“Четвірка з плюсом” за інноваційність та проактивність в несприятливому середовищі

 

Вашій увазі представляємо чергове річне дослідження зовнішньої політики України. Команда експертів Української призми вже традиційно підбиває підсумки за 47 напрямами зовнішньої політики України. Зовнішня політика держави, що воює, є настільки ж важливою, як і політика оборони. Зусилля на міжнародній арені спрямовані на забезпечення Сил оборони України всім необхідним, а також сприяння формуванню стійкості держави та громадян України за підтримки наших міжнародних партнерів.

 

 

Завантажити дослідження:

 

Дослідження 2025

 

2024  2023 2022   2021     2020     2019      2018     2017     2016      2015

 

 

2025 рік, крім продовження війни на виснаження, приніс ще два болючі виклики. Стратегічний партнер, від якого залежала і від якого залежить Україна, вирішив змінити свій підхід до врегулювання російсько-української війни, посилюючи тиск на Київ. Одночасно всередині держави спроби переглянути антикорупційну політику, а також низка корупційних скандалів поставили українську владу під значний іміджевий удар, що могло ускладнити євроінтеграційні перемовини.

Ці виклики змусили політичне керівництво держави, урядову та дипломатичну команди перейти до проактивної комунікації та співпраці з міжнародними партнерами, демонструючи мистецтво управління ризиками. Попри масштаб загроз, які цього року постали перед державою, Україна змогла утримати рівень підтримки з боку партнерів за всіма стратегічними пріоритетами. Створені нові коаліції, ухвалені нові інструменти, посилений кадровий потенціал переговорних команд.

Сподіваємося, наше дослідження стане у нагоді для розуміння комплексності поточних зовнішньополітичних завдань, які стоять перед Україною, та ефективності і відповідності обраних політик для їх розв’язання.

 

З повагою, команда Української призми

 

Загалом протягом 2025 року за сукупністю індикаторів максимальну оцінку «А» та «А-» отримали такі напрями: Австралія, Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Польща, Франція, Чехія, Японія, Країни Балтії, Північна Європа, ЄС, НАТО, Малі альянси, ООН, Формування міжнародної коаліції з відновлення України, Мирний процес, Військова дипломатія, Публічна дипломатія, Санкційна політика, Права людини і відновлення справедливості.

Ряд напрямів покращив свій показник порівняно з 2024 роком, а саме: Канада, Австралія, Азербайджан, Ізраїль, Близький Схід, ОБСЄ, Нерозповсюдження ядерної зброї.

Погіршили показники: Індія, Субсахарська Африка, Економічна дипломатія, Енергетична дипломатія.

Загальна оцінка – В+

 

Політичний інтерес/залученість – В+

У 2025 році зовнішня політика України була підпорядкована завданню формування міжнародних та внутрішніх умов для протидії російській агресії, наближення миру та забезпечення відбудови. Пріоритети, озвучені на рівні Президента України, очільників КМУ та ВРУ, загалом демонстрували узгоджений підхід до їх визначення та реалізації. Водночас політичний інтерес часто мав доволі узагальнений характер – ключові акценти робилися переважно на співпраці з державами Г7, розвитку малих альянсів та побудові міжнародних коаліцій, спрямованих на мобілізацію військової й фінансової підтримки, зміцнення обороноздатності України, притягнення РФ до відповідальності та відновленні справедливості.

Президент України у своїх виступах звертався до низки зовнішньополітичних пріоритетів. Наприклад, у зверненні до українських дипломатів (21.07) Президент В. Зеленський визначив наступні 5 пріоритетів: забезпечення Сил оборони України зброєю; передача Україні російських активів; координація роботи щодо санкцій та архітектури відповідальності Росії; утримання високої динаміки переговорів щодо миру; забезпечення інтересів українців та українських громад за кордоном.

 

 

На виконання завдань Президента Прем’єр-міністерка Ю. Свириденко представила ключові пріоритети на 2025 – 2026 роки (18.08), частина яких пов’язана безпосередньо із міжнародною активністю. Зокрема, йшлося про залучення додаткового фінансування від партнерів на виробництво озброєння, європейську інтеграцію, залучення від партнерів макрофінансової допомоги на 2026 – 2027 роки, розвиток спільних інвестиційних фондів з ЄС, МФО та урядами-партнерами, створення та імплементацію комплексного Плану відновлення України, захист критичної інфраструктури від дронів та ракетних ударів.

