Дипломатія воєнного часу: оцінка “чотири з плюсом”

Підписатись на новини "Української призми"

Пропонуємо Вашій увазі спеціальний випуск щорічного аналізу “Українська призма: зовнішня політика 2022”. Попри традиційність нашої уваги до щорічного оцінювання здобутків та невдач зовнішньої політики України, цей випуск є особливим з багатьох причин. 

Завантажити дослідження:

2022   2021     2020     2019      2018     2017     2016      2015

 

По-перше, цього аналітичного продукту могло не бути взагалі. Рішення про його підготовку далося команді “Української призми” нелегко, адже війна торкнулася кожного з нас. Частина наших експертів пережили жахи повної блокади, масовані ракетні та авіа удари по своїх містах в Україні. Частина – була змушена полишити рідні домівки та стати вимушеними переселенцями. Деякі експерти зробили своїм пріоритетом на час повномасштабної війни посилену експертну адвокацію українських інтересів на міжнародній арені. Лише в другій половині 2022 року “Українській призмі” вдалося відновити повноцінну програмну діяльність організації. Тоді й було ухвалено рішення щодо необхідності продовжити дослідницьку роботу над щорічником, який випускається з 2016 року, але адаптувати його відповідно часу та викликам, які стояли перед українською дипломатією у 2022 році. 

По-друге, наша методологія оцінювання зовнішньої політики у відносно мирні часи потребувала оновлення, щоб осягнути всі особливості та поточну специфіку діяльності українських дипломатів, політиків та громадських активістів, які виборюють у комунікації із зовнішнім світом нашу свободу та право на мирне та справедливе існування. Дипломатія воєнного часу – це окрема багатогранна політика зі своїми цілями та відповідними специфічними інструментами. Зважаючи на це, нам довелося адаптувати методологію дослідження до нових функціональних та географічних вимог часу. У спеціальному випуску з’явилися нові держави, а також нові тематичні елементи двостороннього та багатостороннього зовнішньополітичного порядку денного України. Змінились також індикатори оцінки.

По-третє, попри оцінки, які ми виставляємо за кожний напрям, ми усвідомлюємо, що перемоги на дипломатичному фронті над російським агресором такі ж критично важливі, як поступи української армії на полі бою. Кожне рішення на підтримку України є неоціненне. Тому наші індикатори слугують радше своєрідними підказками, де та у який спосіб можна посилити роботу у наближенні перемоги над ворогом.

Зрештою, повномасштабне російське вторгнення на територію України ще раз продемонструвало, що наша перемога та стійкість у боротьбі з агресором полягає в єдності українського суспільства, спільних зусиллях на політичному, дипломатичному, громадському рівні. Спеціальний випуск демонструє, якими життєво важливими, проактивними та креативними були наші спільні політико-дипломатичні зусилля у 2022 році.

Слава Збройним Силам України!

Слава українським дипломатам!

Слава Україні!

Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики «Українська призма»

 

 

 

ДЕСЯТЬ ПРИНЦИПІВ ДИПЛОМАТІЇ ВОЄННОГО ЧАСУ

  1. 1. Відповідність міжнародних заяв внутрішнім реформам, особливо у форматі європейської та євроатлантичної інтеграції України. Акцент в адвокації на конкретних кроках, які були зроблені на шляху до членства, а не політичній відповідальності відповідних організацій. 
  2. 2. Перехід стратегічних комунікацій на рівень індивідуального підходу та врахування прагматичних інтересів партнерів, пошук аргументів, чому партнерам повинно бути вигідно підтримувати Україну в майбутньому. 
  3. 3. Активізація діалогу з великим бізнесом та транснаціональними корпораціями, які можуть стати локомотивом післявоєнної реконструкції України та лобістами проукраїнської політики у відповідних країнах. 
  4. 4. Лідерство України у міжнародних організаціях не тільки щодо питань безпосередньо пов’язаних із подоланням наслідків російської агресії, а й таких, де Україна набула значного досвіду через війну, або актуальність яких піднялась на новий рівень (ядерне нерозповсюдження, безпека критичної інфраструктури, захист від сексуального насильства під час війни, права дітей під час конфліктів, покарання за воєнні злочини тощо). 
  5. 5. Повернення до практики особистих візитів керівництва держави, міністра закордонних справ та народних депутатів до країн, які потребують особливої уваги. 
  6. 6. Врахування у 2023 році часових рамок електоральних циклів у стратегічних партнерах при підготовці важливих рішень або адвокації серйозних рішень на користь України. 
  7. 7. Залучення потенціалу країн-партнерів для побудови відносин із третіми країнами та регіонами, де Україна не має власної історії активних відносин та достатнього дипломатичного представництва. 
  8. 8. Поєднання політичного лідерства України та країн-партнерів у адвокації та поглибленні окремих напрямів дипломатії воєнного часу, що потребують широкого міжнародного схвалення. 
  9. 9. Посилення кадрового потенціалу закордонних дипломатичних установ України: розв’язання питань неукомплектованості, припинення практики зволікання з призначенням очільників, оперативне відкриття ПУ, які були анонсовані у 2022 році. 
  10. 10. Синергія державних органів та представників експертного середовища та громадських організацій з метою просування міжнародного порядку денного України та відстоювання її національних інтересів. Створення умов для повноцінної адвокації (зокрема, розв’язання питання виїзду експертів на важливі міжнародні заходи).  

 

Зовнішня політика України у 2022 році

 

  • Політичний інтерес/залученість B+

    Попри те, що війна з Росією триває з 2014 року, повномасштабне вторгнення у 2022 році посилило увагу вищого політичного керівництва України до дипломатичного фронту роботи з іноземними та міжнародними партнерами. Активна робота над розширенням напрямів пошуку солідарності партнерів з Україною тривала вже з січня. До вже знайомих і традиційних напрямів посилення превентивного санкційного тиску на Росію з метою мінімізації ризиків масштабної агресії українські високопосадовці та дипломати займалися посиленням військових спроможностей України, що проявлялося у відповідних заявах та політичних позиціях.

