Підписатись на новини "Української призми"
У фокус пілотного дослідження потрапила третина країн ЄС – три країни «старої» Європи, засновниці ЄС – Італія, Франція та Німеччина, а також «шістка» «нових членів», більшість з яких є сусідніми до України – Польща, Румунія, Чехія, Угорщина, Болгарія та Словаччина. На їх прикладі проаналізовано зовнішньо та внутрішньополітичні аспекти реагування на коронавірусну кризу з початку національних імунізаційних кампаній. Визначено вплив таких рішень на демократичні права та свободи громадян цих держав-членів ЄС та наскільки коронавірус став «тестом» на політичну стійкість урядів та солідарність із ЄС у 2021 р.
Збірка містить аналітичні матеріали за тематикою багатосторонньої та двосторонньої співпраці України у рамках політики Східного партнерства (СхП) Європейського Союзу.
У дослідженні представлено аналіз торговельно-економічного співробітництва України з монархіями Перської затоки та країнами-членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) – Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Оманом та Бахрейном
Еволюція багатостороннього інституційного виміру СхП (2009-2019). Нові ініціативи та пропозиції щодо реорганізації інституційної рамки СхП (2019-2021). Перспективи диференціації в рамках багатостороннього формату СхП.
Протягом останніх 4-5 років цифровізація економіки та суспільства стала одним із пріоритетів у рамках політики Східного партнерства і продовжує утримувати увагу основних стейкхолдерів як з боку ЄС, так і всередині більшості країн регіону СхП.
Українсько-грузинські відносини потребують ґрунтовного перегляду із акцентом на їх практичне наповнення, яке наразі не відповідає ані гучним декларативним заявам на міжнародній арені, ані поняттю «стратегічне партнерство» як такому.


