Подальші кроки України до ЄС: домашнє завдання й політичні питання

«Цей рік має стати тим часом, коли не залишиться жодної перепони для початку переговорів щодо повноправного членства»

Підписатись на новини "Української призми"

«Цей рік має стати тим часом, коли не залишиться жодної перепони для початку переговорів щодо повноправного членства», – Президент України Володимир Зеленський перед самітом Україна – ЄС підкреслив, що уряд і суспільство його держави чекають на щонайшвидший перехід до нової стадії європейської інтеграції. Мовляв, нинішні політичні виклики для всієї Європи та жертви українського народу потребують реальних результатів і користі від співпраці Києва та Брюсселя. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн хоча й відзначила прогрес партнерів, проте була більш обережна в часових оцінках їхніх євроінтеграційних перспектив: «Україна робить значні кроки вперед, щоби виконати наші рекомендації, водночас борючись із вторгненням. <…> Ми ніколи не були ближчими».

То якими мають бути наступні кроки вступу України до ЄС? Як європейські інституції ухвалюють рішення? Які фундаментальні й щоденні завдання вирішує ЄС і як це полегшує життя мільйонам жителів Європи (а невдовзі – й України)? Рада зовнішньої політики «Українська призма» в партнерстві з FES-Ukraine розпочинає серію пояснювальних матеріалів і зустрічей «Ad Fontes, ad Europa». Ми віримо, що дорога України до ЄС – це шлях до природного політичного простору держави, до її джерела. Цю думку підкреслює той факт, що в Об’єднаній Європі понад усе вартують цінності, за які українські громадяни сьогодні б’ються з російською навалою: свобода, демократія, верховенство закону та права людини. Перш ніж стати частиною ЄС, українське суспільство має вповні розуміти, які обов’язки та можливості це покладе на нього та обрану ним владу. Сподіваємося, «AdFontes, AdEuropa» допоможе в цьому всім зацікавленим.

Протягом року наша команда готуватиме тексти й графіки, що пояснюватимуть, як працюють європейські інституції, на що впливають держави-члени ЄС під час ухвалення рішень, які принципи й цілі формують політику Об’єднаної Європи та через що мають пройти країни-кандидати перед вступом туди. Ці матеріали будуть доповнювати інтерв’ю з європейськими посадовцями та дослідниками про відносини Києва й Брюсселя, а також про актуальні виклики ЄС. Зрештою ми запрошуємо громадських активістів, студентів і експертів з України до серії вебінарів, де разом підсумовуватимемо та аналізуватимемо наведене в пояснювальних матеріалах (про це розповімо детальніше згодом).

Повернімося до головної новини відносин Києва та Брюсселя минулого тижня – саміту Україна – ЄС. До української столиці завітали очільники Європейської Комісії та Європейської Ради, а також п’ятнадцять єврокомісарів. Така велелюдна делегація зокрема стала символом підтримки Брюсселем Києва в його боротьбі з російським агресором, а також підтвердженням українських перспектив щодо вступу до ЄС. Це було висловлено й у спільній декларації сторін за підсумками саміту: «ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала в останні місяці для досягнення цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав зусилля України щодо реформ у такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях і виконувати умови, зазначені у висновку Комісії щодо заявки на членство для просування до майбутнього членства в ЄС».

Більшу частину – 22 з 32 –  пунктів спільної заяви присвячено підтримці України Об’єднаною Європою та протидії російському агресору: у політичній, санкційній, військовій, макрофінансовій, гуманітарній, інфраструктурній площинах. Однак 7 положень про виконання Угоди про асоціацію й подальше приєднання країни до ЄС винесено на початок документа, після вступних тез. Це зокрема свідчить, що євроінтеграційні кроки та перспективи України були першочерговими питаннями, які сторони обговорювали на саміті. Крім пункту про відзначення зусиль Києва у виконанні пакету приєднання, наведеного вище, ці положення також вказують на беззастережну підтримку подальшого руху України до ЄС європейськими інституціями. Сторони підкреслили, що Угода про асоціацію залишається важливим документом для поглиблення відносин між Києвом і Брюсселем. Водночас представники ЄС зазначили, що європейські інституції ухвалять рішення щодо подальших вступних вимог до українських партнерів лише після того, як буде виконано актуальні сім євроінтеграційних кроків. Європейська Комісія підтвердила, що до кінця 2023 року остаточно прозвітує про стан їх впровадження, проте також зазначила, що навесні надасть проміжні оновлення оцінки.

Нагадаємо, що сім актуальних вимог Європейської Комісії до України в контексті вступу до ЄС стосуються:

  • створення незалежного та прозорого механізму добору суддів КСУ;
  • створення незалежного та прозорого механізму добору всього українського суддівського корпусу;
  • продовження антикорупційної реформи й боротьби з корупцією на найвищому рівні;
  • ухвалення законодавства для протидії відмиванню коштів;
  • впровадження антиолігархічного закону у правовий спосіб;
  • гармонізації українського законодавства про медіа та рекламу з відповідними директивами ЄС;
  • ухвалення нового законодавства про права національних меншин.