Міністр закордонних справ України А. Сибіга озвучив сім пріоритетів під час Наради керівників закордонних дипломатичних установ (25.07), а саме: зміцнення української обороноздатності; посилення тиску на Росію; притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності та повернення наших людей; залучення ресурсів для відновлення та розвитку України; просування української євроатлантичної інтеграції; публічна дипломатія та комунікація; захист та підтримка мільйонів українців за кордоном.

Керівництво Верховної Ради України в контексті парламентської дипломатії відзначало важливість синхронізації з Президентом України та КМУ у напрямі подальшого посилення санкційного тиску, використання знерухомлених російських активів, просування України до членства в ЄС та НАТО, запуск механізмів міжнародної відповідальності, а також повернення незаконно депортованих українських дітей. Йшлося також про важливість координації ВРУ та МЗС щодо консолідації міжнародного парламентського виміру підтримки України на рівні держав Групи семи, Конгресу США, Європейського парламенту, парламентських асамблей Ради Європи, ОБСЄ та НАТО.

Залежно від цільової аудиторії звернень, до пріоритету військової допомоги та оборонного співробітництва відносився широкий спектр питань, а саме: отримання засобів ППО, масштабування виробництва дронів, розвиток спільних оборонних виробництв, залучення іноземних партнерів до програми PURL НАТО, формування спільних ініціатив у рамках програми Європейського Союзу SAFE.

Тема забезпечення довготривалого та справедливого миру охоплювала напрацювання мирного плану спільно з міжнародними партнерами, формування дієвих гарантій безпеки, посилення ролі Коаліції охочих та збільшення тиску на державу-агресора, включаючи санкції. Робився акцент і на гуманітарний вимір.

Забезпечення фінансової підтримки України на наступні роки також було серед політичних пріоритетів. Основна увага зосереджувалася на можливості передачі Україні знерухомлених суверенних активів Росії, що знаходяться в Європі, умовах використання нових фінансових інструментів ЄС, МВФ та інших міжнародних ініціатив.

Сполучені Штати, Європейський Союз та НАТО посідали чільне місце у публічних заявах Президента України, очільників уряду та парламентарів, що відображає сталість євроатлантичного курсу. Європейська інтеграція залишалася одним із пріоритетів у 2025 році – як у контексті наближення України до відкриття переговорних кластерів, так і з урахуванням потенційного членства в ЄС як одного з елементів системи гарантій безпеки.

Поряд із розвитком багатосторонніх та двосторонніх форматів взаємодії із західними партнерами Президент України та Міністр закордонних справ також відзначали важливість формування глобальної підтримки України за рахунок розвитку співробітництва з державами Близького Сходу, Латинської Америки, Африки та інших регіонів. Особливо на цьому було акцентовано у контексті роботи України на майданчиках міжнародних організацій, де підтримка ширшого кола держав є можливістю для просування політичних ініціатив та зміцнення дипломатичних позицій.

Найвищу оцінку в розділі «Політичний інтерес» у 2025 році отримали всі країни Г7, Австралія, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, країни Балтії, Латинська Америка, Північна Європа, ЄС, НАТО, Малі альянси, Формування міжнародної коаліції з відновлення України, Мирний процес, Військова дипломатія, Економічна дипломатія, Публічна дипломатія, Санкційна політика, Права людини і відновлення справедливості.

 

Стратегічні комунікації – В+

2025 рік засвідчив високу активність Президента України щодо просування та роз’яснення зовнішньополітичних пріоритетів держави на міжнародній арені. Для цього було задіяно низку майданчиків, які В. Зеленський традиційно та широко використовував із 2022 року. Попри певне зниження кількості виступів перед іноземними парламентами, під час закордонних візитів та онлайн зустрічей Президент виступив перед ПАРЄ (26.06) ПА НАТО (13.10), парламентським самітом міжнародної Кримської платформи (24.11), Сенатом й Дойлом парламенту Ірландії (2.12), Палатою представників та Сенатом парламенту Нідерландів (24.06, 16.12) тощо. Це свідчить про збереження парламентського треку як важливого інструменту мобілізації міжнародної підтримки України.

