Рік, що завершується, був направду багатий для України подіями на зовнішньополітичній арені. На фоні яскравих дипломатичних успіхів (безвіз, Угода про асоціацію з ЄС, здобуття нової підтримки з боку західних союзників), «сірими плямами» вирізняються відверті поразки та невиконані завдання (відкрите питання російської агресії, недостатня боротьба за українських бранців в Росії, конфлікти з сусідами західного прикордоння). Чого ж було більше у 2017-му і який політичний багаж ми візьмемо із собою у рік прийдешній, – експерти та дипломати визначали на підсумковій зовнішньополітичній конференції 22 грудня в Києві.
Про це повідомляє спецкор IA ZIK Андрій Сніжко.
Головним організатором заходу став неурядовий аналітичний центр Ради зовнішньої політики «Українська призма». Її фахівці презентували результати підсумкового річного дослідження, яке ґрунтувалося на опитувані 106 провідних українських дипломатів, викладачів дипломатичної академії, експертів-міжнародників щодо зовнішньополітичних успіхів та поразок нашої країни.
Отож найбільшим тріумфом визнано (61% опитаних) отримання Україною безвізового режиму з ЄС, який набув чинності 11 червня 2017 року. Серед інших перемог року йшлося про Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом, яка забезпечує нам глибоке політичне та економічне партнерство, також відзначили збереження санкцій до Росії.
Серед основних провалів року фахівці назвали: погіршення відносин із європейськими сусідами (38%), відсутність реінтеграції Криму та окупованих територій на Сході (22%) та загальне погіршення іміджу України на Заході (8%).
Загалом українські дипломати та незалежні експерти оцінюють зовнішньополітичну роботу України на оцінку «задовільно» (3 з можливих 5 балів).
«Ми дуже часто поводимося, як велика держава з локальним мисленням. Це українська вада, яка має багато причин. Ми недооцінюємо свої можливості, дуже часто боїмося мріяти, стримувати свої ініціативи. Сьогодні нам потрібно побачити в особі української дипломатичної служби ініціативну, творчу, лідерську силу, яка б дбала про розвиток зовнішньополітичного мислення. Створюючи таке середовище, ми отримуємо нову якісь мислення, яке може допомогти Україні. […] Україна має здатність бути ініціатором діалогу, в т.ч. зі складними історичними партнерами – нашими західними сусідами, з яким потрібно твердо, спокійно, але дружньо, розмовляти і бути разом», – відзначив Надзвичайний і Повноважний Посланник України, заступник міністра закордонних справ України у 2014 році Данило Лубківський.
У 2018 році нашій дипломатії та політичним елітам потрібно буде добряче попрацювати над помилками, щоб зміцнити довіру до України та ліквідувати політичні протиріччя із сусідами, частина яких несподівано визріла у зовнішніх зносинах цього року.
Власне, 73% опитаних експертів вважають, що більшість проблем України на міжнародній арені пов’язані із відсутністю стратегічного бачення зовнішньої політики. Інші нарікають на недостатнє кадрове забезпечення нашої дипломатії (що й казати, коли в низці українських амбасад роками не призначають послів чи консулів), на брак координації між урядовими структурами, зрештою, на війну з Росією, яка істотно ускладнює міжнародний діалог.
За результатами профільного опитування стали відомі також списки-країн «найбільших друзів та ворогів» України. Отож, у п’ятірку найбільш дружніх до нас держав увійшли: Литва (93%), Канада (89%), США (49%), Великобританія (38%) та Японія (25%). Натомість недругами виявилися: Росія (99%), Угорщина (57%), Білорусь (27%), Сербія (25%), Польща (14%).
Як повідомив один з авторів цього дослідження, заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук результати по найбільш ворожим країнам стали прикрою несподіванкою як для нього, так і для багатьох аналітиків.
«Росія – це передбачувано. Проте Угорщина опинилася на другому місці несподівано. В такий спосіб вона реагувала на наш Закон «Про освіту». Сусідня Білорусь та Сербія йдуть у політичному фарватері Росії. На превелику шкоду, на п’ятому місці опинилася Польща, яку, скажімо, ще кілька років тому ми б могли побачити серед найбільших друзів», – прокоментував Сергій Герасимчук.
Найбільш ефективними зовнішньополітичними відомствами року визнано нашу місія в ООН, посольство в США і представництво при Раді Європи. Натомість з народних депутатів найбільш активними у відстоюванні інтересів України у світі стали: Ганна Гопко, Володимир Ар’єв, Ірина Геращенко, Борис Тарасюк та Світлана Заліщук.
З яким ж пріоритетами піде Україна у 2018-ий рік? На це відповідь більшості спеціалістів-міжнародників була однозначно і простою – протидія російській агресії. Також на коротку перспективу нашій дипломатії визначено: розвиток євроінтеграційних відносин, посилення співпраці з НАТО, стабілізація відносин з регіоном Центрально-Східної Європи, залучення зарубіжних інвестицій в Україну, в т.ч. з Японії та Китаю, просування інтересів нашої держави за межами Європи.
Оцінюючи зовнішні звитяги та поразки року, висловився Сергій Корсунський – Надзвичайний та Повноважний Посол України, директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка: «Вже більше трьох років українська дипломатія виконує оборонну функцію в державі. Сьогодні – чим краще працюють дипломати, тим менше гинуть солдати; чим краще ми робимо свою роботи, тим краще стає всій державі. Це потрібно чітко зрозуміти. Цього року Україна досягла концептуальних речей. По-перше, Угоди про асоціацію, про яку говорити два десятки років. По-друге, лібералізації візового режиму. Ці непересічні події відбулися завдяки чіткій роботі уряду, парламенту, Президента та МЗС України. Звичайно, не можна казати, що ми вирішили всі питання. Війна триває… Але, підтримка України на міжнародній арені і санкції (проти РФ – від ред.) продовжуються. І ця робота потребує надзвичайних зусиль, бо проти нас працює дуже класно підготовлений ворог, який надзвичайно кваліфіковано лобіює свої інтереси».
Вочевидь, у 2018 році українській дипломатії доведеться докласти ще більше зусиль, щоб і далі вдало стримувати агресію Росії на Сході, а при цьому будувати мости міцного партнерства на Заході, продовжувати курс на євроатлантичну інтеграцію. І тут вже зовнішні успіхи будуть більше залежати від внутрішнього поступу, вміння вчасно і якісно проводити реформи, долати корупцію, єднати суспільство. Читайте більше