Europe’s Calling: 20-25 червня
Засідання Європейської Ради 23 червня можна назвати вагомою історичною подією у новітній політичній історії України та Молдови. Перспектива членства в ЄС та старт відліку на цьому шляху набули реальних форм. Втім доленосний саміт лідерів Євросоюзу приніс й інші позитивні для України новини. Спробуємо детально оглянути домовленості цього засідання. Продовжуємо разом з Представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні слідкувати за треком Київ – Брюссель.
Кандидатки з перспективою
У своєму виступі перед пресою за результатами засідання ЄР 23 червня президент Європейської ради Ш. Мішель зазначив, що ЄС вдалося продемонструвати меседжі єдності та геополітичної рішучості. Саме так і можна сприйняти ті рішення, що стосуються трьох держав – партнерів Асоційованого тріо. На основі висновків Європейської комісії від 17 червня 2022 року Європейська Рада визнала за Україною, Молдовою та Грузією перспективу членства в Європейському Союзі. Цю фразу роками безрезультатно Київ, Кишинів та Тбілісі намагалися спільно та на двосторонньому рівні отримати від Брюсселя. Адже, на перший погляд, проста політична декларація несе в собі магічний код, що відкриває перші сходинки до тривалого та кропіткого шляху інтеграції з Європейським Союзом. Одночасно, лідери ЄС надали статус кандидаток Україні та Молдові, в той час, як Грузія почула щось на кшталт пропозиції “потенційного кандидатства”.
Різниця в тому, що виконання зазначених у висновках Європейської комісії умов до України та Молдови європейська сторона буде досліджувати вже у розрізі реалізації політики розширення – у вигляді звітів прогресу відносин з країнами-кандидатками.
Від того, як Київ і Кишинів будуть справлятися з “домашнім завданням”, буде залежати, як швидко Рада зможе перевести ці дві кандидатки до наступних щаблів у набутті членства.
З Грузією ж інакше: лідери ЄС готові будуть надати статус кандидатки лише при умові попереднього виконання тих пріоритетів, що зазначені у висновку ЄС щодо розгляду заявки на членство. Тобто, в ситуації з Україною та Молдовою йдеться про перехід до подальших кроків в рамках статусу кандидата, а з Грузією – лише про приєднання до клубу політики розширення ЄС.
Втім, надалі не виключено, що Грузія може наздогнати своїх партнерів по Асоційованому тріо, якщо успішно впорається з надолуженням невиконаних обіцянок. Саме про це вказує у своєму рішенні Європейська Рада, апелюючи до того, що поступ у наближенні кожної країни до ЄС буде залежати виключно від досягнення сумісності та відповідності Копенгагенським критеріям. Але вже далі доля всіх трьох членів Асоційованого тріо, як власне й інших кандидатів, буде залежати від внутрішньої готовності Європейського Союзу до розширення та “перетравлення” нових членів.
Тож, як бачимо, рішення дійсно, історичне.
До кінця поточного року основна увага буде прикута до того, як Україна справляється з виконанням поставлених семи проблемних задач, переважно у сфері антикорупції та судочинства.
Звіт Європейської Комісії восени 2022 року має надати картину, чи дійсно Україна виконує свою домашню роботу. І тут важливою є фраза в рішенні Європейської Ради, що саме виконання ВСІХ умов є перепусткою для відкриття нових етапів. А такими етапами можуть бути підготовка нової угоди чи дорожньої карди з передвступної роботи, доєднання України до Інструмента передвступної допомоги та далі аж до відкриття офіційних перемовин про вступ з нашою державою.
Український трек Європейської Ради
Загалом же, про Україну говорилося багато на засіданні Європейської Ради у різних вимірах, пов’язаних з російською війною проти України та подоланням її наслідків. У своїй більшості рішення перегукувались з темами неформального саміту лідерів ЄС наприкінці травня. Воно й не дивно, оскільки низка важливих рішень тоді не отримала свого фінального вигляду та була викладена до червневого засідання. В цілому ж, ЄС підтверджує непохитну підтримку нашій державі в економічній, військовій сфері, в посиленні соціальної та фінансової стійкості, в тому числі й за гуманітарним треком.
У фінальному рішенні Європейська Рада закликає Кремль негайно без додаткових умов вивести свої війська та військову техніку з усієї території України в міжнародно взнаних кордонах.
Звертається увага на необхідність дотримання міжнародного гуманітарного права, особливо що стосується поводження з військовополоненими. Росія, Білорусь, а також всі хто винен у скоєнні воєнних злочинів будуть притягнуті до відповідальності згідно з міжнародним правом.