З огляду на стратегічний рівень відносин з Європейським Союзом, важлива увага приділялася виступам вищого політичного керівництва України на засіданнях ключових європейських інституцій. Україна одночасно проводила декілька комунікаційних кампаній на європейському рівні, спрямованих на забезпечення фінансової допомоги Україні, включення українського ВПК до європейських програм, посилення санкційного тиску на Росію, передачу Україні знерухомлених російських активів, питання справедливості. На рівні ЄС В. Зеленський системно доносив українську позицію, зокрема під час засідань Європейської Ради (6.03, 20.03, 26.06, 1.10, 23.10, 18.12). Міністр закордонних справ України забезпечував постійну дипломатичну присутність, взявши участь у всіх засіданнях Ради ЄС у закордонних справах протягом 2025 року. Уже традиційним форматом комунікації стало проведення неформальних засідань Ради ЄС на рівні міністрів з європейських питань і міністрів закордонних справ. Для донесення головних меседжів Україна активно використовувала майданчики відомих міжнародних експертних форумів. Протягом року Президент В. Зеленський виступав на Всесвітньому економічному форумі у Давосі (17.01), Мюнхенській безпековій конференції (15.02), Global Security Forum (12.06), Ялтинській європейській стратегії (12.09), п’ятому Саміті перших леді та джентльменів (12.09), конференції з нагоди 50-річчя Гельсінського заключного акта ОБСЄ (31.07), Варшавському безпековому форумі (29.10), самітах Європейської політичної спільноти (14.05, 2.10) тощо.

 

 

Традиційно важливим комунікаційним інструментом залишається участь у відкритті сесії ГА ООН у Нью-Йорку (вересень). Цього року Україна забезпечила комплексну присутність на цьому майданчику. Окрім виступів Президента під час загальних дебатів Генеральної Асамблеї ООН (24.09) та засідання високого рівня Ради Безпеки ООН (24.09), було організовано два тематичні заходи на полях сесії: саміт Міжнародної коаліції за повернення українських дітей на рівні лідерів (23.09) та п’ятий саміт міжнародної Кримської платформи (24.09), що посилило міжнародну увагу до ключових гуманітарних і безпекових пріоритетів України.

Формат зустрічі лідерів та парламентський вимір міжнародної Кримської платформи також активно використовувалися для комунікації з представниками країн Глобального Півдня.

У другій половині 2025 року негативний вплив на побудову стратегічних комунікацій із партнерами мав антикорупційний скандал, пов’язаний зі спробою української влади законодавчо переформатувати роботу НАБУ та САП. На тлі слабкого комунікаційного супроводу такі дії спричинили хвилю критики з боку низки міжнародних партнерів, у т.ч. лідерів ЄС.

У 2025 році стратегічні комунікації стали одним із пріоритетів діяльності МЗС. Міністерство закордонних справ та українські дипломати долучилися до організації П’ятого саміту перших леді та джентльменів, сприяли просуванню таких ініціатив, як «Українська книжкова поличка» та «Глобальна коаліція українських студій». Загалом МЗС звітувало про реалізацію понад 15 комунікаційних кампаній із загальним охопленням понад 150 мільйонів.

Протягом року Президент, міністр закордонних справ та посли забезпечували регулярну присутність у міжнародному медіапросторі через інтерв’ю міжнародним медіа, хоча загальний рівень інтересу іноземних медіа дещо знизився через значну увагу до подій на Близькому Сході. Найбільш активними у стратегічних комунікаціях були посли в Австралії, Німеччині, ПАР, США, країнах Близького Сходу, очільниця місії при НАТО тощо.

У 2025 році вдалося провести велику кількість паралельних заходів, зокрема паралельно з щорічними заходами високого рівня у рамках ООН, ОБСЄ та Ради Європи. Більшість із них була присвячена питанням захисту прав людини, наслідкам російської агресії, відновленню справедливості та поверненню українських дітей.