    Утім, 24 лютого 2022 року стало новою точкою відліку у побудові повноцінної дипломатії воєнного часу. З перших годин повномасштабного вторгнення дипломатична комунікація перейшла в формат цілодобового антикризового менеджменту з великою щільністю контактів із партнерами та широким порядком денним. 

    Тематично увага українських високопосадовців зосереджувалася на таких питаннях: пошук умов політико-дипломатичної деескалації та припинення війни; надання Україні військово-технічної допомоги у протистоянні з агресором; зменшення масштабів гуманітарної катастрофи в Україні; фіксація та документація фактів воєнних та інших тяжких злочинів, скоєних російськими окупантами; посилення санкційного тиску на причетних до підтримки агресії Росії проти України; формування механізмів притягнення до відповідальності керівництва Росії за злочин агресії; надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні від іноземних партнерів та міжнародних організацій на тлі значних збитків та ризиків руйнування стабільності фінансової системи України; забезпечення гідних умов перебування українських біженців за кордоном; питання залучення іноземних коштів для відновлення пошкодженої інфраструктури в Україні, створення відповідної інституційної бази; питання конфіскації російських активів за кордоном та формування механізмів подальшого спрямування цих ресурсів на відновлення України; розробка та просування президентської формули миру, гарантій безпеки Україні тощо. 

    Найбільшу увагу у географічному вимірі українські політики та високопосадовці приділяли співпраці з партнерами, які входять до Групи семи, Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Саме політична увага на системну дипломатичну роботу з цими державами, формування паралельних треків рішень на рівні міжнародних організацій та у двосторонньому порядку з членами цих об'єднань домінувала серед задач українського політичного керівництва та дипломатичного корпусу. 

    На рівні головних суб'єктів прийняття зовнішньополітичних рішень в Україні констатувалась важливість використання поточних універсальних міжнародних механізмів, таких як ООН, її агенцій та інституцій для припинення війни Росії проти України, зменшення кризових гуманітарних наслідків не тільки для України, але і для світу. В розрізі пошуку широкої міжнародної підтримки проукраїнських рішень посилився інтерес українських політиків і дипломатів до держав т.зв. Глобального Півдня. 

    Значним політичним консенсусом та інтересом між різними політичними партіями та суб'єктами в Україні користувалися питання пришвидшення інтеграції України до ЄС та НАТО. Відповідні спільні заяви були зроблені на рівні Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови ВРУ України. Серед окремих країн та регіонів варто виділити США, Велику Британію, країни Балтії, Польщу, Субсахарську Африку. Побудова міжнародної коаліції для відбудови України, санкційна політика та воєнна дипломатія стали топ пріоритетами залученості усіх політичних акторів в Україні. 

  • Стратегічні комунікації B+

    У 2022 році стратегічні комунікації з партнерами стали основою формування міжнародних коаліцій із протидії російській агресії, зважаючи на необхідність збереження постійного фокуса уваги іноземних держав до подій в Україні та потребу прийняття швидких рішень за широким спектром питань. Телефонна дипломатія В. Зеленського фактично з перших годин повномасштабного нападу, регулярні виступи перед парламентами інших держав, під час різноманітних заходів разом з онлайн кампаніями в соціальних мережах та регулярними інтерв’ю міжнародним ЗМІ дозволили просувати національні інтереси Україні та зберегти увагу іноземної аудиторії не тільки на рівні інституцій, відповідальних за зовнішню політику. 

    Впливовим інструментом стратегічних комунікацій виявилися виступи Президента України перед парламентами іноземних держав, а також на офіційних засіданнях міжнародних організацій. Парламенти стали успішним майданчиком для оголошення звернень глави держави з огляду на декілька причин.

    По-перше, як політичні інституції парламенти мають безпосередній зв'язок із виборцями у своїх країнах. По-друге, у багатьох випадках парламенти формують уряди, а також відіграють вагому роль у затвердженні рішень про надання допомоги Україні. Такий формат комунікації із західними аудиторіями став доволі популярним і викликав високий інтерес. Іноземні експерти з комунікацій проводять контент-аналіз звернень В. Зеленського, а видавці друкують збірки виступів. За 2022 рік Президент В. Зеленський виступив 35 разів у законодавчих органах держав Європи, Азії, Північної Америки, а також Ізраїлю, Австралії та Нової Зеландії. 

    Потужним інструментом привернення уваги лідерів ЄС, НАТО та партнерських країн та доведення всієї глибини людської трагедії, спричиненої російською агресією, стали відвідини звільнених від окупації міст Київської області, де іноземні партнери особисто мали змогу відчути воєнні злочини російської армії. Бучу, Ірпінь, Бородянку відвідали серед інших і очільники європейських інституцій. 

    Корисним з точки зору привернення уваги до війни Росії проти України та українських нагальних потреб стало залучення до інформаційних кампаній та міжнародних гуманітарних акцій Першої леді О. Зеленської. Її виступи перед законодавцями США та Великої Британії, під час великих міжнародних конференцій та надані інтерв’ю посилили комунікацію України назовні. 

    Класичними за формою, але доволі резонансними за змістом були ексклюзивні інтерв'ю провідним іноземним ЗМІ Президента України В. Зеленського, Першої леді О. Зеленської, Міністра закордонних справ України Д. Кулеби, Міністра оборони України О. Резнікова, Головнокомандувача ЗСУ В. Залужного. 

    До адвокації ухвалення рішень, для яких потрібна була згода національних парламентів або Європейського парламенту, парламентських асамблей міжнародних організацій залучались керівництво та представники Верховної Ради України.

    Варто також відзначити і масштабні інформаційні компанії на вулицях столиць та міст іноземних держав, а також адвокаційні компанії у соціальних мережах, що відбувались від лиця української держави, Збройних Сил України, а також підтримувались громадянами та неурядовими організаціями. 

    Водночас стратегічним комунікаціям України іноді бракувало одностайності, визначеності, хто саме має право коментувати питання війни, мирного врегулювання, відносин із партнерами, а також індивідуального підходу до окремих країн та регіонів. 