Європейська Рада також закликала всіх партерів, особливо держави – кандидатки, до приєднання до санкцій, що були ухвалені на рівні ЄС. Крім кандидаток з регіону Західних Балкан тут є окремий сигнал і Молдові, і потенційній кандидатці Грузії, які не повністю стали на шлях виконання санкційних режимів проти Росії. Тут Брюссель також з метою посилення солідарності на рівні держав – членів і партнерів готується до швидкого включення порушень обмежувальних заходів до переліку злочинів на території ЄС.
Повторюється також заклик Європейської Ради до європейських інституцій щодо інтенсифікації військової співпраці з Україною, надання їй необхідного озброєння для захисту від агресії.
У фінансовому розрізі, згадується, що найближчим часом ЄК запропонує Україні нову виключну макрофінансову допомогу у розмірі 9 млрд євро.
Також лідери ЄС просять комісію швидше запропонувати ідеї щодо відбудови України у співпраці з міжнародними донорськими організаціями та експертами.
Окремо йдеться також про російську відповідальність у створенні продовольчої кризи. Крім закликів припинити руйнувати сільськогосподарських об’єктів і викрадення зерна, Брюссель наголошує на підтримці зусиль Генсека ООН щодо пошуку рішення та одночасно вказує, що санкції ЄС не перешкоджають вільному руху сільськогосподарської продукції та гуманітарної допомоги. Це важливий сигнал, що подальші спроби Москви тиснути на Захід щодо зняття санкцій в обмін на розблокування транспортування українського зерна не мають жодної перспективи. У свою, чергу, ЄС підтримує переорієнтування та посилення експертних спроможностей України через проти держав – членів. Також пропонується спрямувати спільні зусилля ЄС, ООН та Групи семи на формування системної політики запобігання продовольчій кризі. Тут серед іншого йдеться про допомогу державам, що розвиваються, переорієнтувати ланцюги постачань, посилення сільськогосподарського потенціалу Африканського континенту і т.і..
В цілому, хоч і без деталей щодо особливостей макрофінансової допомоги та плану відбудови України, ЄС продемонстрував стабільність і солідарність у питаннях підтримки України у протидії російській агресії. Важлива опора Брюсселя на тісну співпрацю з Групою семи, яка також є стратегічно важливим партнером України.
Європейська політична спільнота: Що? Хто? Навіщо?
Цікаво також спостерігати за тим, як набуває окремих обертів ініціатива Президента Франції Е. Макрона щодо створення Європейської політичної спільноти як додаткової форми інтеграції країн ЄС та партнерів, які не входять до організації.
24 червня під час засідання Європейської Ради відбулась окрема дискусія щодо французької ініціативи. Оскільки даний саміт лідерів ЄС є фінальним для періоду головування Франції в Раді ЄС, то результати обговорення зайняли чільне місце в опублікованих рішеннях Європейської ради.
Особливо ні до чого не вдалося домовитись. Головна дискусія точилася навколо наріжних запитань: яка мета цього об’єднання, хто має до нього входити та що потрібно роботи.
Як повідомив президент Євроради Ш. Мішель, лідери ЄС домовились, що така форма потенційної співпраці з партнерами не має собою заміщувати процес розширення. Головною метою створення має бути безпека та стабільність Європейського континенту, в широкому розумінні.
Робота може відбуватись у формі політичного майданчика для діалогу з європейськими партнерами на рівній основі. Участь у заходах будуть брати політичні лідери держав. Наразі важко збагнути додану вартість вказаного формату та його потенційний інструментарій.
Подальша робота над змістовним наповненням має відбутись восени 2022 року вже під час головування Чехії в Раді ЄС, хоча за політичного кураторства цього питання французьким президентом. Поки ЄС взяв паузу, Києву доцільно провести додаткові консультації з партнерами та напрацювати своє бачення та пропозицій щодо інструментального та фінансового формату вказаної ініціативи. Адже, враховуючи, що такий майданчик не має стати замінником у набутті членства, постає запитання як в ньому зацікавити зовнішніх партнерів та не повторити помилок, які призвели до колапсу подібних ініціатив, наприклад політики Східного партнерства.
Що далі?
Основна увага, як вже говорилося має зміститись до внутрішнього треку виконання домашньої роботи в Україні. Вже з понеділка 27 червня ми маємо прискіпливо дивитись на плани команди президента Зеленського щодо імплементації умов. Часу до осені не так вже і багато, особливо розуміючи, що воєнний період і далі буде забирати часовий та фінансовий ресурс в України.
Найближчою точкою уваги для діалогу ЄС має стати Ukraine Recovery Conference (URC2022) в м. Лугано (Швейцарія), де Україна має презентувати свій план відбудови та запропонувати принципи співпраці з міжнародними партнерами. Від якості та зрозумілості українських пропозицій багато в чому буде залежати й успіх пропозиції Європейської Комісії щодо спільної координації міжнародних зусиль.