Український інститут спільно із закордонними дипломатичними установами продовжив активно просувати український культурний продукт на міжнародних майданчиках. Зокрема, у 2025 році були проведені сезони української культури у Франції.

Як і минулого року, важливу роль у просуванні українського порядку денного, зокрема у країнах т. зв. Глобального півдня, відігравали громадські організації та аналітичні центри, які активно долучалися до адвокаційних зусиль та розвитку міжнародних партнерств.

Найвищу оцінку в розділі “Стратегічні комунікації” у 2025 році отримали Австралія, Велика Британія, Італія, Німеччина, Польща, ПАР, Франція, Японія, країни Балтії, Латинська Америка, ЄС, ООН, ОБСЄ, Формування міжнародної коаліції з відновлення України, Військова дипломатія, Публічна дипломатія, Санкційна політика, Права людини і відновлення справедливості.

 

 

Діяльність – В+

Зведені дані щодо зовнішньополітичної активності Президента України свідчать, що протягом 2025 року він здійснив 59 візитів до 25 держав, переважно до європейських столиць. Водночас Україна прийняла 99 високопосадових іноземних делегацій, включно з главами держав та урядів, представниками парламентів та міжнародних організацій, зокрема ЄС, НАТО, ООН, МАГАТЕ, ЄБРР, ЄІБ тощо. Протягом року підтримувався інтенсивний діалог на найвищому рівні, який охоплював численні телефонні розмови та особисті зустрічі на рівні президентів, прем’єр-міністрів та міністрів закордонних справ. Значна частина контактів відбувалася на полях ключових міжнародних заходів, зокрема під час щорічної сесії ГА ООН у Нью-Йорку, Саміту НАТО в Гаазі, а також міжнародних експертних форумів.

Україна протягом року активно вела переговори з представниками США, ЄС, держав Близького Сходу щодо модальностей закінчення війни. Водночас відбулася низка зустрічей із російською стороною за фасилітації Сполучених Штатів та Саудівської Аравії (23.03), а також Туреччини (16.05, 3.06, 23.07). Зважаючи на появу низки проросійських проєктів і пропозицій, Україна у партнерстві з європейськими партнерами протягом року неодноразово вдавалася до кризового менеджменту за дипломатичними каналами з метою недопущення небажаних сценаріїв розвитку переговорного процесу.

Важливою віхою 2025 року стало створення та подальша інституційна розбудова Коаліції охочих, яка проводила свою діяльність на політичному та військово-експертному рівнях щодо питань безпекових гарантій, участі європейських партнерів у питаннях моніторингу, формування умов для справедливого завершення війни.

 

 

Одночасно Президент України та урядова команда сфокусувалися на формуванні фінансової підтримки українського ВПК та забезпеченні Сил оборони України необхідним озброєнням. За участі Глави держави пройшов третій Міжнародний форум оборонних індустрій (DFNC³), який зібрав близько 2000 учасників із понад 20 країн світу (8.10). Такі форуми, як на рівні Україна – ЄС, так і на двосторонньому рівні, проводилися також із провідними партнерами у сфері оборони.

Ключовою за напрямом оборонної співпраці залишалася Контактна група з питань оборони України (т.зв. формат Рамштайн), координацію якої на себе перебрали Німеччина та Велика Британія (12.02). Важливим кроком стало затвердження дорожніх карт діяльності 8 Коаліцій спроможностей на 2025 – 2027 рр., що додало плановості та прогнозованості процесу військової підтримки з боку партнерів. Загалом протягом року було проведено 8 засідань, де партнери ухвалювали рішення щодо нових хвиль підтримки України.

У червні Україна започаткувала нову міжнародну ініціативу Build with Ukraine, спрямовану на спільне виробництво українського озброєння на території країн-партнерів. До кінця року перші спільні виробництва почали з’являтися в Данії, Німеччині, Нідерландах. Економічний вимір співпраці включав підготовку спільних планів дій, інвестиційні форуми та домовленості про участь іноземного бізнесу у відбудові.