  • Діяльність B+

    Протягом 2022 року діяльність переважно була спрямована на побудову міжнародної коаліції протидії російській агресії, отримання необхідної безпекової та гуманітарної допомоги, подолання негативних наслідків війни. Хоча частина методів класичної дипломатії не могла бути реалізована через воєнний стан та зміну пріоритетів, українські актори, задіяні до реалізації зовнішньої та безпекової політики (Президент, ОПУ, МЗС, МО, ВРУ та ін.), використовували наявний інструментарій та активізували свою діяльність за багатьма напрямами. Активізувалась і робота багатьох дипломатичних представництв за кордоном. 

    Постійно підтримувався найтісніший контакт на найвищому рівні зі США, Великою Британією, Польщею, державами Балтії та Центральної Європи.

    Лідери цих держав неодноразово відвідували Україну з візитами. Симптоматично, що солідарність з Україною змусила низку центральноєвропейських партнерів відмовитись від суто націоналістичних ідей та лозунгів на користь посилення практичної секторальної співпраці. Загалом протягом року Україну відвідали президенти та очільники урядів 39 країн Європи, Азії, Північної Америки та Латинської Америки, Австралії. 

    З позицій формування довгострокових безпекових гарантій Україна запропонувала створити міжнародну робочу групу, яку очолили голова ОПУ А. Єрмак з української сторони та колишній Генеральний секретар НАТО А. Фог Расмуссен від міжнародної спільноти. Група, яка налічувала понад 20 іноземних експертів, напрацювала план Київської безпекової угоди. Угода мала на меті запропонувати гарантії безпеки України на період до набуття повноправного членства в НАТО. Сам документ отримав неоднозначні політичні та експертні оцінки. Надалі політичним керівництвом України було прийнято рішення просувати трек безпекових гарантій у комплексі з політичною ініціативою В. Зеленського «10 кроків до миру», яка була запропонована восени 2022 року. 

    Задля утримання тісного контакту з партнерами у підготовці та впровадженні санкцій була створена Робоча група Єрмака – Макфола, завданням якої стало забезпечення комплексних рішень щодо впровадження санкційного тиску на російські суб'єкти, пов'язані з веденням та підтримкою війни проти України. Група надала рекомендації представникам США, ЄС та іншим партнерам щодо важливих кроків у роботі із санкціями. 

    Президент мав постійний телефонний контакт з очільниками всіх держав-партнерів та намагався залучити підтримку нових держав. Його численні виступи у парламентах різних країн світу мали суспільний відголос. На тлі звичного онлайн-формату виступів В. Зеленського фізична присутність Президента України в Конгресі США у грудні дозволила посилити позитивний вплив на аудиторію американських законотворців та знівелювати загрози втрати двопартійної єдності у підтримці України. 

    Активний політичний діалог високого рівня, інтенсивна адвокаційна кампанія українських політиків та громадських діячів призвели до поступу на шляху до європейської інтеграції. Хоча Україні та Європейському Союзу у 2022 році не вдалося провести черговий саміт ЄС – Україна, сторони активно використовували двосторонні органи, які були створені у рамках Угоди про асоціацію. Наприклад, у вересні у м. Брюссель під час проведення Ради асоціації ЄС – Україна було підписано низку вагомих двосторонніх угод, які посилюють секторальну інтеграцію України у внутрішній ринок ЄС. Більш того, з моменту отримання Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС українські урядовці почали брати участь у засіданнях Ради ЄС. 

    Відповідний політичний крок України восени щодо подачі заявки на членство в НАТО не отримав аналогічного політичного відклику серед членів Альянсу. Робота з індивідуальними членами НАТО у 2022 році системності не набула. 

    Планомірна робота міністерства оборони та державних оборонних підприємств дозволила не лише забезпечити постачання озброєння, але й вийти на спільні проєкти з виробництва боєприпасів на території країн ЄС. Йдеться передусім про центральноєвропейські країни. Проведення засідань контактної групи «Рамштайн» мали значний позитивний вплив на безпекове співробітництво з понад 54 країнами світу. 

    Інтенсивний діалог відбувався з іноземними партнерами у питанні формування платформи відбудови України, залучення міжнародних донорів та інвесторів до післявоєнної перебудови. За підтримки іноземних партнерів Україна брала участь на високому політичному рівні у тематичних міжнародних конференціях у Варшаві (травень), Лугано (червень), Берліні (жовтень), Парижі (грудень), а також інших форумах на підтримку України. Активна робота відбувалась у рамках міжнародних організацій, членами якої Україна є, а також партнерських, наприклад Г7. Робота та адвокація у рамках ООН набули нового подиху і мали значну увагу усіх гілок влади. 

    МЗС України активізувало роботу з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, зважаючи на значний політичний та економічний вплив Росії в цих регіонах. У цьому контексті варто зазначити важливість турне країнами Африки Міністра закордонних справ Д. Кулеби восени. Також восени МЗС отримало заступника Міністра, відповідального за побудову відносин із державами Латинської Америки та Карибського басейну, перед яким поставлене завдання розробити стратегію МЗС щодо ЛАКБ. Також у 2022 році було призначено спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки. 

    Загалом у 2022 році відбулась суттєва зміна керівників ЗДУ у важливих для України державах. Хоча у більшості випадків це була планова зміна українських послів, подекуди відкликання було пов'язано з низькою результативністю показників дипломатії воєнного часу.

    Нових очільників отримали посольства України в Австралії, Єгипті (березень), ОАЕ, Кубі, Північній Македонії, Румунії, Словенії, Чорногорії (травень), Таджикистані (червень), Монголії, Німеччині (вересень), Марокко, Словаччині (жовтень), Швейцарії (листопад), Аргентині, Болгарії, Латвії, Нігерії, Перу (грудень), а також у Бахрейні, Гвінейській Республіці, Кот-дʼІвуарі, Ліберії, Новій Зеландії за сумісництвом. Водночас на кінець року без очільників залишались дипломатичні представництва в Алжирі, Анголі, Бельгії, Бразилії, Вірменії, Грузії, Ефіопії, Іраку, Індії, Ірані, Казахстані, Китаї, Лівані, Малайзії, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Таїланді, Угорщині, Чехії. 

