Перший виступ Байдена перед Конгресом

Ключові тренди промови

Підписатись на новини "Української призми"

Олександр Краєв, експерт-дослідник Північної Америки та Британських островів Ради зовнішньої політики “Українська призма” 
 
1. Нове “Велике суспільство”
Байден у подоланні економічної та пандемічної кризи вирішив повернутися до пропрацьованих методик першої половини минулого століття. Величезні інвестиції в інфраструктуру та підвищення купівельної спроможності (з третім пакетом допомоги – уже більше 6 трильйонів доларів), створення тисяч робочих місць на федеральному рівні, розширення державних замовлень – класичне кейнсіанство, прямо по методичці. Хоча це і є, скоріше, тактичним рішенням, проте може виявитися доволі вдалим.
 
2. Широкий профіль нових соціальних програм
“План для американських родин” (доступність освіти, подолання бідності та економічна мобільність), нові інвестиції в дослідження лікування онкохворих на федеральному рівні, більша доступність медичного страхування та ліків. Головне тут: звернення до лівого крила демократів їх же тезою “Healthcare is a right, not a privilege”. В цьому наративі варто очікувати більших ухилів в сторону Medicare і його більшого перетворення на пропозиції соціаліста Сандерса.
 
3. Міжнародна політика: класичні наративи
В цьому ключі було стисло і конкретно. Основні супротивники – КНР та РФ, одне з основних питань – виведення військ з Афганістану. Як для промови, що більше розрахована на внутрішнього споживача, цілком достатньо і правильно.
 
4. Інші точкові питання
Пообіцяв працювати над питанням еміграції (де на нього всі дивляться вже косо), питання реформи виборчої системи, контролю за зброєю та расових прав.
 
Підсумок: зрозуміло обурення республіканців його “олівінням”. Помітне сильне загравання з усіма таборами демократів – очевидно, створення єдності перед новими законопроектами з розширення федеральних видатків. Найголовніше – підготовка до підвищення федеральних податків для великих корпорацій та найбагатшого 1%. Саме через цей останній пункт Байден так багато закликав (і ще буде закликати) до двопартійності та консенсусу. Без нього продавити такі радикальні позиції буде дуже важко.
 
Photo credits: Financial Times