За євроатлантичним треком урядова команда виконувала заходи у рамках аРНП на 2025 рік. Під час засідань РУН за участі профільного віцепрем’єр-міністра Україна представила ключові пріоритети аРНП на 2025 рік (29.01) та поінформувала про стан імплементації реформ (11.11). У 2025 році почали діяльність дві важливі структури у відносинах Україна – НАТО: Спільний центр Україна – НАТО з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) (17.02) та Ініціатива НАТО з питань безпекової допомоги та підготовки сил для України (NSATU), що посилило інституційну взаємодію сторін.

За напрямом посилення санкційного тиску на ворога Президент України підписав 61 указ щодо запровадження санкцій проти 2021 фізичної та 1745 юридичних осіб. Рішення синхронізують заходи України відповідно до санкційних пакетів міжнародних партнерів, зокрема ЄС, США, Великої Британії, Канади та Японії. Серед координаційних заходів із міжнародними партнерами у 2025 році варто відзначити проведення Київського санкційного саміту (27–28.11) за участі представників високого рівня з 20 держав та міжнародних організацій.

У 2025 році зовнішньополітична діяльність України пріоритизувала безпекове співробітництво, отримання безпекових гарантій, співробітництво заради відбудови (залучення інвестицій, гуманітарної допомоги та спільні виробництва), санкційну політику проти РФ, гуманітарні ініціативи. Дипломатичні зусилля поєднували високий рівень контактів із ключовими партнерами (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Канада, Японія, Туреччина) та активну роботу в багатосторонніх форматах (ЄС, НАТО, ООН, Рада Європи, ОБСЄ). Водночас знизилась активність за напрямами т.зв. Глобального Півдня порівняно з 2024 роком.

Системна робота України з членами Групи семи мала результатом проведення 18 зустрічей за участі української сторони, а також ухвалення 17 заяв на підтримку.

У 2025 році Україна підтримувала вибіркову, проте послідовну взаємодію з державами Індо-Тихоокеанського регіону, передусім із Японією, Австралією та Новою Зеландією, які надають значну фінансову, військову та гуманітарну підтримку. Водночас спостерігалося зниження динаміки двосторонніх відносин із Республікою Корея. За відсутності візитів до країн Індо-Тихоокеанського регіону у 2025 році Президент України В. Зеленський вів активну дипломатичну діяльність під час багатосторонніх заходів.

У регіоні Близького Сходу політична активність України була сфокусована на країнах Затоки та Єгипті, тоді як інші держави Близького Сходу та Північної Африки залишалися фактично на периферії уваги.

 

Взаємодія з державами Західних Балкан здійснювалася через двосторонні та багатосторонні формати, однак значною мірою мала обмежений характер (телефонні контакти, зустрічі на полях міжнародних заходів). Важливим інструментом регіональної взаємодії стало проведення двох самітів у форматі Україна – Південно-Східна Європа.

Україна продовжувала поглиблювати співпрацю з країнами Балтії, зокрема у сферах безпеки, євроінтеграції та кібербезпеки.

Протягом року представники України проводили зустрічі різних рівнів із представниками країн Західних Балкан, де основними темами для обговорення були продовження та посилення різносторонньої допомоги Україні, кооперація у сфері євроінтеграції та покращення двосторонніх відносин. Однак більшість комунікації відбувалася в телефонному форматі або на полях міжнародних форумів. Важливим інструментом регіональної взаємодії стало проведення двох форумів Україна – Південно-Східна Європа.

Взаємодія із країнами Латинської Америки та Карибського басейну характеризувалася помірною інтенсивністю політичного діалогу при поступовому розширенні присутності України в регіоні. Помітно активізувалася культурна та експертна дипломатія, зокрема через роботу Українського інституту, реалізацію освітніх та гуманітарних проєктів. Водночас позиції держав регіону на багатосторонніх майданчиках залишалися неоднорідними, а економічна взаємодія зберігала структурний дисбаланс.

Взаємодія з регіоном Субсахарської Африки характеризувалася високою інтенсивністю стратегічних комунікацій та підтриманням стабільної базової дипломатичної присутності, що забезпечило помірні, але вимірювані результати. Водночас відсутність інституціолізованих механізмів стримувала перехід до довгострокового партнерства. Пріоритет у діяльності був зроблений на ПАР, Кенію та Гану.