    Вагомий внесок зробили й представники громадянського суспільства. Адвокаційні візити до столиць важливих держав у різних регіонах світу доповнювали офіційний порядок денний. 

  • Результати B-

    У політико-дипломатичному вимірі партнери України засудили повномасштабне вторгнення Росії як на рівні міжнародних об'єднань, так і на національному рівні. Політичним проривом року у відносинах України з ЄС стало надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. 

    Постійна координація рішень Групи семи та Європейського Союзу щодо України дозволила вийти на ґрунтовний поступ у питаннях погодження санкційних режимів, надання фінансової та гуманітарної допомоги, а також формування основ майбутнього механізму відбудови України та залучення інвестицій. Неочікуваним для Кремля став рівень санкційних обмежень, до якого вдалися партнери України. Держави-члени ЄС змогли знайти політичну волю і консенсус у запровадженні дев'яти пакетів санкцій проти Росії. Під санкціями опинилися енергетична, банківська, військово-технічна, інформаційна галузі в Росії, значна кількість юридичних та фізичних осіб. До санкційного режиму додалися також інші європейські країни не члени ЄС, Австралія, Японія та інші.  

    Політичне лідерство партнерів за окремими напрямами дозволяло Україні посилити адвокаційну складову у комунікації з державами, які вагаються щодо однозначної підтримки України. 

    США та Велика Британія залишались головними партнерами у посиленні обороноздатності України, а також у формуванні військово-політичних коаліцій. Важливим здобутком дипломатії воєнного часу є запровадження та активна діяльність формату «Рамштайн», платформи з надання Україні військової допомоги, посилення спроможностей ЗСУ. Знаковим є як політична значущість формату, так і його практична складова. На політичному рівні, за лідерства Сполучених Штатів, вказаний майданчик зміг об'єднати понад 50 партнерів України, а в практичній площині партнери змогли погодити та скоординувати постачання озброєння та боєприпасів. Загалом понад 30 країн світу надали Україні летальну та нелетальну військову допомогу.

    Окремим важливим політичним досягненням є рішення ЄС щодо дозволу використання фінансових ресурсів Європейського фонду миру на відшкодування коштів членам ЄС, які надають допомогу Україні необхідним озброєнням та боєприпасами. На потреби України з загального бюджету ЄФМ у 5,7 млрд євро було виділено 3,1 млрд євро станом на кінець 2022 року.

    Крім воєнної техніки та боєприпасів для України життєво важливу зацікавленість представляє навчання українських військовослужбовців на території країн-партнерів. Тут пальму першості у 2022 році тримала Велика Британія, яка спільно з партнерами з держав-членів НАТО розпочала масове навчання нових підрозділів ЗСУ. Під кінець року відбулася довгоочікувана подія офіційного старту Місії ЄС з надання військової допомоги Україні. Місія отримала дворічний мандат на підготовку українських військових на території держав ЄС.

    Прийняття на Саміті НАТО в Мадриді Комплексного пакета допомоги, попри нелетальний характер підтримки України, також є вагомим знаком солідарності членів Альянсу з Україною. 

    Представники України реалізовували активну діяльність на різних майданчиках ООН з метою привернення уваги до України, а також посилення міжнародно-правового тиску на Росію. За посередництва ООН (липень) було підписано Зернову угоду щодо експорту українського зерна морським шляхом, яка була продовжена у листопаді. Україна отримала безпрецедентну підтримку своїх резолюцій під час голосування в ГА ООН. Понад 140 держав голосували за засудження російської агресії, анексії українських територій, за потребу репарацій та виключення РФ з Ради з прав людини тощо.  

    Попри те, що Україна отримувала нерівномірну та часом недостатню фінансову допомогу в щомісячному розрізі, загалом протягом 2022 року грантова та кредитна підтримка з боку міжнародних фінансових інституцій дозволили утримати платоспроможність та стійкість української фінансової системи. Після 24 лютого від міжнародних партнерів до бюджету України надійшло понад 28 млрд дол. США. Найбільший внесок зробили США, ЄС, Німеччина, Канада, Велика Британія.

    Україна отримала низку торгових преференцій у відносинах з партнерами, що дозволило збільшити надходження від експорту на тлі кризових явищ в економіці України. Скасування митних тарифів для українського експорту запровадили ЄС, Велика Британія, Австралія.

    Попри війну та спричинені нею руйнування, у зовнішній торгівлі вдалось уникнути катастрофи – експорт товарів склав 44,17 млрд дол. США (64,9% порівняно з 2021 роком), імпорт – 59,51 млрд дол. США (81,7% порівняно з 2021 роком). 

    У рамках ініціативи «Grain from Ukraine» за підтримки західних партнерів Україна доставила зерно до таких близькосхідних країн як Ємен, Єгипет, Алжир, Ліван, Марокко, Туніс, Оман.

 

СПІВПРАЦЯ З КРАЇНАМИ ГРУПИ СЕМИ

  • Велика Британія A

    У 2022 році Велика Британія надавала безпекову та економічну допомогу Україні та забезпечувала посилення санкційного тиску на Росію. У багатьох форматах такої фронтальної підтримки саме Сполучене Королівство ставало ініціатором та спонсором нових пакетів допомоги та постачання нових типів озброєнь. 

  • Італія B+

    Повномасштабна збройна агресія РФ проти України змінила ставлення Італії щодо України. Завдяки політичній, економічній, фінансовій, соціальній, оборонній та гуманітарним векторам співпраці, Україна отримувала підтримку від обох урядів Італії. Проте, внутрішньополітичні дебати щодо подальшого надання військової допомоги України, а також численні проросійські впливи часто підважували іще глибшу співпрацю та порозуміння на рівні суспільств. Італія підтвердила те, що верховенство права для неї залишається пріоритетом, так само як і притягнення до відповідальності РФ за злочини в Україні. 

