Максим Хилько, директор програми Російські та Білоруські Студії Ради зовнішньої політики “Українська призма” коментує для Громадського радіо
Ведучий: Василь Шандро
Розмова з головою правління Фонду «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки», директором програми Російські та Білоруські Студії Ради зовнішньої політики «Українська призма» Максимом Хильком.
Максим Хилько: Цей статус на сьогодні мають 17 держав та Тайвань. Це різні країни з різним рівнем відносин зі США. За різних умов вони отримували цей статус. У першій хвилі, у 1989 році його отримали держави, з якими у США особливі стосунки плані безпеки, вони мають значну допомогу Сполучених Штатів: Австралія, Єгипет, Ізраїль, Корея та Японія. У деяких цих країнах розташовані американські військові бази.
- Є також країни, які отримували цей статус як політичний сигнал: як союзники США, за внесок у військові операції, для посилення військової співпраці.
Є країни, з якими США співпрацюють, але не так близько. Якби Україна такий статус отримала, то це були б не безпекові гарантії, які дає членство у НАТО. Але це розширює можливість закупівлі зброї у США аж до зброї із низькозбагаченим ураном, дає змогу на рівні з членами НАТО брати участь у тендерах на ремонт військової техніки, претендувати на розташування на території держави складів запасів військових резервів США. Усі можливості, які дає цей статус офіційно перелічені на сайті Держдепартаменту США.
- Це сильний політичний сигнал про особливі політичні стосунки зі США.
Ця ідея не нова. У 2014 році Петро Порошенко звертався до Сполучених Штатів Америки з цим питанням. Але адміністрація Обами тоді відмовила Україні. З того часу це питання обговорюється в українських політичних колах.
Щодо звернення парламенту, то відчуття таке, що воно орієнтоване більше на українського виборця, ніж на результативність. Поки не було погодження цього питання з партнерами, то розраховувати на те, що ми просто зверненням парламенту отримаємо цей статус, не варто. Тому це все ж показовий виступ для українського виборця. У доволі короткій пояснювальній записці до проєкту нема обґрунтування, що цей статус дав іншим партнерам. Згадується Росія, яка веде проти нас війну, та Будапештський меморандум.
Швидкого вступу до НАТО нам не варто очікувати, але це не означає, що наш рух зупиняється. Маємо ще багато інструментів, які можемо використовувати.
- Щодо резолюції ВР, то у США достатньо добре орієнтуються у політичному житті України для того, щоб зрозуміти такі ініціативи.
Негативного резонансу це не матиме, утім не матиме і позитивних наслідків. Є підтримка політичних кіл щодо надання нам цього статусу. Але з огляду на доволі обережну позицію Байдена щодо України, найближчим часом звернення ВР не буде задоволене.
Повністю прослухати програму можна за посиланням