Відносини з регіоном Центральної Азії загалом залишаються пасивними, хоча активізувалися контакти із Казахстаном – відбулася перша з 2019 року зустріч президентів двох країн.

Окрім традиційних багатосторонніх форматів, на найвищому та урядовому рівнях українська дипломатична команда активізувала участь у таких форматах регіональних малих альянсів: Одеський трикутник, Люблінський трикутник, НБ8+Україна, саміт Україна – Південно-Східна Європа. У серпні на рівні міністрів закордонних справ було започатковано новий формат Україна+Бенілюкс. Як завжди, активною була діяльність у рамках системи ООН, особливо в Нью-Йорку та Женеві. Женевське представництво зосередилось на використанні всіх механізмів захисту прав людини, а також ВООЗ, тоді як Представництво в Нью-Йорку забезпечувало активну позицію України у рамках ГА ООН, РБ ООН та відповідних комітетів. У 2025 році активізувалася співпраця з ЮНІДО. У 2025 році з призначенням нового представника при ОБСЄ активізувалась політична робота та публічна дипломатія Представництва України при ОБСЄ. У 2025 році знов активізувалася парламентська дипломатія. Окремі народні депутати та групи дружби організовували спільні засідання з британськими, канадськими та німецькими колегами, а також брали участь у парламентських самітах та асамблеях — ЄС, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи, АСЕАН. Міжпарламентські контакти слугували інструментом консолідації політичної підтримки та адвокації інтересів України.

У рамках оновлення стратегічних документів було розпочато перегляд Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, поточна версія якої була прийнята у 2021 році. Почалася розробка видів і критеріїв партнерств України з іноземними державами, а також підготовка проєкту Закону України «Про міжнародні договори України». На ратифікацію ВРУ було внесено 50 міжнародних договорів України, зокрема у безпековій та фінансовій сферах. У 2025 році Україна здійснила практичні кроки для зміцнення зв’язків з українцями за кордоном – ключовим кроком став дозвіл множинного громадянства з низкою держав. Розширювався доступ до консульських послуг, впроваджувалися нові інструменти комунікації з українцями за кордоном.

У публічній дипломатії культурний, науково-освітній та експертний виміри залишалися найбільш видимими із суттєвою роллю МЗС, Українського інституту, Першої леді, ЗДУ, університетів, експертних центрів та діаспори. Попри розширення географії та зростання міжнародної присутності, нестача фінансування та залежність від індивідуальних ініціатив окремих акторів залишаються істотними внутрішніми викликами.

Найвищу оцінку у розділі “Діяльність” отримали всі країни Групи 7, Молдова, Польща, Румунія, Туреччина, Чехія, Країни Балтії, Країни Північної Європи, ЄС, НАТО, Малі альянси, ООН, ОБСЄ, Рада Європи, Формування міжнародної коаліції з відновлення України, Мирний процес, Військова дипломатія, Економічна дипломатія, Публічна дипломатія, Санкційна політика, Права людини і відновлення справедливості, Закордонне українство.

 

 

Результат – В+

Активними дипломатичними зусиллями у 2025 році Україні вдалося залучити близько 45,8 млрд дол. США прямої бюджетної допомоги, де ключовими донорами виступили ЄС, МВФ, Світовий Банк, Японія.

Відбувся значний поступ за санкційним напрямом, який допоміг обмежити надходження Росії від експорту нафтопродуктів. Особливого удару по російському енергетичному потенціалу завдали санкції США щодо російських нафтових компаній «Роснєфть» і «Лукойл». Додатково скоординовані кроки санкційної коаліції щодо тіньового флоту дозволили зменшити транспортний потенціал Росії для експорту нафти. До заходів долучилися, крім Європейського Союзу, партнери Г7 (Велика Британія, США, Японія, Канада). Європейський Союз залишається лідером у формуванні санкційного тиску – протягом року було ухвалено 4 санкційні пакети.