  • Канада A

    Основний фокус української зовнішньої політики щодо Канади був спрямований на отриманні військових, фінансових та гуманітарних ресурсів для протидії РФ. Канада стала хоча й не найбільшим за обсягом допомоги, але стабільним партнером. Зважаючи на традиційно тісні відносини минулих років, українській владі вдалося просувати доволі унікальні ініціативи. Канада однією з перших країн оголошувала нові пакети санкцій, приймала радикальне законодавство, що уможливлює конфіскацію активів РФ, визнала агресію РФ актом геноциду українського населення, скасувала мита на український експорт та надавала зобов’язання щодо участі в проєктах відновлення України. 

  • Німеччина A

    Українсько-німецькі відносини характеризувались активним політичним діалогом як на найвищому рівні, так і за лінією міністерств та місцевих влад. Головною метою України у 2022 році було надання ФРН важкого озброєння та її відмова від російських енергоносіїв, які за результатами року можна вважати майже досягнутими, за виключеннями постачань БМП та танків. Епоха змін у німецькій зовнішній політиці призвела і до більш схильного ставлення керівництва ФРН до вступу України до ЄС. Україна розвинула протягом року активну комунікаційну кампанію в ФРН. Бундестаг проголосував за визнання Голодомору геноцидом українського народу

  • США А

    У 2022 році відносини із США стали ключовими для забезпечення обороноздатності України та координації західної політичної, економічної та військової підтримки в умовах повномасштабного вторгнення РФ. Українські органи центральної влади протягом усього року проявляли неспадну активність у напрямі двосторонніх відносин із США, проте в більшості випадків ця активність стосувалась поточних потреб України у військовій, фінансовій та дипломатичній підтримці. 

  • Франція A-

    У 2022 році українській дипломатії вдалося досить гнучко та ефективно попрацювати на багатьох перспективних напрямах українсько-французьких відносин, результатом чого стало зміцнення політичної позиції Франції на підтримку України, надання Україні статусу кандидата під час головування Франції в ЄС, посилення співпраці у наданні озброєння та вагомих зобов’язань та підтримки у цілому ряді сфер.

  • Японія A-

    Хоча місце Японії в українському внутрішньополітичному дискурсі залишилося невиразним, Україні вдалося реалізувати потенціал двосторонніх відносин з Токіо та зміцнити співпрацю в оборонній, економічній, гуманітарній та культурній сферах. Завдяки частим контактам між високопосадовцями обох держав вдалося перейти до більш реалістичного та предметного обговорення двостороннього співробітництва. Японія надавала значну гуманітарну допомогу Україні. Водночас необхідно переглянути застарілу законодавчу базу, яка заважає більш тісним інвестиційним і комерційним зв’язкам.

 

 ЄВРОПЕЙСЬКА  ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

  • Європейська інтеграція A

    У лютому 2022 року Україна отримала унікальний політичний шанс у наближенні до членства в ЄС. Подача заявки на членство супроводжувалась значною мобілізацією урядових, парламентських та експертних спроможностей для підготовки та проведення адвокаційної кампанії. Визнання Європейським Союзом європейської перспективи України, а також надання статусу кандидата на членство в червні стало історичним моментом. Утім, попри значну активізацію, до кінця 2022 року українській владі не вдалося виконати всі сім побажань Європейської Комісії. Київ паралельно продовжує поступову секторальну інтеграцію до спільного ринку ЄС, долаючи перепони на шляху до чергових «безвізів» у двосторонніх відносинах.

  • Європейський Союз A

    Повномасштабна агресія Росії проти України посилила залученість Європейського Союзу до підтримки України, а також політичний, економічний та енергетичний тиск на Росію. ЄС надавав допомогу Україні за максимальною кількістю напрямів, які актуалізувалися з лютого 2022 року. В окремих випадках Брюссель діяв максимально оперативно, відповідаючи на нагальні потреби України та українського суспільства. Надання прихистку українцям у країнах ЄС, великі обсяги гуманітарної допомоги через Механізм цивільного захисту ЄС, військова допомога через Європейський фонд миру, макрофінансова підтримка бюджету, санкції проти Росії та низка інших важливих вимірів підтримки робить ЄС одним зі стратегічних партнерів України. 

  • НАТО B+

    Попри високий політичний інтерес та активну діяльність, Україна не змогла досягнути очікуваних результатів – зміни статусу держави після подання заявки на членство. У перші місяці російської агресії комунікації були позначені двозначністю щодо можливої відмови від членства, що мало негативний результат. Влітку (чи у другій половині року краще?) вдалося стабілізувати та значно активізувати безпековий діалог, який здебільшого зосередився на поточній допомозі.

 

ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ

  • Австралія А

    У 2022 році співпраця з Австралією стала одним із найуспішніших напрямів зовнішньої політики України. Робота дипломатів та вищого керівництва була злагодженою та сфокусованою на розвиткові двосторонніх відносин, а також залученні політичної, військової, гуманітарної та фінансово-економічної підтримки.

  • Азербайджан С-

    Повномасштабна війна РФ проти України у 2022 році засвідчила ліміти стратегічного партнерства України та Азербайджану та можливостей Києва впливати на них. Це стосується як невпровадження Баку антиросійських санкцій, так і відсутності повноцінної підтримки України у рамках ГА ООН. Між тим на фоні офіційної риторики про дружні стосунки між двома державами тема взаємної підтримки територіальної цілісності України та Азербайджану стала однією з ключових на фоні ескалації напруги у відносинах обох країн з РФ та Вірменією відповідно.

  • Грузія С

    Задеклароване ще у 2017 році стратегічне партнерство між Україною та Грузією не пройшло перевірку повномасштабною війною РФ проти України у 2022 році. Наявні до цього традиційні точки дотику національних інтересів – протистояння російській агресії, деокупація територій та спільне відстоювання пріоритетів європейської та євроатлантичної інтеграції – виявилися лініями розмежування і навіть факторами прямого протистояння між Києвом та Тбілісі. Політичне напруження між двома країнами не дозволило Україні впродовж року переконати офіційний Тбілісі у необхідності підтримувати фундаментальні принципи стратегічного партнерства.

