи. Для України важливо, щоби нова модальність співпраці ЄС з партнерами не створювала ризики для розпочатого процесу наближення до ЄС. 

 

Євроінтеграційний перформанс в парламенті

 

Цього тижня Верховна рада України стала центром євроінтеграційного тяжіння. Намагаючись утримати динамічний темп реалізації євроінтеграційних реформ, президент Зеленський зробив крок до внутрішньодержавної формалізації процесу наближення до ЄС.  Виступаючи перед депутатами президент відзначив, що саме від українського парламенту буде залежати багато рішень, які мають наблизити Україну до європейської родини. Парламентарям і урядовцям необхідно завершити імплементацію Угоди про асоціацію України з ЄС, яка на поточний момент виконана лише не 63%.

У сесійній залі парламенту президент, прем’єр-міністр та голова ВРУ підписали заяву, яка засвідчує налаштованість виконавчої та законодавчої гілок влади на виконання рекомендацій, що місяться у висновку Європейської Комісії від 17 червня та рішенні Європейської Ради від 23 червня. Важливо, що документ також засвідчує волю підписантів до імплементації всіх необхідних реформ, які наближують Україну до критеріїв членства в Європейському Союзі. Символічності заходу надавало урочисте встановлення прапора Європейського Союзу поруч з прапором України у залі засідань Верховної Ради України. 

Однак голос Брюсселя не дав можливості обмежитись лише деклараціями. Перед народними депутатами виступила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн. У своїй промові очільниця ЄК ще раз підтвердила історичну вагу надання Україні перспективи членства та статусу держави-кандидата.

Водночас дипломатично, але твердо вона порадила народним обранцям звернути увагу на ті проблемні питання, що були зазначені у Висновку Єврокомісії в середині червня. 

 

Апелюючи до того, що відбудова України тісно пов’язана з європейським шляхом, У фон дер Ляєн нагадала про необхідність прозорого та фахового кадрового заповнення найвищих посад в антикорупційних інституціях, реформу Конституційного суду, реалізацію антиолігархічного закону, а також унормування діяльності медіа.

 

Попри позитивну налаштованість лідерки Єврокомісії, було відчутно, що ці червоні лінії Брюссель не полишить.

Вже цього ж сесійного дня депутати проголосували за низку законопроєктів з “європейського пакета”. Зокрема у першому читанні підтримали законопроєкт «Про авторське право та суміжні права» (№5552-1).

В цілому, голова Верховної Ради України відзначив два напрями парламентської роботи. Перший – це виконання всіх рекомендацій Європейської комісії, другий – безпосереднє прийняття необхідних законів для імплементації Угоди про асоціацію та інших двосторонніх зобов’язань перед ЄС. Кожне пленарне засідання міститиме на порядку денному законопроєкти з “євроінтеграційного портфеля”.

Також доволі амбіційно окреслив плани Перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко, вказуючи, що парламент готовий побудувати свою роботу за європейським напрямком так, щоб вже у 2023 році почати офіційні переговори з ЄС щодо набуття членства. 

Що ж, будемо вважати цей перфоманс у парламенті офіційним стартом домашньої роботи над підготовкою України до членства в ЄС.