Значних результатів досягнуто у співпраці з Європейським Союзом. Україна та ЄК завершили двосторонній скринінг усіх переговорних розділів у безпрецедентно короткі терміни (30.09). Єврокомісія надала оцінку щодо готовності до відкриття всіх шести кластерів станом на кінець 2025 року. Важливо, що Україна та Молдова скоординували свої дії щодо спільного руху до членства в ЄС, попри спроби окремих політичних сил у ЄС розділити країни на два треки. Водночас деструктивна позиція Угорщини на рівні ЄС завадила реалізації низки стратегічних для України рішень, зокрема щодо блокування відкриття переговорних кластерів з Європейським Союзом та рішення про надання Україні 90 млрд євро кредиту на макроекономічні та оборонні цілі на 2026 – 2027 рр.

 

 

 

У 2025 році Україні довелось відмовитись від подальшої імплементації Формули миру, зважаючи на небажання США брати участь у цьому форматі. У ході інтенсивних консультацій у листопаді-грудні Україні та США вдалося погодити більшість параметрів проєкту мирної угоди з 20 пунктів, а також супутніх документів щодо гарантій безпеки та економічного відновлення України. Українська сторона зберегла принципову позицію щодо невизнання територіальних поступок.

На Саміті НАТО у Гаазі (червень) члени Альянсу підтвердили зобов’язання враховувати внески на оборону України в збільшених оборонних видатках членів НАТО. При цьому новим викликом для української дипломатичної команди стало питання наповнення програми PURL, яку ініціювали НАТО та США для збереження постачання американського озброєння Україні за кошти інших партнерів, в тому числі поза межами НАТО. Станом на кінець 2025 Україні вдалося залучити понад 4 млрд дол. США та забезпечити 8 пакетів військової допомоги. Хоча до зобов’язань долучилися 24 країни, основне навантаження взяли на себе взяли 6-7 держав. У 2025 році Україною та Німеччиною було започатковано нову Коаліцію з радіоелектронної боротьби (11.04), до якої приєдналося 10 держав. У листопаді було підписано Меморандум про розширення партнерства між Україною та Об’єднаними експедиційними силами (JEF). Крім того, 15 держав-членів ЄС із 19 учасниць програми SAFE включили Україну як потенційного партнера спільних оборонних проєктів, які були подані на розгляд Європейської Комісії. Станом на кінець року підписано 9 угод у рамках ініціативи Build with Ukraine.

Плановий показник на рік щодо інвестицій в український ВПК за “данською моделлю” складав 1,3 млрд євро. Протягом року динамічно працювала Чеська ініціатива щодо постачання Україні артилерійських боєприпасів. Активна комунікація з партнерами дозволила Україні отримати додаткові системи ППО (Patriot, NASAMS, SAMP/T), радарні системи та ракети-перехоплювачі. Зі Швецією та Францією були підписані декларації про наміри щодо співпраці у сфері розвитку повітряних спроможностей України.

У 2025 році Україна продовжувала використовувати інструменти багатосторонньої дипломатії для формування міжнародної підтримки. Завдяки активній дипломатичній роботі Україні вдалося обратися до керівних органів низки міжнародних організацій в системі ООН (зокрема, ЮНЕСКО, ЕКОСОР, Ради ФАО, ОЗХЗ та ін.) та одночасно організувати протидію обранню Росії до низки інституцій.

Протягом року було ухвалено чотири резолюції ГА ООН з «українських» питань у безпрецедентно складних умовах. Важливим стало прийняття резолюції «Просування всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (24.02). Вперше була прийнята резолюція «Повернення українських дітей» (3.12). Важливим стало прийняття ініційованої Україною резолюції «Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи», яка не тільки засудила російські удари по ЧАЕС, але й домоглася зміни офіційної транслітерації Чорнобиля (10.12).

МЗС також фокусувалося на розширенні дипломатичної присутності України, передовсім у країнах Африки, Латинської Америки, Близького Сходу. Було відновлено дипломатичні відносини з Сирією, а також встановлено з Сомалі та Папуа-Новою Гвінеєю. Посольства України були відкриті у Панамі та Еквадорі. Також було розширено консульську мережу за рахунок відкриття генеральних консульств у м. Пряшів (Словаччина), Мумбаї (Індія), віцеконсульства в м. Ряшів (Польща), а також утворено 10 нових почесних консульств України.