У спільній заяві за підсумками саміту представники ЄС підкреслили, що впровадження судових реформ відповідно до рекомендацій Венеційської комісії є життєво важливими для посилення стійкості України та прогресу в приєднанні. Також європейські партнери привітали поступ українських посадовців у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та у приведенні законодавства України про медіа у відповідність до acquis (спільного законодавства) ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг. Водночас влада України зобов’язалася продовжувати консультації з Венеційською комісією та діалог з представниками національних меншин для покращення законодавства щодо забезпечення їхніх прав.

Разом з тим, ЄС відзначив бажання України щонайшвидше перейти до перемовин про вступ і привітав намір української влади підготувати Національну програму прийняття acquis. Слід зазначити, що перед самітом Європейська Комісія оприлюднила звіт про узгодження правової бази України із законодавством ЄС. Також під час зустрічі в Києві сторони заявили про необхідність використання всього потенціалу Повної й всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. При цьому вони нагадали, що нині призупинено всі тарифи й захисні заходи щодо українського імпорту до Об’єднаної Європи. Європейські партнери готові розглянути запит української влади на продовження цього режиму. Крім того, представники ЄС привітали реформи України у сфері спрощення митних процедур і торгівлі та приєднання до Конвенції про спільний транзит. Зрештою ЄС підтвердив готовність надавати постійну підтримку Україні в рамках поточних проєктів і програм, зокрема CUSTOMS, FISCALIS, Horizon Europe, Digital Europe, EU’s Single Market Programme тощо.

Що чекає на Україну в контексті вступу далі? Перед самітом український прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що офіційний Київ розраховує до кінця 2024 року бути готовим до приєднання до ЄС. Пізніше він пояснив, що мав на увазі виконання всіх вимог українською владою, а перша мета – перехід до перемовин. Щоби зробити цей крок, Україна повинна виконати згадані сім вимог Європейської Комісії. Оскільки Брюссель планує опублікувати звіт за їх впровадженням до кінця 2023 року, українська сторона може орієнтуватися на цей час як на теоретичну дату початку перемовин про вступ. Але, по-перше, висновок Європейської Комісії за виконанням рекомендацій має бути позитивним. По-друге, Україна ще має провести самостійний аналіз відповідності свого законодавства законодавству ЄС (так званий селф-скринінг) і підготуватися до перемовин. Ці процеси можуть відбуватися паралельно з виконанням рекомендацій.

Надалі на Україну чекатимуть перемовини про вступ – як з європейськими інституціями, так і з державами-членами. Перед початком цієї стадії Європейська Комісія має провести свій аналіз (скринінг) відповідності українського законодавства законодавству ЄС. Відповідно до його результатів, а також з урахуванням актуального політичного, економічного й соціального становища в Україні, Брюссель сформулює умови (бенчмарки) вступу. Крім цього, перед початком перемовин українська держава та ЄС мають сформувати переговорні позиції – критерії виконання тих чи інших умов вступу.

На практиці це вимагатиме від Києва остаточно гармонізувати своє законодавство з європейським за кожним розділом acquis й відповідати вимогам ЄС і держав-членів за тією чи іншою сферою політик. При цьому під час вступних перемовин сторони також можуть обговорювати фінансові домовленості (розрахунок майбутніх відрахувань і надходжень до й з бюджету ЄС) та перехідні домовленості (поступове введення правил ЄС до національної практики для простішої адаптації до нових умов). Перемовини буде закрито, коли Україна впровадить кожен розділ acquis і виконає поставлені умови. У країн, які вступили до ЄС протягом 2004 – 2013 років, цей етап тривав 3 – 7 років.

Але й це ще не все. Надалі Європейська Комісія повинна надати офіційний висновок, що Україна відповідає трьом Копенгагенським критеріям (критеріям приєднання): стабільність інституцій, функціональна ринкова економіка та спроможність виконувати зобов’язання члена ЄС. Надалі Європейська Рада (зібрання голів урядів держав ЄС) має ухвалити рішення про прийом країни-кандидатки до Об’єднаної Європи. Після того представники України, інституцій ЄС і всіх держав-членів повинні підписати угоду про приєднання. І потім її мають ратифікувати парламенти всіх держав-членів. Лише тоді Україна зможе стати членом ЄС. Зазвичай ця стадія триває рік. Однак повна ратифікація Угоди про асоціацію України та ЄС забрала майже три роки, тож тут також можуть бути зволікання.

 

 


Публікацію підготовлено в рамках експертної ініціативи «Ad Fontes, Ad Europa» Ради зовнішньої політики «Українська призма» у партнерстві з FES-Ukraine.