“Українська призма” повертається з регулярними оглядами зовнішньої політики. Головне – за січень 2019.
Стратегічні месежді: курс незмінний
Традиційно на початку року є декілька подій, які є орієнтирами, чи зміниться, чи збережеться поточний зовнішньополітичний курс. Основна з них – щорічна зустріч Президента з іноземними послами. То що сказав П. Порошенко диптоматам 16 січня?
Тема номер один – російська агресія. Нині зусилля Кремля максимально фокусуються на зриві виборів і дестабілізації в Україні. Цього максимально намагається не допустити офіційний Київ. Президент нагадав, що лише відновивши Україну в її кордонах, можна говорити про повернення до міжнародного права.
В контексті пріоритетів зовнішньої політики Петро Порошенко відзначив, що майбутнє членство в ЄС і НАТО буде зафіксовано в Конституції як чіткий сигнал незворотності.
Тим часом Україна розраховує на потужні іноземні інвестиції, створюючи відповідний економічний клімат та реформуючи управління, в тому числі за допомоги партнерів, наприклад, Великої сімки.
Серед стратегічних партнерів виділив Сполучені Штати, а серед надійних – Німеччину та Францію. Не забув глава держави і про партнерів в ООН в контексті голосування за важливі для України резолюції.
Ті ж меседжі, але з більшою деталізацією озвучив і міністр закордонних справ Павло Клімкін на брифінгу 18 січня. Що може говорити про актуальність та стабільність виділених пріоритетів зовнішньополітичного курсу.
Дипломатичний десант проти російської агресії
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав керівників країн-членів ЄС відреагувати на агресію Росії проти України в Керченській протоці. У відповідь – за січень на українському сході побував цілий дипломатичний десант. Роздивлялися дії агресора зблизька. Спочатку закордонні міністри з Литви, Латвії, Естонії та Польщі з’їздили до Дніпра. Потім їх словацький колега, а до кінця року ще й голова ОБСЄ, відвідав Луганщину. А вже наприкінці місяця – глави дипвідомств Королівства Данія та Чеської Республіки завітали до Маріуполя.
Ці візити важливі, адже вже 18 лютого в Брюсселі під час засідання Ради ЄС у закордонних справах обговорюватимуть нові санкції проти Росії та збільшення допомоги українському Приазов’ю.
Не вдалося, на жаль, заманити на схід очільника німецького зовнішньополітичного відомства Гайко Мааса, який доїхав тільки до Києва. М’яко кажучи, дивним видається заклик німця щодо деескалації конфлікту з обох боків. Однак низка його ініціатив заслуговують на подальше опрацювання. Зокрема, щодо міжнародного моніторингу за свободою судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці.
Тим часом президент Порошенко обговорив з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель ініціативу України з розгортання на Донбасі миротворчої місії під егідою ООН. З 1 січня 2019-го Німеччина набрала повноважень непостійного члена Ради Безпеки ООН. Зустріч між лідерами відбулася в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Ще один фронт боротьби з російською агресією розгорнувся на зимовій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Завдяки зусиллям членів української делегації члени ПАРЄ проголосували за резолюцію щодо ескалації в Керченській протоці майже одноголосно. Росію закликали негайно звільнити українських моряків, забезпечити свободу навігації в
Азовському морі і Керченській протоці, а також утримуватися від насильства в цьому районі.
Економічна дипломатія: ніс за вітром
1 січня 2019 року Україна у двосторонній торгівлі з Європейським Союзом почала застосовувати положення Регіональної конвенції Пан-Євро-Мед. Це дозволить українським виробникам закуповувати сировину і комплектуючі в країнах Європейської асоціації вільної торгівлі або у країнах Середземномор’я, а готову продукцію експортувати до ЄС, зберігаючи статус преференційного походження – ввозити товари за зниженою, або нульовою ставкою ввізного мита. Участь України у Конвенції дозволить розширити присутність наших товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова та Македонія.
Таку Угоду про вільну торгівлю після низки довгих раундів перемовин підписали з Ізраїлем.
Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі Україна шукала потенційних партнерів. І знайшла!
Норвезька і французька компанії та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду щодо будівництва найбільшої вітрової електростанції на озері Сиваш в Херсонській області.
В цілому, в Давосі відбулося біля 20 офіційних зустрічей президента України з колегами, зокрема, з Заступником Голови Китайської Народної Республіки Ван Цішанєм, Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем, новобраним Президентом Федеративної Республіки Бразилія Жаіром Болсонаро, Президентом Польщі Анджеєм Дудою, Президентом Литви Далєю Грібаускайтє тощо.
23 січня уряд ухвалив рішення припинити для України дію трьох угод щодо економічної співпраці, укладених в рамках СНД. Це Угода про міждержавний обмін економічною інформацією, Угода про обмін інформацією в галузі зовнішньоекономічної діяльності та Угода про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Насичений старт непростого року
Це був доволі насичений старт дуже непростого року. Цього року нас очікують вибори президента, парламенту в Україні, вибори в Польщі, вибори в країнах Балтії, вибори в Європейський парламент. Дуже багато подій, які можуть цілком змінити ландшафт в нашому регіоні.
Експерти, яких опитала “Українська призма” на 2019 рік для України ставлять наступні пріоритети:
- протидія російській агресії,
- євроатлантична інтеграція,
- виконання Угоди про асоціацію,
- просування іміджу України, інвестиції.
Як ми бачимо, майже всі ці точки зараз є на порядку денному влади, тому єдине, що можемо побажати – це не сповільнятися в тому темпі, який був набраний за січень.