  • Естонія А

    У 2022 році Естонія стала однією з країн, які найактивніше допомагали Україні у протидії російській агресії. Оборонна, гуманітарна, економічна, цифрова підтримка України з боку Естонії допомогла Україні впоратися із викликами повномасштабної збройної агресії РФ проти України. Крім того, адвокаційна позиція Естонії щодо членства України в ЄС та НАТО, притягнення агресора до відповідальності та приєднання до групи розслідування злочинів РФ проти України допоможуть в перемозі та відновленні територій.

  • Ізраїль С-

    У 2022 році інтерес до Ізраїлю знаходився під впливом двох факторів: початку повномасштабної агресії РФ проти України та пов’язаної з цим неоднозначної позиції Ізраїлю (відмова надання військової допомоги, призупинення дії безвізового режиму для громадян України на початку війни тощо). Ключовими були медична сфера та оборона.

  • Індія С-

    Комунікація на рівні найвищих посадових осіб України та Індії була частішою, ніж у попередні роки. Однак цього було недостатньо, аби вплинути на позиції щодо російської війни та небажання Індії вдаватися до санкцій проти РФ. Така ситуація свідчить про потребу активізації української дипломатії у відносинах з Індією. З липня ПУ в Індії залишається без посла. Індія все ще залишається одним із найбільших торговельних партнерів України поза ЄС.

  • Іран D+

    У 2022 році політика щодо Ірану виявилася недалекоглядною, що негативно позначилося на стратегічній безпеці України. Ілюзії, якими керувалася українська сторона щодо готовності нинішнього іранського режиму до конструктивного діалогу після збиття пасажирського літака МАУ PS752 у січні 2020 року, остаточно були зруйновані використанням дронів іранського виробництва проти України, постачанням агресору інших військових засобів. Сучасний контекст двосторонніх відносин між Україною та Іраном можна охарактеризувати як напружений.

  • Китай D+

    У 2022 році відносини України з Китаєм втратили свою динаміку. Якщо раніше певного імпульсу двостороннім контактам надавав економічний вимір відносин, то після 24 лютого неоднозначний нейтралітет Китаю, невизнання російської агресії та брак підтримки України на міжнародних майданчиках призвів до майже повного згортання контактів та співпраці.

  • Латвія А

    Повномасштабна збройна агресія РФ проти України довела, що Україна має стійкого та «вірного» партнера в особі Латвії. Латвійська Республіка зробила співпрацю з Україною одним із топ-3 пріоритетів своєї зовнішньої політики. Завдяки політичній, економічній, фінансовій, соціальній, оборонній та гуманітарним векторам співпраці Україна отримала повну підтримку й посилила свої важелі впливу в ЄС, особливо напередодні отримання статусу держави-кандидата ЄС. Латвія також готова допомагати Україні в її євроатлантичній інтеграції. Крім того, Україна може розраховувати на Латвію як надійного коаліційного партнера у притягненні РФ до відповідальності за геноцид та агресію проти України.

  • Литва А

    Повномасштабне вторгнення РФ та війна, що триває, зумовили основні напрями роботи в площині двосторонніх відносин між Україною та Литвою. Литва стала одним із проактивніших союзників та адвокатом інтересів України на міжнародних майданчиках, що було одностайно оцінено українськими політичними акторами. Теми надання західного озброєння, санкціювання і притягнення РФ до відповідальності, післявоєнної реконструкції України, гуманітарної і фінансової допомоги були ключовими у двосторонніх відносинах протягом року.

  • Молдова B-

    Певна невизначеність на початку російської агресії проти України 24 лютого 2022 року згодом змінилася на поглиблення двосторонніх відносин (серед іншого тригером стало надання Україні та Молдові статусу держав-кандидатів у члени ЄС). Упродовж року спостерігалася висока динаміка контактів високого рівня. Водночас наявним форматам співпраці бракує змістовного наповнення, а діяльність двосторонньої президентської комісії лишається в початковому стані.

  • Польща А

    Протягом 2022 року відносини України та Польщі було побудовано довкола реагування на критичні ситуації, викликані російським вторгненням. Однак як діяльність українських акторів, так і двосторонні контакти в цьому контексті спиралися на створені в попередні роки формати взаємодії та встановлений зв’язок між керівництвом двох країн. У найбільш важливий момент обидві країни вповні використали потенціал співпраці.

  • Румунія А

    Російська навала 24 лютого 2022 року суттєво прискорила динаміку українсько-румунських контактів. Зріс рівень політичного інтересу, інтенсифікувалась двостороння співпраця за багатьма напрямами. Відбувся візит до України Президента Румунії, який відкладався з 2017 року. Все це у своїй сукупності дозволяє прогнозувати подальше поглиблення двостороннього співробітництва та партнерства.

  • Словаччина А

    Словацька Республіка є одним із ключових партнерів України в Європі, що надає гуманітарну, політичну та військову допомогу в умовах повномасштабної російської агресії. У порівнянні з попередніми роками, коли тематика українсько-словацьких відносин не користувалась значним політичним чи публічним інтересом в Україні та актуалізувалась здебільшого під час двосторонніх візитів, наразі спостерігається суттєвіший політичний та медійний інтерес до двосторонніх відносин.

  • Туреччина В

    У 2022 р. Туреччина відігравала важливу роль в українській зовнішній політиці, зокрема у стримуванні російської агресії. Україна змогла заручитись політичною та дипломатичною підтримкою офіційної Анкари у захисті територіальної цілісності, забезпечити реалізацію низки проєктів у військово-технічній сфері, домовитись про перекриття проток для російських військових кораблів, а також підписати Угоду про ЗВТ та «Зернову ініціативу». Водночас через зацікавленість Туреччини у розвитку економічної та енергетичної співпраці з Росією українській дипломатії не вдалось переконати турецьких партнерів долучитись до санкційного режиму проти РФ та зайняти жорсткішу позицію у засудженні російської агресії.