З метою розширення політичних та економічних зв’язків з країнами Глобального Півдня розпочали стратегічний діалог Україна – Рада співробітництва арабських держав Затоки та уклали відповідний План спільних дій на 2025 – 2030 роки (28.09). Протягом року було укладено значну кількість міжнародних угод та меморандумів, зокрема: Тристоронній меморандум про співробітництво у сфері цифровізації між Україною, Естонією та Британією, Меморандум про доступ України до італійських фінансових механізмів, Меморандум про залучення експортно-кредитного фінансування промисловості, енергетики, транспорту й будівництва, Меморандум про співпрацю для зміцнення енергетичної безпеки Європи, Меморандум про співпрацю у сфері гуманітарного розмінування з Японією, Меморандум між Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством цифрового розвитку та транспорту Азербайджану про технічне співробітництво в галузі електронного підпису, Меморандум про співробітництво між ДСНС України та ANAMA Азербайджану, Меморандум про створення Спільної робочої групи з безпілотних систем та Декларацію щодо посилення оборонної взаємодії, Меморандум про співпрацю у сфері регіональної політики й відновлення між Україною та Польщею, Меморандум про залучення турецьких компаній до відбудови Київської та Харківської областей, Меморандум про співпрацю між міністерствами у справах ветеранів України та Хорватії, Меморандум щодо координації співпраці між Україною та Республікою Корея, Меморандум про запуск нової ініціативи для навчання та оснащення української армії за участю 9 країн (NB8+Польща), Меморандум про взаєморозуміння з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, Меморандум про взаєморозуміння між МАГАТЕ та урядом України щодо співпраці у підтримці відновлення України тощо.

За результатами 2025 року у рейтингу Global Soft Power Index Україна посіла 47-ме місце, що на одну позицію нижче, ніж у 2024 році. 100 іноземних університетів висловили готовність приєднатися до «Глобальної коаліції українських студій», підписано меморандуми з 44 університетами у 15 країнах.

За даними Державної митної служби, загальний товарообіг України за 2025 рік становив 125,1 млрд дол. США (на 11,39 % більше, ніж за попередній рік). Експорт товарів знизився на 1,3 млрд дол. США і склав 40,3 млрд дол. США. Імпорт виріс на 14,1 млрд дол. США і сягнув 84,8 млрд дол. США. В агрегованому вигляді головним зовнішньоторговельним партнером України залишається Європейський Союз (58 % експорту та 46,6 % імпорту).

До десятки основних торговельних країн-партнерів (торгівля товарами) увійшли КНР (21,04 млрд дол. США), Польща (13,02 млрд дол. США), Німеччина (9,06 млрд дол. США), Туреччина (8,95 млрд дол. США), США (5,69 млрд дол. США), Італія (5,02 млрд дол. США), Чехія (3,41 млрд дол. США), Румунія (3,31 млрд дол. США), Угорщина (3,30 млрд дол. США), Словаччина (3,27 млрд дол. США).

Україна найбільше імпортувала з Китаю (19,23 млрд дол. США), Польщі (7,96 млрд дол. США), Німеччини (6,62 млрд дол. США), Туреччини (6,22 млрд дол. США), США (4,63 млрд дол. США), Італії (2,74 млрд дол. США), Чехії (2,41 млрд дол. США), Словаччини (2,24 млрд дол. США), Франції (2,14 млрд дол. США) та Угорщини (2,03 млрд дол. США).

Найбільший експортний потік спрямовувався до Польщі (5,06 млрд дол. США), Туреччини (2,73 млрд дол. США), Німеччини (2,44 млрд дол. США), Італії (2,29 млрд дол. США), Нідерландів (1,92 млрд дол. США), Китаю (1,82 млрд дол. США), Іспанії (1,73 млрд дол. США), Єгипту (1,52 млрд дол. США), Румунії (1,41 млрд дол. США) та Угорщини (1,28 млрд дол. США).

Найвищу оцінку за розділом “Результати” отримали Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, Японія, Австралія, Польща, Чехія, Країни Балтії, Західні Балкани, Північна Європа, ЄС, НАТО, Малі альянси, ООН, Рада Європи, Формування міжнародної коаліції з відновлення України, Мирний процес, Військова дипломатія, Санкційна політика, Права людини і відновлення справедливості.