Підписатись на новини "Української призми"
Значна частина країн ЦСЄ виконує функцію зовнішнього кордону ЄС, тому для них ці зміни мають особливе значення.
Уразливість регіону пов’язана не лише з розвитком цифрового середовища як такого, а й із поєднанням історичних, політичних і соціальних чинників.
Головною метою записки є аналіз актуальних подій на Близькому Сході та їх наслідки для РФ, адже Україна має уважно стежити за ворогом та активно реагувати на виклики.
Поширення інформаційно-комунікаційних технологій, автоматизація виробництва, розвиток штучного інтелекту та цифрових сервісів змінюють структуру традиційного ринку праці та створюють нові форми трудових відносин.
Для країн ЦСЄ ця трансформація має особливе значення, оскільки регіон одночасно модернізує застарілу енергетичну інфраструктуру та інтегрує відновлювальні джерела енергії.
Бразилія є одним із найвпливовіших акторів Глобального Півдня, і її позиція здатна або посилювати, або розмивати міжнародну підтримку України.
У регіоні ЦСЄ цифровізація державних послуг розвивалася особливо швидко після вступу до ЄС, а електронна ідентифікація стала базою для електронного урядування та цифрової судової системи у багатьох країнах регіону.
У рамках стратегії Digital Decade 2030 та концепції Єдиного цифрового ринку мова йде про фундаментальну трансформацію державних послуг: від технічної модернізації до повністю безпаперових державних сервісів.
Останні роки стали переламними для кіберполітики ЄС: російські кібератаки на європейську інфраструктуру та цифрові канали зв’язку, а також масштабне зростання програм-вимагачів (ransomware) вразили як державні установи, так і приватний сектор у різних країнах ЄС.
“Українська призма” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розглядає виклики та перспективи імпелементації AI Act у країнах ЦСЄ.
У країнах ЦСЄ імплементація DSA стикається з особливими викликами – від нестачі ресурсів до слабкої інституційної спроможності. У пілотному тексті із серії Ad Fontes, Ad Europa Nova – “Українська призма” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розглядає виклики та перспективи імпелементації DSA у країнах ЦСЄ.
Після десятиліть невизначеності та ситуативних рішень в Україні нарешті сформували і публічно представили бачення можливої стратегії щодо Білорусі.