  • Угорщина D+

    Попри засудження російської агресії, підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, представники уряду Угорщини неодноразово наголошували на доцільності скасування обмежень щодо РФ, закликали до негайного припинення вогню й мирних перемовин, підтримували контакти з кремлівськими посадовцями та звинувачували Захід у затягуванні війни. Така позиція Будапешта призвела до зниження політичного інтересу з боку України. Водночас секторальне співробітництво (вивезення частки сільськогосподарського експорту з України, постачання пального з Угорщини, участь Угорщини у відбудові українських регіонів) та гуманітарна допомога від угорських уряду та суспільства були важливими для України на фоні війни та перебували у фокусі роботи українських профільних відомств.

  • Чехія А-

    Протягом 2022 року Чехія перебувала у фокусі роботи української дипломатії в контексті європейської інтеграції України та протидії російській агресії. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Чехія постачала Україні зброю, надавала гуманітарну й фінансову підтримку та висловлювала готовність долучитися до повоєнної відбудови країни. Крім того, під час головування в Раді ЄС чеський уряд доклався до запровадження декількох пакетів санкцій та адвокував ідею створення спеціального трибуналу для російських воєнних злочинців. Надалі досягнутий рівень політичного порозуміння між двома державами слід використати для розбудови стратегічного партнерства та реалізації спільних проєктів.

 

ВІДНОСИНИ З НЕДРУЖНІМИ КРАЇНАМИ

  • Білорусь

    У 2022 році в українсько-білоруських взаєминах спостерігалося погіршення політичних та економічних відносин, що досягло максимально негативного рівня. Офіційний Мінськ, попри обіцянки, що з боку Білорусі Україні нічого не загрожує, виступив співагресором у військовому нападі, що кардинально змінило характер двосторонніх відносин. І хоча остаточного розірвання дипломатичних відносин не сталося, контакти між країнами знизилися практично до нуля.

  • Росія

    У 2022 році українсько-російські взаємини досягли максимально негативного рівня, адже країни перебувають у стані війни. Україна не лише остаточно розірвала дипломатичні відносини з РФ, а й стала стрижнем коаліції країн демократичного світу з протидії російській агресії. Основна робота була спрямована на стримування російської агресії та впливу у світі.

 

РЕГІОНАЛЬНА СПІВПРАЦЯ

 

  • Близький Схід С+

    Зовнішня політика України на Близькому Сході у 2022 році зазнала впливу повномасштабної агресії РФ. Керівництво країни докладало зусиль до інформування країн регіону щодо війни та до залучення їх до підтримки України. Проте не проводилось великих медіакампаній, а активність дипломатичних представництв була на недостатньому рівні. Було знижено рівень активності на міжурядовому та міжпарламентському рівнях у контексті ключових сфер інтересів. Пріоритетом для співробітництва залишаються країни Затоки.

  • Західні Балкани С+

    Зовнішньополітична діяльність України щодо Західних Балкан у 2022 році активізувалась за напрямами пошуку допомоги у протидії російській агресії і сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України. Збільшення міжпарламентських контактів та зустрічі високопосадовців сприяли розширенню політичного діалогу. У галузі стимулювання політичного, гуманітарного, військового співробітництва відчутний ріст відбувся зі Словенією, Албанією, Північною Македонією, Хорватією та Чорногорією.

  • Індо-Тихоокеанський регіон B+

    У 2022 році Україна значним чином посилила свою зовнішню політику щодо країн регіону. Одним із найбільших досягнень є приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво у Південно-Східній Азії. Також українська делегація вперше брала активну учать у Генасамблеї МА АСЕАН, і вперше в історії Україну відвідав Президент Індонезії. Японія та Австралія є найбільшим активними партнерами України в регіоні. Водночас добре розвивалися у 2022 році відносини України із Сінгапуром, Республікою Корея, Новою Зеландією та Камбоджею. Потребують більшої уваги відносини із Бангладеш, Шрі-Ланкою, Непалом та Пакистаном.

  • Латинська Америка C+

    Стимулом до активізації латиноамериканського треку зовнішньої політики у 2022 році стала повномасштабна російська агресія, адже ще на початку року латиноамериканський напрям не вважався пріоритетним. Упродовж року Україна мала суттєві успіхи у країнах, де є достатньо високим рівень співпраці із північноамериканськими та європейськими партнерами, а отже, і високий ступінь підтримки України в протидій російській агресії. Спроби самостійно боротися за широку підтримку серед владних еліт Південної Америки поки що мають обмежений ефект. Попри все ще наявне небажання прямо приєднатися до антиросійських санкцій, надати військову допомогу Україні, практично усі країни ЛАКБ заявили про свою підтримку територіальній цілісності та суверенітету України та засудили російську агресію.

  • Північна Європа B+

    Протягом 2022 року країни Північної Європи неодноразово засуджували розв’язану Росією війну проти України, надавали Україні всебічну підтримку, були відкритими до комунікації з українською владою, проявляли зацікавленість до розвитку подій, спричинених повномасштабною агресією. Україна активізувала свої контакти з Норвегією та Швецією, з останньою, зокрема, через підготовку до її головування в Раді ЄС у 2023 році.

  • Субсахарська Африка B+

    Політика України щодо Африки у 2022 році вийшла на якісно новий рівень. Відносини з країнами континенту значно активізувались, безпрецедентно високою стала залученість вищого керівництва держави та міністерства закордонних справ до роботи за напрямком. Також значно покращилась робота за лінією стратегічних комунікацій. Було зроблено ряд важливих кроків для налагодження адекватного представництва інтересів України в регіоні. Водночас відсутність довготривалої роботи на даному напрямі завадила досягнути стійких результатів.

  • Центральна Азія E+

    У 2022 році зовнішня політика України в ЦА була дуже обмеженою. Враховуючи значну залежність країн регіону від Росії, їх членство в низці воєнно-політичних та економічних організацій за керівної ролі РФ, отримати політичну, військову, дипломатичну, економічну чи значну гуманітарну підтримку від країн ЦА Україні не вдалося. Політичний діалог відбувався лише у рамках поточної роботи посольств. Економічні проєкти були заморожені, інформаційна присутність України в медіа ЦА залишилась дуже незначною.

 

 

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • ООН А

    Протягом року Україна використала весь можливий потенціал ООН з метою політичного та гуманітарного реагування на повномасштабну російську агресію. Україні вдалося заручитися безпрецедентною підтримкою важливих резолюцій у ГА ООН, виключення РФ із Ради з прав людини, тримати наслідки війни на постійному порядку денному засідань РБ ООН, використовувати інші майданчики системи ООН. На фоні цього спостерігався і підвищений політичний інтерес до співпраці з ООН та використання її механізмів.

  • ОБСЄ С+

    Співпраця з ОБСЄ характеризується певною втратою зацікавленості у роботі цієї організації, оскільки вона фактично втратила роль ключового посередника між Україною та Російською Федерацією з початком повномасштабного російського вторгнення. Активність і результативність роботи з ОБСЄ страждає через неспроможність організації обмежити участь РФ у засіданнях, що дозволяє представникам РФ блокувати діяльність організації та нівелювати роботу українських дипломатів.

  • Рада Європи В+

    Протягом 2022 року в Україні спостерігався підвищений політичний інтерес та прагнення до взаємодії в рамках РЄ. Співпраця передусім фокусувалася на підтримці України та протидії РФ, яка розгорнула проти України повномасштабну війну. Співпраця також зберігала й уже сталі пріоритети (підтримку у втіленні цілей політики реформ, зміцненні верховенства права, демократичних інститутів, дотриманні прав людини, розвитку місцевої демократії тощо). Україна та РЄ демонстрували взаємну зацікавленість у діалозі та тісній співпраці. Упродовж 2022 року у взаєминах України та РЄ спостерігалася підвищена політична підтримка в рамках Комітету Міністрів, Парламентській Асамблеї, ЄСПЛ, Конгресі МРВ, Венеційській Комісії.

 

ІНШЕ

 

  • Формування міжнародної коаліції з відновлення України А

    2022 рік став роком безпрецедентних викликів для України. Поза потребами оборони та нагальними потребами у макрофінансовій допомозі Україна вже працює над Планом повоєнного відновлення. Відтак, Україна вже зараз активно працює над побудовою міжнародної коаліції. Українським дипломатам вдалося досягти однозначних запевнень у тому, що відбудова України буде підтримана, а також запуску точкових ініціатив з відновлення. Водночас створення повноцінного механізму координації глобальної відбудови знаходиться ще на стадії обговорень.

  • Санкційна політика А

    Санкційна політика США, ЄС та інших союзників України стала авангардом західної підтримки України після широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. На Російську Федерацію та Білорусь накладено широкий спектр персональних та секторальних санкцій, а ряд іноземних компаній добровільно вийшов із ринків країн-агресорів. Україна провадила активну політику просування санкційних списків, запровадження максимальних санкцій та відстежування їх порушення чи обходу.

  • Воєнна дипломатія А

    Через початок повномасштабної російської агресії у лютому протягом року до питань воєнної дипломатії були залучені представники всіх гілок влади та громадянського суспільства. Питання постачання Україні зброї та іншої нелетальної допомоги було головним під час переговорів Президента та інших високопосадовців зі всіма партнерами. Також це було лейтмотивом усіх публічних виступів. Створення консультативного формату «Рамштайн», куди увійшли 54 країни, та надання летальної зброї більш ніж 30 країнами світу є найбільшими результатами.

  • Економічна дипломатія А-

    Економічна дипломатія займає чільне місце у системі зовнішніх пріоритетів України. Стратегічні комунікації охоплюють напрями міжнародної фінансової підтримки та відновлення економіки, санкційного тиску та замороження активів РФ, сприяння залученню інвестицій та пожвавлення експорту, насамперед продовольства. У зовнішній торгівлі вдалось уникнути катастрофи – експорт товарів склав 44,17 млрд дол. США (64,9% порівняно з 2021 роком), імпорт – 59,51 млрд дол. США (81,7% порівняно з 2021 роком). Ключовими торговельними партнерами стали сусідні країни ЄС – Польща та Румунія.

  • Енергетична дипломатія В+

    Енергетична дипломатія України ще ніколи не була такою важливою для виживання держави, як у 2022 році, та водночас не підкріпленою внутрішньою законодавчою та регуляторною базою. При цьому на найвищому політичному рівні закладені амбітні цілі, досягнення яких буде визначати багаторічний тренд розвитку вітчизняної енергетики та торувати шлях у спільний європейський енергетичний простір.

  • Публічна дипломатія А-

    Повномасштабна збройна агресія Росії ще більше активізувала публічну дипломатію України, яка, попри всі складнощі воєнного часу, акумулювала ресурси й була позначена надзвичайною активністю. У 2022 році основна діяльність була спрямована на посилення підтримки України у світі шляхом широкого інформування громадськості за кордоном про російські злочини, з одного боку, та стійкість українців, з іншого, на протидію (про)російським наративам та колоніальної парадигми розуміння України, а також на подальшу популяризацію України у світі. 

  • Нерозповсюдження ядерної зброї В-

    У зв’язку з ядерною риторикою і загрозами ядерній безпеці та захищеності, що супроводжували російське вторгнення, політичний інтерес до тематики нерозповсюдження збільшився. Попри війну, Україна підтвердила неухильне виконання своїх міжнародних зобов’язань. Існує політичний консенсус щодо зовнішньополітичної діяльності України у сфері нерозповсюдження, проте досягнення в зазначеному напрямі обмежені. 

  • Закордонне українство В+

    Через широкомасштабне вторгнення РФ на територію України мільйони українців, переважно жінки та діти, опинилися за кордоном і стали вимушеними біженцями. Україна через свої ЗДУ налагодила тісну співпрацю з українськими громадами країн-партнерів та відповідними місцевими органами влади. Організації української діаспори долучилися до допомоги як біженцям, так і ЗСУ. На жаль, Україна більше отримує від закордонних українців, ніж дає. Та все ж інформаційна та комунікаційна робота з боку Української держави за цим напрямом у 2022 році значно покращилась.

  1.